ФОЛЬКЛОР, ЯКИЙ СТАВ ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИМ - Культура - dt.ua

ФОЛЬКЛОР, ЯКИЙ СТАВ ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИМ

5 вересня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №34, 5 вересня-12 вересня

Єврейська музика у сучасного обивателя викликає лише одну асоціацію — «Сім сорок». Однак досі жодне весілля не обходилося без єврейського фольклору...

Адріан Купер
Адріан Купер

Єврейська музика у сучасного обивателя викликає лише одну асоціацію — «Сім сорок». Однак досі жодне весілля не обходилося без єврейського фольклору. Ця музика звучить навіть на мусульманських весіллях у кримських татар. Воно й зрозуміло, у справжнього мистецтва немає меж і релігійних табу. При цьому ніхто ніколи не замислювався, звідки у різних народів така тривка любов до танцювальних єврейських мелодій. Виявляється, існує цілий музичний напрям — музика клезмерів (на івриті «клі-земер» — «музичний інструмент»), який сьогодні став уже явищем інтернаціональним. Засвідчив це IV Міжнародний фестиваль-майстер-клас — «Клезфест в Україні, 2003», що відбувався із 24 по 29 серпня в київському курортному передмісті Пуща-Водиця. Нинішнього року його організатори Яна і Борис Яновер за сприяння Фонду розвитку єврейських громад у Росії й Україні (Нью-Йорк, США), проект Американської єврейської світової служби, запросили на нього 55 кращих виконавців із України, Молдови, Білорусі, Естонії, Росії, Великобританії, Чехії, США і Канади.

Вже другий рік заключний гала-концерт фестивалю виноситься на широку публіку, завдяки чому популярність клезмерського руху в Україні відчутно зростає. Ні для кого не секрет, що у світі цьому жанру присвячують свою творчість дедалі більше неєврейських музикантів. Такі тенденції особливо яскраво проявилися в музичному житті… Німеччини. Дані просто вражають. На одному німецькому клезмерському сайті можна знайти 32 оркестри, що виконують клезмер. Та хоч би якими були причини зацікавленості цією культурою по обидва боки Стіни (відчуття провини, антифашизм, опозиція державній культурі — усього потроху), життя клезмера в Німеччині вирізняється тим, що дуже небагато оркестрів, які виконують клезмерську музику, є єврейськими, а єврейська аудиторія нечисленна. Дехто вважає, що не можна неєвреям, а німцям тим більше, виконувати єврейську музику. Сам факт існування неєврейських клезмерських оркестрів свідчить про великий успіх цього напряму в Європі. Клезмер був визнаний справжньою, шанованою народною музикою, якою цікавляться серйозні люди різних національностей.

Відвідавши гала-концерт київського «Клезфесту», що відбувся 28 серпня у Державному музичному театрі для дітей і юнацтва, можна виявити ще кілька причин успіху цього музичного напряму в різних прошарків населення. Наприклад, серед публіки було багато клубної молоді, яка прийшла послухати так званий єврейський джаз. Його виконувала досить радикальна співачка з Лондона, природно, клубна, — Пенелопа Саломон. Вона видала цілі джазові попурі на єврейські теми у супроводі музикантів у кіпах. Не дивно, що зал буквально вибухнув оплесками після закінчення її блискучого виступу. Ще один приклад — віртуозна піаністка, композитор й аранжувальник, солістка Flying Bulgar Klezmer Band Мерілін Лернер із Канади, також широко відома саме у джазових колах. І, звісно ж, давній гість українських «Клезфестів» — усесвітньо відомий лідер традиційного клезмерського стилю, соліст тріо Sukke кларнетист Мерлін Шеперд (Англія). Спочатку він артистично продиригував зведеним клезмерським оркестром з учасників-інструменталістів фестивалю, добряче налаштувавши публіку на танцювальний лад, а потім, уже в другому, апофеозному відділенні, грав на своєму кларнеті так, що згадалися слова Шолом-Алейхема, щоправда, про скрипаля-клезмера: «…Коли він прикладався щокою до скрипки і починав водити по струнах, перед нами розкривався новий світ, ви відчували, що в його скрипці сидить полонена душа. Душа ця рветься на волю, плаче, ридає і молить... Євреї з довгими бородами, із зачерствілими обличчями почувалися малими дітлахами, коли вони слухали клезмера Хаїма... Скрипка співала, скрипка розмовляла як жива, вона хапала за душу».

Ще одна причина успіху цієї музики — в особливій мелодиці й театральності кожної з пісень на їдиш. Цього року, поряд із чудовою Адріан Купер зі США, відкриттям фестивалю стала сліпа чеська співачка Катерина Кольцова, роз’ятривши душу своїм співом остаточно й безповоротно.

Та, як відомо, єврейська музика — це не лише вселенський смуток, а й нестримні веселощі, тонкий, вишуканий гумор. І вони були присутні не лише в інструментальних весільних мелодіях, що звучали протягом усього концерту, а й в оригінальній музичній пародії, виконаній москвичем Псоєм Короленком. Різними мовами він примудрився розповісти сторічну історію відомої пісні «Бамір біз ту шейн», знайому кожній радянській людині у виконанні Леоніда Утьосова з такими словами: «Старушка не спеша дорогу перешла…», за допомогою самої цієї пісні.

Взагалі цей концерт я розділила б на традиційну клезмерську музику, представниками якої, як правило, є або старше покоління музикантів, або дебютанти, що тільки недавно почали вивчати цей музичний жанр, і на клубний клезмер, який грають музиканти-віртуози. Їм байдуже національне походження мелодії, якщо вона дає можливість насолодитися собою, експериментувати, імпровізувати, нетрадиційно аранжувати тощо. Можливо, саме завдяки таким майстрам клезмерська музика вийшла далеко за межі общинної музики і прославила країни, у яких з’явилися клезмерські фестивалі — Угорщину, Польщу, Росію й Україну.

Віддаючи данину великій просвітницькій, а також «музейній» місії цього унікального музичного форуму, який щороку збирає на свої семінари дуже цікавих, різнобічно обдарованих людей (наприклад, Джеффрі Перельман провів заняття на суто практичні теми: «Музичний ринок і самореклама» і «Самореклама: планування концертного туру без менеджера»), хотілося б побажати «Клезфесту» розширити свої кордони за межі закритого концертного залу. Гадаю, рівень згадуваного фестивалю та музикантів, які на нього приїжджають, гідні того, щоб їх почуло якнайбільше людей. Можливо, вони приєднаються до танцю вже з перших секунд звучання клезмерської музики чи пісень на їдиш. Адже ж танцює весь Краків та й, здається, увесь світ під час подібного фестивалю у Польщі!

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №47, 7 грудня-13 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво