«ПРЫГ, ЛАСТОЧКА, ПРЫГ, А В ЛАПКАХ — ТОПОР...» - Архів - dt.ua

«ПРЫГ, ЛАСТОЧКА, ПРЫГ, А В ЛАПКАХ — ТОПОР...»

18 січня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №2, 18 січня-25 січня

Уже давно всім відомо, що влада небезуспішно намагається ставити перешкоди на агітаційному шляху опозиційних партій...

Юлія Тимошенко
Юлія Тимошенко

Уже давно всім відомо, що влада небезуспішно намагається ставити перешкоди на агітаційному шляху опозиційних партій. Нагромадження адмінресурсних завалів кожен суб’єкт виборів намагається розгребти самотужки та своїми способами. Цього тижня дві досить цікаві методики використовувала в боротьбі за існування Юлія Тимошенко. Перша з них — відкрите звернення до Віктора Медведчука, який контролює основну частину українського ефіру, з пропозицією провести з нею телевізійні дебати. Віктор Володимирович відреагував оперативно, зокрема у його заяві йдеться: «Я дізнався, що Ви пропонуєте мені стати Вашим візаві у відкритих теледебатах. Передвиборна агітаційна кампанія СДПУ(о), яка, відповідно до закону, розпочнеться з 9 лютого, зрозуміло, міститиме теледебати з нашими основними ідейними опонентами й конкурентами — іншими масовими партіями та блоками. Я маю на увазі передусім Компартію України, блоки «Наша Україна» і «За єдину Україну».

На мою думку, у передвиборних теледебатах має йти розмова про важливі для всього суспільства програмні моменти, навіть якщо співрозмовник — красива жінка. Для нас не зовсім зрозуміла ідеологічна позиція блоку Вашого імені. «Проти Кучми» — це не ідеологія. Однак у майбутньому я не виключаю можливості теледебатів з Вами».

У короткому інтерв’ю Юлія Тимошенко висловила своє невдоволення отриманою відповіддю.

— З приводу реакції Медведчука є різні думки. Але я її трактую як категоричну відмову. І погоджуюся з тим журналістом «Української правди», який охарактеризував відповідь лідера СДПУ(о) як нечоловічу. Вважаю, що Медведчук принаймні розгубився. Приміром, він говорить, що дебати можна проводити з 9 лютого, тоді як існує чітке роз’яснення ЦВК: дискусії політиків, депутатів і лідерів партій у прямому теле- й радіоефірі не є передвиборною агітацією, тож можуть проводитися до 9 лютого. Це по-перше. По-друге, Медведчук заявляє про намір вести дебати зі своїми конкурентами. Так би мовити, гідними конкурентами його величності: комуністами, блоком Ющенка та блоком Литвина. Його прагнення долучитися до вищої ліги учасників виборів, котрі претендують із різних причин на солідні відсотки, у мене особисто асоціюються з приказкою: «Коня кують, а жаба ногу підставляє». Це в стилі Медведчука — бути лицарем, який гарцює на мультяшних конячках у «Перегонах». А в житті, у поєдинках сам на сам він готовий брати участь лише з тими, кого не переможе хіба що лінивий. І третє. Думаю, що у Віктора Володимировича перед очима стоять мої дебати з Григорієм Суркісом в «Епіцентрі», які Григорій Михайлович ганебно провалив. Якщо він так нервує, то я готова дати йому значну фору для того, щоб він міг почуватися набагато спокійніше й упевненіше.

Хоч би там як, але перший прийом лідера блоку БЮТи виявився поки що не дуже ефективним із погляду проникнення на екран. А ось другий, певне, заскочив зненацька дуже багатьох, і насамперед прокуратуру. «ДТ» стало відомо, що з наступного понеділка Юлія Тимошенко, яка раніше перебувала на підписці про невиїзд у зв’язку з кримінальними справами, порушеними проти неї Генеральною прокуратурою, планує розпочати передвиборні поїздки по країні. Яким чином їй вдалося одержати свободу дій? Виявилося — дуже оригінальним.

— Само собою зрозуміло, що влада руками прокуратури зробила все можливе, аби я не могла проводити передвиборну кампанію. Я розцінюю це як військові дії проти нашої політичної сили і мене особисто. Я готова воювати на рівних, проте, на відміну від моїх опонентів, правовими методами. Саме тому я звернулася в суд із проханням дослідити всю процедуру, в ході якої мене позбавляли депутатства. Мої адвокати чітко встановили, що депутатства мене було позбавлено незаконно. Тому суд, узявши до розгляду документи про незаконне позбавлення депутатства, виніс рішення, що дії проти мене, можливо, були незаконними. І дав мені право до ухвалення остаточного рішення про мій депутатський статус спокійно жити і працювати. Це означає, що відповідним документом суду заборонено дію постанови Генеральної прокуратури України і про притягнення мене як обвинувачуваної, і про обрання запобіжного заходу. Наразі підписки про невиїзд. Виключені будь-які процесуальні дії проти мене, а також їхні складові. Інакше кажучи, рішенням суду сьогодні я захищена від сваволі Генпрокуратури.

— Тобто ви хочете сказати, що зараз ви не є народним депутатом, але за вами закріплено всі його права, у тому числі недоторканність?

— Нині я маю статус народного депутата, який передбачає, відповідно, всі права, що випливають із цього.

— А чому розгляд питання в судовому порядку про незаконне позбавлення депутатства взагалі став можливим?

— Позбавлення статусу народного депутата передбачає певну процедуру. Ставши віце-прем’єром, я повинна була написати відповідну заяву, а Верховна Рада — прийняти рішення. І я написала заяву, якою просила призупинити мої повноваження народного депутата на час виконання мною повноважень віце-прем’єра і до моменту ухвалення спеціального закону, який дозволить поєднувати роботу в уряді зі статусом депутата. На жаль, ця заява зникла з моєї справи, а натомість з’явилася заява, якої я ніколи не писала. Цю заяву було написано так, як зручно було тим, хто прагнув якнайшвидше позбавити мене статусу народного депутата. Під час розгляду один із судів зробив запит на цю заяву і переконався, що її сфальсифіковано. Це було видно неозброєним оком. На цій підставі ми й звернулися в суд, прагнучи відновити справедливість.

— У якому суді розглядається справа?

— У Печерському районному суді міста Києва.

— Але якщо у вас на руках була така карта, чому ви нею не скористалися, коли вам загрожував арешт або коли цю загрозу було реалізовано?

— Річ у тому, що я дізналася про це нещодавно й випадково. Після того, як я подала позов щодо незаконних дій прокуратури, суддя затребував багато документів, зокрема з Верховної Ради, стосовно мого депутатства. І коли під час судового слідства ми змогли ознайомитися з цими документами, то виплив факт сфальсифікованої заяви. Я навіть не здогадувалася про наявність такого порушення.

Є ще одна деталь. Якби влада щодо мене поводилася законно й чесно, то в мене не було б анінайменшого бажання починати судовий процес щодо відновлення депутатського статусу. Та позаяк мене і нашу політичну команду послідовно намагаються знищити, то вважаю можливим сьогодні відновити свої законні права.

— Чи ознайомили ви прокуратуру з постановою суду? Якщо так, то чи має намір слідство зважати на цей документ?

— Прокуратура, яка працює під чуйним керівництвом нашого Президента, давно звикла порушувати всі можливі закони, Конституцію та права людини. Але це рішення суду було послане у виконавчу службу, яка, у свою чергу, видала спеціальну постанову, якою зобов’язала прокуратуру виконати це рішення. Обидва документи перебувають у прокуратурі, і вона зобов’язана їх виконувати. Прокуратура може оскаржити ці документи у встановленому законом порядку. Та оскільки вона через свою халатність уже прогаяла терміни оскарження, то тепер їй потрібно відновити термін позовної давності, а вже потім намагатися по судовій вертикалі оскаржити це рішення.

— Скільки це може тривати?

— Це залежить від того, наскільки законно діятимуть суди вищої інстанції. Якщо вони суворо дотримуватимуться процедури, то судовий розгляд може закінчитися невдовзі після виборів.

— Зрозуміло. А як справи з судовим процесом, де ви намагаєтеся обвинуватити прокуратуру в незаконному порушенні кримінальних справ проти вас?

— Вперше в історії України розглядається скарга на дії слідчих органів, а в цьому випадку — на дії Генеральної прокуратури, генпрокурора та його заступника Миколи Обіхода. Я ініціювала цей прецедент, оскільки твердо знаю, що правосуддя в Україні мусить народитися. Чом би йому не народитися в процесі боротьби опозиції з владою? Адже в ході боротьби завжди повинен знайтися третейський суддя, спроможний розставити справедливі акценти. Процес, про який ви запитуєте, йде. Але, що цікаво, Генеральна прокуратура відмовилася передавати суду всі документи, які обгрунтовують обвинувачення проти мене. Вони взагалі вважають, що це не справа суду. Супер, правда? Двічі прокуратура робила спроби усунути суддю від ведення справи, двічі вищі судові інстанції відхиляли ці вимоги у зв’язку з необгрунтованістю. Після цього вони просто не приходять на судові засідання, і суддя змушений переносити розгляд. Наступне засідання призначене на наступний понеділок. Дуже сподіваюся, що прокуратурі вистачить совісті прийти на це засідання й передати документи, якими слідство обгрунтовує обвинувачення, якщо такі взагалі існують.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №43-44, 16 листопада-22 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво