Часе, назад! або Цікава хронологія від Ільфа й Петрова

На початку березня я відкрив (принаймні, для себе), що в «Золотому теляті» фігурує єдина конкретна дата. На знаменитій папці зі шнурками для черевиків Остап Бендер написав: «Справа Олександра Івановича Корейка. Розпочато 25 червня 1930 року. Закінчено ...го дня 193... р.». І тут мене осяйнуло: то, отже, цього року виповнюється 90 років від початку бендерівського розслідування справи підпільного мільйонера. Чим не ювілей?

Як і де відзначити таку подію? Безперечно, передусім — в Одесі. А до кого там звернутися? Ну звісно, до Валерія Хаїта — першого капітана команди КВК, яка виграла Всесоюзну першість, а крім того — віцепрезидента Всесвітнього клубу одеситів.

Валерій Наумович сприйняв ідею позитивно. Загалом домовилися про святкування ювілею. Проте, як у Остапа на шляху до досягнення мети постала навчальна хімтривога, так і в нас виникла непередбачена перешкода — коронавірус.

«Ну, не біда, — подумав я, — не вийшло з ювілеєм відкриття «справи» — можна буде відзначити ювілей її закриття». Адже на збір і документування інформації про афери Корейка Бендер мав витратити два-три місяці. Може, і в нас за такий час пандемія піде на спад, тоді й відзначимо 90-річчя дати, коли, за словами Остапа Ібрагимовича, «збулися мрії ідіота».

Та коли конкретно це сталося? Відомо, що в день урочистої змички на Східній магістралі. Про це, зокрема, свідчить і фраза: «Сонце зійшло над горбкуватою пустелею о 5 годині 02 хвилини 46 секунд». Стоп! Але схід у такий час можливий лише у квітні. Це підтвердила і стаття у «Вікіпедії», яка повідомила, що врочиста змичка північного й південного колієукладальних містечок відбулася 21 квітня 1930 року. Отже, як не крути, табельникові північного містечка Корейку довелося розпрощатися з мільйоном саме у квітні 1930-го.

Та як же тоді бути з датою відкриття «справи»? Та, власне, ніяк. Чи постраждав  від цього сюжет роману? Начебто ні. А його співавторам, тодішнім спецкорам газети залізничників «Гудок» Іллі Ільфу та Євгенію Петрову, це рокірування часу дало змогу збагатити свій твір кількома главами дуже дотепних репортерських спостережень.

Жаль, звісно, що 90-річчя й цієї події ми проґавили. Як і сторіччя Остапа Сулеймана Берта Марія Бендер-бея 1997 року. Адже якщо 1930-го великий комбінатор був, за його словами, у віці Ісуса Христа, отже, народився він 1897 року, як і сам Ілля Ільф.

Залишається сподіватися, що 90-річчя самого «Золотого теляти» (а вперше роман з'явився на сторінках журналу «30 днів» 1931 року) шанувальники творчості великих сатириків наступного року відзначать обов'язково.

Інші матеріали автора знаходяться за посиланням