Звідки в «Нафтогазу» борги перед RosUkrEnergo і чим загрожує обернутися незговірливість «Газпрому»

НАК «Нафтогаз України» до 20 червня обіцяє вирішити питання з боргом перед RosUkrEnergo («РосУкрЕнерго»). Про це на початку тижня повідомила заступник голови правління НАКу Євстахія Лехітська голові правління «Газпрому» Олексію Міллеру.

«До 20 червня це питання буде вирішене. Я думаю, що запитань не буде, оскільки хоч як би складалася ситуація для нас - «Нафтогазу України» - на зовнішньому ринку, рейтинг «Нафтогазу України» не падає, все-таки нам довіряють. І ми кредити оформляємо з тієї метою, щоб усе-таки розрахуватися за газ із Росії», - заявила вона агентству «Інтерфакс-Україна».

І ця новина приголомшила не тільки главу «Газпрому». Та нас приголомшили два принципових моменти. Перший - це та легкість, із якою керівництво НАК має намір знову взяти кредити. (Цікаво - де цього разу?)

І другий важливий момент. Як заявляв раніше «Газпром», «Нафтогаз України» не розрахувався з RosUkrEnergo за поставлений у січні-квітні 2006 року природний газ.

«Ми вимагали від RosUkrEnergo відшкодувати борг у розмірі 600 млн. дол., накопичений у розрахунках за газ за чотири місяці, а RosUkrEnergo, у свою чергу, виставила рахунок на ту саму суму «Нафтогазу України», - казав заступник голови правління «Газпрому» Олександр Рязанов.

Не так важливо, що в «Нафтогазі» називають іншу суму боргу перед RosUkrEnergo - близько 400 млн. дол. Факт залишається фактом і свідчити може лише про те, що «Нафтогаз» просто взагалі цього року не платив за імпортний газ. Та якщо так, то дозвольте запитати: а куди ж давали гроші, які й промисловість, і населення акуратно платили у січні-квітні поточного року за газ, що використовувався? Промислові підприємства взагалі отримують газ за передоплатою, і запідозрити їх у тому, що саме з їхньої вини виник такий колосальний борг, важко. Населення та підприємства компобуту, і навіть проблемна теплоенергетика теж розплачуються, хоча й не на всі 100%. Отже, виходить, що «Нафтогаз» у січні-квітні гроші за газ усередині країни збирав. Тож куди ж вони поділися, якщо тепер потрібно брати кредит, щоб розплатитися з RosUkrEnergo?

Причому перевірити фактичні платежі НАКу не може навіть Мінфін. Саме це міністерство в процесі затвердження фінансового плану «Нафтогазу України» на 2006 рік вимагало, по-перше, прозорості розрахунків і платежів компанії. Для цього Мінфін пропонував перевести грошові потоки НАКу на Держказначейство. Однак цю ідею не підтримали. По-друге, Мінфін вимагав встановлення НАКом чіткої черговості платежів.

Причому платежі за імпортний газ мали бути серед пріоритетів, як і платежі до бюджету. Та й цю вимогу «Нафтогаз», вочевидь, не виконав. А що ж до комплексної перевірки фінансово-виробничої діяльності «Нафтогазу», то проводили її торік. Про фінансове становище компанії на сьогодні ніхто, крім керівництва НАКу, достеменно не знає...

Легко можна зрозуміти й «Газпром», і RosUkrEnergo, які до певного часу не вимагали платежів. Та як зрозуміти керівництво НАКу і країни? Невже незрозуміло, що в такий спосіб «Нафтогаз» і всю країну в цілому заганяють у ситуацію, коли всі економічні, а потім і політичні рішення прийматимуться в Москві, а не в Києві.

RosUkrEnergo, 50% статутного фонду якого належить «Газпрому», є ексклюзивним постачальником російського та середньоазіатського природного газу в Україну. ВАТ «Газпром» із 1 січня 2006 року напряму газ в Україну не поставляє. Однак чітко контролює цей процес. І йому навіть на руку, що зовнішні борги «Нафтогазу» збільшуються. З липня ще можуть і ціни підняти, як обіцяли, до 200-230 дол. Тоді до осені на нас усіх чекають великі неприємності. «Газпром» чітко дав зрозуміти, що стоятиме на своєму. А їхня позиція відома: не вийшло минулої зими, тож вони спробують восени за борги одержати українську газотранспортну систему, включаючи підземні сховища газу. І тоді вже повністю диктуватимуть свої умови. Якщо врахувати, що між урядами України та Росії не підписаний, як за колишніх років, міжурядовий протокол про гарантії поставок газу в Україну, а RosUkrEnergo у будь-який момент може й розірвати контракт із «Нафтогазом»-боржником, то шантажувати Україну буде дуже просто - альтернативи газопоставок у нас немає.

Є ще один аспект проблеми. «Газпром» не виключає повторення «газових проблем» з Україною майбутньої зими через напівпорожні підземні сховища газу. Росіяни переконані, що це може загрожувати стабільності експорту їхнього газу до Європи взимку.

Тим часом дещо раніше представники «Нафтогазу» повідомили, що з початку березня в підземні сховища газу (ПСГ) було закачано не більше ніж 1,5 млрд. кубометрів природного газу при плані в 9 млрд. кубометрів.

У прес-службі дочірньої компанії «Нафтогазу» - «Укргазвидобуток», що управляє 13 ПСГ, пояснили: «Технологічно неможливо закачати в сховища більші обсяги палива, ніж чотири-п’ять мільярдів кубометрів на місяць». Таким чином, навіть якщо «Нафтогаз» почне закачувати газ із 1 червня, він не зможе наповнити сховища більш ніж до 16,5 млрд. кубометрів при нормі 18 млрд. кубометрів. До того ж на купівлю цих обсягів газу необхідно не менше 1,4 млрд. дол.».

Водночас, перший заступник міністра Мінпаливенерго Юрій Продан заявив у середу, що не бачить проблем із закачкою газу в підземні сховища. За словами заступника міністра, у сховища вже закачано понад 4,6 млрд. кубометрів газу, а до опалювального сезону в ПСГ буде 18 млрд., як і заплановано.

Щоправда, чий це буде газ і де візьме НАК гроші на його закупівлю, він не уточнив.

Водночас спільне підприємство «Укргаз-Енерго» (зареєстроване в Києві 2 лютого поточного року «Нафтогазом» і RosUkrEnergo) має намір у 2006 році закачати в підземні сховища газу 12 млрд. кубометрів газу з метою забезпечення паливом споживачів України в осінньо-зимовий період 2006-2007 років. Отже, неважко здогадатися, чий в основному газ буде в українських ПСГ. А от за якою ціною - сьогодні ще невідомо...

За дивним збігом обставин, саме в цей період «Газпром» відмовився закачувати газ для зберігання в українських ПСГ, мотивуючи це дороговизною. Однак тим часом він не припиняє спроб пошуку вільних потужностей у ПСГ Європи. А там, як відомо, ціна збереження тисячі кубометрів газу за сезон може доходити до 27 дол. (наприклад, в Угорщині). В Україні поки що ця цифра не перевищує 3,5 дол. Тож у чому істинна мотивація «Газпрому»? Певне, усе просто: позбавити Україну можливості торгуватися, маючи на руках такий козир, як баланс газопоставок до Європи.

Президент РФ Володимир Путін однозначно заявив, якщо Захід хоче, щоб Україна платила за газ нижче за ринкові ціни, західні уряди мають покрити різницю. Путін зазначив, що Німеччина платить 250 дол. за тисячу кубометрів, і поцікавився, чому Україна має платити 50 дол. Якщо Захід хоче зробити Україні подарунок, нехай оплатить його, заявив російський президент.

При цьому керівництво «Газпрому» продовжує стверджувати, що питання підвищення цін ніяк не пов’язане з політикою. Мовляв, «Газпром» просто прагне до ринкових відносин із усіма покупцями свого газу.

Тож як у такому випадку пояснити відмову «Газпрому» зберігати свій газ у ПСГ України за цінами, нижчими за європейські? І де в такому випадку закінчується політика й починається економіка?

Для України ситуація погіршується ще й тому, що влада в країні практично паралізована. І реально просто нікому серйозно займатися газовою проблемою. А в тому, що це вже проблема, можна не сумніватися.