Костянтин Білоус: вистава Підступність і кохання – в'язка фактура і токсичний смак - Культура - dt.ua

Підступність і кохання: виживуть лише паразити

20 грудня, 2019, 16:35 Роздрукувати Випуск №49, 21 грудня-26 грудня

В Одеському академічному українському музично-драматичному театрі ім. В.Василька головний режисер Іван Уривський поставив виставу  "Підступність і кохання" за мотивами однойменної п'єси німецького драматурга XVIII століття Фрідріха Шиллера.

© Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька

Якби не прізвище "Уривський" на афіші, я нізащо не пішов би на виставу під назвою, що звучить як солодкава диковина  для бабусь, які шарудять цукерками, ностальгують за підступною молодістю й першим сталінським коханням. 

Назва не відлякує тих прогресивних снобів, які знають, хто такий Уривський і що він робить із театральним простором, занурюючи глядачів у в'язке вариво з аудіовізуалу та  набору багатошарових метафор. Світло, музика й сам зміст наповнюють щільним флером тягучості не тільки простір сцени, а  й весь зал для глядачів. І задля  такого  досвіду спеціально вириваєшся з будь-якого провінційного Палацу культури і їдеш туди, де йдуть Іванові  вистави: в Одесу, Київ чи Львів. 

Коварство и любовь: выживут только паразиты_2
Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька

Нова вистава  Уривського не тільки в'язка   фактурою, а  й "токсична" на смак. Режисер зобразив світ Фрідріха Шиллера у величезній теплиці, де люди в комбінезонах хімзахисту з розпилювачами вирощують однотипні лимонні дерева. Світ, де будь-які неконтрольовані почуття вириваються з корінням  як несанкціоновані саджанці, а натомість  висаджується звичне, традиційне, безпечне і знайоме, наприклад… лимонне дерево. Все нове, що руйнує скріпи, — зло, яке треба відторгнути, бо воно загрожує  хаосом і безпорядками. В цьому токсичному світі люди вірять не в правду, а в те, що самі вважають правдою. Їхня правда — це порядок, який  не можна змінювати в оточенні постправди і суспільного божевілля.

Теплиця, як і кожне  закрите суспільство, приречена скотитися у фашизм, зачатки якого Уривський виявив у міщанській п'єсі німецького драматурга XVIII століття. Теплиця — світ, де над мешканцями планомірно проводять експерименти тоталітарними системами, пропагандою та  інформаційними бульками. Звісно ж, можна боротися з липучою плівкою повсюдної брехні, але тебе швидко зацькують, виставлять диваком і піддадуть остракізмові. А можна стати частиною екосистеми й підтримувати непорушність її правил, бекати-мекати там, куди пошлють, довіряючи правилам авторитетів. Але є й третій шлях — стати паразитом, усвідомлено використовувати існуючі забобони для досягнення своїх особистих вигод, уміло прикидаючись і шельмуючи, стравлюючи людей між собою. Адже саме в таких системах народжуються ідеальні паразити,   органічно пристосовані  до стабільно токсичного довкілля.

Коварство и любовь: выживут только паразиты_4
Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька

Попри всю  глибину й  проробку   режисури,  сам сюжет 250-річної п'єси банальний до вульгарності. Луїза і Фердинанд — молоді люди з різних станів, які покохали одне одного, а в освіченому німецькому суспільстві цього  робити не можна. Дворянин не може одружитися з міщанкою, особливо якщо батько президент  фон Вальтер уже  підготував синові  знатну наречену Леді Мілфорд. Щоб розірвати зв'язок молодих, закоханий у Луїзу секретар фон Вальтера Вурм пропонує скомпрометувати головну героїню в очах Фердинанда. Луїза під страхом ув'язнення свого батька пише фейкового любовного листа, на який сліпо ведеться її ревнивий Фердинанд. Оскільки ж  у освіченому німецькому суспільстві головний герой не знаходить іншого виходу, як накласти руки на себе й на кохану, обоє вони труяться лимонним соком, прихоплюючи життя своїх батьків із собою. З усієї драми виживає тільки секретар Вурм, бо в цьому світі бути паразитом завжди вигідніше, як не крутися.

Кожна  Іванова вистава — високоякісна й продумана режисура, і слабкою ланкою залишаються лише задіяні у виставі  актори. Більшість акторів до прем'єри не пропрацювали остаточно  ролей, тому  не вивозили внутрішню  напругу вистави.    На прем'єрі ввімкнулися тільки батьки: президент фон Вальтер (Яків Кучеревський) і музикант (Ігор Геращенко). Виконавці ж головних ролей Луїзи (Мальвіна Хачатрян) і Фердинанда (Михайло Дадалев) втрачали динаміку й настрій, внаслідок чого  емоційний фінал наприкінці вистави  безповоротно поплив і вийшов змазаним.

Коварство и любовь: выживут только паразиты_3
Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька

Загалом, у виставі потішили  нові метафоричні знахідки Івана, такі як народження хробака-секретаря Вурма, перетворення його в людину та  біг по квіткових горшках головних героїв. Іван Уривський у свої 29 років уже чітко вирізнився  як незалежний і самобутній режисер, що робить українську театральну культуру розмаїтішою й багатшою, ледь  не відбруньковуючись в окремий жанр сучасної української містики. Алхімічні вистави  Уривського, з уже утвореною навколо них фан-базою, характерно відрізняються від робіт інших українських режисерів його покоління, а отримувані визнання та  нагороди надають молодому постановникові більше впевненості експериментувати і йти на ризик.

 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво