Біс вибачення

Поділитися
Зять Блохіна скликав прес-конференцію, щоб попросити вибачення у хлопця, якого він покалічив. А врешті-решт розповів, що той був погано вдягнений, неадекватний, побити його могла його ж мати, і взагалі: «Нічого було хуліганити».

Ситуація: Київ, центр міста, серед білого дня на пішохідному переході людина отримує в голову від водія, якому не дала заїхати на тротуар. 17.54 - виклик «швидкої», 17.56 - «міліції». Пішохода Андрія Пясецького госпіталізовано в Лікарню швидкої допомоги, діагноз - «епідуральна гематома». Свідки зафіксували номери машини з промовистими літерами «ВР». Водієм виявився Сергій Ларькін, він же артист репер Ларсон, він же зять футболіста Олега Блохіна.

Коли чуєш цю історію, самоідентифікація спрацьовує миттєво: твоя щока відчуває наждак асфальту швидше, ніж складається картинка. І зовсім не тому, що ти не уявляєш себе по інший бік - за кермом великої машини. А тому, що не розумієш, як можна бити чиюсь голову. Як не крути, а в цій ситуації ти завжди Гамлет, віктимний і злий, а не його «хтивий дядько».

«Аналогічний випадок був...» - так реагують дев’ять людей із десяти, коли чують цю історію. Це не страшилки, а реальні історії життя у великому місті. У Києві. У Львові. У Харкові.

«Люди йшли через перехід, із-за рогу повернув джип і попер по ногах. Один хлопець з досади стукнув рукою по капоту. Водій вистрибнув і став його гемселити»...

«Я переходила вулицю на зелене світло, а він мало мене не збив. Я йому покрутила біля скроні й пішла собі далі. Раптом обертаюся - а водій біжить за мною. Я заверещала так, що навколо зібрався натовп, це мене і врятувало»...

«Вулицею йшли дідусь із бабусею, а поруч паркувався джип. Водій не помітив бабусю й стукнув її крилом так, що вона впала. Дідусь постукав по машині кийком, водій вийшов і накинувся на старого, люди ледве відбили...»

«Це заздрість, - Сергій Ларькін вважає, що скликав прес-конференцію в УНІАН, аби попросити вибачення в Андрія Пясецького. - Заздрість пішоходів, що в когось є машина, а в когось немає». І бажання попіаритися.

Очевидно, саме воно не дає ходити тротуарами й пішохідними переходами простому українському городянинові: переходить він вулицю, а в голові одна думка - як би мені попіаритися. А тут таке щастя- зять Блохіна.

«Андрій Пясецький, за моїми даними... він ніякий не журналіст. За моїми даними, він закінчив театральний інститут, у людини є свої амбіції, він прагне стати популярним, відомим, судячи з того, що він закінчив цей інститут. Цей випадок він використає, аби стати відомим на всю Україну», - Сергій Ларькін скидається на людину відверту й нехитру - що думає, те й каже.

На підтвердження свого образу репер Ларсон більшу частину прес-конференції присвятив дискредитації потерпілого:

«два молоді хлопці сумнівної зовнішності неадекватно поводилися»;

«він взагалі ніякий не журналіст»;

«таке враження, що він був під наркотичним ефектом»;

«людина зняла побої наступного дня, а мусила - відразу»;

«людина з такими гематомами, як йому написали, взагалі не буде рухатися, а він дає інтерв’ю ТСН, ходить палісадничком»;

«з нього видно, що він якийсь нездоровий хлопець»;

«ми бачимо добре підготовлену піар-кампанію»...

Вінець одкровень: «Я не знаю, звідки в нього цей синець... Я його штовхнув. А де він там упав - невідомо взагалі. Може, він вдома впав. Може, його мама побила». З мамою, звісно, блюзнірство, але реп - це ж творча імпровізація - не приборкав натхнення.

Ну й можна ж зрозуміти артиста: він образився, бо прихильники Андрія Пясецького десь у Facebook назвали його сім’ю - ким би ви думали - упирями. Хто ж таке витримає. Це ж не якась епідуральна гематома в голову, це ж образа честі. А для кулачного бійця - Ларькін багато й охоче розповідав пресі, як б’є порушників дорожнього руху та тих, хто показує йому «фак», - особливо.

«Те, що сталося зі мною, це з кожним така ситуація трапляється щодня по разів тридцять-п’ятдесят. Просто в моєї сім’ї відоме прізвище, на якому можна добре попіаритися. У нашій країні на сьогодні дуже багато резонансних злочинів, де відбуваються набагато серйозніші речі. А преса чомусь уся тут. А людей спалюють, ґвалтують, вони помирають... Цей чоловік у ніс фінгал отримав, упав - об асфальт зачепився, але все нормально - він же живий», - заспокоїв присутніх Ларькін. І додав: «Нічого було хуліганити...»

Я його бачила, коли він це виголошував. У цьому не було ані краплі сарказму. Коли такі фрази промовляють чиновники - це маніпуляція чистої води, а в Ларькіна - дитячий подив і бажання присоромити пресу: мовляв, чого ви на мене, дрібного, накинулися, та що я такого зробив...

Але в одному він має рацію: хвиля агресії в Україні, бійки з найменшого приводу - це ж ще й відповідь на повну неможливість діалогу. Надто багато людей на хороших машинах та з номерами «ВР» вважають, що можуть робити все що завгодно з погано, на їхню думку, вдягненою людиною. У Миколаєві спалили погано вдягнену дівчину, депутат Лозінський стріляв у погано вдягнених селян.

Цивілізація стала сегрегацією, а боротьба за виживання з метафори перетворилася на кулак. Держава мовчить - у неї теж є номери «ВР». Людей б’ють.

Як сказали нам юристи Пясецького, кримінальну справу проти Ларькіна поки що не порушили.

Отож не виключено, що ще Пясецькому доведеться просити вибачення у Ларькіна - за те, що хуліганив, обзивався й сам собі по голові надавав. Ну й погано вдягнувся, перш ніж переходити вулицю.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі