БАБИНЕ ЛІТО САНКТ-ПЕТЕРБУРГА В КИЄВІ

Поділитися
Короткий період тепла та сонця, який осінь дарує перед затяжною зимою, називається «бабиним літом»...
Новинки видавництва «Славія»

Короткий період тепла та сонця, який осінь дарує перед затяжною зимою, називається «бабиним літом». Його чекають і ним насолоджуються. Саме на цю осінню пору (16—18 вересня) припали дні культури Санкт-Петербурга в Києві, принісши чимало втіхи киянам і гостям нашого міста.

Ідея поновлення діалогу двох міст, відомих своїми давніми духовними зв’язками, була висловлена торік під час візиту української делегації в північну столицю, що готувалася до святкування свого 300-річчя. Прийняли попереднє рішення провести широкомасштабні дні Санкт-Петербурга в Києві восени 2003-го і, відповідно, дні Києва на берегах Неви 2004 року. Щось, як заведено, не склалося. Зрозуміло, річ у фінансуванні. За словами керівника департаменту зовнішніх зв’язків Головного управління культури Київміськадміністрації Анатолія Галиновського, на 10% урізали бюджет, а під кінець року його рештки особливо мізерні, тому запропонували перенести заходи на рік. Зате петербуржці, навпаки, «підкріплені» бюджетними грошенятами, яких їм у ювілейний рік, певне, не бракувало, вирішили приїхати до Києва, заручившись серйозною підтримкою Російського посольства й особисто Віктора Степановича Черномирдіна, що і як державна особа, і по-людськи всіляко заохочує діалоги культур. Головне управління культури Києва підтримало цю зустріч чим могло, надавши, наприклад, гостям сцени двох муніципальних театрів. Пан Галиновський запевнив, що наступного року дні Києва в Санкт-Петербурзі неодмінно відбудуться і повністю профінансуються українською стороною. Організаторами культурного десанту північної столиці виступили комітет з культури Санкт-Петербурга і гуманітарно-культурний центр «Пілігрим», а Російський культурний центр в Києві надав своє приміщення для попереднього знайомства журналістів із гостями.

Організатори постаралися скласти програму діалогу міських культур так, щоб представити і театр, і кіно, і образотворче мистецтво, і рівень видавничої справи Санкт-Петербурга.

Останню продемонстрували в магазині-кафе «Русская книга». У невимушеній дружній обстановці видавництво «Славія», добре відоме на книжкових ринках Росії, СНД і далекого зарубіжжя, знайомило гостей зі своїми новинками. Видавництво забезпечує друкованою продукцією виставки Державного Ермітажу — за 10 років підготовлено близько 150 каталогів і монографій. Книги «Славії» випускаються різними мовами світу накладом не більш як одна тисяча примірників і коштують недешево, зате можуть стати гідним поповненням найвишуканіших зібрань образотворчого відділу будь-якої бібліотеки чи незабутнім подарунком.

Одночасно там само відкрили виставку фоторобіт Наталі та Костянтина Дока «Романтичні парки Санкт-Петербурга», представлену Спілкою художників Санкт-Петербурга. Залишивши тридцять років тому свої технічні професії, ця пара присвятила себе художній фотографії. Постійний творчий пошук допомагає їм удосконалювати свою майстерність. Неможливо передати словами той колорит та вишуканість композиції, які надають їхнім фотороботам неповторної індивідуальності. Наталя і Костянтин не раз нагороджувалися на найпрестижніших світових виставках, їхні роботи можна побачити в альбомах провідних видавництв. Милі й товариські люди, вони раділи зустрічі з Києвом і киянами, щиро підтримуючи ідею єдиного культурного простору.

Для кінопоказу було обрано фільм Лідії Бобрової «Бабуся», про який читачі «ДТ» знають з оглядів останнього «Кінотавра». Одначе, на мій погляд, це не найвдаліший зразок знаменитої пітерської кіношколи, у чиїй скарбничці сьогодні і нова, показана на Московському фестивалі стрічка Олексія Учителя, і остання робота Олександра Сокурова «Батько і син», що привернула увагу каннських глядачів.

Дві з іпостасей міста на Неві, представлених у програмі, — театральні. Ляльковий театр «Потудань», створений 2002 року випускниками Санкт-Петербурзької академії театрального мистецтва, представив киянам спектакль—лауреат премії «Золота маска» у двох номінаціях («найкращий спектакль» і «найкраща режисерська робота») — «Невський проспект» за мотивами однойменної повісті Миколи Гоголя. У виставі, як і у автора-класика, зіштовхуються вразливість і байдужість, творча фантазія і снобізм, вільний політ і жорсткі рамки вигаданих людьми правил.

Друга театральна іпостась Пітера — Молодіжний театр на Фонтанці. Розташований в Ізмайловському, традиційно театральному, саду, театр має вже сформовану власну історію — його народження відбулося 79-го року минулого століття. Дотримуючись настанов свого першого художнього керівника Володимира Малищицького, не виключаючи з репертуару вистав наступного лідера — Юхима Падве, театр живе сьогоденням й ідеологією нинішнього керманича — розумного і талановитого Семена Співака. Навесні, у рамках фестивалю «Київ травневий», показували «Касатку» за Олексієм Толстим і «Жайворонка» Жана Ануйя (їм були присвячені матеріали О.Раскіної в «ДТ»). Осінні зустрічі «закривають» два нові спектаклі Семена Співака — не зовсім звичний «Отелло» Шекспіра і «Лементи з Одеси» за п’єсою Ісаака Бабеля «Захід». Яскраві, видовищні, дуже різні за формою, якісно виконані театральні роботи, у яких особливо хочеться відзначити їхнє пластичне вирішення.

Коли спілкування цікаве, час летить непомітно. Дні Санкт-Петербурга в Києві закінчилися швидко, як бабине літо. Тепер надія на зустріч на берегах Неви — адже нам є що показати. Головне, щоб діалог тривав, був цікавим і неформальним.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі