Андрій Тарковський заговорив українською мовою - Культура - dt.ua

Андрій Тарковський заговорив українською мовою

20 травня, 2011, 13:04 Роздрукувати Випуск №18, 20 травня-27 травня

У столиці презентували дуже цікавий видавничий проект.

© serbian.ruvr.ru

У столиці презентували дуже цікавий видавничий проект. Уперше в нашій державі українською мовою вийшла дуже відома книжка кінорежисера Андрія Тарковського, в якій осмислюються філософські концепції розвитку кінематографа, — Андрій Тарковський, «Закарбований час».

Для багатьох поколінь кінематографістів ця праця геніального Тарковського стала майже настільним підручником. Тим цікавіше осмислити погляди й прозріння режисера — вже й українською мовою.

Ідеолог проекту, а також перекладач, коментатор і автор докладної післямови («Сталкер кіно») — Наталя Соболєва, український кінознавець, директор столичної «Кінопанорами» (яка стала останнім часом цікавим арт-хаузним кіноцентром).

На презентації пані Соболєва зазначила, що ідея з перекладом Тарковського українською мовою виникла не випадково, цей процес почався ще в період її викладацької діяльності в університеті імені Карпенка-Карого... Тоді у спілкуванні зі студентами так чи інакше «тексти Тарковського» в плині занять перекладалися українською мовою. Згодом той викладацький досвід і допоміг у роботі над книжкою.

Сторінки Тарковського — це глибинний світ пізнання себе в мистецтві й мистецтва в собі. Це полеміка Андрія Арсенійовича з прихильниками так званого монтажного кінематографа (Кулешовим, Ейзенштейном). Сперечання з голлівудськими стандартами, де в центрі частіше легковажний сюжет. Тарковський також дискутує стосовно ідеї синтетичної природи кінематографа... І перебуває в постійному пошуку свого глядача, в пошуку образів кіно, в роздумах про відповідальність художника, а також у споконвічному прагненні — «зупинити час», «огранувати його»...

Власне, самому Тарковському багато в чому це й удалося здійснити. На основі своїх же видатних картин: «Іванове дитинство», «Соляріс», «Ностальгія», «Жертвоприношення», «Дзеркало»... Один із незаперечних шедеврів Тарковського — «Андрій Рубльов» (1966—1971) — було показано у вечір презентації його, вже української, книжки в «Кінопанорамі».

Властивість шедевра саме в тому, що він не підвладний часу, моді, примхам кон’юнктури. Картина, як і раніше, затягує у свою гіпнотичну вирву. Відтіняючи своєю чорно-білою гамою (до неї ще просто не добралися колористи К.Ернста!) і дивовижною режисерською «оптикою» все те «псевдоісторичне» лушпиння, яке в неабиякій кількості пропонує нині сучасний кінематограф.

Уже після цього чергового перегляду «Андрія Рубльова» народна артистка України Раїса Недашківська призналася, що сьогодні картина справляє навіть іще сильніше враження, ніж перший показ, на який її колись дивом провів у кінотеатр «Россия» Ролан Биков (котрий зіграв у цій стрічці одну з ключових трагікомічних ролей).

Книжка Тарковського, презентована в Києві видавництвом «Альтпрес», без сумніву, могла б стати додатковим «бонусом» для освітньої стратегії нашого кіно-театрального вишу. Проте й студенти, і деякі запрошені викладачі «Карпенка-Карого» так і не знайшли можливості підтримати в цей вечір Тарковського... Що не дивно: нині ж не «епоха Тарковського», а суєтний кіноперіод ТВ-муві, для виробництва якого, певне, й виховують підростаюче кінопокоління всі наші творчі виші.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво