Тарифи: де розумна межа? - Архів - dt.ua

Тарифи: де розумна межа?

29 вересня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №37, 29 вересня-6 жовтня

Мабуть, у кожному населеному пункті України — своя і не зовсім типова для країни картина з різноманітними тарифами...

 

Мабуть, у кожному населеному пункті України — своя і не зовсім типова для країни картина з різноманітними тарифами. І для цього є чимало приводів і пояснень. Після того, як 22 вересня Верховна Рада подолала вето президента Віктора Ющенка на закон про мораторій на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, «Дзеркало тижня» спробувало уявити ситуацію з тарифами очима наших кореспондентів. Тим часом далеко не єдиний уряд уже усвідомлює свою помилку. А В.Ющенко вимагає терміново повторно розглянути закон про тарифи. Якщо хто й виграв у цій історії, то хіба що Богатирьова, підставивши в такий спосіб прем’єра Януковича. Адже кому, як не уряду Януковича, доведеться викручуватися в нових економічних умовах із старими тарифами та мораторієм на їхнє підвищення. Що при цьому буде з ЖКГ, складно навіть уявити. Адже й сьогодні ця галузь ледь дихає. Однак у цій статті ми спробуємо обійтися без політики в чистому вигляді.

Ми не зможемо показати повну картину через те, що багато наших кореспондентів зіштовхнулися з типовою проблемою — небажанням місцевих чиновників надати хоч якусь інформацію. І в міру публікації матеріалів «ДТ» ви зможете самі судити про рівень стосунків жителів того чи іншого регіону (міста, області) і представників місцевої влади. Адже саме вони, затверджуючи місцеві бюджети, мають врахувати у тому числі і витрати на ЖКГ. Хіба що тарифи на електроенергію і газ для всіх одноосібно встановлює Національна комісія регулювання електроенергетики (НКРЕ).

Розпочнемо з Донецька.

«Покращення життя»
на Донеччині: комунальний нокдаун

У рідний для Партії регіонів Донецькій області «покращення життя вже сьогодні» почалося з підвищення цін на житлово-комунальні послуги. За літо тарифи на послуги водоканалів і тепломереж Донеччини підскочили майже вдвічі. Попри те, що жодний із нардепів від ПР ніколи не казав про необхідність підвищення тарифів, а парламентська фракція практично одностайно підтримала закон про мораторій на підвищення комунальних тарифів, представники тієї самої партії на місцях усе літо билися над тим, щоб до осені підняти ціни на послуги ЖКГ до рівня, який визнали необхідним для беззбиткової роботи цієї галузі.

«Тарифна кампанія» другий рік поспіль розгортається саме влітку. Підрахувавши свої втрати й збитки після «зимівлі», підприємства ЖКГ починають рахувати нові ціни для жителів області. Роблять це для того, щоб, пройшовши нешвидку процедуру перевірки своїх розрахунків у шести контролюючих інстанціях, можна було прийняти тарифи до початку опалювального сезону. Тим паче що принципово цінова політика державних енергетичних компаній поки що не змінилася: 1 липня знову подорожчав газ, а постачальники електроенергії активно користуються своїм правом щомісяця підвищувати ціну на 5%. Таке право Кабмін дав електрикам у серпні минулого року.

Система комунального господарства Донецької області надзвичайно різноманітна й зберігає на собі сліди всіх реформаторських зусиль усіх українських урядів. Більша частина міст і селищ, як і раніше, обслуговується об’єднаннями обласного рівня — воду поставляє «Донецькоблводоканал», гріє взимку — «Донецьктеплокомуненерго». Гарячої води в малих містах немає. Є тільки в досить великих з активно працюючою промисловістю — Донецьку, Маріуполі, Краматорську та ще кількох. Та комунальні підприємства там давно перебувають у власності місцевих рад, на своєму жаргоні комунальники називають такі водоканали й тепломережі «самостійними».

Торік, під час першого підвищення тарифів, обласні підприємства розраховували окрему ціну для кожного міста й селища. У результаті вийшло, що жителі найглухіших сіл із населенням у 500—1000 чоловік були змушені платити за комунальне обслуговування найбільше. Що викликало цілком законне обурення місцевої влади, оскільки в таких містечках і селищах ціни на «комуналку» — індикатор рейтингу влади. В оберненій пропорції: що вищі, то нижчий.

Цього літа керівники мегапідприємств вирішили не забивати голови й розрахували єдиний тариф для всієї області. Після проходження всіх необхідних узгоджень обласні водоканал і тепломережа заходилися «тиснути» на місцеві ради, щоб устигнути з тарифом до жовтня. Підвищення тарифів тривало з травня до вересня. У півсотні міст і селищ, які обслуговує «Донецьктеплокомуненерго», за квадратний метр опалюваного житла у разі цілорічної оплати доведеться платити 2,64 грн. Бажаючим платити тільки в опалювальний сезон доведеться викласти 5,28 грн. — трохи більше долара за «квадрат». За цінами донецької провінції — це вже вартість оренди приміщення, а не обігріву. Тому в маленьких містечках система цінностей у людей зазнала значних змін. Раніше мешканці будинків із пічним опаленням, у тому числі й багатоповерхових, заздрісно поглядали у бік щасливчиків, у чиїх квартирах обладнане центральне опалення. Нині все з точністю до навпаки, тим паче що понад половину жителів малих, або як їх іще називають — «депресивних», міст становлять пенсіонери. А пенсіонери обов’язково отримують безплатне вугілля, яке керівництво шахт намагається відсипати в призначені терміни, попри всі труднощі. Що менше місто, то менше в ньому і будинків із центральним опаленням. Якщо райцентр-«стотисячник» опалює всі свої багатоповерхівки, то, наприклад, 11-тисячний Українськ із 241 будинків гріє від котельних лише 38.

Першими новий тариф від обласних тепловиків прийняли Дружківка, Дзержинськ і Сніжне. Останніми «здалися» Сіверськ, Іловайськ і курортний Святогорськ.

У містах, які обслуговує обласна тепломережа, протест проти нових цін обмежився «кухонним бурчанням». Дисципліновані пенсіонери не перестали платити за послуги, хоча й висловили чимало претензій до їхньої якості. Середній рівень платежів коливається навколо позначки в 93%. Нижче середнього платять у 11 містах із 50. Директор з економіки «Донецьктеплокомуненерго» Сергій Куликов запевняє, що левова частка з відсутніх 7% припадає на покинуте житло. На покинуті квартири, власники яких поїхали шукати щастя вдалині від рідних місць, комунальники продовжують акуратно нараховувати плату за опалення, воду та електрику. Якщо відняти житло, що пустує, рівень платежів наблизиться до європейського показника — 98%. Як подяку за таку сумлінність представники «Донецьктеплокомуненерго» пообіцяли вчасно запустити всі свої 353 котельні. Якщо не відключать газ, за який обласне теплове підприємство встигло заборгувати 33 млн. грн.

У містах із «самостійними» тепломережами і водоканалами першими питання про нові тарифи почали порушувати саме органи місцевого самоврядування. Чиновники, які на дозвіллі почитують Закон «Про житлово-комунальні послуги», зрозуміли, що після подорожчання газу та електроенергії їм доведеться або компенсувати збитки підприємств ЖКГ із місцевого бюджету, або підвищувати ціни «до економічно обгрунтованого рівня». У бюджеті, за словами мерів, грошей на компенсацію не було, немає і не передбачається. Тому місцева влада вимагала розуміння та схвалення жителями настільки непопулярного кроку напористо, не гребуючи навіть майже прямим шантажем. Так, після подорожчання газу 1 липня в приморському Маріуполі відразу ж відключили гарячу воду. Керівництво міста заявило, що поверне це благо цивілізації тільки після прийняття нових тарифів. Рівно через місяць, 1 серпня, Маріуполь став жити по-новому. Зростання цін на «комуналку» — у межах середньообласного, майже вдвічі.

У містах, де комунальна сфера належить місцевим радам, ціни відрізняються ненабагато. Порівнюючи тарифи в «самостійних» містах із прийнятою обласним підприємством ціною на опалення, заступник губернатора з комунального господарства Юрій Хиврич зазначив, що «десь на цьому самому майже рівні і в Донецьку, у Макіївці. Трохи нижче в Горлівці. Та це все залежить від структури теплопостачання міста. Якщо взяти ось такий приклад: наші міста, в яких по 15—20 котельних, і місто Вугледар, у якому одна котельна опалює 87 будинків і розташована у самому центрі. Там, звичайно, ціна буде нижчою, ніж у середньому по області».

Загалом саме опалення обіцяє стати найбільш непідйомним комунальним платежем для багатьох донецьких сімей. Вартість обігріву трикімнатної квартири тепер сягає 450—500 грн.

З водопостачанням і водовідведенням — послугами водоканалів області — діє обернена пропорція: що більше місто, що дешевше в ньому обходиться щастя користуватися питною водою з крана. Відповідно до єдиного тарифу, прийнятого для населених пунктів, які перебувають під егідою «Донецькоблводоканалу», вартість кубометра холодної води (включно з послугами водовідведення) становить 4,08 грн. Житель стандартної багатоповерхівки без водоміра в квартирі щомісяця сплачує 37 грн. Така доля чекає жителів 150 міст, сіл і селищ області. Необхідність підвищення ціни до такого рівня керівництво обласного водоканалу пояснює прагненням уникнути санкцій із боку постачальників електроенергії. Нерентабельність тарифів змушує водопровідників накопичувати борги перед енергетиками, які на науку неплатникам час від часу відключають насосні станції, залишаючи без води цілі міста. Одним з останніх було відключено депресивний Шахтарськ, і дати йому воду фахівці облводоканалу змогли лише після того, як наскаржилися на енергетиків своїм кураторам у СБУ (кожен водоканал вважається стратегічним об’єктом, тому має чимало кураторів у СБУ, МНС і санітарних службах).

Водночас в обласному центрі — Донецьку вартість послуг місцевого водоканалу значно нижча. Кубометр води за лічильником обійдеться лише в 1,56 грн., а щомісячний платіж донеччанина без водоміра становить 15,6 грн. замість колишніх 10,84 грн. Неприємно, але не смертельно.

Донецьк «впав» останнім. Сесія міськради 11 вересня затвердила нові тарифи на комунальні послуги для жителів шахтарської столиці тільки після прийняття аналогічних рішень у всіх містах області. Крім зазначених цін на воду, депутати вирішили, що за опалення з 1 жовтня треба буде викласти 2,55 грн. за квадратний метр житла у разі цілорічної оплати. Бажаючі сплачувати лише під час опалювального сезону розщедряться на 5,1 грн. за кожний «квадрат». Гаряча вода — щастя, недоступне жителям «провінції», — коштуватиме 10,87 грн. за кубометр.

Крім того, в обласному центрі підвищили вартість проїзду в міському електротранспорті. Звичні для донеччан 40 копійок округлили до півгривні. У муніципальних автобусах проїзд подорожчав із тих таки 50 коп. до 75.

Обласний центр став одним із небагатьох міст, де нові тарифи на комунальні послуги стали питанням політичним. Минулого, передвиборного, року аналогічне рішення депутатам довелося приймати під шумовий супровід мітингів. На «антитарифних» акціях можна було спостерігати зворушливе єднання політичних сил — із своїм прапорами пліч-о-пліч стояли і соціалісти, і комуністи, і регіонали, і навіть НСНУ з БЮТом і купкою активістів «правих» партій: УНП, РУХів усіх мастей та ін.

Два тижні тому політична активність була набагато нижчою, і учасниками пікетів і мітингів стали здебільшого представники маргінальних організацій і партій навколопомаранчевого напряму, котрим просто захотілося нагадати про себе. Проте міська влада застосувала ті самі прийоми стратегічного маскування. По-перше, рішення приймала міська рада, а не виконком, хоча Закон «Про місцеве самоврядування» лишає це право саме за виконкомом. Як пояснили джерела в Донецькій міськраді, це робиться з метою «відвести» негатив від мера і «розфокусувати» на весь депутатський корпус. Так, кажуть, приймаються тарифи майже в усіх обласних центрах України. Час від часу громадські діячі, які бажають попіаритися, оспорюють цей процедурний момент у суді, але виграти процес у влади поки що нікому не вдалося.

Крім того, ніде в офіційних повідомленнях немає формулювання «підвищення тарифів». Представники влади вважають за краще вживати м’якші висловлювання — перегляд тарифів або коригування. Навіть рішення міськради, яке по суті говорить про підвищення цін, офіційно називається «Про приведення тарифів у відповідність із вимогами енергопостачальних компаній». Представники компанії ДК «Газ України» у коментарі «ДТ» заявили, що вони таких вимог місцевій владі ніколи не висували. Постачальник газу зацікавлений лише в тому, щоб зібрати гроші зі своїх споживачів — підприємств теплокомуненерго. А де вже підприємства ці гроші візьмуть, із жителів «зіб’ють» чи одержать субвенцію з місцевого бюджету, газову компанію, м’яко кажучи, не дуже й хвилює.

Самі комунальники заявляють, що лише за таких цін на воду, каналізацію й опалення вони зможуть працювати далі. В іншому разі можна зливати ту ж таки воду, вимикати світло і розходитися по домівках. Перший заступник директора донецької тепломережі Олександр Семченко, коментуючи нові ціни на опалення в Донецьку, зазначив: «Мені б дуже хотілося, щоб тарифи були нижчими, але поки що підприємство не може собі цього дозволити. Новий тариф цілком покриває наші витрати. Хотілося б сподіватися, що державна політика в сфері ЖКГ дозволить нам більше не підвищувати своїх тарифів, а навпаки, за рахунок оптимізації управління і впровадження інноваційних технологій знизити собівартість послуг».

Виживання комунальної галузі обернеться спекотними днями для служби субсидій. Кілометрові черги і купи заяв про оформлення житлової субсидії надовго стануть звичним атрибутом їхніх кабінетів із розхитаними скрипливими столами. Дуже багато сімей незабаром з’ясують, що їм більше не по кишені послуги рідних комунальників. За даними обласної адміністрації, у бюджеті наступного року на пільги і субсидії закладено 201 млн. грн. Представники влади сподіваються, що цього вистачить.

Одеса

Теплопостачання і гаряча вода

На сьогодні в Одесі діють тарифи на теплову енергію і послуги з опалення і гарячого водопостачання, установлені з 1.06.2006 року. Вартість послуг підприємств теплопостачання різниться. В основних постачальників тепла і гарячої води тарифи такі.

КП «Одесатеплоенерго»:

1 Гкал теплової енергії коштує 119,44 грн. (до підвищення — 96,89 грн.), 1 кв. м опалюваної площі на місяць протягом року 1,34 грн. з ПДВ (до підвищення — 0,73 грн.), гаряче водопостачання — 20,48 грн. на одну людину на місяць (до підвищення — 9,25 грн.), підігрівання кубометра води — 6,41 грн. (до підвищення — 2,89 грн.).

КП «Одесатеплокомуненерго»:

1 Гкал теплової енергії коштує 125,66 грн. (до підвищення — 95,89 грн.), 1 кв. м опалюваної площі протягом року — 1,34 грн. (до підвищення — 0,73 грн.), гаряче водопостачання — 21,55 грн. на одну людину на місяць (до підвищення — 9,25 грн.), підігрівання 1 кубометра води — 6,74 грн. (до підвищення — 2,89 грн.).

ВАТ «Одеська ТЕЦ»:

1 Гкал — 113,03 грн. (94,16 грн.), 1 кв. м опалюваної площі протягом року — 1,79 грн. (до — 0,73 грн.), гаряче водопостачання — 19,39 грн. на людину на місяць (9,25 грн.), підігрівання 1 кубометра води — 6,06 грн. (2,89 грн.).

18 вересня виконком Одеської міськради прийняв рішення про підвищення з 1 жовтня 2006 року тарифів на теплову енергію, послуги опалення (з початку опалювального сезону) і гарячу воду для споживачів Одеси. Залежно від постачальників тарифи на опалення збільшено від 30,72 до 108,41%, на гарячу воду — від 30,5 до 109%. В основних постачальників тепла і гарячої води тарифи для населення такі.

КП «Одесатеплоенерго»:

1 Гкал теплової енергії — 179,12 грн., 1 кв. м опалюваної площі (в опалювальний період) — 4 грн. на місяць, гаряче водопостачання — 30,72 грн. на місяць з однієї людини, 1 кубометр гарячої води (для житла, обладнаного приладами обліку) — 9,61 грн.

КП «Одесатеплокомуненерго»:

1 Гкал теплової енергії — 186,79 грн., 1 кв. м опалюваної площі (в опалювальний період) — 4 грн. на місяць, гаряче водопостачання — 32,03 грн. з людини на місяць, 1 кубометр гарячої води — 10,02 грн.

По Одеській ТЕЦ, яка забезпечує центр Одеси і є підприємством державної форми власності, тимчасово (до затвердження НКРЕ) установлені такі тарифи:

1 Гкал — 182,32 грн., 1 кв. м опалюваної площі (в опалювальний період) — 5,80 грн., гаряче водопостачання — 31,27 грн. із людини на місяць, 1 кубометр гарячої води — 9,78 грн.

За розрахунками фахівців, із запровадженням нових тарифів на тепло і гарячу воду витрати на оплату послуг для сім’ї з трьох осіб, які мешкають у 40-метровій квартирі, зростуть на 67,7—74,1% і становитимуть 322,15—339,75 грн. на місяць. Оплата послуг для сім’ї з чотирьох осіб, котрі мешкають у квартирі площею 60 кв. м, зросте на 70,6—77,9% і сягатиме 457,94—481,34 грн. на місяць.

Плату за тепло за новими тарифами нараховуватимуть не щомісяця, а тільки в період опалювального сезону. Але її можна буде вносити щомісяця протягом року. Тож, якщо розділити ці суми на рік, то вони не здаватимуться такими вже високими, вважає міська влада. За її словами, в Одесі на сьогодні вартість послуг із теплопостачання нижча, ніж в інших містах України. І навіть після підвищення тарифів вони залишаться найнижчими в країні.

За роз’ясненнями влади, підвищення тарифів — це вимушений крок. Головна причина — зростання цін на газ. На час ухвалення попереднього рішення про підвищення тарифів (у травні 2006 р.) ціна 1 тис. кубометрів газу становила 383,4 грн., а з 1 липня для комунальних підприємств вона зросла до 687 грн. Тобто витрати теплопостачальних організацій із липня покривалися лише на 60—70%.

Щоб залишити тарифи на старому рівні, необхідно сплачувати дотації тепловикам. Тобто на компенсацію різниці в тарифах трьом теплопостачальним організаціям необхідно виділити з бюджету 35,2 млн. грн. до кінця року. А таких грошей на ці цілі в бюджеті немає. За перші п’ять місяців цього року з міської скарбниці уже виплачено тепловикам 57 млн. грн.

Пільги

Влада Одеси заявила, що найбільш незахищеним прошаркам населення місто надаватиме цільову матеріальну допомогу. Міське управління соцзахисту населення вже отримало завдання організувати таку роботу. До того ж існують міські програми, відповідно до яких 50-відсоткові знижки на оплату послуг ЖКГ даються дітям-сиротам віком до 18 років, дітям-інвалідам до 16 років, удовам ліквідаторів чорнобильської аварії, інвалідам по зору.

При цьому влада вважає, що одесити недостатньо використовують своє право на отримання субсидій для оплати житлово-комунальних послуг. За даними обласного управління соцзахисту, за станом на 1 вересня по області користуються субсидіями 13 тис. 623 особи, або 1,8% населення, по Одесі — 598 осіб, або 0,2% населення міста. Порівняно з минулим роком відсоток отримання субсидій знизився в зв’язку з підвищенням пенсій і запровадженням пільг для дітей війни. У літній період, коли не було витрат на опалення, багато людей, у тому числі пенсіонери, втратили право на субсидію, тому що їхні витрати на оплату житлово-комунальних послуг не перевищували 20%, або в ряді випадків — 15%, від їхніх сукупних доходів. Збирати довідки й оформляти субсидії заради 15—20 грн. багато людей не поспішали. Але з жовтня, із початком опалювального сезону й у зв’язку зі значним підвищенням тарифів (?) більше половини сімей отримають право на субсидії. Яким буде розмір субсидії після підвищення тарифів, в управлінні поки не прораховували.

Водопостачання
та водовідведення

За даними «Інфоксводоканалу», нині в Одеському регіоні діють тарифи на послуги водопостачання та водовідведення, запроваджені з 1 червня 2006 року рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради.

Для населення приватного сектора, котре працює за прямими договорами із філією «Інфоксводоканал», тариф на воду становить 1,10 грн. із ПДВ за 1 м3 (зростання на 64,2%), на пропускання тарифних стоків — 0,80 грн. із ПДВ за 1 м3 (зростання на 63,3%).

Для населення, котре мешкає в будинках місцевих рад, ЖБК, ОСББ, відомчих будинках підприємств і організацій тощо, тариф на воду і пропускання тарифних стоків становить відповідно 1,08 і 0,78 грн. із ПДВ за 1 м3 (зростання 61,2 і 59,2% відповідно).

Плата нараховується виходячи з показань квартирного водоміра, у разі його відсутності — за показниками будинкового водоміра. Там, де немає приладів обліку, за нормою споживання води. Норма залежить від ступеня благоустрою квартири. Максимальна норма споживання води в Одесі в квартирах із центральним гарячим водопостачанням становить 350 літрів на добу на людину (230 літрів холодної води плюс 130 літрів гарячої), у будинках із газовими водонагрівачами (колонками) — 190 літрів на добу на людину.

Для виробничих управлінь житлово-комунального господарства (Іллічівськ, Білгород-Дністровський, Біляївка, Овідіополь, Теплодар, Южний та інші населені пункти, котрі оптом купують воду у філії «Інфоксводоканал») воду відпускають за ціною 1,00 грн. із ПДВ за 1 м3 (зростання 49,3%).

Після підвищення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення рівень оплати за спожиті послуги дещо знизився. Так, у липні—серпні 2006 року рівень оплати населенням становив близько 75% замість 88% до підвищення тарифів, бюджетних організацій і інших споживачів практично не змінився і дорівнює відповідно 85, 77 і 90 %.

Зміна тарифів на послуги водопостачання та водовідведення для населення 2007 року прямо залежить від зміни тарифів на електроенергію, цін на реагенти (хлор, коагулянт), пально-мастильні матеріали, від зміни мінімальної заробітної плати, ставок податків і інших обов’язкових платежів тощо. Відповідно до ст.38 Порядку формування тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення, затвердженого постановою КМУ №959 від 12.07.2006 р., у разі зміни якоїсь складової витрат буде застосовано механізм коригування тарифів. Коригуванню підлягають лише ті індивідуальні складові витрат, за якими відбулися значні цінові зміни.

Газопостачання

Нині в Одесі діють тарифи на газ, установлені з 1 липня 2006 року відповідно до постанови НКРЕ від 8.06.2006 р.

За наявності газового лічильника кубометр газу для побутових потреб населення коштує 0,407 грн., або за 10 кубометрів — 4,07 грн.

У разі відсутності газового лічильника:

— за наявності газової плити та центрального гарячого водопостачання — 4,351 грн. із людини;

— за наявності газової плити та відсутності центрального гарячого водопостачання — 8,125 грн. із людини;

— за наявності газової плити та газового водонагрівача — 10,478 грн. із людини.

Опалення житлових приміщень (АГВ):

— у межах санітарних норм — 4,884 грн. за 1 кв. м опалюваної площі на місяць;

— за наднормативну площу з підвищуальним коефіцієнтом 1,3 — 6,349 грн. за 1 кв. м опалюваної площі на місяць.

Зростання тарифів порівняно з попереднім підвищенням (від 1.06.06 р.) становить 85%.

Електроенергія

З 1 вересня 2006 року діють нові тарифи на електроенергію, що відпускається населенню та населеним пунктам. Вони затверджені постановою НКРЕ від 20.07.2006 р., зареєстрованою в Мін’юсті 2 серпня 2006 р.

Електроенергія відпускається населенню за ціною 24,36 коп. за 1 кВт. Для населення, що мешкає в сільській місцевості, — по 22,50 коп. У будинках, обладнаних кухонними електроплитами, електронагрівальними установками, у тому числі в сільській місцевості, 1 кВт коштує 18,72 коп.

Прилади обліку

За даними міського управління ЖКГ, в Одесі встановлено близько 375 тис. лічильників холодної та гарячої води. Відповідно до ст.19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» послуги питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з:

— підприємствами, установами, організаціями, котрі безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням;

— підприємствами, установами, організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житлофонд і до обов’язків яких належить надання споживачам послуг питного водопостачання та водовідведення;

— об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, ЖБК та іншими об’єднаннями власників житла, яким надано право управління багатоквартирними будинками і забезпечення надання послуг водопостачання і водовідведення на основі укладених із ними договорів;

— власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Таким чином, відповідно до законодавства України, індивідуальні договори на надання послуг водопостачання та водовідведення населенню укладаються філією «Інфоксводоканал» тільки з населенням, яке мешкає в приватних будинках.

За станом на 1 липня 2006 року у населення, котре мешкає в приватному секторі Одеси, встановлено 14,1 тис. приладів обліку води, що охоплює 42,3% введень з водопостачання. У населення області, котре має прямі розрахунки з філією «Інфоксводоканал», установлено 11,6 тис. приладів обліку води (52,5% введень). На введеннях у будинки місцевих рад, ЖБК, відомчі будинки підприємств і організацій встановлено 2,8 тис. приладів обліку води, що становить 36,6%.

Інформація про кількість встановлених у квартирах приладів обліку води у філії «Інфоксводоканал» відсутня.

Що стосується приладів обліку тепла, то їх встановлюють лише на вході в будинок, і їх поки одиниці. Обліку індивідуальних опалювальних приладів не ведеться.

За даними ВАТ «Одесагаз», за станом на 01.09.06 р. в Одеській області газові лічильники встановлено в 225 246 квартирах, у тому числі по Одесі — у 93 360 квартирах. Встановлення лічильників у квартирах веде до економії природного газу, посилення контролю за його споживанням, зниження втрат.

Договори з населенням

Сьогодні ВАТ «Одесаобленерго» веде роботу з укладання договорів із населенням. Близько 40% таких договорів по Одесі вже укладено.

За даними ВАТ «Одесагаз», індивідуальні договори з населенням це підприємство укладає з 2000 року відповідно до постанови НКРЕ №1 від 04.01.2000 р. «Про затвердження Типового договору про надання послуг із газопостачання». Нині договори укладено практично з усіма абонентами Одеської області. Від себе додам, що договори надруковано в кінці абонентських книжок на газ. Отримавши таку книжку, споживач автоматично отримує і договір.

Що стосується інших виробників і постачальників послуг, то Одеська міськрада розробила проект рішення «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг», котрий 9 вересня подано на загальне обговорення. Відповідно до цього документа виконавцями послуг є підприємства-виробники і постачальники послуг: води, тепла, газу, електроенергії, послуг із утримання будинків і прибудинкових територій, з опломбування водомірів. Тобто відповідно «Інфоксводоканал», «Одесагаз», теплопостачальні організації, житлові підприємства і КП «Сервісний центр». Без будь-яких посередників.

З усіма цими підприємствами й організаціями населення має укласти прямі договори. З житловими підприємствами, котрі надають послуги з утримання будинків і прибудинкових територій (ДЕЗи, тобто колишні ЖЕКи, і приватні підприємства), буде укладено договори як із виконавцями послуг з утримання житлових будинків і прибудинкових територій. У будинках, що належать ЖБК і ОСББ, виконавців послуг має визначити власник будинку.

З точки зору влади, прийняття цього рішення допоможе відрегулювати відносини між житловими та комунальними підприємствами щодо користування й обслуговування внутрішньобудинкових систем, а також між підприємствами та споживачами. Також воно дасть змогу підвищити відповідальність підприємств за якість надаваних послуг. Однак проти такого підходу виступають теплопостачальні організації і «Інфоксводоканал». Немає єдиної позиції з цього приводу і серед управлінь міськвиконкому. «За» виступає управління ЖКГ, котре вважає ненормальною ситуацію, коли за воду населення платить водоканалу, а зі скаргами на якість води звертається в ДЕЗи або ЖБК. Те саме відбувається з теплом і гарячою водою: гроші надходять тепловикам, а скарги — ЖЕКам.

Реакція чиновників і населення

Офіційно свою позицію стосовно запровадження мораторію на підвищення тарифів міська влада поки ще не висловила. Працюють юристи. Однак, судячи з настроїв чиновників, влада Одеси чекає реакції Кабміну, інформації про те, хто відшкодовуватиме збитки, і готується до найгіршого.

Серед городян і громадськості публічного обурення з приводу підвищення тарифів не спостерігається.

Запоріжжя

Поки що відома орієнтовна вартість житлово-комунальних послуг для умовних квартир за діючих із 1 вересня 2006 року тарифів, наданих управлінням житлового господарства Запорізької міськради.

Тарифи за використання ліфтів

У квартирі будинку, не обладнаного ліфтами, з 1 вересня квартирна плата становитиме 0,65 грн. за 1 кв. м загальної площі, за опалення — 1,67 грн. за 1 кв. м опалювальної площі, за гарячу воду — 38 грн., за холодну воду — 14,98 грн. на одного мешканця в квартирі без приладів обліку, 0,2436 грн. за 1 кВт електроенергії і 2,35 грн. за природний газ у розрахунку на одну людину.

У будинках, обладнаних ліфтами, квартирна плата становитиме 0,82 грн. за 1 кв. м загальної площі, інші тарифи — ті самі, що й у будинках без ліфтів.

У будинках, обладнаних ліфтами та з додатковими видами благоустрою, квартирна плата становить 0,91 грн. за 1 кв. м загальної площі. Інші тарифи — ті самі, що й у будинках без ліфтів.

У будинках без ліфтів

У однокімнатній квартирі площею 36,22 кв. м, де проживають двоє чоловік, квартплата дорівнюватиме 23,54 грн. (0,65x36,22), плата за опалення — 57,11 грн. (опалювану площу 34,2 кв. м множимо на 1,67 грн.), за гарячу воду — 76 грн. (38 грн. помножити на 2), за холодну воду — 29,96 грн. (по 14,98 грн. на кожного з двох мешканців), за електроенергію — 18,27 грн. (75 кВт помножити на 0,2436 грн.) і за газ — 4,7 грн. (по 2,35 грн. на двох мешканців). Загалом за місяць оплата становитиме 209,58 грн.

За двокімнатну квартиру площею 52,67 кв. м (три мешканці) квартирна плата становитиме 34,24 грн., опалення — 84,59 (опалювана площа 50,65 кв. м), за гарячу воду — 114, за холодну — 44,94, електроенергію — 24,36 і за газ — 7,05 грн.

Загалом — 309,17 грн. на місяць.

За трикімнатну квартиру загальною площею 67,74 кв. м (чотири мешканці) квартирна плата дорівнює 44,03 грн., плата за опалення (опалювана площа 65,72 кв. м) — 109,75, за гарячу воду — 152, за холодну — 59,92, електроенергію — 29,23 і газ — 9,4 грн.

Загалом за місяць — 404,33 грн.

У будинках із ліфтами

Квартирна плата за 1 кв. м загальної площі становить 0,82 гривні. За опалення, гарячу й холодну воду, електроенергію і газ — ті самі тарифи, що й у будинках без ліфтів.

Квартирна плата за однокімнатну квартиру дорівнюватиме 29,70 грн. Відповідно оплата за місяць — 215,74 грн.

Квартирна плата за двокімнатну квартиру становитиме 43,19 грн. Загальна сума оплати за місяць — 318,12 грн.

Квартирна плата за трикімнатну квартиру становитиме 55,55 грн. Загальна сума оплати за місяць — 415,85 грн.

У будинках із ліфтами й додатковими видами благоустрою

Квартирна плата за 1 кв. м загальної площі становитиме 0,91 грн. За опалення, гарячу й холодну воду, електроенергію та газ — ті самі тарифи, що й у будинках без ліфтів.

Квартирна плата за однокімнатну квартиру дорівнюватиме 32,96 грн. Загальна — 219,0 грн.

За двокімнатну, відповідно, — 47,93 і 322,87 грн.

За трикімнатну, відповідно, — 61,64 і 421,95 грн.

Оплата за водовідведення входить у плату за холодну воду.

Для мешканців, котрі за воду платять за лічильником, 1 кубометр холодної води коштує 1,248 грн. плюс водовідведення — 0,732 грн., разом — 1,98 грн. Вартість гарячої води — 9,07 грн. за кубометр (підігрів 1 кубометра холодної води — 7,09 грн. плюс вартість цього кубометра холодної води — 1,98 грн.).

Вивіз сміття входить у квартирну плату.

Оплата комунальних послуг за однокімнатну квартиру, де прописано двоє чоловік, збільшиться на 75 грн. За двокімнатну з трьома прописаними доведеться платити на 100 грн. більше. Оплата за трикімнатну квартиру, де прописано четверо людей, збільшиться на 150 грн.

За словами першого заступника міського голови Запоріжжя Володимира Грищенка, нові тарифи встановлено на рівні 95% від економічно обгрунтованих. Ще 5% місто пообіцяло компенсувати зі свого бюджету — за рахунок енергозберігаючих технологій. Як-от — встановлення скла та дверей у під’їздах.

За даними концерну «Міські теплові мережі», приладами обліку гарячої води в Запоріжжі обладнано понад 30% житлового фонду, теплопостачання — близько 12%.

НАК «Нафтогаз України»

Питання формування тарифів безпосередньо стосуються і підприємства НАК «Нафтогаз України». У компанії навели достатньо доказів, що мораторій на підвищення тарифів поставить вітчизняні нафтовидобувні підприємства на межу банкрутства. Хоча, чесно кажучи, на цій межі НАК балансує вже кілька років. Однак питання зараз в іншому. У разі повернення цін на газ для населення до попереднього рівня 185 грн. за 1000 кубометрів (нова ціна — 414 грн.) у підприємств «Нафтогазу» реально не залишиться коштів на розробку нових родовищ і підтримання в належному технічному стані всієї нафтогазотранспортної системи. Інша річ, як менеджери компанії розпоряджалися заробленими коштами. Ну то й притягніть їх до відповідальності — навіщо ж гробити компанію зі 100-відсотковою держвласністю?

* * *

На цьому ми не ставимо крапку в темі і маємо намір ще неодноразово до неї повернутися. Тим більше що питання з мораторієм на підвищення тарифів ЖКГ поки що зависло у повітрі.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво