І ОДИН У ПОЛІ ВОЇН

Доводили це на Міжнародному незалежному фестивалі моновистав «Відлуння», переінакшивши фразу на театральний лад «І один на сцені актор». Фестиваль «Відлуння» проходив у Києві вдруге. Його гостинно прийняв і занурив в атмосферу Андріївського узвозу Театр «Колесо». Результати першого фестивалю, що зібрав цікавих акторів із європейських країн, мали міжнародний резонанс. Швейцарська культурна фундація «Про Гельвеція», головний партнер першого фестивалю, вирішила підтримувати «Відлуння» і надалі, тому що розуміє, яким важливим є взаємопроникнення художніх культур, обмін творчим досвідом, знайомство з пошуками і знахідками театрального мистецтва, можливість плідного спілкування й духовного збагачення.

Мономистецтво — особливий театральний жанр, що потребує від актора граничної щирості й органічності, виняткового вміння «тримати» зал, відваги й творчої сміливості, зрештою, тому що непросте це завдання — залишитися одному на полі театральної битви. Відчайдушних сміливців, високих професіоналів зібрали прапори «Відлуння». У фестивалі взяли участь 17 акторів — українських, із близького й далекого зарубіжжя. Палітра фестивальних вистав була строкатою, багатоликою. Її можна було умовно поділити за двома напрямками — прихильники повноцінних спектаклів, де використовується різноманітний реквізит, костюми, фрагменти декорацій, і представники так званого аскетичного мистецтва, прихильники зведення до мінімуму набору виразних засобів, апологети ідеї обов’язкового переведення сценічної дії в площину художності метафор і багатомірності образів. Ці напрямки не потрібно протиставляти один одному, не варто й намагатися визначити, який з них ближчий до сценічної істини. Обидва вони хороші й мають право на існування лише за умови таланту й органічності акторів, що їх подають.

З розряду спектаклів, де виходить актор, стелить килимок посередині площі — і це вже театр, на фестивалі було показано такі, як «Буратіно» (Ігор Ларін, Росія) із абсолютно парадоксальним поглядом на образ веселого дерев’яного чоловічка, «Історія моєї голуб’ятні» (Херберт Калуза, Німеччина) — пронизлива розповідь старого єврея Ар’є Лейба про своє дитинство. Практично не використовуючи реквізиту, працювали на чистій психології та внутрішньому зосередженні актори Лідія Данильчук («На полі крові»,Україна), Алексіс Летам («В пошуках «Гамлета», Угорщина), Омар Сангаре («Справжній театральний критик», Польща), Олег Комаров («Мій Пушкін», Україна). Образ вистав, що народжуються зі сценографії, був присутній у яскравих, емоційних, сповідальних, темпераментних роботах Віктора Кошевенка («Акомпаніатор», Україна), Людмили Скрипки («Я чекаю тебе, коханий», Україна), Василя Баші («Зачарована Десна», Україна), Людмили Лимар («Відьма», Україна). Заперечуючи час чекання й жалю, зіграла свою авторську виставу Ніна Добрикова («На переправе», Росія), а швейцарська акторка Франсін Вонліх розповіла про власне бачення подорожей Одісея і про всі його неймовірні пригоди. Багатонаселена драма «Борис Годунов» постала в особі одного виконавця Володимира Шелестова (Білорусія), який віртуозно перевтілюється. Гран-прі фестивалю завоювала акторка Литовського національного театру драми Бірюте Марцинкявічюте. Її спектакль «Коханець» за відомим романом М.Дюрас, ведеться в тонкому й трепетному стилі відвертого монологу молодої дівчини, що пережила в досить ранньому віці глибоку любовну пристрасть. Спектакль своєрідний за своїм пластичним малюнком, музично-звуковим і візуальним рядом, він заворожує майже відчутною аурою неприкаяності душі, що залишилася без любові.

Актор Київського театру «Перетворення» Володимир Завальнюк показав на фестивалі свою нову виставу «Маленький принц» за дивовижною казкою Сент-Екзюпері. Спектакль із винахідливою сценографією, з використанням ляльок, масок, живого плану заворожує можливістю повернутися в дитинство, він змушує пригадати мудре побажання «дивитися» не очима, а серцем.

Фестиваль «Відлуння» зібрав акторів, котрі «дивляться» серцем. Для них, які сповідають мономистецтво, це єдино прийнятний спосіб існування в театрі. Вони так живуть і вчать цього глядачів.