Уроки Глієра - Культура - dt.ua

Уроки Глієра

23 березня, 2018, 15:54 Роздрукувати Випуск №11, 23 березня-30 березня

До роботи в училищі залучалися талановиті музиканти — фундатори професійного музичного мистецтва України.

Фото надано Іриною Гіваргізовою з архіву навчального закладу

Цьогоріч відзначає 150-літній ювілей Київський інститут ім.Р.Глієра. На теренах України це перший музичний заклад (колись — Київське музичне училище). 

Відкриття 18 січня 1868 р. в Києві музичного училища ознаменувало початок процесу формування вітчизняної музичної освіти. Завдяки подвижницькій діяльності своїх засновників і перших викладачів училище за короткий термін стало центром музичного життя Києва, згодом — усієї України. 

Наприкінці ХІХ ст. схожі навчальні заклади було відкрито в Харкові, Одесі, Полтаві, Миколаєві, а на початку ХХ ст. на базі Київського, Одеського та Харківського училищ — створено вищі навчальні заклади: консерваторії.

До роботи в училищі залучалися талановиті музиканти — фундатори професійного музичного мистецтва України: Р. Пфеніг — композитор, хоровий диригент, перший директор училища; М. Лисенко — засновник української композиторської школи.

Першими викладачами, засновниками виконавських шкіл були уславлені в Україні та поза її межами педагоги: класу фортепіано — Б. Каульфус, В. Пухальський, Г. Беклемішев, Ф. Блуменфельд, Г. Ходоровський, Г. Нейгауз, К. Михайлов; композиції — Р. Глієр; музикознавства — Б. Яворський, М. Грінченко, А. Альшванг; сольного співу — М. Алексєєва-Юневич, Г. Гандольфі, О. Шперлінг, К. Еверарді; хорового співу — О. Кошиць, Г. Верьовка; струнно-інструментального — С. Козолупов, С. Каспін, Д. Бертьє, Й. Водольський, О. Шевчик, М. Ерденко, М. Полянічевський, В. Мулерт; духових інструментів — В. Химиченко, В. Яблонський; народних інструментів — М. Геліс.

Гордість і слава — випускники, чиї внески в скарбницю світового музичного мистецтва визнані історією. Це піаністи Володимир Горовиць, Олександр Браїловський, Костянтин Михайлов, Леонід Ніколаєв; композитори Левко Ревуцький, Григорій Майборода, Платон Майборода, Віталій Філіпенко; теоретик Болеслав Яворський (учитель композиторів: Миколи Леонтовича, Петра Козицького, Михайла Вериківського, Григорія Верьовки); співаки: Марія Литвиненко-Вольгемут, Григорій Бакланов, Дмитро Гнатюк, Діана Петриненко; хоровий диригент Павло Муравський, музикознавець Микола Гордійчук; баяніст Микола Різоль, трубач, "срібна труба" Микола Бердиєв.

У журналі "Киевская старина" читаємо, що музичну школу заснували при Київському магістраті для постійного поповнення складу його оркестру, школа проіснувала до 1852 р. Музичне життя України помітно пожвавилось у другій половині XIX ст., коли 1867 р. відкрили оперний театр. 

Для високого виконавського рівня концертних виступів та оперних вистав були потрібні добре підготовлені спеціалісти-професіонали, і за справу взялася дирекція Київського відділення музичного товариства. Завдяки її зусиллям 18 січня 1868 р. у Києві засновано перший в Україні та Росії спеціальний музичний навчальний заклад середнього профілю — музичне училище. Училище мало тоді п'ять класів — гри на фортепіано, скрипці, віолончелі, співу і теорії музики. З самого початку в училищі працювали відомі музиканти і педагоги — випускники Петербурзької, Лейпцизької, Паризької, Берлінської, Празької, Варшавської консерваторій. З часом педагогічний склад училища починає поповнюватися за рахунок найобдарованіших випускників.

Найбільш визначальною постаттю у становленні музичної освіти на теренах України на той час став Володимир Пухальський. Піаніст, композитор, музичний діяч, він створив власну фортепіанну школу (серед його випускників — В. Горовиць, К. Михайлов, Л. Ніколаєв, О. Браїловський, Ю. Ісерліз, А. Артоболевська, Г. Коган, А. Альшванг, М. Тутковський, М. Гозенпуд, В. Цукерман, Н. Скоробагатько та ін.). Обраний у 1877 р. директором училища, В. Пухальський перебував на цій посаді майже 38 років. Часи його керівництва — це період піднесення і розквіту музичного життя Києва та інтенсивного розвитку всієї діяльності училища, зокрема на базі якого у 1913 р. створено консерваторію. 

У 1914 р. на посаду директора було призначено Рейнгольда Моріцевича Глієра, на той час уже відомого композитора, який своєю діяльністю підготував колектив до поєднання музичного виховання європейського типу із традиціями української музичної педагогіки, чого прагнув і класик української музики Микола Лисенко. 

З 1923-го по 1927 р. консерваторію/училище очолював Костянтин Миколайович Михайлов — випускник Київського музичного училища 1907 р., засновник Київської фортепіанної школи, представники якої стали яскравими виконавцями та видатними педагогами. Серед них майбутні викладачі училища: М. Кузьмін, Л. Шур, О. Орлова, С. Корн, М. Воскобійник, Ю. Голембіовський, О. Канерштейн.

В училищі навчалися майбутні корифеї вітчизняної музичної культури — Георгій та Платон Майбороди, Ірина Масленікова, Павло Кармалюк, Павло Муравський, Ніна Гончаренко, Елеонора Томм, Юлія Будницька, Беба Притикіна, Микола Різоль, Іван Журомський, Микола Гордійчук.

У 1944 р. директором було призначено випускника училища, учня Г. Верьовки Петра Сука. 

А в1956 р. Київському музичному училищу присвоєно ім'я Рейнгольда Глієра. Композитор народився у Києві, жив на Бессарабці, на вулиці Басейній, при хрещенні отримав ім'я Ернест. Майбутнього генія з перших років життя неймовірним магнетизмом вабила музика, цю пристрасть Гольдика поділяла й підтримувала сестричка Цецилш (Цеся), вона надихала, тішила малого грою на фортепіано, навчала музики, а хлопчик завзято мріяв про кар'єру скрипаля. "Щоб стати гарним, потрібно намагатися стати ідеально гарним", — збереглися записи Глієра у зрілості.

З 14 років композитор писав невеликі п'єси для фортепіано, віолончелі, скрипки. Під час навчання Рейнгольд створив із однокласниками-композиторами струнний квартет. 

Якось Глієр побував на концерті П.І.Чайковського, сп'янілий від емоцій, від неймовірної музики, юнак твердо вирішує стати композитором. Бібліографи зберегли записи Глієра: "Якщо хочеш глибокі почуття передати в мистецтві, потрібно мати сильний розум. Чим сильніший розум, тим яскравіше можна передати те, що робиться в душі". 

Наполеглива праця над собою, самовдосконалення й вивчення мов прискорили "золотий" кар'єрний ріст Глієра, що горів музикою і умів "запалювати" серця інших. У студентські роки композитор товаришував із багатьма майбутніми класиками, серед яких С. Рахманінов і О. Скрябін.

У 1900 р. Р. Глієр закінчив з відзнакою консерваторію, дипломна робота — одноактна ораторія "Земля і небо" на вірші Дж. Байрона. Працював викладачем, у 1904 р. зустрів кохання і одружився зі своєю ученицею Марією Ренквіст, із якою згодом мав п'ятеро дітей. 

У липні 1909 р. в Києві Глієр постав у ролі диригента Першої симфонії на естраді у Міському саду. У 40 років композитор став директором консерваторії. Музичне життя Києва Глієр "розбудив" і не переставав дивувати шанувальників вишуканими концертами та мистецькими проектами з участю друзів — знаних музикантів. 

У Києві Глієр створює симфонічну поему "Подражаніє Ієзекіїлю", пише музику до вистав "Іван Гус", "Гайдамаки" під впливом поезії Тараса Шевченка. Вісімдесят два роки бурхливого життя композитора були тісно пов'язані з Україною, де б він не жив. У доробку метра — понад 500 різножанрових творів, серед яких: балети — "Червоний мак", "Мідний вершник"; опери — "Шахсенем", "Лейлі і Меджнун", "Гюльсара"; понад 20 симфонічних композицій.

***

У 2013 р. інститут визнано лідером серед ВНЗ культури і мистецтв України, а у 2015 р. він став володарем Гран Прі (в номінації "Університет року музичного напряму") на І Міжнародній професійно-спеціалізованій виставці "Освіта в Україні. Освіта за кордоном". Навчальний заклад має структурні підрозділи початкової, середньої та вищої музичної освіти: студія КІМ ім. Р.Глієра, коледж і факультет музичного мистецтва, в якому здійснюється підготовка фахівців І-IV рівнів акредитації з 10 спеціалізацій. 

150-річчя — головна мистецька подія 2018 р. в Україні. У рамках святкування ювілею КІМ ім. Р.Глієра запланований річний цикл заходів, серед яких ХХІІІ Фестиваль мистецтв "Шевченківський березень".Кульмінацією фестивалю 28 березня 2018 р. на сцені Колонного залу ім. М. Лисенка Національної філармонії України є творчий звіт солістів та творчих колективів КІМ ім. Р.М. Глієра. 

Святкування триватиме протягом 2018 р.: ХІІ Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця, у Національному палаці мистецтв "Україна" відбудеться зірковий карнавал з участю випускників та студентів КІМ ім. Р.Глієра, серед яких — відоміартисти та творчі колективи КІМ ім. Р.Глієра, керівник проекту — народний артист України, професор Олександр Злотник. У Національній опері України ім. Т. Г. Шевченка відбудеться ювілейний концерт з участю зірок академічного мистецтва та творчих колективів КІМ ім. Р.Глієра:цеЛілія Гревцова, Олександр Дяченко, Анатолій Кочерга, Людмила Монастирська, Анатолій Солов'яненко, Тарас Штонда, Микола Дядюра, Петро Чуприна, Вероніка Коваль, Сергій Коротенко, Жіночий хор КІМ ім. Р.Глієра (художній керівник — народна артистка України Галина Горбатенко), Симфонічний оркестр КІМ ім. Р.Глієра (художній керівник — Віталій Протасов).

Ректор інституту — професор, народний артист України Олександр Злотник зазначає: "Культурно-освітня й творча діяльність викладачів та студентів інституту є невід'ємною складовою процесу збереження та розвитку вітчизняних культурних традицій як основи інтеграції країни у світовий мистецький простір. Ми, глієрівці, вважаємо своєю почесною місією відтворення, оновлення, розвиток вітчизняних мистецьких традицій, пошук нових підходів до їх осмислення та сприйняття. Міжнародна діяльність інституту впродовж останніх десятиріч істотно активізувалася й нині здійснюється у різноманітних формах, що сприяють пошуку нових шляхів співпраці у практичній сфері, обміну досвідом і творчими ідеями між українськими та зарубіжними музикантами, навчальними закладами, дипломатичними представництвами, громадськими фондами та організаціями".

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №18, 18 травня-24 травня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво