ДИВОСВІТ ВІКТОРА СТЕПУРКА - Культура - dt.ua

ДИВОСВІТ ВІКТОРА СТЕПУРКА

14 червня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №22, 14 червня-21 червня

Усі, хто знайомий з творчістю Віктора Степурка, знають його як композитора — творця насамперед хорової музики...

Усі, хто знайомий з творчістю Віктора Степурка, знають його як композитора — творця насамперед хорової музики. Справді, театралізована містерія-диптих «Сакраментальний сон» чи хорова картина «Притча со-Творіння», а також численні композиції та духовні канонічні тексти постійно виконуються провідними хоровими колективами України. Твори митця часто звучать на фестивалях сучасної музики, серед яких — «Київ—Музика Фест», «Музичні прем’єри сезону». Звучать вони і на престижних міжнародних фестивалях у Великій Британії, Франції, Німеччині, Угорщині. Про популярність творчості В.Степурка свідчить і те, що перший хоровий фестиваль «Золотоверхий Київ» 1996 року пройшов під знаком його творчості.

Ювілейний концерт із нагоди 50-річчя митця, що відбувся 6 червня в палаці мистецтв «Український дім», показав нам іншого — не хорового В.Степурка. Переважну більшість програми становили твори для оркестру народних інструментів. Це — і світлий марш-увертюра «Крутії пороги» (соліст О.Ткаченко, ліра), і тривожно-заклична друга частина драматичної кантати «О, Руська земле», і піднесена «Весільна словацька» (солістка О.Костюк, баян), а також містична «Астральна пектораль».

Представлені твори були позначені високою професійною майстерністю митця, притаманним лише йому типом мислення. Хочеться відзначити гармонійність світосприймання, що виявилася у відсутності конфліктних зіткнень, драматичних поривань. Провідною ідеєю майже всіх творів була ідея гармонії Людини, Природи і Бога.

Калейдоскопічний потік контрастних образів і почуттів відображають природний процес людського мислення. Ось чому рапсодія, сюїта, партита, концертні п’єси (побудовані за таким принципом) є улюбленими жанрами творчості В.Степурка.

Мелодична щедрість, що сягає своїм корінням народнопісенної творчості, у поєднанні з володінням сучасними засобами музичної виразності є найтиповішим для творів композитора. Особливо в цьому плані хочеться вирізнити партиту «Астральна пектораль». У ній сферу астрального, таємничого вирішено із застосуванням сучасної музичної мови і доручено оркестру; сферу ж земного як уособлення людського буття — соло баяну.

Близькі до традицій народних інструментальних награвань дві концертні п’єси для сопілки та дримби з оркестром народних інструментів (соліст О.Журавчак, сопілка і дримба), які сприймаються як рапсодичні твори з першою повільною та другою швидкою, танцювальними частинами.

Дуже тепло сприйняла публіка другу частину програми, до якої увійшли вокальні й хорові твори — «Колискова» для сопрано та народного оркестру на вірші О.Олеся (солістка — С.Годлевська), три обробки пісень Левка Лепкого (соліст — В.Бокоч), «Богородичні догмати XVII ст.» для хору та камерного оркестру (хор «Почайна» Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Національний ансамбль солістів України «Київська камерата»).

На завершення концерту прозвучала «Молитва за Україну» М.Лисенка в обробці В.Степурка, яку зал слухав стоячи. Це ніби свідчило — хорова традиція в Україні існує і розвиватиметься й надалі.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво