"Папороть" Станковича: повернення легенди

Поділитися
"Папороть" Станковича: повернення легенди © Олена Храмова
40 років тому цей твір потрапив під негласне табу, і відтоді щосили пробивався на сцени.

15 грудня на сцені Львівської національної опери відбудеться прем'єра багатостраждального музичного твору Євгена Станковича "Коли цвіте папороть".

40 років тому цей твір потрапив під негласне табу. І відтоді щосили пробивався на сцени й у концертні зали.

Оскільки в основі фольк-опери Євгена Станковича "Коли цвіте папороть" - гоголівські мотиви, не дивно, що цей твір довгі роки огортав якийсь містичний туман. То про нього забували на десятиліття, то різко згадували, але до прем'єри так і не доходило.

Довести оперу до прем'єри твердо вирішив художній керівник Львівської опери режисер Василь Вовкун. Об'єднуючи творчих однодумців, серед яких диригент Володимир Сіренко, композитор Євген Станкович, співачка Ніна Матвієнко, художник Тадей Риндзак, - художній керівник опери явно бачить у майбутній виставі певну знакову подію. Адже до цього "всі хотіли, але не всі змогли", як жартував колись один відомий політик.

Історія народження, а згодом і заборони твору "Коли цвіте папороть" сягає корінням середини 70-х років минулого століття. Фольк-оперу було написано на замовлення французької концертної фірми "Алітепа", прем'єра планувалася на Всесвітній виставці в Парижі.

В Україні також мали показати прем'єру 1978-го на сцені Палацу "Україна". І вже навіть запросили на виставу французьких дипломатів і бізнесменів.

Однак втрутилися політика, Гоголь, міжнародні відносини, боротьба з українським націоналізмом.

Композитор Євген Станкович, згадуючи ті часи й обставини, каже, що французи замовляли музичний твір за мотивами Гоголя через Держконцерт СРСР, і всі розрахунки проводилися через Москву.

Євген Станкович
Євген Станкович

"Місце для показу "Папороті" французи обрали прекрасне - престижний зал Гранд-опера, - згадує композитор. - Передбачалося 25 вистав! Про це мені особисто повідомив представник французької сторони. Після показу української фольк-опери в Гранд-опера планували подальші великі гастролі Францією. Усе це надихало французів - Гоголь, хор Верьовки, український фольклор. До того ж і французів, і інших іменитих імпресаріо завжди захоплювали унікальні українські природні грудні голоси. Це те, що найчастіше можна почути в нашій Центральній Україні, це специфічна манера співу.

Якщо пам'ятаєте, відому пісню "Степом, степом" грудним голосом колись прекрасно співала солістка Черкаського народного хору Ольга Павловська. У Ніни Матвієнко, нашої легендарної співачки, дещо інша й по-своєму унікальна манера… На жаль, така висока культура народного співу практично зникає - голоси залишаються, а от традиції немає.

Хор імені Григорія Верьовки був задіяний у фольк-опері. У чому була йогосила? У тому, що Верьовка колекціонував унікальні народні голоси, збирав їх по різних селах".

Свого часу журнал "Музика" писав, що причина заборони фольк-опери Станковича - у "бажанні табуювати будь-який прояв етнічної самобутності". Сам композитор виразно пам'ятає ту ситуацію. Правда, уточнює, що далеко не всі заборони йшли з центру, багато каральних ідеологічних спецоперацій ініціювалося тут, на місцях.

Чи особисто Суслов, тодішній головний ідеолог СРСР, заборонив оперу?

Таке не виключено, однак і місцевих цензорів вистачало. Вони й "порадили" Євгену Станковичу й керівнику хору імені Григорія Верьовки Анатолію Авдієвському утриматися від підписання документів, які передбачали юридичні зобов'язання перед французькою стороною щодо прокату фольк-опери за кордоном.

Але чому саме Гоголь, чому саме його творчість надихнула Станковича на "Папороть"?

Композитор каже: "Гоголь - унікальний письменник, який належить і Україні, і всьому світу. Його "Вечори на хуторі біля Диканьки" розкривають характер, душу, фольклор українців. Творчість Гоголя завжди передбачає якісь паралельні світи. Тобто, повторюся, він творець унікальної міфології, яка зрозуміла і всьому світу, і рідна для нас.

Під час роботи над "Цвітом папороті" я постійно був на репетиціях у Палаці "Україна". Це була і моя пряма робота, і щастя співтворчості з чудовими музикантами.

Природно, я за цю роботу і гроші отримав - причому чималі. Так що народження фольк-опери в 1970-ті мені пам'ятне від першої до останньої ноти.

Диригентом тоді був видатний Федір Глущенко (родом з Кубані). Спочатку він не знав української мови, а згодом опанував її прекрасно. Чи малася на увазі вже тоді якась містика довкола фольк-опери "Коли цвіте папороть"? Усе можливо. Це ж Гоголь!"

Львівську музичну виставу композитор Євген Станкович оцінить тільки в день прем'єри. Він довіряє режисерові, диригентові, художникові, виконавцям.

Станкович каже: "Свого часу я був надламаний цією роботою і не вірив, що її коли-небудь вдасться заново реалізувати. І якби не ентузіасти у Львові, хтозна, коли б ця "Папороть" знову розцвіла на українській сцені! У 1970-ті було одне, а зараз все по-іншому: нинішній сучасний музичний театр - це нові технології і новий погляд на прадавнє язичництво. Так що сподіваюся на успіх".

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі