Київські вивіски майже 90 років по тому - Культура - dt.ua

Київські вивіски майже 90 років по тому

29 квітня, 2009, 13:53 Роздрукувати Випуск №16, 29 квітня-15 травня

У 1923 році в нарисі «Киев-город» Михайло Булгаков писав: «Достопримечательности. Это киевские вывески. Что на них только написано, уму непостижимо...»

У 1923 році в нарисі «Киев-город» Михайло Булгаков писав:

«Достопримечательности

Это киевские вывески. Что на них только написано, уму непостижимо.

Оговариваюсь раз и навсегда: я с уважением отношусь ко всем языкам и наречиям, но, тем не менее, киевские вывески необходимо переписать.

…Мне кажется, что из четырех слов — «молошна», «молочна», «молочарня» и «молошная» — самым подходящим будет пятое — «молочная».

Если я заблуждаюсь в этом случае, то в основном все-таки прав — можно установить единообразие. По-украински, так по-украински. Но правильно и всюду одинаково».

Погляньмо, як враховано зауваження Михайла Афанасійовича через 86 років після того, як він написав ці рядки.

У 1989 році українське законодавство поповнилося Законом «Про мови в Українській РСР», який діє й сьогодні («маємо те, що маємо», як казав відомий політик). У ньому є такі статті:

«Стаття 35. Мова оголошень і повідомлень

Тексти офіційних оголошень, повідомлень, плакатів, афіш, реклами і т. ін. виконуються українською мовою. Поряд з текстом, викладеним українською мовою, може бути вміщено його переклад іншою мовою.

Стаття 37. Мова назв державних, партійних і громадських органів і організацій

Офіційні назви державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій утворюються і подаються українською мовою. З правого боку (або внизу) ці назви можуть подаватися в перекладі іншою мовою».

(Незрозуміло, правда, що це за «правий бік».)

Як же виконуються вимоги цих статей?

Якщо прогулятися Києвом, то можна побачити, що тема, порушена Булгаковим у 1923 році, не тільки не втратила актуальності, а й збагатилася новими нюансами.

Ось «Святковий зал «ВіноградарЪ». Якою мовою написане останнє слово?

Ось кіоск «Містер снек сендвіч-бар» на Хрещатику. Написано начебто українською, але в цьому написі немає жодного українського слова.

А ось «РЮМОШНА De Luxe». Ну як тут знову не згадати Булгакова? По-моєму, тут найбільше підходить слово — «ЧАРКОВА». Що ж до французьких слів De Luxe, які, швидше за все, з’явилися на дверях «РЮМОШНОЇ» під впливом англійської, то закон вимагає, щоб там було українське слово «люкс». Непогана назва для чаркової.

Ось ще приклад любові нібито до французької мови: PROMENADA CENTER. Тим, у кого є доступ до Інтернету, адміністрація торгового центру на сайті //www. promenada. com. ua люб’язно роз’яснює, що Promenade в перекладі з французької означає «прогулянка». Та що ж означає PROMENADA?

Проте ці випадки нетипові. Набагато більше автори вивісок люблять англійську. І любов ця виявляється в різноманітних варіантах.

Варіант «гібридний» досить рідкісний: жовтий будинок із написом «КАЗИНО/КОНЦЕРТ-ХОЛЛ/РЕСТОРАН FREEДОМ». Якою мовою написане останнє слово? Зрозуміло одне: це не українська, не російська й не англійська. Як його прочитати тим, хто не знає англійської або російської? І, нарешті, як його перекласти? Можливо, це будинок, у якому всі три задоволення надаються безплатно?

Хрещатик та інші центральні вулиці майорять вивісками англійською (іноді з вкрапленнями італійської): McDonald’s, AirStep, COLIN’S jeanswear, otpbank, tiger, CHRIST, NOBLESSE, Universal Bank, orsay, Jennyfer, UNITED COLORS OF BENETTON, calliope, ZARA, GRAND GALLERY, TERRANOVA spirito italiano, DOUBLE COFFEE, Life’s Good, NEW collection, COMPANYS, Salvatore Ferragamo, Art-Pub Docker’s ABC і т. ін. і т. п. Не кожен може здогадатися, що міститься всередині. Часто на дверях закладу є один-єдиний напис: «ВІДЧИНЕНО». Але в деяких місцях і його немає. Натомість буває написано OPEN. Ясно: киян тут не чекають.

Щось схоже коїлося в Києві тільки з вересня 1941-го по листопад 1943-го. Тоді на вулицях було дуже багато написів іноземною мовою. Особливо часто траплявся напис Nur fur Deutsche («Тільки для німців»). Але ж зараз Київ не окупований іноземними військами. У чому ж причини такого снобізму й зневажливого ставлення до закону та співвітчизників? Аналогічна любов до вивісок іноземною мовою (російською) простежується на Брайтон-Біч у Нью-Йорку та в китайському місті Суньфуйхе на кордоні з Росією, але там для цього є об’єктивні причини: на Брайтон-Біч компактно мешкають вихідці з СРСР і СНД, а в Суньфуйхе приїжджає багато росіян. Однак на Хрещатику англомовні компактно не мешкають, і не так уже багато їх там буває, а ті, котрі бувають, одяг мішками не скуповують. Швидше за все, так проявляється комплекс меншовартості, від якого потерпають власники магазинів: їм хочеться, щоб їхні магазини були такі, як на Бродвеї чи на Віа-дель-Корсо.

Окремого розгляду потребують двомовні вивіски, наприклад: ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО УНІАН — INFORMATION AGENCY UNIAN, КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ХРЕЩАТИК» — COMMERCIAL BANK «KHRESCHATYK». Тут вимог закону не порушено, але ті, хто перекладав ці назви англійською, наївно вважали, що для перекладу досить перекласти окреме слово — та й по всьому. Їм навіть на гадку не спадало, що в англійській може бути інший порядок слів, інші правила використання лапок. Спеціально для таких горе-перекладачів процитую російського перекладача, доктора філологічних наук, професора Д.Єрмоловича:

«Нагадуємо перекладачам із російської, що англійською назви компаній не повинні братися в лапки, як це робиться в російській мові.

Перекладачам слід пам’ятати, що слово, яке означає класифікацію (компанія, корпорація, банк, фонд, завод, комбінат і т.п.), російською зазвичай ставиться перед назвою, а відповідне англійське слово (company, corporation, bank, fund, plant, works) найчастіше йде за власним ім’ям» (Д.Ермолович. Имена собственные на стыке языков и культур. — М.: Р.Валент, 2001).

Отже, переклад цих назв англійською мовою має бути таким: UNIAN INFORMATION AGENCY і KHRESCHATYK COMMERCIAL BANK.

До речі, топонім «Хрещатик» тут транслітерований відповідно до рішення №9 Української комісії з юридичної термінології від 19.04.1996 р., але дратує той факт, що носії англійської мови цим рішенням не керуються і пишуть по-своєму: Khreshchatyk (//en.wikipedia.org/wiki/Khreshchatyk).

Є приклади, коли, навпаки, назви банків скидаються на кальку з англійської, наприклад: банк «Актив-банк», банк «Альфа-Банк», банк «Артем-Банк», банк «Одесса-банк», банк «ПАРТНЕР-БАНК», банк «Регіон-банк», банк «Родовід Банк», банк «Реал-банк», банк «Регіон-банк», банк «Фортуна-банк» і т.п. Хтось може пояснити, чому в цих назвах порядок слів не відповідає правилам російської й української мов і навіщо в назві двічі фігурує слово «банк»? Чи не простіше писати: банк «Одеса», банк «Регіон» або банк «Фортуна»?

Усе це можна стисло назвати засміченням візуального інформаційного середовища. І цього сміття потрібно якомога швидше позбутися. Київські вивіски все-таки необхідно переписати. І не тільки київські. Навіть за 40 км від Києва, у селі, в якому не ступала нога англомовного іноземця, можна знайти заклад під вивіскою Residence club.

Ухвалюючи зазначений закон, тодішня Верховна Рада не ввела в нього статтю, в якій би вказувалися органи, що контролюватимуть його дотримання, і відповідальність за невиконання вимог. Тому, як бачимо, зазначені статті закону фактично не працюють. Чи не час нинішній Верховній Раді зайнятися цим питанням?

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво