Елегантність експансії - Культура - dt.ua

Елегантність експансії

15 квітня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №14, 15 квітня-22 квітня

Весна реальна і весна календарна вкотре розминулись, не зустрівшись навіть в точці традиційного двотижневого юліансько-григоріанського викривлення часу...

Весна реальна і весна календарна вкотре розминулись, не зустрівшись навіть в точці традиційного двотижневого юліансько-григоріанського викривлення часу.

Але з дивною синхронністю поява тепла і сонця збіглися із початком фестивалю «Французька весна в Україні». Підбираючи епітет до діяльності Французького культурного центру в Києві, я вирішив запозичити його з лексикону нашого Президента. Слово «елегантність» цілком пасує до експансії, що проводить цей осередок культури на теренах України. І що надзвичайно приємно, жодна акція не викликає сумніву, що це саме культура, а не сурогат з маркуванням «На тобі, Боже, що мені негоже».

Це суб’єктивна точка зору, але мені видається, що навіть якби якась вселенська епідемія зжерла все духовне надбання, створене людством за тисячі років його існування, залишивши лише Францію, земляни не провалились би в печерну темряву та дикунство. Саме французи, окрім власних інтелектуальних скарбів, дали прихисток і творчим пагонам представників чи не всього світу. І це сім’я знову засіяло б пустелю. І чи така вже це гіпербола? Живопис, скульптура, архітектура, література, музика, театр, кіно. У кожній із цих сфер Франція подарувала не самотніх велетнів, а цілі шеренги титанів.

Виставка плакатів художнього директора славетного Лувру Філіпа Апелуага, яка відкрилася в Київському музеї російського мистецтва, є ще одним аргументом на користь французької культури. Великі аркуші (175 х 120 см) дозволяють майже фізично відчути майстерність цього митця — дуже обережний у використанні кольору, він віртуозно володіє композицією, у багатьох роботах головним виразником ідеї є лише шрифт. І надзвичайне шанобливе ставлення до завдань, здавалося б, різного масштабу — плакати, присвячені Лувру і виставці водного транспорту, виконані бездоганно віртуозно. Шкода, що ця виставка в поганих традиціях нашої музейної справи не має поліграфічної підтримки — навіть найменший буклет був би хорошим підручником для графіків-плакатистів.

Французькому культурному центру в Києві пора вишукувати нове приміщення. Відкриття чергової виставки засвідчило інтерес київської публіки до мистецьких акцій, який зріс настільки, що камерна галерея та маленький лекційний зал вже вимагають нових квадратних та кубічних метрів. Та й експозиція, яка щойно відкрилась, варта того, щоб її побачили якнайбільше поціновувачів мистецтва. Під спільною назвою «Вшанування Гінсбура та музики» гармонійно поєднались роботи різних за творчою манерою, але близьких за світосприйняттям художників Бернара Рансіяка та Жерара Гійомара. Мерехтливий, нервовий і водночас гармонійний живопис, схожий на музику і життя Сержа Гінсбура, парижанина з харківським корінням, генія і шалапута, овіяного славою та скандалами. Мабуть, лише він міг героїчну «Марсельєзу», яку тепер всі школярі Франції зобов’язані вивчати, проспівати в ямайському стилі «реггі». Сивочолі художники, що були присутніми на відкритті своєї київської виставки, здається, зберегли дитяче бачення світу. Київ і Україна будуть для них новим відкриттям, як для нас їхні ліногравюри та літографії.

Прагнення не розлучатись із Францією і Парижем не залишає і після виставки. Беру вдома з полиці «Щоденники» Едмона і Жюля де Гонкур, відкриваю навмання, сподіваючись зануритися в світ Флобера, Доде, Золя, Доре, Дега...

«1870 рік, вівторок, 27 вересня. Вчора серед натовпу на Італійському бульварі велике збурення проти м’ясників. Народ вимагає, щоб уряд сам продавав худобу, без посередництва цих спекулянтів на народних злиднях». О-ля-ля! Як у нас багато спільного із французами! І не тільки в мистецтві.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво