Хороша «Russia», та не наша - Культура - dt.ua

Хороша «Russia», та не наша

14 жовтня, 2011, 13:10 Роздрукувати Випуск №37, 14 жовтня-21 жовтня

Взагалі, дивно, чому досі ніхто не додумався, як із допомогою «боротьби за мораль» на ТБ ефективно наповнити бюджет 2012-го.

© Андрій Товстиженко, ZN.UA

Два тижні тому важливі органи (Генпрокуратура і Національна експертна комісія з питань моралі) зацікавилися «мораллю» в телевізорі. Буцімто вирішили промацати, як там із цим самим ділом на «1+1» — у передачі «Діти напрокат», де малолітніх використовують у дивних інтересах. І ще на ICTV — у передачі «Джентльмени на дачі», де зеки виступають взірцями для наслідування.

Пометушилися, побалакали… А в телевізорі як і раніше — з печаллю радість розійшлася, з мораллю гидота обнялася.

…Взагалі, дивно, чому досі ніхто не додумався, як із допомогою «боротьби за мораль» на ТБ ефективно наповнити бюджет 2012-го. Напередодні Євро-2012. Адже для цього не конче запускати грошовий верстат. І не треба вводити «паспортну систему» біля кожної валютки. І навіть не потрібно продавати чужоземцям наше останнє — забур’янений «клаптик рідної української землі» на території колишніх колгоспних угідь.

А що ж потрібно?

Та всього то й нічого. За найжорстокішим розпорядженням М.Азарова, посадити біля телевізора — навпроти кожного загальнонаціонального каналу (!) — спеціального чоловічка зі спеціальною апаратурою. І щойно десь, у якійсь передачі головні дійові особи нашого «ящика» — а все це переважно клоуни, хами, зубоскали та інші «кровосісі» — розкриють чорні пащі, вкотре посилаючи когось на «х»… Ось тут-то кнопочка й знадобиться! Бац… Упіймали, записали? Викрили?!

А далі суми можливих «штрафів», з урахуванням фантазій Кабміну, можуть упевнено коливатися… Від — і до… І нічого з ними церемонитися. Тому що всі загальнонаціональні телеканали давно й публічно з жиру казяться. Грошей кури не клюють. На дорогезні поп-шоу коштів вистачає з головою. І навіть із горою залишається — на ексклюзивних заморських співачок (на кшталт Міноуг, астрономічний гонорар якої підстрибує до мільйона за корпоратив).

Уявімо, якщо з кожної жирної вівці хоча б вовни жмут (із мотивуванням за «аморальність»), то й держбюджет би — розцвів, розбухнув. І навіть запахнув.

А незадоволеним — сувора відповідь: нічого псувати тотальною непристойністю незміцнілі уми й нічого суспільну мораль підривати, глумлячись над російською мовою в різного роду телевізійній калічі…

…Мабуть, це не найвдаліший жарт?

Але ж і телевізор жартує «всерйоз» — регулярно й аморально!

Власне, що такого кримінального вчинили миролюбні зеки з освітньої програми про «джентльменів»… Якщо кожних вихідних до й після недільних новин (ICTV) починається улюблене видовище — у вигляді розпусти — для українського народу. Це «Наша Russia». Не циклова передача, а планетарне явище. Цілий рух.

Бували часи, коли ця програма, здавалося, заполонила 50 відсотків вітчизняних каналів. У яку кнопку не тицьнеш, так і вилізуть жахливі фізіономії Славіка та Дімона, Жорика та Рудика, Равшана і Джамшута.

Ця телепередача сущий довгожитель. Їй — п’ятирічка. (Із грудня минулого року запустили новий сезон.)

Частота показів «Раші» на українському ТБ приголомшує. 365 разів по одному й тому самому колу можуть варіюватися старі сюжети упереміж із якимись новими.

І якщо цей продукт так міцно тримає українського глядача, то, отже, є в ньому цінність і калорійність?

Безумовно. Над циклом працюють небездарні і спритні люди. Все ті ж —«Новые армяне». Батьки-засновники знаменитого Comedy Club (із яким стартонули ще 2003-го). Вони ж, ці жваві вірменські хлопці, ще й монстри нинішнього касового кіновиробництва. Практично всі вульгарні картини у прокаті («Яйця долі» тощо) — справа їхніх рук, їхні так звані «шоу». І їхній, так би мовити, бізнес.

Шоу-бізнес — у будь-яких проявах (навіть найнепристойніших) — лінія цього безвідхідного виробництва.

А одним із найуспішніших продуктів Made in «Новые армяне» на цьому конвеєрі саме й залишається «Наша Russia». Біля її витоків в 2006-му стояли Павло Воля та Гарік Мартиросян. А «обличчями» проекту стали талановиті Сергій Свєтлаков і Михайло Галустян. Останній, мені здається, може смішно зіграти все — від кулінарної книжки до «Війни і миру» Толстого.

Мета проекту-довгожителя очевидна. Обстьобати. І решта — на «об…». Об’єкт же стьобу — у своїх масштабах неосяжний. Тому що це — вся «Раша». Як регулярно тараторить закадровий голос, хай вона і така і сяка, а однак — «наша».

Оскільки нічого оригінального пострадянський телевиробник придумати не може, то й тут братами-вірменами використаний іноземний формат — популярний англійський скетч-серіал Little Britain. Якого я не дивився, тому й не засуджую… Але певні висновки формулюю лише на підставі рашн-адаптації.

За п’ять років, що охопили цю «Russia», траплялися сюжети дотепні й зустрічалися герої потішні. Деякі — як гастарбайтери Равшан і Джамшут — стали жити окремим від серіалу життям. Перемістившись із ящика — у фольклор. Картинки ж із різних симультанних історій представляли саму «Рашу» часто насмішкувато… Часом глумливо. Інколи — дотепно. Загальний прихований посил від виробника: «Наша Russia» — це країна дурнів, де на одному «полі чудес» можуть одночасно зустрітися найрізноманітніші «російські жахи». У вигляді примітивних гастарбайтерів чи нахабнуватих рубльовських бомжів, мерзенних хлопчиків-даунів чи провінційних дегенератів із телевізійним пультом у зубах.

Простір «Раші» з такими образами-психотипами справді виглядає страшнувато. Кошмарнувато. Ніби краще в той «темний ліс» не соватися, бо прийде сіренький вовчок (із фізіономією Славіка чи Дімона) і вкусить за бочок.

Звідси ніби філософія проекту: «Russia», хай і наша, а однак це територія ідіотів, паскудників, дегенератів. (Це, звісно ж, трохи дивно у світлі державної ідеології РФ. Однак, вочевидь, непристойні образи-маски замінюють на тамтешньому ТБ гумор інтелектуальний, сміх із людським обличчям? І в цьому, мабуть, теж елемент «ідеології»?)

Треба згадати, що в «Раші» на одному полі бою був досить сильний конкурент. Популярний проект «Городок». Там теж переважно два обдаровані молодці (Стоянов і Олейников) приміряли купу масок із карнавалу поточних днів нашого життя. Але все те було добріше, ексцентричніше — якось світліше. Гумор нібито з людським обличчям. А не зі свинячим рилом у бубличному ряду.

У тій-таки «Russia» — улюбленій прокладці українського телеефіру — із засобами комічного не церемоняться від початку. Останнім часом особливо. Тут у них спеціальне телевізійне «раблезіанство», адаптоване авторами й виконавцями в затребуваний похітливими телемасами «кітч за межами». Уже новий сезон представляє типовий зразок «туалетного гумору». Місце якому, природно, у відхожих місцях, а не на громадському телебаченні в найкращий час.

І коли б якийсь «спеціаліст» (від М.Азарова) засів із пультом у вихідні, то не одну «бюджетну дірку» вдалося б залатати після стягнення умовного «штрафу». Суцільна концентрована вульгарщина, яка не добирає слів і засобів. Це «гумор» на ураження, який значно нижче плінтуса і поясу, — з «лівером» (центральним образом усіх їхніх посилено сальних жартів), що гордо теліпається.

І це лише побіжні характеристики для передачі, яку в нас, повторюю, подають у найкращий час. Так би мовити, прямо до сімейного столу.

Тут безглуздо когось попрікати в «ханжестві» чи у «високочолості»… І не таке бачили!

Попросту кожному часу свій овоч. А програмна сітка телеканалу, який себе шанує, і мусить вибудовуватися з урахуванням того, хто це дивитиметься в певний час. Тим більше що існує ряд передач (на кшталт «Russia»), які небезпечно й некомфортно дивитися разом із батьками, разом із дітьми… І навіть із далекими родичами.

…Ну, то й чим же там наразі спантеличена Національна експертна комісія із суспільної моралі, якщо держказна все ще алчно вимагає коштів?

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №27, 13 липня-19 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво