Шекспір як мем - Культура - dt.ua

Шекспір як мем

12 січня, 17:24 Роздрукувати Випуск №1, 13 січня-19 січня

"Дванадцята ніч" ХХІ ст. — то ніч на перетині традицій темного сценічного минулого і якогось яскравого сонцедайного театрального майбуття.

"Дванадцята ніч" В.Шекспіра після невеликої перерви знову повернулася на українські кіноекрани у період різдвяних свят. Це вистава театру "Глобус", яку популяризує й підтримує Британська Рада в Україні у рамках свого успішного кінотеатрального проекту. 

Скарбниця її величності королеви англійської, вочевидь, не всихає, на кшталт шагреневої шкіри, через Брексіт та інші соціально-політичні пригоди, — якщо грошенят усе-таки вистачає і на послідовну систему просування саме цього кінотеатрального проекту (на пострадянських теренах), і на гранти для багатьох наших безробітних фрілансерів. 

Таким чином, велике повернення великої вистави режисера Тіма Керролла на великі екрани — яскраве свідчення, що в тій скарбниці усе спокійно!

Постановка "Глобусу" далебі не є новинкою сезону. Вистава з'явилася на історичній шекспірівській сцені ще 2012-го. І те, що проект зафільмували, а згодом декількома колами прокрутили в кінозалах різних країн (а глядачів чим далі тим рясніше), — додатковий доказ у справі вічних цінностей у справі британського театру. 

Забігаючи наперед, зазначу, що красуню Олівію в цій виставі грає колишній художній керівник театру "Глобус" Марк Райленс. Геній пластики, міміки, майстер парадоксальних мізансцен і вже таких фірмових хореографічних витребеньок, на які здатні лише фірмові солістки популярного ансамблю "Бєрьозка". 

Власне, у чому феномен саме цієї "Ночі", яка постійно провокує щирий регіт пересічних глядачів та породжує глибинні концепції в черепних коробках занудливих театральних фахівців? 

Мені видається, цей феномен — у видатному компромісному сценічному рішенні режисера Тіма Керрола. Режисера, котрий химерно й майстерно намагається поєднати традиції ще споконвічного шекспірівського театру єлизаветинської епохи з методиками-практиками театру сучасного, інколи — радикального. 

І як усе це вживається на одному "Глобусі", треба бачити й відчувати. Передусім пам'ятаючи, що і шекспірівська "Дванадцята ніч" — то скриня з секретом, то не така вже й простенька комедія, адже кожен її смисловий пласт — то і своєрідність жанрової специфіки, і універсальність образної системи, і задана казковість, яка занурена в певну реальність. 

"Дванадцята ніч" ХХІ ст. — то ніч на перетині традицій темного сценічного минулого і якогось яскравого сонцедайного театрального майбуття, коли слово знову стане живим, а актор — знову безсмертним, відцуравшись нарешті статусу "перформер". 

Така вистава — як хитра спроба режисера апелювати саме до шекспірівських штатних розписів, коли в його театрі чоловіки грали жінок. І такому закону не було альтернативи. Це намагання режисера Керролла максимально дистанціюватись від запліснявілої архаїки сценічного існування того чи іншого шекспірівського персонажа. Бо ж теперішні герої — інколи — видаються масками з телевізійних чи політичних шоу, інколи вони танцюють буквально на межі високого стилю і низького апарту (але ту межу ніколи не переступають). 

Така "Дванадцята ніч" — одночасно — театр тексту, театр акторський, театр масок, театр підтексту (і це передусім). І в тому, що шекспірівських Олівію, Марію, Віолу грають саме чоловіки, актори блискучі, є не так данина шекспірівському часу, як свідоме іронічне передражнювання — ще й часу теперішнього. Того постшекспірівського Часу, в якому сам великий бард існує як мем. Тобто певна одиниця культурної інформації. Багатьом зрозуміла ідея. Багатьма розгаданий символ. Такий собі "культмасовий" образ, котрий ніби з рук у руки передають одне одному земляни різних епох, поколінь та віросповідань. Тобто шекспірівський мем — як чинник об'єднання й компромісу. 

І ось, власне, сама специфіка "Дванадцятої ночі", в якій Шекспір як мем — не лише в особливостях сценічної композиції, а й у реакціях та вібраціях сучасної публіки, що завжди заповнює "Глобус", коли йде ця вистава. 

Саме кінокамера точно і правильно фіксує певні глядацькі реакції. Певні художні відчуття та відкриття британців і гостей країни, для яких той "мем" — це те, що розгадується, пізнається. Сприймається з захватом. Вони миттєво ловлять ті чи інші сценічні знаки-символи, якими ефектно жонглює режисер. Вони (глядачі) сприймають Шекспіра як безпосереднього учасника великої загальнолюдської Гри, в яку всі давно і поголовно втягнуті. 

Видатні актори цієї вистави — Стівен Фрай, Марк Райленс, Семюел Барнетт, Ліам Бреннан (та інші) — також своєрідні меми у сценічній композиції, котра передбачає доволі ясний, чіткий, а іноді здається, що й лобовий режисерський прийом. Який, одначе, шекспірівську п'єсу не ущільнює, не сплющує, а, навпаки, — лише розкриває її пелюстки. 

Така вистава внутрішньо виткана з різних стильових особливостей, з різних акторських пристосувань. Є, наприклад, універсальна акторська техніка Райленса в ролі Олівії. Є й очевидний чинник медійної присутності популярного Стівена Фрая (він теж давно мем) у ролі поміркованого, трохи відстороненого Мальволіо, чий показний "розум" програє безумству решти персонажів. Тут є гра у високу наївність театру єлизаветинської епохи. І є абсолютно свідомий, навіть цинічний режисерський розрахунок — як таку гру зробити живою. 

І це чудово, що без жодних змін декорацій, без піротехнічних чи комп'ютерних ефектів, при заданій статиці окремих мізансцен та передбачуваній результативності комічних ефектів — саме така не нова "Дванадцята ніч" видається сонячним днем посеред естетичних сутінків сучасного постдраматичного театру. І, вочевидь, така "Ніч" навіває світлу думку: сучасний театр, звісно, — то не тільки "пост-" чи "ретро", то апріорі — сама природа театральності. То сама сценічна енергія, у даному випадку — генерована "Глобусом", Райленсом, Стівеном Фраєм, її величністю королевою та її скарбницею. І насамперед — безумовно, Вільямом нашим Шекспіром, який не тільки великий бард, а ще й усіма впізнаваний мем. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №44, 17 листопада-23 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво