І на тім рушничкові... - Культура - dt.ua

І на тім рушничкові...

3 листопада, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №42, 3 листопада-10 листопада

Якби Платон Майборода написав у своєму житті лише «Пісню про рушник», то й тоді б він став знаним в усьому світі композитором...

Якби Платон Майборода написав у своєму житті лише «Пісню про рушник», то й тоді б він став знаним в усьому світі композитором. Адже «Рідна мати моя, ти ночей не доспала...» співають скрізь, де люблять і розуміють щирий, задушевний спів. Завдяки цій пісні Україну почули на всіх континентах Землі, вона стала, що називається, візитною карткою нашої країни, а сам Платон Майборода — справді народним композитором.

Тож природно, що зі слів про Матір розпочався у столичному Будинку вчителя творчий вечір, присвячений пам’яті Платона Іларіоновича Майбороди. Організував і провів концерт добре відомий клуб «Співуча родина». Як заведено в цьому клубі, зустрічі їхні проходять у теплій сімейній обстановці, вечори відвідують родинами і часто залюбки співають усім залом разом із солістами на сцені. Так було й цього разу, адже як можна не підспівувати, коли чуєш «Білі каштани», «Київський вальс», «Стежину», «Пісню про вчительку», «Бабине літо» тощо. Тихенько підспівувала і дружина композитора Тетяна Василівна. Саме вона запропонувала не тільки співати пісні, а й згадати історію написання, атмосферу, в якій народжувався твір. Зокрема Тетяна Василівна поділилася спогадами про те, як було написано «Козацькі могили». Десь на початку 60-х творча доля занесла Майбороду у Берестечко, овіяне славою козацької доблесті. Побачивши братську могилу 300 козаків, які загинули, відмовившись здатись у полон, Платон Іларіонович загорівся задумом написати пісню. Спершу він хотів замовити вірші комусь із поетів із Західної України, але ніхто не наважився. Тоді Майборода звернувся до Андрія Малишка, який відразу запропонував: «А давай, Платошо, об’єднаємо у пісні героїку козацьку і Великої Вітчизняної війни». — «Ні, тільки про героїв Богдана Хмельницького», — рішуче заперечив Майборода. Пісня народилася, була виконана і відразу підпала під табу комуністичних ідеологів. Вдруге пісня побачила світ аж через 33 роки, а втретє її заспі-вав на тому вечорі заслужений артист України Іван Чайченко.

Цікаво було почути і ще про один епізод із життя композитора. У 1941 році він був учасником тяжких боїв із фашистськими загарбниками під Києвом. Саме тоді на його очах загинула молоденька медсестра, в яку влучив ворожий снаряд. Ця трагічна подія підштовхнула композитора написати разом із поетом Дмитром Луценком пісню «Їй було вісімнадцять».

Серед гостей, котрі прийшли вшанувати пам’ять видатного композитора, були відомі поети і співавтори композитора Микола Сом та Борис Олійник. І незримо витали у залі поетичні душі Тараса Шевченка, Максима Рильського, Андрія Малишка, Михайла Ткача, Дмитра Луценка, Володимира Сосюри, вірші яких надихали Платона Майбороду на творчість.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво