У повітрі пахне бюджетною грозою... - Архів - dt.ua

У повітрі пахне бюджетною грозою...

4 листопада, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №43, 4 листопада-11 листопада

Чи бувають грози в листопаді — запитання не до відділу економіки, а до Гідрометцентру. Однак не треба бути синоптиком, аби помітити: бюджетний катаклізм більшої чи меншої сили назріває на наших очах...

Чи бувають грози в листопаді — запитання не до відділу економіки, а до Гідрометцентру. Однак не треба бути синоптиком, аби помітити: бюджетний катаклізм більшої чи меншої сили назріває на наших очах.

Куди поділися спокій міністра фінансів Віктора Пинзеника та явно благодушний настрій в.о. голови бюджетного комітету Людмили Супрун, котра на початку вересня на засіданні Кабміну дуже схвально відгукувалася про проект держбюджету на наступний рік? Минуло всього два місяці, але ці місяці передують черговій передвиборній кампанії. Саме в цьому, мабуть, і криються корені жорсткого бюджетного протистояння, яке вся країна мала змогу слухати по радіо 1 листопада, у день повторного першого читання бюджетного закону.

Роздратування комітету ВР із питань бюджету можна зрозуміти: усього тиждень тому підготовлені ним висновки та пропозиції до бюджетного законопроекту колеги по сесійному залу успішно «прокотили». Не без допомоги, ясна річ, Мінфіну. Тепер комітет дещо пом’якшив свою позицію. По-перше, він уже не наполягає на збільшенні дефіциту держбюджету до 3% ВВП — досить і 2%, передбачених Бюджетною резолюцією. По-друге, усе ж таки підтримав пропозицію Міністерства фінансів знизити на два відсоткові пункти нарахування на фонд оплати праці. Хоча продовжує вважати такі дії, через їхню несистемність, передвиборною піар-акцією уряду.

По-третє, у рекомендаціях бюджетного комітету більше немає пункту про залучення багатомільйонного валютного кредиту «Автодору». «Якщо уряду не треба будувати дороги, ми не будемо наполягати», — не забула підколотити Кабмін Людмила Супрун.

За великим рахунком, на цьому компроміс і скінчився. Члени бюджетного комітету не поділяють мінфінівського занепокоєння митними зборами; категорично проти урядових пропозицій щодо приватизації земельних ділянок, особливо під уже приватизованими підприємствами. Бюджетний комітет не змінив своєї позиції щодо збільшення фінансування АПК у розмірі 10% дохідної частини держбюджету і продовжує наполягати на виділенні додаткових 5 млрд. гривень для бюджетів місцевих.

Із нових вимог — 1,1 млрд. грн. на фінансування вугільної галузі, до того ж неодмінно через загальний фонд бюджету. Кабміну, який не має серйозної підтримки в парламенті, цією ініціативою фракції Партії регіонів буде дуже важко знехтувати.

Як бачимо, у депутатів відбувся новий сплеск апетиту до бюджетних асигнувань, а Мінфін економить. Ситуація для першого бюджетного читання більш ніж типова, її ми спостерігаємо рік у рік. Однак, на відміну від трьох своїх попередників на міністерському посту, Віктор Пинзеник першим іде на небувале загострення ситуації. Він звинувачує профільний комітет парламенту в тому, що схвалені його членами висновки та пропозиції збільшують дефіцит бюджету наступного року на 80,5 млрд. грн., або до 15,7% ВВП. Психологічний ефект мінфінівських претензій багаторазово посилюють діаграми на табло в сесійному залі, на яких також значаться 80-мільярдні числа…

Звісно, всі розуміють, що тут присутній елемент гри. Жодному уряду ніколи не вдавалося повною мірою врахувати в бюджетному законі ані вимоги Бюджетної резолюції, ні висновки бюджетного комітету. З тієї простої причини, що побажання депутатів завжди багаторазово перевищують фінансові можливості країни. Пильнувати баланс має Мінфін, котрий на власний розсуд і під впливом політичних розкладів відсікає частину потенційних бюджетних витрат. А потім, вислухавши сотні претензій із приводу глухоти до потреб, створення умов для геноциду в країні тощо, Кабмін усе ж таки проводить головний фінансовий кошторис через парламент. Бюджетний процес закінчується подяками і рукостисканнями, і ніхто більше не згадує про «зайві» мільярди.

Цього року схему порушено. Мінфін у грі брати участі не побажав і, скрупульозно підрахувавши всі записані в порівняльну таблицю депутатські побажання, озвучив цифру в 80 млрд. Оскільки це пролунало як закид профільному комітету в цілковитій некомпетентності, Людмила Супрун глибоко обурилася. Заявивши, що бюджетний комітет офіційно запропонував збільшити доходи держбюджету тільки на 3,2 млрд., вона пригрозила оскаржити цифру в 80 млрд. у суді.

Либонь за ухвалою Печерського райсуду бюджетний закон в Україні ще ніколи не верстали...

Отже, що в сухому залишку? Плідна робота над бюджетним законом дуже проблематична, прийняття в другому читанні сумнівне. Здається, це далеко не той результат, якого хотіли б досягти пропрезидентські фракції напередодні парламентських виборів.

Але мене, щиро кажучи, турбує інше. У парламентсько-урядових колах помічено доповідну записку, в якій наводиться один просто-таки страшний факт. Цього року в Київській області закрилися 94 школи. Можливо, це надзвичайна для України подія, про яку із зрозумілих причин воліють не повідомляти електорату. Але якщо картина типова й для інших областей, ми можемо припустити, що бюджетна оптимізація призвела до закриття 2005 року багатьох сотень, якщо не тисячі шкіл. А до кінця року можуть припинити своє існування ще й сотні бібліотек, фельдшерсько-акушерських пунктів, інших установ на селі — фінансування часто вистачає тільки до грудня.

Чи багато зміниться після того, як депутати минулого четверга внесли зміни до закону про бюджет поточного року, додавши, серед іншого, 500 млн. грн. місцевим бюджетам на зарплатні потреби?

Політичні ігри в бюджет — річ хороша, але чесні економічні розрахунки все ж таки кращі.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво