«Сердце, тебе не хочется покоя?» - Архів - dt.ua

«Сердце, тебе не хочется покоя?»

9 грудня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №48, 9 грудня-16 грудня

Хто увійде до виборчого списку Блоку Юлії Тимошенко і які програмні месиджі цієї політичної сили? Такою була головна інтрига міжпартійного з’їзду БЮТ, який відбувся нинішнього тижня...

Хто увійде до виборчого списку Блоку Юлії Тимошенко і які програмні месиджі цієї політичної сили? Такою була головна інтрига міжпартійного з’їзду БЮТ, який відбувся нинішнього тижня. Головна, але не єдина. Оскільки не менш інтригуючими були запитання стосовно приєднання до БЮТівських лав Олександра Волкова, а також механізмів прийняття рішень у блоці. Зазвичай вважають, що у своїй політичній діяльності Юлія Тимошенко керується виключно власною думкою і баченням проблем. Підставою для подібних тверджень стала відсутність у найближчому оточенні Юлії Володимирівни людей, порівнянних з нею за авторитетом, впливовістю і вольовими якостями. За винятком, мабуть, Олександра Турчинова. Ті, хто сприймає Олександра Валентиновича як покірливу тінь Юлії Володимирівни, помиляються. Між ними часто виникають суперечки. Більш того, свого часу Тимошенко дуже не хотіла своєї відставки з прем’єрської посади. Проте саме Олександр Турчинов разом із Михайлом Бродським доклали максимум зусиль для того, щоб створити ситуацію, єдиним виходом з якої була б відставка Юлії Тимошенко.

Це був перший випадок, коли Юлія Володимирівна йшла слідом за подією, будучи не суб’єктом, як це бувало колись, а об’єктом. Формування виборчого списку БЮТ можна вважати продовженням наміченої тенденції до «децентралізації влади» у команді Тимошенко. Судячи з результатів, часи, коли ЮВТ приймала рішення одноосібно, минули. І найбільш показовим у цьому плані став зрив передвиборної спілки з партією «Реформи і порядок», а також відсутність у списку БЮТ прізвища Олександра Волкова.

Переосмислення своєї ролі в керованому нею колективі почалося для Юлії Володимирівни ще в період прем’єрства. Обмежена в прийнятті власних рішень і впливі на процеси, вона була змушена перейти від авторитарних методів адміністрування до колегіальних. Їй, що почувала себе в тій ситуації самотньою і незахищеною, потрібні були союзники і соратники. У тому числі й цим пояснювалися багатогодинні засідання уряду: Тимошенко намагалася не «вишикувати», а схилити на свій бік, переконати кожного члена Кабміну. Часто виголошувані Юлією Володимирівною слова про командний дух, який панує в її уряді, не були порожнім звуком. Кабмін при Тимошенко був дійсно цілісним живим організмом, чого не скажеш, на жаль, про сьогоднішній уряд.

Словом, самі життєві обставини змусили людину з яскраво вираженим лідерським началом поступитися часткою принципів, про що раніше не могло бути й мови. Звичайно, Юлія Володимирівна продовжує намагатися контролювати багато рішень у своїй політичній структурі і процеси, які там відбуваються, за звичкою керуючись девізом «Краще ніж я цього ніхто не зробить». Але водночас вона вчиться делегувати повноваження. Інше запитання, чи тим людям і чи ті повноваження.

Втім, ці люди були чи не єдиним опертям для Тимошенко в той складний для неї період, коли вона перебувала в емоційному й інформаційному вакуумі. І зростання цих людей набагато більшою мірою визначалося вдячністю з боку ЮВТ, ніж їхніми здібностями і якостями. Крім того, не варто забувати, що структура, якою була «Батьківщина» досі, була скоріше партією проїдання, ніж партією народження ідей. Нові ж члени тимошенківського оточення зуміли принести в неї якийсь новий струмінь. Цей факт також не залишився без належної уваги й оцінки з боку Юлії Володимирівни. Можна по-різному ставитися до основних гравців сьогоднішньої команди Тимошенко, але не можна не зауважити того, що з їхньою появою намітилися тенденції до демократизації структури. Деякі спостерігачі пов’язують з цим і той факт, що на минулому з’їзді було презентовано лише першу десятку виборчого списку БЮТ: мовляв, якби Тимошенко користувалася авторитарними методами, то список був би вже готовий.

Але справа не тільки в цьому. Електорат Тимошенко і раніше був радикальним антикучмівським. Тепер же його складають люди з активною життєвою позицією, найменш схильні до поступок стосовно стовпів старої влади. Це, скажімо так, політекологічно чутливий електорат. Якби, приміром, Янукович включив до свого виборчого списку якого-небудь Чикатило, рейтинг Партії регіонів не змінився б. А наявність у списку БЮТ персонажів набагато менше одіозних, ніж Порошенко і Третьяков, можуть дуже болісно сприйняти виборці Тимошенко. Тому Юлія Володимирівна найбільше обмежена з погляду залучення до свого списку політиків, здатних викликати запитання. Ця обставина і зміцнила позиції тих представників тимошенківського оточення, котрі активно опиралися появі у виборчому списку БЮТ Олександра Волкова.

Їхня перемога фактично позбавила блок фігури, яка має загальновизнану репутацію майстра переговорних процесів. Микола Томенко, Михайло Бродський і навіть Олександр Турчинов не належать до ряду договороздатних політиків. Олександр Михайлович, за деякою достовірною інформацією, неодноразово проводив від імені Тимошенко переговори з окремими політичними силами і державами. І які питання Юлія Володимирівна вирішувала через нього, не знає ніхто. За винятком, можливо, Турчинова. Та й то, у певний момент інформація про контакти Тимошенко з Волковим стала новиною і для Олександра Валентиновича. Тимошенко схильна вести особисте політичне життя.

Пропозиція Михайла Бродського, зроблена Олександру Волкову, відмовитися від участі в парламентських виборах разом з ним, дещо лукава. Оскільки Михайло Юрійович націлився на владу в Києві. Він, за деякими даними, готується очолити команду БЮТ на виборах до Київради. Посада, скажімо, першого заступника голови столичної міськради — цілком підходить як утішливий приз для людини, котра відмовилась від місця у вищому законодавчому органі країни.

Якщо Волков не зможе пережити свого відлучення від кандидатства, у Тимошенко може з’явитися серйозне джерело неприємностей. У зв’язку з поінформованістю Олександра Михайловича. Крім того, у неї оголюється цілий переговорний фронт. Усі ті, хто залишається серед її найближчих соратників, дуже талановиті руйнівники. У хорошому розумінні цього слова: вони спроможні на гостру, предметну критику суперників, спираються на досвід не однієї виборчої кампанії, ефективні в продукуванні креативних ходів і оригінальних ідей. І це все «професії», які потрібні партії. Проте не менше потрібні їй інші фахівці: не ті люди, котрі вміють казати «ні», а ті, хто може чітко розтлумачити, на яких умовах буде «так». Одним із аргументів проти Волкова був його «бельгійський слід». Але, до відома Григорія Омельченка: справу проти Волкова, порушену за рішенням бельгійської прокуратури, було закрито за відсутністю складу злочину за рішенням того ж таки бельгійського суду.

Однак є, утім, й інший суд. Суд громадськості. І керівники виборчої кампанії БЮТ переконали Юлію Володимирівну не випробовувати рейтинг блоку. Імідж найактивнішого соратника Леоніда Кучми часів президентської кампанії 1999 року і референдуму 2000-го досі ще зберігається за Олександром Михайловичем. І невнесення його до виборчого реєстру блоку Тимошенко — ціна, яку Волков сплачує за свою діяльність тих часів.

Що ж стосовно інших персонажів, які можуть увійти в БЮТівський список, то, з огляду на все, там навряд чи очікується поява критичної маси молодих інтелектуалів. Для них просто може не вистачити місця. Юлія Володимирівна відчуває певні сентименти до тих членів її фракції, котрі «не залишили її навіть у найважчі часи». Вона неодноразово підкреслювала свою безмежну людську вдячність тим, хто відмовився від двох мільйонів доларів, запропонованих за голос під час боїв за конституційну реформу, тоді як був у матеріальній скруті. З урахуванням їх, а також групи Богдана Губського, прохідна частина списку вже не вмістить сповнених енергії і законодавчого запалу юристів, економістів та інших молодих фахівців, про необхідність залучити яких так багато було сказано самою ж Юлією Володимирівною. Здається, вона забуває, що це список у парламент, а не в музей історії України.

Обіцяють з’явитися в списку БЮТ чимало «історичних» особистостей «з боку». Багато спостерігачів пов’язують присутність на БЮТівському з’їзді власника «Брокбізнесбанку» Олександра Буряка зі словами Юлії Володимирівни про необхідність залучення до БЮТ банкірів. Пан Буряк, котрий пройшов зі своїм братом у нинішній парламент за списком «Нашої України», легко перейшов за першої ж зручної нагоди до тодішньої провладної фракції. Мають досвід переходів також інші потенційні учасники БЮТівської передвиборної команди. Розуміючи, вочевидь, з ким вона має справу, Юлія Володимирівна збирається зобов’язати своїх соратників одягти пояс політичної вірності. З кожного потенційного члена фракції буде взято розписку в тому, що він неодмінно увійде в депутатський осередок БЮТ і не думатиме про відхід. Крім того, кандидатам у депутати від блоку Тимошенко пропонується розписатися під обіцянкою не користуватися депутатськими привілеями, у тому числі недоторканністю і матеріальними благами.

Це лише підкреслює, що блок Тимошенко — це блок особистостей, а не ідеологічна структура. Під стягом Юлії Володимирівни збирається настільки строката компанія, що для утримання її у шорах Тимошенко знадобляться серйозні важелі. Проте спроби скріпити майбутню фракцію за допомогою паперів і підписів виглядають усе-таки наївно. Особливо це буде проблематично, якщо Тимошенко не буде наділена владою. От чому так важливо для неї вже зараз створити ідеологічний базис своєї команди. «Поки я керую блоком, ніхто з людей, які вам, можливо, не подобаються, не зможе збити нашу команду з вибраного шляху. І в цьому проблема інших блоків. Тому що люди, котрі не дуже симпатичні, впливають і формують програми цих блоків», — заспокоїла вона журналістів на прес-конференції після з’їзду. Демократизація і принципи колегіальності на всіх членів БЮТ поки що не поширюються.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво