Сімейно-партійне будівництво - Архів - dt.ua

Сімейно-партійне будівництво

30 вересня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №38, 30 вересня-7 жовтня

Призначення Віктора Балоги головою Закарпатської облдержадміністрації в лютому нинішнього року викликало вельми неоднозначну реакцію...

Призначення Віктора Балоги головою Закарпатської облдержадміністрації в лютому нинішнього року викликало вельми неоднозначну реакцію. І це не дивно, адже особа нового-старого губернатора явно суперечила одному з головних принципів Майдану про відділення влади від бізнесу аж до сьомого коліна. Утім, новообране керівництво держави мало надто великий кредит довіри, щоб звертати увагу на такі «дрібні» невідповідності.

Друга каденція В.Балоги виявилася недовгою — всього вісім місяців. Та слід віддати екс-губернатору належне — за цей короткий час він зробив максимум для того, щоб спростувати якомога більше помаранчевих гасел.

Кум, сват, брат…

Детально згадувати перший губернаторський строк нового міністра МНС, напевно, не варто. Про те, як ТзОВ «Барва», головою правління якої до приходу в політику був В.Балога, завдяки адмінресурсу та усуненню конкурентів перетворилася на найбільшу комерційну структуру області, написано й сказано (у тому числі з парламентської трибуни) так багато, що повторюватися немає потреби. Факт залишається фактом — іміджу демократа В.Балога ніколи не мав, тому й наголосив одразу після другого приходу в ОДА: «Балога зразка Кучми та зразка Ющенка — це дві різні особи». Справжній зміст цієї сентенції став очевидним приблизно за два місяці, коли практично всі головні державні посади в регіоні зайняли родичі, представники «Барви» та численні соратники губернатора. Про таку необмежену владу за попереднього президента В.Балога справді міг хіба що мріяти.

Аби не втомлювати читача занадто довгим переліком, назвемо лише головні персоналії, більшість із яких проклали дорогу до обласного владного олімпу через Мукачеве. Отже, перший замголови ОДА Олег Гаваші — за часів попереднього губернаторства В.Балоги голова однієї з РДА, далі виконувач обов’язків мера Мукачевого, за сумісництвом — кум уже екс-губернатора. Інший заступник голови ОДА Йосип Кулл — за часів попереднього губернаторства В.Балоги мер Мукачевого, до останнього призначення — відомий представник мукачівського бізнесу, власник мережі аптек та кафе. Теперішній мер Мукачевого Василь Петьовка — двоюрідний брат В.Балоги, до приходу в політику — один із співзасновників ТзОВ «Барва». Посада міського голови взагалі-то виборна, однак особливості перших повторних виборів мера Мукачевого у червні 2003 р., коли на висуванця «Барви» працював увесь міський адмінресурс укупі із судами, викликає великі сумніви щодо чесності його перемоги. А рішення Мукачівського суду, який після помаранчевої революції визнав другі повторні вибори мера від 18 квітня 2004 р. недійсними й посадив у крісло мера В.Петьовку, навіть за великого бажання важко назвати законним.

Наступний представник нової влади, голова Мукачівської РДА Ілля Токар — рідний брат відомого в кримінальних колах Михайла Токаря (розстріляного в 1998 р.), у минулому — один із співзасновників «Барви». Голова Мукачівської райради Іван Михайло, котрий зайняв місце І.Токаря, — сват В.Балоги.

Правоохоронні органи виявилися зайнятими людьми з найближчого кола В.Балоги через не залежні від нього обставини лише частково. Проте різниця порівняно з першим губернаторським строком і тут разюча. Головою обласної податкової адміністрації став особистий друг і партнер по бізнесу губернатора Ігор Кріль, у минулому — один зі співзасновників «Барви». Головний податківець області відразу скасував штрафні санкції, нараховані «Барві» за попередньої влади (інші підприємства, які також потерпіли від есдеків, при такому вибірковому акті справедливості могли хіба що облизнутися). Прокурор області Юрій Бенца, котрий кілька тижнів тому отримав генеральські погони, довгі роки очолював прокуратуру Мукачевого. Перелічувати всі звинувачення в ангажованості на користь «Барви», які лунали й лунають на адресу Ю.Бенци, було б надто довго, тому обмежимося фактом, що обласний прокурор також доводиться В.Балозі кумом. А ось із УМВС та УСБУ у екс-губернатора сталася осічка, О.Турчинов та Ю.Луценко призначили керівниками цих структур нейтральних людей. Неодноразові спроби В.Балоги (у тому числі за допомогою президента) усунути з посади начальника УМВС Ю.Рахівського й поставити лояльну до себе людину закінчилися невдачею через принциповість керівництва МВС.

Нарешті, найбільш ласий на Закарпатті шматок — митниця. Цю структуру можна назвати бізнесом, що дає найбільшу віддачу, при цьому не потребує ніяких вкладень. За винятком кадрових. Начальником Ужгородської митниці став колишній заступник Балоги-мера, а потім радник Балоги-губернатора О.Галай, а начальником Чопської — колишній заступник Балоги-губернатора М.Попович. Цікаво, що до того, як президент звільнив усіх керівників митниць через слабку боротьбу з корупцією та хабарництвом, Чопську митницю очолював Й.Штробля, котрий доводиться рідним братом водію В.Балоги. Щоб оцінити роботу теперішньої митниці, необов’язково читати офіційні звіти стосовно виконання програми «Контрабанда — стоп». Досить піти на Ужгородський ринок і поставити кілька запитань знайомим продавцям (товар тут майже весь контрабандний). Вони скажуть, не кривлячи душею: такого безладу й хабарництва, як тепер, на митницях не було навіть за есдеків, певне затишшя спостерігалося лише в перші півтора місяця після революції.

Називати інших родичів, бізнес-партнерів, соратників В.Балоги, а також їхніх дружин чи дітей, призначених на дрібніші «хлібні» місця, ми не будемо задля економії газетної площі.

Вони вийшли з СДПУ(о), проте СДПУ(о) з них не вийшла

Аналогічним чином на Закарпатті було здійснено й партійну розбудову. Головою НСНУ, звісно, став губернатор (тепер цю посаду, напевно, доведеться передати в спадок комусь із родичів). Мукачівську міську організацію партії влади очолив двоюрідний брат В.Балоги В.Петьовка, а районну — рідний брат І.Балога. Керівниками всіх інших районних організацій НСНУ, за винятком двох, стали голови РДА чи їх заступники. Як тут не згадати ініційовану В.Балогою у квітні 2000 р. департизацію, під час якої всі голови РДА одностайно заявили у зверненні до президента: «Перебування на виборних керівних посадах та в органах виконавчої влади з одночасним членством у будь-яких політичних партіях негативно впливає на розв’язання соціально-економічних завдань, стримує ініціативу, породжує подвійну мораль і невпевненість»…

Чи треба казати, як така приватизація області відбилася на настроях її думаючих жителів? Один із солідних підприємців Тячівського району, що пережив лихоліття есдеків і, ризикуючи бізнесом, подавав помаранчевій революції відчутну фінансову допомогу, поділився спогадами з місцевою газетою: «Остаточно мене переконав Р.Безсмертний, котрого я давно знаю, і котрий запевнив, що після зміни влади бізнес буде прозорим і чесним. Я повірив… Бачу, що практично нічого не змінилося, стало набагато гірше». До кореспондента «ДТ» також неодноразово зверталися бізнесмени, розповідаючи, як команда губернатора, використовуючи контролюючі органи, виживає їх із насиджених місць, щоб поставити туди своїх людей. Після їхніх розповідей оприлюднення політрадою однієї з партій дикого факту, як заступник голови Тячівської РДА на робочому місці і в присутності свідків збиває з ніг свого підлеглого і б’є його ногами, вигукуючи: «Я кум губернатора, тому мені нічого не буде!», вже не сприймається як щось надзвичайне.

Спроби звернути увагу центральної влади на те, що коїться в області, були. Той же епатажний і невгамовний С.Ратушняк двічі звертався до президента з відкритим листом, де, крім загальних фраз про кумівство й корупцію, наводилися факти про передачу у власність «Барви» бюджетних асигнувань, земель рекреаційного призначення, комерційної нерухомості Облспоживкооперації, та спроби приватизації Облфармації. Харизматичний нардеп, очевидно, не може змиритися з тим, що посада голови ОДА дісталася не йому. Невідомо, яким губернатором був би сам С.Ратушняк (ураховуючи його звичку рубати з плеча, в тому числі й у прямому розумінні), однак його листи, попри специфічний стиль, заслуговували на увагу президента. Замість В.Ющенка зреагував В.Балога, котрий звернувся з проханням перевірити викладені у зверненні факти до свого кума-прокурора. Той, зрозуміло, ніякого криміналу в діях губернатора не побачив.

Недавно один із ужгородських підприємців із гіркотою поставив автору цих рядків риторичне запитання: «Невже під час помаранчевої революції я ризикував своїм бізнесом і здоров’ям лише для того, щоб область передали з вотчини СДПУ(о) у вотчину «Барви»?» Восьмимісячне керування В.Балогою Закарпаттям справді надто нагадує часи СДПУ(о) з тією різницею, що есдеки діяли більш брутально і менш обережно. І в цьому немає нічого дивного, адже і про тепер уже колишнього губернатора, і про його команду цілком справедливо буде сказати — вони вийшли з СДПУ(о), проте СДПУ(о) з них не вийшла…

Обіцянка — цяцянка?

Питання призначення В.Балоги міністром МНС витало в повітрі при формуванні ще першого складу Кабміну. Навіть не отримавши посаду з першого разу і повернувшись до Закарпатської ОДА, В.Балога серед своїх головних завдань, поряд із традиційним збільшенням робочих місць та зарплати, назвав захист населення від техногенних катастроф. Щоправда, запам’ятався екс-губернатор не так виконанням своїх обіцянок, як скандалами, пов’язаними зі звинуваченнями в корупції, та конфліктами з журналістами. Останню помилку В.Балога встиг виправити — він відкликав свої багатотисячні позови до місцевих газет і навіть виступив з ініціативою про роздержавлення преси, чим викликав справжній шок у працівників численних районок.

Давати оцінку економічній діяльності команди В.Балоги, напевно, недоцільно через короткий термін перебування її при владі. Водночас не можна обминути того факту, що часи, коли маленьке Закарпаття за основними економічними показниками займало перші місця в Україні й було прикладом для високорозвинених індустріальних регіонів (при цьому залишаючись дотаційним на дві третини і фактично живучи за рахунок цих регіонів), канули в Лету разом із СДПУ(о). З початку нинішнього року область дуже відчутно здала економічні позиції. Можливо, причиною цього були й об’єктивні чинники, наприклад, екс-губернатор різко критикував скасування пільг для вільної економічної зони. Проте ніякої катастрофи тут, усупереч прогнозам, не сталося. Кілька підприємств справді відмінили заплановане розширення виробництва, а дехто навіть вивіз обладнання. Та найбільші економічні втрати сталися не через це, а через знецінення долара. Абсолютна більшість підприємств вільної економічної зони й далі працює на повну потужність, а кількість інвесторів, що прийшли на Закарпаття нинішнього року, не поступається минулорічним показникам. Закордонних підприємців, незважаючи на скасування пільг, як і раніше, приваблюють на Закарпатті дешева робоча сила та близькість кордонів…

Певний досвід для роботи в новому відомстві В.Балога має. Багато мукачівців пам’ятають, як під час першого катастрофічного паводка в листопаді 1998 р. тодішній мер, одягнувши камуфляж, допомагав рятівникам виносити з підтоплених хат дітей. Та й відновлювальні роботи після другого паводка в березні 2001 р. (під час губернаторства В.Балоги), порівняно з попередньою бездіяльною владою, проводилися набагато жвавіше. З другого боку, не можна не згадати того факту, що під впливом великих грошей губернатор-бізнесмен часом діяв не зовсім адекватно. Виділену області багатомільйонну допомогу В.Балога обклав податками й зборами (частину грошей потерпілим устиг повернути за час свого губернаторства Г.Москаль). Опоненти звинувачують В.Балогу і в інших махінаціях із виділеними на відновлювальні роботи коштами. Дехто пов’язує з цим самогубство у квітні 2002 р. начальника управління з координації відновлювальних робіт та будівництва ОДА В.Ільтя. Утім, можливо, президент плекає надію, що на новому місці колишні бізнесмени таки не будуть плутати свої інтереси з державними.

Деякі столичні експерти й спостерігачі називають теперішнє призначення В.Балоги несподіваним, вважаючи, що при виборі кандидатури на посаду міністра МНС слід було керуватися принципом професіоналізму, а не заслугами перед революцією. Тим більше, що багато заслуг самого В.Балоги (за винятком, можливо, того, що він, як і Д.Жванія, є кумом президента) викликають великі сумніви. Так, недавно екс-губернатор зізнався в інтерв’ю одній із місцевих газет: департизація та розрив із есдеками, на якому так довго тримався його позитивний імідж, насправді були ініційовані… Л.Кучмою. Широко розрекламована добровільна відставка з посади губернатора разом із відставкою В.Ющенка-прем’єра у травні 2001 р. теж виявилася звичайним піаром. За кілька днів до звільнення В.Балога заявив місцевій газеті, що знаходив спільну мову як із командою В.Пустовойтенка, так і В.Ющенка, а тому сподівається на співпрацю і з А.Кінахом. Згодом стало відомо: заяву на звільнення за власним бажанням В.Балога написав після поради тодішнього глави АП В.Литвина: краще по-доброму піти самому, ніж бути звільненим із поганим записом у трудовій книжці.

Можливо, В.Ющенка влаштувало, як В.Балога провів на Закарпатті президентські вибори? Однак кампанія з боку обласного штабу «Нашої України» була проведена відверто слабко, її фактично пустили на самоплив. А останнє восьмимісячне правління В.Балоги стало відвертою антирекламою президенту з усіма його помаранчевими гаслами. Вибудувану на Закарпатті систему влади інакше, як кланово-олігархічною, й не назвеш.

Утім, діяльність В.Балоги на обласному рівні вже належить минулому, вибір міністра МНС зроблено. Залишилося визначитися з губернатором Закарпаття. Принциповість питання зрозуміла всім: чи виконає президент уже вдруге дану обіцянку про недопустимість кумівства та необхідність відділення влади від бізнесу? Або ж, знову порушивши слово, віддасть губернаторську посаду комусь із родичів чи бізнес-партнерів В.Балоги?..

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво