Імпровізації від Боббі МакФерріна - Культура - dt.ua

Імпровізації від Боббі МакФерріна

4 лютого, 2010, 13:37 Роздрукувати Випуск №4, 4 лютого-12 лютого

У столиці вперше виступив американський мультивокаліст Боббі МакФеррін. Квитки в МЦКМ (Жовтневий палац) розкупили за тиждень до концерту...

У столиці вперше виступив американський мультивокаліст Боббі МакФеррін. Квитки в МЦКМ (Жовтневий палац) розкупили за тиждень до концерту.

Музикант виконує джаз, реґі, африканські народні пісні, власні інтерпретації відомої академічної музики. В його послужному списку робота з мегазірками Чіком Коріа, Хербі Хенкоком, Джо Завінулом, Елом Джерро, Куїнсі Джонсом.

Починаючи з 1985 року він зібрав десяток Grammy, переважно як джазовий співак, хоча світову популярність йому приніс поп-хіт 1988 року Don’t Worry, Be Happy. Втім, МакФерріна, людину скромну й абсолютно вільну, мало турбує власна популярність. Він релігійний, дуже відданий своїй сім’ї і справі, якій щиро служить. Музика для нього — засіб спілкування, можливість об’єднувати людей бодай на якийсь час... Улюблений формат Боббі — спів а капела. Артист переконаний, що «у вільній імпровізації — увесь смисл, уся таємниця і краса». Музикант співпрацював із відомими академічними виконавцями: віолончелістом Йо-Йо Ма (їхній спільний альбом 1991 року Hush дуже популярний), оперним басом Томасом Квастхоффом (2008, Віденський джазовий фестиваль).

У його біографії є несподівана сторінка: МакФеррін неодноразово диригував найкращими світовими симфонічними оркестрами. На піку популярності він, син академічних вокалістів, раптом змінив коло професійних інтересів, став брати уроки диригування і в 1990-му
став за пульт симфонічного оркестру Сан-Франциско. Потім диригував оркестрами Чикаго, Лос-Анджелеса, Нью-Йорка, Лондона. Що це? Прагнення бути оригінальним самого співака, бажання продюсерів задовольнити витончені смаки західних шанувальників класики? Швидше, сучасний підхід до музичного менеджменту, своєрідний crossover (стиль, який поєднує різні напрями музики).

Є щось майже надлюдське в асортименті вокальних прийомів і технік містера МакФерріна. Його голосовий діапазон — ледь не чотири октави. Неповторний, такий упізнаваний авторський і виконавський стиль народжений у поєднанні чудового смаку і доброго знання музики багатьох
напрямів.

Шанувальників мультивокаліста в усьому світі — мільйони, а вісімнадцять сольних альбомів розходяться неймовірними накладами. Навесні музиканту виповниться шістдесят, але він сповнений сил і, головне, потужної й одночасно інтелігентно-позитивної духовної енергетики.

Його голос звучить оперним сопрано, рокітливим профундо, дитячими нотками або музичним інструментом: флейтою, фаготом, контрабасом, бібоповою сурмою... Іноді музикант тихенько постукує себе по грудях, створюючи додаткові обертони і м’яку ритмічну підтримку, вибудовує ніжні й прості гетерофонні відгалуження від основної мелодичної лінії.

Хіт Чарлі Чапліна Smile — приклад типової макферрінівської фактури: це мелодія в середньому регістрі та інтонаційно найтонші рулади, які обвивають її ніжними арпеджіо з міцним рокітливим басом.

У пісні Drive він, демонструючи палітру політембрів, точно імітує всі відтінки роботи автомобільного мотора. Композицію Blackbird із репертуару Beatles зал не слухав, а вслухувався, затамувавши подих, у найніжніші імітації пташиних голосів. Підготовленість аудиторії була гідною відповіддю та підтримкою маестро.

Боббі не був би самим собою, якби не почав великої гри в імпровізацію. Спочатку він «помацав» зал, попросивши проспівати кілька простих ходів, імпровізуючи на цьому тлі. Потім розділив зал на два голоси і, продовжуючи співати, тихенько диригував, вслухаючись у свій величезний хор. І, нарешті, настав час одного з коронних номерів. Ave Maria — мабуть, найкращий духовний твір Шарля Гуно (натхнений прелюдією до мажор Й.-С.Баха). Музикант виконував бахівську партію фортепіано. А зал — мелодію, «накладену» на цей шедевр французьким композитором через сто тридцять років... Співали багато глядачів, від початку до кінця, плачучи від радості й задоволення.

Імпровізація розвивалася, з’явилися нові сценічні партнери. Боббі запросив бажаючих танцювати. Вийшла невідома дівчина-«балерина». Співак тихенько імпровізував, а вона прислухалася до співу і, попри сильне збентеження, досить спритно відповідала то рухами російського «яблучка», то імітацією «великого балету»… Зал шаленів.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво