Анна Паруваткіна: Олександр Сухоліт і його Оголена модель. Малюнок - Культура - dt.ua

Досконалість недосконалого

13 грудня, 2019, 16:22 Роздрукувати Випуск №48, 14 грудня-20 грудня

Художник Олександр Сухоліт випустив альбом вибраних малюнків "Оголена модель. Малюнок". 

Презентували цю тематичну авторську добірку жіночих "ню" (видавництво — Art Huss) на відкритті персональної виставки в Національному музеї "Київська картинна галерея".

Наприкінці календарного року київські галереї та музеї, не змовляючись, відкрили виставки класиків — і "живих класиків" українського сучасного мистецтва. Анатолій Криволап — у "Триптиху", В'ячеслав Бабак — у Karas Gallery, галерея Волошиних потішила новим проєктом Володимира Буднікова, "РА" — цілим сузір'ям найкращих авторів із власної колекції. А в Dymchuk Gallery — не звичними одеськими нонконформістами чи творчим молодняком з усієї України, а живописом великого й жахливого у своїй самоіронії, найкращого сучасного драматурга Ойкумени Леся Подерв'янського. Навіть Іван Марчук (якого складно запідозрити в симпатіях до трансавангарду та подібних новацій) відкрив "останню в Києві" експозицію у просторі ARTAREA поруч із майданом Незалежності. Езотерик, оцінюючи перелік вернісажів, напевно сказав би: щось змінилося в місті, країні та світі. 

І це "щось" нині непомильно, хоча й підсвідомо, "вчуває" київський артбомонд. Що ж — незабаром усі зрозуміємо, що саме сталося. Бо, мабуть, найгучніша "артпрем'єра" місяця — у колишньому Російському музеї, який віднедавна називається Національним музеєм "Київська картинна галерея" — персональна виставка "Оголена модель. Малюнок" Олександра Сухоліта. 

Цей проєкт ініціювало найвідоміше в Україні артвидавництво Art Huss: Костянтин Кожем'яка випустив альбом вибраних малюнків "ню" Олександра Сухоліта — і, звичайно, гріх було презентувати його без "живої" виставки автора.

Олександр Сухоліт — один із тих "живих геніїв" українського сучасного мистецтва, кого в очі й, головне, позаочі незмінно називають "генієм" — і друзі, і недруги. Різняться хіба що інтонації висловлювань. Причина, як і все геніальне, — проста й універсальна.

Допоки колеги по цеху переконують одне одного (і медіа) у своїй суперпродаванності або епатують відсутніх у країні буржуа, а то й просто не вилазять з вернісажів і фінісажів, скульптор і живописець Сухоліт сам давно став "інформаційним приводом". Він, один з небагатьох, сприймається всіма як герой власного "біографічного міфу". І все, що віднедавна (із кінця 1990-х, а це чималий строк!) робить або ж не робить цей скульптор і художник, публіка, включно навіть із колегами по ремеслу, оцінює на рівні мало не чистої магічної практики теургії. Адже навіть самі поціновувачі не до кінця усвідомлюють причини воістину містичної любові й легкого остраху, що їх відчувають при самій згадці прізвища Сухоліт... 

Загальна гласна думка про художника давно звелася до характеристики, "виданої" журналом Аrt Ukraine (що нині, на жаль, почив у Бозі): "Хтось вважає його просвітленим відлюдником, хтось — погордливим генієм, але всі сходяться в одному: його роботи архаїчні, технічно досконалі й являють собою модель ідеальних уявлень про структуру простору. Його ім'я вписано в енциклопедії, художні каталоги й мистецтвознавчі збірники. Інститутський диплом Сухоліта "Материнство" (1986) був негайно викуплений Національним музеєм українського образотворчого мистецтва, а вже 1988 року перший бронзовий відливок "Очікування" було відібрано для групової виставки Спілки художників, що експонувалася в США". Даруйте за довгу цитату — не хочеться повторювати кліше, однак потрібно дати зрозуміти, що маємо на увазі, говорячи про "біографічний міф".

Свідомо чи ні займається "міфотворчістю" сам "живий класик", сказати складно. Скоріше, і ні — і так. Він і справді здавна цікавиться архаїкою в мистецтві. Рідко буває серед колег. Що не заважає дуже часто ставати героєм навіть не репортажів, а альбомів і книжок. Останній за часом розкішний авторський альбом "Ікони" було презентовано 2015 року в Музеї історії Києва, теж одночасно з однойменною виставкою — неканонічних (проте цілком визнаних православною церквою) авторських ікон. 

Та публіка, швидше, згадає не про це. А про те, як кілька десятиліть тому сам художник, не задоволений неідеальністю змісту, знищив цілий наклад свого авторського альбому. Каже, закопав у степу.

Прагнення до ідеалу — ось, мабуть, слова, що найточніше характеризують усю життєтворчість Олександра Сухоліта. Ікони, немов "у перші віки" християнства, усе ще еллінізованого. Скульптури, прекрасні як своєю "архаїчною" пластикою, так і — незавершеністю. (Частину робіт скульптор нібито просто знищує, роздратований їхньою "недосконалістю".) "Усеядність" у родах і видах образотворчого мистецтва: Сухоліт — він і скульптор, і живописець, і графік. Він намагається і особисто складати свої експозиції, і контролювати зміст усього масиву літератури "про себе". До речі, роботи до проєкту "Оголена модель. Малюнок" відбирав теж сам художник. Навіть сама назва виставок найчастіше лаконічна: "Ікона", "Поля Сухоліта", "Пейзажі Сухоліта", а тепер ось і "Оголена модель. Малюнок", — усе, усе віддзеркалює прагнення художника до ідеалу, до універсального. Видавнича анотація нинішнього альбому звучить так: "Малюнок Олександра Сухоліта свіжий і динамічний. А малюнок його оголених є плодом уяви й пам'яті про те вічне й молоде, що завжди приносить радість і зм'якшує серце кожного люблячого: такими є рухи ліній, уподібнених руху тіл. Такий творчий рух сьогодні й представлено в цій осінній теці 2019 року". 

Якби міг, Олександр Сухоліт відтворив би тетраграматон — мову самого Бога. Але саме цього він не може. І усвідомлює — чому. (Якби не усвідомлював причини, не було б жодної сухолітівської іконографії.) Усе, що залишається цьому сучасному Іову від скульптури, малюнка, живопису, — кричати, немов у порожнечу, про досконалу красу світу — тільки в міру недосконалих людських сил. Жіночі образи, усі ці майже ідеальні "ню", які так нагадують і фаюмський портрет, і розпис еллінських ваз, і навіть пластику "печерного" живопису, — найліпша можливість для художника висловити ідею краси за допомогою людського, такого неідеального інструментарію: від палітри — до обмеженого фізіологією сприйняття.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1277, 11 січня-17 січня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво