«АПРЄЛЬ» У КВІТНІ В КИЄВІ - Культура - dt.ua

«АПРЄЛЬ» У КВІТНІ В КИЄВІ

26 квітня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №16, 26 квітня-11 травня

Уп’яте, починаючи з грудня, Національна спілка кінематографістів України та представництво в Укр...

Уп’яте, починаючи з грудня, Національна спілка кінематографістів України та представництво в Україні Російського центру міжнародної наукової і культурної співпраці при МЗС Росії проводять спільну акцію — «Російське кіно: прем’єра в Києві». Це, за вкрай поодинокими винятками, єдина можливість сьогодні ознайомитися не біля блакитного екрана, а, як у недалекому минулому, в кінозалі, з сучасним російським кіно, яке український глядач любить і продовжує вважати «нашим кіно».

П’ять картин, показаних за цей час, не потрапляли до Будинку кіно за заздалегідь продуманим планом — адже проблема і в переговорах із творцями стрічок, і з їхніми власниками-продюсерами, а це справа непроста, не кажучи вже про організаційно-економічний бік акції. Починаючи з останньої в часі роботи метра російського кіно Сергія Соловйова («Ніжний вік»), яка була першою прем’єрою проекту, через вишуканого екранного неоконструктивіста Олександра Зельдовича («Москва»), доповненого грайливим «Сміттярем» професійно міцного Георгія Шенгелія й «Лавиною» Івана Соловова, закінчуючи кінодебютом Костянтина Мурзенка («Апрєль»), упорядникам та ідеологам проекту вдалося подати «вид згори» на поточний російський кінопроцес. Наш глядач — а в Будинку кіно збираються в основному фахівці, котрі люблять поговорити про стагнацію національного кінематографа, — має змогу достатньо повно уявити картину сучасних тенденцій і пошуків, порадіти з приводу знахідок колег і поспівчувати з приводу невдач.

МКФ «Молодість» щорічно в достатньому обсязі подає кінодебюти, російські зокрема, але київська прем’єра фільму «Апрєль», який лише кілька місяців тому дебютував на великому екрані Москви, а до того без афектації пройшов у Берліні, запропонувала «інформацію до роздумів» про пошуки молодих режисерів.

Постановника «Апрєля» Костянтина Мурзенка глядач «знає в обличчя» за роллю Фашиста з культового фільму Олексія Балабанова «Брат-2». Крім того, він досить відомий як кінодраматург, у його авторському архіві сценарії до фільмів «Мамо, не сумуй!» і «Тіло поховають, а старший мічман співатиме». Сценарій для власного режисерського дебюту він також написав сам. І хоча історія, розказана у фільмі, досить динамічна й не позбавлена похмурого гумору, на мою думку, в ній є деякі провали. Можливо, вони поглиблюються нав’язливим використанням перехресного монтажу й повторюваним накладанням звукової доріжки наступного епізоду на попередній.

Герой картини, колишній вихованець дитбудинку Апрєль, не дуже прагнучи розкішних життєвих благ, змушений проте заробляти собі на життя, як уміє. А вміє він стріляти, ось і працює кілером. Мікс шляхетних убивць Тарантіно й рідне наше самокопирсання органічно вживаються в неприкаяному вихованцеві дитбудинку, виводячи його на слизький шлях рятівника дітей-сиріт. Пікантності, яка має захопити глядача, надає сюжетові те, що потенційна жертва кілера — сам «під ковпаком» у бандитів і, прагнучи врятувати свою шкуру, готовий жертвувати чужими життями, аж до безневинних немовлят. Для переконливості, за непрописаністю сценарію тиняються тіні Достоєвського та Фрейда, у повітрі витає епатажність тепер уже метра Івана Охлобистіна.

Хоча творець картини Костянтин Мурзенко, кокетуючи, готовий видати на-гора струнку концептуальну теорію фільму-невдахи, гадаю, не лише мені, а й глядачам заважає це зробити виконавець головної ролі Євген Стичкін. Завдяки його творчій скрупульозності, людській переконливості й акторській чарівності, дивишся стрічку з інтересом, ігноруючи відверті авторські провали. Треба віддати належне Мурзенку в здатності підібрати акторів і змусити працювати на себе —дається взнаки його людська чарівність і вміння бути вербально переконливим. В епізодах знайомі обличчя та яскраві імена: Рената Литвинова, Сергій Мазаєв, Олександр Лазарєв-молодший.

Відчуття радості процесу праці та спілкування в творчій групі передають з екрана в зал потужний енергетичний імпульс, який допомагає сприймати це, за словами режисера, «кіно для тінейджерів, що цілуються, і заскочених дощем неприкаяних глядачів».

Коли дивилася «Апрєль», гадала, що це малобюджетне кіно. З подивом і радістю за російських дебютантів дізналася — бюджет картини близько 1 мільйона 200 тисяч доларів. Дають плоди зусилля творчої кіноінтелігенції, дедалі більшого продюсерського клану, розумних законодавців і щедрих спонсорів. І слава Богу! Можливо, й ми дочекаємося того самого.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво