Шоу не буде, або Арифметика під коаліційним дахом

Поділитися
Нам не відомо достеменно, яких саме домовленостей було досягнуто в ході засідання комітету ВР із питань бюджету в п’ятницю, 27 жовтня, після того, як усіх недепутатів попросили звільнити приміщення...

Нам не відомо достеменно, яких саме домовленостей було досягнуто в ході засідання комітету ВР із питань бюджету в п’ятницю, 27 жовтня, після того, як усіх недепутатів попросили звільнити приміщення. І які саме аргументи наводилися. Однак те, що всі питання вирішено і перше читання буде результативним, стало зрозуміло вже після перших двох хвилин виступу М.Азарова у вівторок, 31 жовтня.

Перший віце-прем’єр не був налаштований на дискусію з бюджетним комітетом. Він волів розмовляти не про конкретику, а про всіляке-різне: зустрічі з експертами, наради з товаровиробниками, шляхи вдосконалення підтримки АПК, підвищення соціальних стандартів та рівня життя громадян, диспропорції між темпами зростання продуктивності праці та заробітної плати... Відчувалося, що результати голосування у коаліції практично в кишені. А все це обговорення висновків і пропозицій бюджетного комітету — не більш як формальність, причому не настільки важлива, аби її сліпо дотримуватися, і не настільки значуща, аби з її приводу сперечатися.

«Наголошую, що, незважаючи на значну кількість пропозицій народних депутатів, логіка та пріоритети бюджету залишаються незмінними», — заявив перший віце-прем’єр. Цитую за стенограмою для тих народних обранців, які досі не розпрощалися з ілюзіями щодо ролі та місця бюджетного комітету й парламенту в цілому в нинішньому бюджетному процесі.

Не знаю, чи згадували батьки конституційної реформи восени 2004-го про такі прозаїчні речі, як бюджет, але перерозподіл владних повноважень у країні дуже вплинув на процес його складання. І вплив цей неоднозначний.

Жорстко опонуючи одне одному, будучи своєрідними елементами системи стримувань і противаг, професійно працюючий бюджетний комітет і професійно підготовлений Мінфін у минулі роки: а) робили інформацію про бюджетний процес більш відкритою, а сам процес — підконтрольним суспільству; б) виробляли більш прийнятні для країни, компромісні варіанти вирішення фінансових проблем на основі врахування найширшого спектра думок. Якби не жорстке протистояння, не народився б нинішній Бюджетний кодекс, що впродовж останніх п’яти років хоч так-сяк регулював терміни та порядок щорічного формування головного фінансового документа країни.

Що може народитися в результаті злагодженої роботи коаліційного тандему «Мінфін — бюджетний комітет», який об’єктивно не прагне виносити бюджетне сміття з хати і створювати собі зайві проблеми, за умов, коли в опозиції немає реальних важелів впливу на ситуацію? Остаточний висновок ми зможемо зробити лише в грудні. А поки лише деякі міркування.

За традицією, 3,6 тис. депутатських пропозицій до першого читання, навіть після багатоденного вивчення, відсіву й узагальнення, виявилися такими, що Мінфіну буде легко їх проігнорувати. По-перше, вони порушують загальний баланс витрат та доходів загалом на 75 млрд. грн. (цифра, озвучена головою профільного комітету Володимиром Макєєнком). По-друге, вартим уваги профільний комітет вважає дуже багато з того, що складно зробити в принципі й абсолютно нереально до 20 листопада — дня подання бюджету на друге читання. Наприклад, збільшити обсяги восьми існуючих субвенцій місцевим бюджетам та запровадити десять нових; практично повністю переробити підходи до визначення обсягів доходів та витрат, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.

Або ж, цитую, «подати проект Податкового кодексу України, при підготовці якого опрацювати питання про запровадження прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб та майна (окрім отриманого або побудованого до 1991 року), заміни податку на додану вартість податком з чистої реалізації». Важко навіть збагнути, про що думали в профільному комітеті ВР, підтримуючи таку рекомендацію за два місяці до нового бюджетного року.

Тут, до речі, ще один нюанс. Так, депутати наполягли, а комітетники підтримали їхню законну вимогу винести всі податкові нововведення проекту бюджету-07 до окремого законопроекту з тим, щоб його ухвалити разом із бюджетом. Те ж стосується «підтримки» вільних економічних зон. Але що буде, коли ці законопроекти не пройдуть або будуть ветовані? М.Азаров дав зрозуміти, що не слід із цього тішитися: тоді всі нововведення залишаться в тексті бюджетного закону. А коаліція, очевидно, збере всі сили й ухвалить його в цілому.

Єдина радість для розробників нинішнього бюджету в тому, що з передбачених 135 дол. за тисячу кубометрів ціна газу на 2007 рік у результаті домовленостей із росіянами знизилася до 130 дол. І 3 млрд. грн. стабілізаційного фонду можна розподілити на інші цілі. Та чи багато важать ці жалюгідні 3 млрд. на тлі неминучих додаткових витрат?

Хоч як намагався Кабмін Януковича «присобачити» до бюджету інноваційно-інвестиційний бантик, найскладніша стаття витрат залишиться тією ж, що й 2005—2006-го, — фінансування пенсій. Якщо бути чесними перед країною та людьми, котрі її населяють, то слід визнати, що після ухвалення бюджету в запропонованому в ході першого читання вигляді ні про яку збалансованість Пенсійного фонду не може бути й мови.

У «Висновках і пропозиціях... » депутати наполягають на виключенні частини другої ст. 108. Це означає, що обмеження 12 «мінімалками» поширюватиметься лише на новопризначені пенсії, і жодного перерахунку існуючих пенсій із 1 січня 2007-го не буде.

Дописавши буквально шість слів — «передбаченого законодавством для відповідної категорії осіб» (про пенсійний вік. — Н.Я.), народні обранці фактично зводять нанівець спробу Кабінету міністрів забрати дострокові пенсії, що їх одержали пільговики (ст.109).

Скасовується ст. 110 — нею уряд пропонував 2007 року відмовитися від перерахунку пенсій пенсіонерам-пільговикам у разі підвищення окладів (ставок) за їхнім колишнім місцем роботи.

Скасовується ст. 116 — обмеження розміру пенсій працюючим пенсіонерам двома прожитковими мінімумами для непрацездатних (760 грн.).

Крім того, депутати від Соцпартії та Компартії наполягають на більш повному виконанні закону про дітей війни. Вони не згодні з тим, що, за версією Кабміну, підвищені пенсії 2007 року одержуватимуть лише діти війни з числа інвалідів.

Задля справедливості слід згадати, що не забуто й потреби самих народних обранців. У «Висновках і пропозиціях...» міститься рекомендація Кабміну зберегти за ними пільгу щодо забезпечення постійним житлом і виплати грошової компенсації на створення житлових умов...

Колись такі пропозиції (природно, окрім останньої) максимально широко використовували для розвінчання «антинародної політики уряду, спрямованої на геноцид українського народу». А також для зміцнення депутатського авторитету в масах. Використали б і сьогодні, та... не можна.

Під час обговорення бюджету-07 у першому читанні звичного шоу не відбулося. Дуже стримано, відкинувши епітети, більшість депутатів вказували уряду на одну проблему і квапилися хоча б згадати іншу.

Мабуть, так само, без ексцесів, але й без предметної критики та аналітики, пройде і друге читання, на якому годилося б обговорити обсяги фінансування тих чи інших статей. І громадяни так і не дізнаються, в якому обсязі насправді буде профінансовано той же дефіцит Пенсійного фонду чи потреби місцевих рад із виконання делегованих повноважень.

Логіка розвитку подій очевидна: що частіше уряд заявляє про відкритість і прозорість, то щільніше в будинку на вулиці Грушевського прикручують краник із інформацією про реальну ситуацію у вітчизняних державних фінансах. Можливо, це й на краще — країна міцніше спатиме вночі. А заразом збереже запаси валідолу для майбутніх поколінь.

А коли серйозно... З демонізацією бюджетного процесу і з усевладдям Мінфіну та афільованих із ним структур та осіб вже час щось робити.

На моє журналістське переконання, бюджетний закон не може і не повинен регулювати абсолютно всі сфери української дійсності. А то за кілька років розробники намагатимуться із його допомогою визначати не лише кількість передач ув’язненим у тюрмах і порядок приватизації земельних ділянок (ст. 134 і 92—93 нинішнього проекту), а й кількість пар шкарпеток, отримуваних на рік лідером опозиції. Аби припинити правовий безлад, що рік у рік зростає, бюджетний закон потрібно повернути в рамки звичайного закону.

В який спосіб? Тут у нагоді можуть стати зміни та доповнення до Бюджетного кодексу, де буде прописано вичерпний перелік питань, що їх має регулювати закон про Державний бюджет України. Він може виглядати приблизно так: доходи; витрати; фінансування; міжбюджетні відносини; державні інвестиції (у людський капітал, інфраструктуру, основні фонди). Можливо, ще й зміна чітко визначеного переліку ставок податків та зборів (наприклад, акцизів, зборів на соціальне страхування). Усе. Крапка. А заключні положення мусять зводитися до одного речення: «Цей закон набуває чинності з 1 січня такого-то року».

Цей крок сприятиме, серед іншого, відродженню ролі левової частки нашого законодавства. Приміром, визначати розмір мінімальної заробітної плати та розмір прожиткового мінімуму логічніше в щорічно затверджуваній парламентом Держпрограмі соціального та економічного розвитку країни. Аби розробники бюджету «танцювали» від держпрограми, а не навпаки. Аби Мінфін став нарешті звичайним шанованим органом виконавчої влади, а не вершителем долі всього народу.

Можливо, ця пропозиція видасться комусь кумедною, комусь — неактуальною. Однак систему стримувань і противаг при розробці економічної політики країни ми мусимо відродити. І що раніше, то краще.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі