Форум видавців стане більш мистецьким

Якщо не хочеш померти — мусиш змінюватися. Про здатність львівського Форуму видавців — принаймні впродовж кількох останніх років — залишати дуже схожі враження, незважаючи на обнадійливо-монотонне зростання кількості учасників та подій, не писав хіба що лінивий. Адже кількість — вона і є кількість. Здається, торік ця найбільша і найрезонансніша подія у книжковому житті України скидалася на якусь надгусту плазмоподібну масу, плавати в якій із хоча б мінімальною користю для себе було нелегко. Втілення в життя найкращого рецепту супроти такого стану справ — розширення спектра акцій і переструктурування програми — може нинішнього року кардинально змінити обличчя Форуму.

Художня література та мультимедіа — під таким умовним гаслом рушить у середині вересня львівський книжковий корабель. Окрім уже традиційного конкурсу «Найкраща книга Форуму» та Фестивалю дитячого читання «Книгоманія», який стане підсумком всеукраїнської акції «Найкращий читач-2006», відбудуться дві абсолютно нові для Форуму події — День телебачення та Міжнародний літературний фестиваль.

«Не можеш перемогти — використай у своїх інтересах» — приблизно так спрощено (хай не ображаються телевізійники!) можна окреслити нові стосунки, які поступово складаються між стереотипно непримиренними книжкою й телевізором. Чи може йти телебачення на користь читанню? — це запитання аж ніяк не парадоксальне, і саме воно буде лейтмотивом круглих столів, відеопоказів та медіапроектів у рамках Дня телебачення, що відбудеться за співпраці з журналом «Телерадіокур’єр» і «5 каналом».

Але, мабуть, усе-таки найочікуванішою подією тринадцятого Форуму є літературний фестиваль, про потребу якого мовиться вже давно. Просто дивно, що України досі немає на мапі європейських літературних фестивалів: адже ніщо інше, як письменницькі форуми, зустрічі живих авторів із читачами, ця «література в русі», мовлене слово, яке ненадовго заступає собою слово писане, по-справжньому визначають ритм літературного життя. І його головні артерії сьогодні пульсують між Роттердамом, Единбургом та Лейпциґом, тоді як Центральна і Східна Європа залишаються, в найкращому разі, спокусливими окраїнами, простором, який усе ще намагається сформулювати свою літературну пропозицію. Втім, є й винятки — у маленькій Словенії, цьому втіленні центральноєвропейської мрії, діють аж два потужні літературні фестивалі, а в ще менш помітній у європейському краєвиді Македонії вже багато років поспіль відбуваються Струзькі поетичні вечори — подія, яка за масштабами може зрівнятися з літературними фестами у Нью-Йорку чи Лондоні. Україна, яка останніми роками здійснила відчутний прорив на західні книжкові ринки, зараз має всі шанси стати ще одним полюсом на мапі європейської літературної топографії. Форум видавців — це просто ідеальна платформа для найбільшої літературної події в Україні, якою має стати Перший міжнародний літературний фестиваль.

Розмах фестивалю насправді великий: понад 40 авторів із восьми країн, близько п’ятдесяти різнопланових акцій протягом чотирьох форумних днів (14–17 вересня). Інґо Шульце, Віктор Єрофєєв, Томас Бруссіґ, Мірослав Нагач, Дорота Масловська, Мартін Полляк, Марюс Івашкявічюс, Міхал Вітковський, Сєрґєй Тімофєєв та інші зірки європейської літератури приїдуть до Львова, аби зустрітися під час авторських вечорів і читань-тандемів із Сергієм Жаданом, Юрієм Андруховичем, Тарасом Прохаськом, Іреною Карпою і зовсім молодими українськими авторами. Так само широким є й спектр акцій — від традиційних літературних читань, дискусій, майстер-класів та презентацій до гепенінґів і поетичного слему. До того ж фестиваль також має виразний мультимедійний акцент — власне літературні акції супроводжуватиме відеопрограма, у рамках якої відбудуться покази найкращого українського короткометражного кіно, відеоарту та відеопоезії — нового напряму мультимедійного мистецтва, який синтезує поетичне слово, зображення і музику.

Якщо такі автори, як Шульце, Бруссіґ чи Нагач, уже трохи відомі українській читацькій публіці — їхні книжки останніми роками виходили в українському перекладі, хоча, як це вже звично в умовах нашого кволого видавничого ринку і майже атрофованої літературної критики, так і не набули достатнього розголосу, — а Єрофєєв навіть має стале коло своїх поціновувачів, то, скажімо, полька Дорота Масловська, чий яскравий і жорсткий роман «Польсько-російська війна під біло-червоним прапором» нинішнього року має побачити світ у видавництві «Фоліо», може стати для нас сенсаційним відкриттям. У свої двадцять три роки вона вже увійшла до кола найбільш читаних польських авторів і на батьківщині, і за кордоном. Її «Польсько-російська війна…» — це насамперед війна з випрацюваними моделями мови, з демонами суспільної свідомості.

До тієї ж найновішої хвилі польської літератури належить ще один автор, чий виступ на фестивалі буде абсолютним дебютом перед українською публікою. Це Міхал Вітковський, автор скандально відомого роману «Хтивня» про життя польських секс-меншин. Цей «новий Насєровський», який відновив гомосексуальний дискурс у польській літературі, показує понурий світ комуністичної Польщі очима чоловіків-трансвеститів, жертв жорсткого суспільного остракізму, чия вимушена марґінальність підштовхує до злочину.

Кульмінацією мультимедійного вектора фестивалю стане авторський вечір Сєрґєя Тімофєєва, російськомовного поета з Риги, який уже багато років працює на перетині музики, поезії й відеоарту. Його відеоперформенси, що вже встигли викликати справжній ажіотаж у Латвії й Західній Європі, — це складні синтетичні акції, завжди несподівані і напружені «поетичні концерти».

Форум видавців шукає новий формат — він має шанс стати найпомітнішою літературно-мистецькою подією в Україні, місцем, де варитиметься літературна погода в нашій частині континенту.