Білоруська таємниця

Поділитися
Я, наприклад, не можу похвалитися широкими знаннями про білоруську культуру, тому мені було особли...

Я, наприклад, не можу похвалитися широкими знаннями про білоруську культуру, тому мені було особливо цікаво побувати на виставці білоруських художників «Балота Empire», що працюватиме в Центрі сучасного мистецтва при НаУКМА до 20 лютого. І проект не розчарував. Він став не лише художньою акцією, а й акцією ідеологічною, у хорошому сенсі цього слова, просвітительською. Це спроба художньо висловити самовідчуття білоруської нації, спроба вивчення колективного несвідомого цього народу. Виставка охоплює роботи чотирьох авторів: Артура Клинова, Руслана Вашкевича, дуету Володимира Цеслера & Сергія Войченка — і присвячена пам’яті Сергія Войченка, який нещодавно помер. Ольга Коваленко, куратор виставки, прокоментувала центральну тему експозиції так: «сучасні вітчизняні історики, філософи, культурологи, вивчаючи феномен білоруської ментальності, неодноразово зазначали, що вона ховає в собі архетип болота». Болото — хитка, підступна субстанція; на вигляд спокійне і, безумовно, дуже гарне, воно не підвладне зовнішнім змінам — затягує й перетравлює будь-яке стороннє тіло. Здається, саме «людьми на болотах» бачать себе сучасні білоруси.

Виставка мене цілком переконала, на жаль, що партизан — це alter ego білоруса. Така думка Артура Клинова, автора іронічної інсталяції «Пересувний партизанський бутик», якій більше відповідає найменування second-hand. У цьому бутику виставлені на продаж вживані речі різних епох — радянської, постперебудовної, періоду незалежності. Деякі з них свого часу становили велику цінність, але на новому витку історії перетворилися на сміття. Це кустарні вироби за зниженими цінами: сірники, тефлонові сковорідки з наліпками, які зображують оголених Єв і Лед епохи Відродження, порнографічні журнали, самогонні апарати, листівки, портрети вождів etc.

Із робіт Руслана Вашкевича особливо запам’яталося чудове настінне панно — продовження партизанської теми — «Партизанська мадонна». На ньому, поміщеному у вишукану рамку, зображено милу жінку з кучерями й невміло прикуреною сигареткою.

Будинок типових громадян відтворений у солом’яній інсталяції Артура Клинова «Солодке солом’яне життя». Ліжко, телевізор, трюмо, люстра — все стандартно. Можливо, дехто побачить тут «болотну апатію» життя, але, мені здається, солома спровокувала відчуття домашнього затишку, тепла, радості сімейного вогнища й приваб сінника.

Естетизована їжа, страви і брашна, що набувають космічних розмірів, коли все здається їстівним, подані в роботах «Тутейшия делікатеси» Володимира Цеслера& Сергія Войченка. Зображені предмети в основному перетворюються на м’ясні продукти: груша, обгорнена ласою м’ясною шкуринкою, замість скрипки у футлярі лежить бараняча нога, яка ще «шкварчить», а на тонких ніжках троянд замість бутонів цариці квітів — пельмені.

Думаю, якби поет М.Некрасов жив у наші часи, він скаржився б не на лубочного «милорда глупого», а на блокбастери «Дев’ять із половиною тижнів» або «Мовчання ягнят». Саме так називаються килимки В.Цеслера& С.Войченка «Голлівудські веселухи (російська версія)». Ці авторські «народні картинки» — рецепція художниками невеличкої країни феномену імперій — «розваг» Америки-Голлівуду та Росії-Москви, «найбагатшої столиці». Як і народний лубок, ці картини створюють атмосферу гри, спонукаючи глядача зрозуміти надіслані їм вигадливі знаки.

Один із найчудовіших експонатів виставки — скриня В.Цеслера&С.Войченка під назвою «Скарб». Зображені на її стінках оголені жінки, як сфінкси, охороняють скарби, в’язь зі слів із різних мов скидається на загадкові заклинання-паролі, які потрібно було неодмінно знати, щоб проникнути у святая святих. У вишуканий ажур фрагментів зображень вплетені й портрети XVII—XVIII століть із Несвижської колекції князів Радзивіллів, класика білоруського мистецтва. Та заповідна скриня замкнена, окута залізом, і які скарби вона береже — залишається загадкою.

Яким же звичайний відвідувач виставки, маючи дуже туманне уявлення про менталітет жителів Білої Русі, бачить типового білоруса: партизан, що живе або на болоті, або в солом’яних хатках, у кулінарії полюбляє м’ясо, яке він купує в пересувному бутику, де також час від часу прикуповує майки з написом Ne cafe, Che і Leninburg та популярні лубочні картинки «Голлівудські веселухи» про найбагатшу столицю Москву, — але є в цього хитрого білоруса загадкова скриня, в якій зберігаються скарби...

Це, звісно, жарт, але на таку реакцію провокує сама виставка, яка сміється з багатьох речей, заражена «пафосом» іронії та партизанщини, але, на жаль, як мені здалося, не пафосом знахідок і перемоги. А як би хотілося довідатися, що там заховано у «скрині» білорусів!

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі