Статистика - Архів - dt.ua

Статистика

29 грудня, 2010, 17:16 Роздрукувати Випуск №49, 29 грудня-14 січня

Дитсадки У 2001 р. 15,7 тис. дитячих дошкільних закладів із кількістю місць 1 млн. 77 тис. охоплювали 968 тис...

Дитсадки

У 2001 р. 15,7 тис. дитячих дошкільних закладів із кількістю місць 1 млн. 77 тис. охоплювали 968 тис. (41%) дітей (загалом у 2000—2004 рр. дитсадки відвідувало найменше дітей — дався взнаки різкий спад народжуваності у 1995—2001 рр.).

Найменше дитсадків — 14,9 тис., які охоплювали 996 тис. (50%) дошкільнят, функціонувало в 2004 р. Далі ситуація мікроскопічними кроками почала поліпшуватися. Так, у 2009 р. в країні налічувалося 15,5 тис. дошкільних навчальних закладів (втім, із них 1,1 тис. не працювали) із загальною кількістю місць 1 млн. 121 тис., які відвідували 1 млн. 214 (56%) дітей. Щороку кількість ясел і дитячих садків збільшується на 200—300 одиниць, але цього замало.

У столиці України в 2000 р. було 687 садків, у 2003-му — 666 (найменше за десятиліття, але при цьому вони охоплювали найбільший відсоток дітей), потім кількість неістотно збільшилася. Проте за 2008—2009 рр. не з’явилося жодного нового дитячого садка. Станом на 2009 р. офіційно в Києві було 678 дитячих садків, але 113 з них реально не працювали, а більш як половина діючих приймали дітей понад норму. Результат — групи по 30 дітей замість 15, забігані виховательки, хвороби і черги. Подібна ситуація — і в інших великих містах. А от у сільській місцевості дошкільних закладів бракує.

Школи

У той час як школярів на теренах України дедалі меншає, на кількості шкіл це кардинально не позначилося: з початку 1990-х до 2002/2003 н.р. в Україні діяло близько 22 тис. загальноосвітніх навчальних закладів, хоча кількість учнів у них скоротилася майже на мільйон (від
7 млн. до 6 млн.). Надалі поменшало й шкіл: скажімо, у 2009/2010 н.р. в Україні діяло 20,6 тис. ЗОШ, у яких навчалося 4 млн. 495 тис. учнів.

Майже 13,4 тис. (68%) шкіл, в яких навчається 1 млн. 450 тис. (33,7%) учнів, нині функціонують у сільській місцевості. Внаслідок уже згаданого раніше спаду народжуваності побільшало шкіл із малою чисельністю учнів. На сьогодні такими є понад 3,5 тис. (26%) загальноосвітніх навчальних закладів. Майже 800 (24%) початкових шкіл мають наповнюваність класів до десяти учнів.

ВНЗ

Якщо в перші роки незалежності України загальна кількість ВНЗ збільшувалася і в середині 1990-х перевалила за тисячу, то в першому десятилітті міленіуму почала потроху скорочуватися (на сьогодні в нашій країні налічується 862 вищі навчальні заклади). Причому в той час як кількість ВНЗ І—ІІ рівнів акредитації в останні 20 років неухильно зменшується (754 — у 1991/1992 н.р., 664 — у 2000/2001 н.р., 511 — у 2009/2010 н.р.), кількість закладів III—IV рівнів акредитації зросла більш як удвічі (156 — у 1991/1992 н.р., 315 — у 2000/2001 н.р., 350 — у 2009/2010 н.р.).

Фінансування науки

Обсяг бюджетного фінансування науки в Україні на 2010 р. був нижчим від законодавчо встановлених норм (1,7% ВВП) і становив лише 0,4—0,5% ВВП.

Для порівняння: відповідно до Лісабонської стратегії в Європейському Союзі передбачалося фінансування науки в обсязі не менш як 3% ВВП.

У період 1991—2001 рр. видатки на фінансування науки з держбюджету не перевищували 0,5—0,7% ВВП (ще 0,7—0,9% ВВП надходило за рахунок позабюджетних коштів). В останнє десятиліття бюджетне фінансування науки не перевищувало 0,4—0,5% ВВП (позабюджетне — до 1% ВВП).

Охорона здоров’я

За даними МОЗ, за період 1996—2006 рр. кількість лікарень в Україні скоротилася на 25% (з 3120 до 2339), диспансерів — на 28% (з 514 до 372), станцій швидкої медичної допомоги — на 8% (з 1062 до 982), фельдшерсько-акушерських пунктів — на 6% (з 16402 до 15354), патологоанатомічних бюро — на 10% (з 21 до 19), санітарно-епідемічних закладів — на 1% (з 815 до 805), санаторіїв — на 21% (з 235 до 186). Ця тенденція зберігається.

80% медичних послуг отримують 20% найзаможніших і найздоровіших громадян. 18,5% українців узагалі не можуть отримати необхідну медичну допомогу. 86,7% вартості ліків для стаціонарного лікування покриваються за рахунок хворого.

Захворюваність

Причиною передчасної смертності українців найчастіше стають серцево-судинні захворювання (ССЗ). У 2009 р. їх поширеність становила 56 тис. на 100 тис. населення.

Нині передчасна смертність від хвороб системи кровообігу в Україні є ненабагато нижчою за рівень 1995 р. — найгірший за всіма медико-демографічними показниками рік останніх десятиліть. Подібна ситуація в Росії і Білорусі, тоді як у двох інших сусідніх країнах, близьких за природно-кліматичними умовами, — Польщі і Румунії — коефіцієнт захворюваності на ССЗ за останні 20 років значно зменшився.

Друге і третє місце в непочесному рейтингу причин передчасної смертності українців посідають зовнішні причини (травми, отруєння тощо) та новоутворення (в ЄС послідовність трохи інша — новоутворення, ССЗ, зовнішні причини).

Основною причиною смертності від інфекційних хвороб у нашій країні називають туберкульоз. 500 тис. українців перебувають на диспансерному обліку з приводу туберкульозного захворювання, з них 90 тис. — із відкритою формою (а скільки людей, у яких ще не виявили захворювання?). Лише 50% хворих повністю виліковуються.

Фахівці констатують зростання кількості хворих одночасно на туберкульоз та ВІЛ-інфекцію. Медики вважають: поки в Україні не стабілізується ситуація з захворюваністю на ВІЛ-інфекцію, лікарі не зможуть повністю взяти під контроль епідемію туберкульозу.

З 1995 р. в Україні офіційно оголошено про епідемії ВІЛ-інфекції та туберкульозу. У 1987—2000 рр. в Україні було зареєстровано 36600 випадків ВІЛ-інфекції, за цей час захворіла на СНІД одна тисяча громадян України, зокрема 45 дітей. А станом на 1 серпня 2003 р., згідно з даними досліджень Українського центру профілактики та боротьби зі СНІДом, у нашій країні було офіційно зареєстровано 57835 ВІЛ-інфікованих співвітчизників (з них 5429 дітей, більшість з яких народилися від ВІЛ-інфікованих матерів) та 305 іноземців.

На сьогодні, згідно з даними Міжнародного альянсу ВІЛ/СНІД в Україні, під диспансерним наглядом у нашій країні перебувають 91717 ВІЛ-інфікованих, з них — 10410 хворих на СНІД.

Народжуваність, смертність, тривалість життя

У 2001 р. середня тривалість життя українців становила 56,8 року. Нині ця цифра — 68,2 року. Для порівняння: відповідні показники в японців — 73,8 і 82 роки.

Однак незважаючи на заклики «кохатися», за останнє десятиліття нас так і не стало 52 мільйони. Тенденція протилежна. Згідно з даними Всеукраїнського перепису населення, що відбувся у грудні 2001 р., населення України становило 48 млн. 457 тис. Цей показник виявився істотно меншим порівняно з 1989 роком. У 2004 р., згідно з даними Міністерства праці та соціальної політики України, в країні проживало
47 млн. 548 тис. осіб. А станом на 1 липня 2010 р., за даними Держкомстату, чисельність населення України становила вже 45 млн. 860 тис. Мінус 2,6 млн. за десять років — це Латвія з Ісландією разом узяті.

Водночас варто зазначити, що картина природного скорочення населення України почало потроху змінюватися на краще — як за рахунок зростання кількості народжених, так і скорочення кількості померлих. Так, у 2008 р. Україна мала найкращий показник співвідношення народжуваності і смертності за останнє десятиліття — 1 до 1,4. Для порівняння: у 2004—2005 рр. співвідношення народжених до померлих становило 1 до 1,7, у 2006 р. — 1 до 1,63, у 2007 р. — 1 до 1,6.

У 2008 р. вперше за багато років народжуваність перевищила смертність відразу в трьох регіонах України — Києві (32 тис. народилося, 30 тис. померло), Закарпатській (18 тис. народилося, 16 тис. померло) і Рівненській (17 тис. народилося, 16 тис. померло) областях. А у Волинській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях розрив між смертністю і народжуваністю скоротився до мінімального. В інших областях також зберігається тенденція до збільшення народжуваності.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво