Імпровізації від Боббі МакФерріна

Поділитися
У столиці вперше виступив американський мультивокаліст Боббі МакФеррін. Квитки в МЦКМ (Жовтневий палац) розкупили за тиждень до концерту...

У столиці вперше виступив американський мультивокаліст Боббі МакФеррін. Квитки в МЦКМ (Жовтневий палац) розкупили за тиждень до концерту.

Музикант виконує джаз, реґі, африканські народні пісні, власні інтерпретації відомої академічної музики. В його послужному списку робота з мегазірками Чіком Коріа, Хербі Хенкоком, Джо Завінулом, Елом Джерро, Куїнсі Джонсом.

Починаючи з 1985 року він зібрав десяток Grammy, переважно як джазовий співак, хоча світову популярність йому приніс поп-хіт 1988 року Don’t Worry, Be Happy. Втім, МакФерріна, людину скромну й абсолютно вільну, мало турбує власна популярність. Він релігійний, дуже відданий своїй сім’ї і справі, якій щиро служить. Музика для нього — засіб спілкування, можливість об’єднувати людей бодай на якийсь час... Улюблений формат Боббі — спів а капела. Артист переконаний, що «у вільній імпровізації — увесь смисл, уся таємниця і краса». Музикант співпрацював із відомими академічними виконавцями: віолончелістом Йо-Йо Ма (їхній спільний альбом 1991 року Hush дуже популярний), оперним басом Томасом Квастхоффом (2008, Віденський джазовий фестиваль).

У його біографії є несподівана сторінка: МакФеррін неодноразово диригував найкращими світовими симфонічними оркестрами. На піку популярності він, син академічних вокалістів, раптом змінив коло професійних інтересів, став брати уроки диригування і в 1990-му
став за пульт симфонічного оркестру Сан-Франциско. Потім диригував оркестрами Чикаго, Лос-Анджелеса, Нью-Йорка, Лондона. Що це? Прагнення бути оригінальним самого співака, бажання продюсерів задовольнити витончені смаки західних шанувальників класики? Швидше, сучасний підхід до музичного менеджменту, своєрідний crossover (стиль, який поєднує різні напрями музики).

Є щось майже надлюдське в асортименті вокальних прийомів і технік містера МакФерріна. Його голосовий діапазон — ледь не чотири октави. Неповторний, такий упізнаваний авторський і виконавський стиль народжений у поєднанні чудового смаку і доброго знання музики багатьох
напрямів.

Шанувальників мультивокаліста в усьому світі — мільйони, а вісімнадцять сольних альбомів розходяться неймовірними накладами. Навесні музиканту виповниться шістдесят, але він сповнений сил і, головне, потужної й одночасно інтелігентно-позитивної духовної енергетики.

Його голос звучить оперним сопрано, рокітливим профундо, дитячими нотками або музичним інструментом: флейтою, фаготом, контрабасом, бібоповою сурмою... Іноді музикант тихенько постукує себе по грудях, створюючи додаткові обертони і м’яку ритмічну підтримку, вибудовує ніжні й прості гетерофонні відгалуження від основної мелодичної лінії.

Хіт Чарлі Чапліна Smile — приклад типової макферрінівської фактури: це мелодія в середньому регістрі та інтонаційно найтонші рулади, які обвивають її ніжними арпеджіо з міцним рокітливим басом.

У пісні Drive він, демонструючи палітру політембрів, точно імітує всі відтінки роботи автомобільного мотора. Композицію Blackbird із репертуару Beatles зал не слухав, а вслухувався, затамувавши подих, у найніжніші імітації пташиних голосів. Підготовленість аудиторії була гідною відповіддю та підтримкою маестро.

Боббі не був би самим собою, якби не почав великої гри в імпровізацію. Спочатку він «помацав» зал, попросивши проспівати кілька простих ходів, імпровізуючи на цьому тлі. Потім розділив зал на два голоси і, продовжуючи співати, тихенько диригував, вслухаючись у свій величезний хор. І, нарешті, настав час одного з коронних номерів. Ave Maria — мабуть, найкращий духовний твір Шарля Гуно (натхнений прелюдією до мажор Й.-С.Баха). Музикант виконував бахівську партію фортепіано. А зал — мелодію, «накладену» на цей шедевр французьким композитором через сто тридцять років... Співали багато глядачів, від початку до кінця, плачучи від радості й задоволення.

Імпровізація розвивалася, з’явилися нові сценічні партнери. Боббі запросив бажаючих танцювати. Вийшла невідома дівчина-«балерина». Співак тихенько імпровізував, а вона прислухалася до співу і, попри сильне збентеження, досить спритно відповідала то рухами російського «яблучка», то імітацією «великого балету»… Зал шаленів.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі