Що і як читають українці - Культура - dt.ua

Що і як читають українці

8 листопада, 16:00 Роздрукувати Випуск №42, 9 листопада-15 листопада

Цьогорічний Франкфуртський міжнародний книжковий ярмарок був рекордним.

Понад 300 000 гостей, 4000 подій та 7450 експонатів зі 104 країн, — і все це висвітлювали понад 10 000 журналістів та блогерів. 

Відвідати події й поспілкуватися з авторами можна було тільки п'ять днів — із 16-го по 20 жовтня 2019 року. Квінтесенцію натхнення і вражень чудово передає цьогорічне гасло — "Ідеї, що рухають світ" (Ideas that move the world). Україна також націлена стати почесним гостем: вітчизняний стенд представлений на події вже вп'яте.

Щороку Франкфурт-на-Майні перетворюється на світовий центр ідей, літератури та культурної дипломатії. Саме в цьому місті вже 71 рік поспіль проходить найбільший у світі книжковий ярмарок. Можна сказати, що Франкфуртський ярмарок — альтернативний Новий рік для видавців: тут визначаються тренди й тенденції. Нинішнього року з'явилися нові стенди, — це свідчить, що певні напрями набирають обертів... 

Це, наприклад, самвидав, блогери й автори подкастів. Для них було виділено окремий стенд під назвою "Автори Франкфурта: для всіх, хто пише". Організатори описують майданчик як новий тематичний світ, що об'єднує авторів, блогерів, самовидавців, авторів подкастів і всіх, хто багато пише. З 2019-го року на ярмарку з'явилася окрема можливість для всіх цих людей розширювати свої зв'язки, поширювати власну продукцію та глибше зануритися в ринок. 

Окрему увагу під час ярмарку було приділено аудіокнижкам. Цей формат винесли у "Франкфурт Аудіо" — стенд, на якому були представлені найновіші продукти й тенденції. Саме там проходили презентації та відбувався нетворкінг професіоналів аудіоконтенту і лідерів галузі. Окремий простір був і для видавців дитячої літератури. Стенд "Франкфурт Діти" об'єднав близько 1 549 видавців дитячої та young adults літератури з усього світу. Широка спільнота й видавці могли спілкуватися з авторами та відвідати церемонії нагородження.

Почесним гостем Франкфуртського ярмарку цього року була Норвегія, торік — Грузія. Обидві країни зробили неабиякий внесок у справу перекладів іноземними мовами книжок вітчизняних письменників та їх розповсюдження. 

Гасло українського цьогорічного стенду на ярмарку — Ukraine: History of Stories. Нинішнього року у Франкфурті було представлено справді рекордну кількість українських історій: на звичних 140 кв. м вміщувалися книжки 28 видавництв — удвічі більше, ніж торік. На відкритті українського стенду був присутній віце-президент Франкфуртського книжкового ярмарку Тобіас Фосс. Він відзначив прогрес України за всі роки участі в ярмарку. Містер Фосс також наголосив, що лише диктатура розказує уніфіковану історію: найкращий спосіб показати розмаїття своєї країни — розказати різні історії. Українська програма пропонувала 15 заходів, у яких брали участь відомі учасники літературного процесу й знакові особистості Олег Сенцов, Сергій Жадан, Юрій Андрухович та інші. 

Для України ярмарок — можливість продати права на вітчизняні книжки: тільки видавництво Vivat продало права на переклад власних книжок у 26 країн світу. Як зазначає директорка Українського інституту книги Олександра Коваль, близько 50% угод про продаж прав на книжки за кордон укладаються саме під час Франкфуртського ярмарку. Бюджет події — 4,2 млн грн: внесок не лише у розвиток книговидання, а й у культурний імідж країни. Більше того: Франкфурт дає можливість не тільки побачити тренди, а й обговорити їх із професіоналами, котрі мають вагомий та унікальний досвід. 

Українці: читають мало і для користі 

З огляду на досвід колег та інформацію, яку ми отримали під час заходу, стає зрозуміло, що Україна опиняється перед низкою викликів у книговидавництві. 

Одна з проблем галузі — нестача даних для розуміння ринку. Проте дослідження центру Разумкова та Читомо, КМІС свідчать, що українці читають мало. За 2018 рік кожен третій українець не прочитав жодної книжки. Із власного досвіду зазначу, що відсоток людей, які є прихильниками літератури, справді невеликий, але саме ці люди читають багато. Тобто йдеться про 10+ прочитаних книжок на рік. Серед фаворитів — нон-фікшн література: бо українці люблять читати для користі. Серед художньої літератури лідирують детективи, книжки для дітей та підлітків, а також романи. Ще один із викликів — це контрафакт літератури з-за кордону, через який українські видавництва втрачають частину аудиторії. 

Так, видавці — сильні й самостійні гравці на ринку: ще в 2014 році, не маючи свого стенду, ми самотужки вперше потрапили на той-таки Франкфуртський ярмарок. Але популяризувати читання значно легше, коли видавці й держава трудяться пліч-о-пліч. Позитивні зрушення на цьому шляху вже є: Міністерство фінансів заклало до бюджету 2020 року 9,3 млн гривень на переклад творів української літератури іноземними мовами. Проєкт називається Translate Ukraine, пропонований Українським інститутом книги. Приємно, що українська література інтегрується у світові реалії. 

Зважаючи на те, що нинішнього року вперше у Франкфурті був представлений стенд із аудіокнижками та подкастами, світ рухається в напрямі сучасних форматів: не лише паперових, а й електронних та аудіокниг. І, хоча тільки 12% читачів у всьому світі віддають перевагу таким форматам, нові виклики примушують книговидавців замислюватися над їх популяризацією. Для України це — велика проблема. Річ у тому, що в інших країнах бути "інтернет-піратом" — соромно, а ось для України — це більше норма, ніж виняток. Згідно з дослідженням компанії Gemius для антипіратської ініціативи "Чисте небо", лише 31% українців готовий платити за контент в Інтернеті. І здебільшого цей показник стосується споживання саме відеоконтенту, а не електронної літератури. 92% людей, які завантажили електронну книжку у 2018 році, зазначили, що зробили це безкоштовно (Ukrainian Reading Publishing Data 2018). Захист авторського права та покарання за піратство — кроки, які допоможуть видавничому ринку вийти на новий рівень. 

Франкфуртський книжковий ярмарок уже анонсував зміни на 2020 рік. Звісно, йдеться про позитивні зрушення: розширення простору, залучення нових гравців, появу нових залів та можливостей. Сподіваюся, такі само позитивні зміни чекають і на український видавничий бізнес. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №43-44, 16 листопада-22 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво