Прийдешнє підвищення цін на газ із 1 липня — це поки розминка - Архів - dt.ua

Прийдешнє підвищення цін на газ із 1 липня — це поки розминка

2 червня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №21, 2 червня-9 червня

На засіданні Кабінету міністрів України 31 травня схвалено диференційоване підвищення цін на енергоносії для населення залежно від обсягів споживання...

На засіданні Кабінету міністрів України 31 травня схвалено диференційоване підвищення цін на енергоносії для населення залежно від обсягів споживання. Підвищення цін очікується з 1 липня. Але перед цим, 8 червня на засіданні Національної комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ), підвищення цін має бути затверджене цим уповноваженим держорганом і потім зареєстровано Мін’юстом.

Після засідання Кабміну міністр палива й енергетики Іван Плачков заявив: «Принципове рішення прийнято, але ми будемо продовжувати (розробляти. — Ред.) механізм підвищення тарифів, щоб не зачепити малозабезпечені прошарки населення». Водночас, на відміну від прем’єра і глави НКРЕ, І.Плачков схиляється до встановлення єдиної (за двома категоріями — для населення і промисловості) ціни на газ.

І щодо цього є пояснення — з обліком газоспоживання в країні не все гладко, у багатьох квартирах немає лічильників газу, тож критерії поділу за категоріями знову виявляться середньостатистичними і казати про диференціацію в такому разі можна дуже умовно.

Однак прем’єр-міністру Юрію Єханурову ідея диференціації оплати газу залежно від рівня споживання сподобалася, і він у зв’язку з цим заявив: «Нарешті здійсниться те, що багаті поділяться з бідними».

Як це відбуватиметься, і що за всім цим стоїть, ми і спробували розібратися. І для початку звернулися безпосередньо в НКРЕ до Сергія ВОЛОСА, начальника управління ціноутворення в газовому секторі.

Що таке оптова ціна газу і чим вона відрізняється від диференційованих цін

С.Волос уточнив, що поки остаточне рішення про підвищення та диференціацію цін на газ не затверджене НКРЕ, можливі уточнення та зміни. Тому до питання про диференціацію, особливо цінову, поки варто ставитися як до можливого варіанта, а не як до вже прийнятого й остаточного рішення.

Хоча, чесно кажучи, коли врахувати настрій глави НКРЕ Валерія Кальченка, питання схоже на безповоротно вирішене. Тим більше, що й Кабмін принципово погодився на підвищення тарифів на газ для населення з 1 липня до 414 грн. за 1000 кубометрів (такий рівень оптових цін значиться в уже затвердженому на сьогодні фінансовому плані НАК «Нафтогаз України»). А за словами голови НКРЕ В.Кальченка, ціна на газ 414 грн. за 1000 кубометрів є економічно обгрунтованою. «Оптова ціна 414 грн. не підлягає сумніву. Вона, за нашими розрахунками, навіть більша», — заявив він. В.Кальченко підкреслив, що, за розрахунками НКРЕ, економічно обгрунтованою ціною газу для населення є 424 грн. за 1000 кубометрів.

Однак оптова ціна та диференціація всіх споживачів газу на чотири категорії — це, як то кажуть, дві великі різниці.

Як пояснив С.Волос, попередньо платники розділені на кілька категорій. До першої (а на думку НКРЕ, це близько 70% споживачів газу) віднесені ті, хто використовує на місяць не більш як 350 кубометрів газу. Так от тарифи для цієї категорії планується залишити на рівні, встановленому з 1 травня.

Нагадаємо, що з 1 травня набрали сили рішення Національної комісії регулювання електроенергетики від 30 березня про підвищення на 25% тарифів на газ і електроенергію для населення. У результаті вартість природного газу для населення підвищена з 185 до 231,25 грн. за 1000 кубометрів. А для бюджетних організацій — із 231 до 341 грн. за 1000 кубометрів, для підприємств теплокомуненерго — із 210 до 310 грн. за 1000 кубометрів.

До другої категорії віднесені ті, хто споживає від 350 до 550 кубічних метрів. Для них ціна за 1000 кубометрів піднімається до 510 грн.

Найбільше доведеться платити третій категорії газоспоживачів — тим, хто використовує більш як 550 кубометрів газу на місяць. Для них тариф становитиме 960 грн. за 1000 кубометрів.

Таким чином, на думку НКРЕ і Мінпаливенерго, найменш соціально захищені прошарки населення поки платитимуть значно менше. А економія природного газу може становити 3—5 млрд. кубометрів на рік. Плюс непоганий стимул для встановлення приладів обліку газу та води — щоб згодом легше було нарешті підрахувати, скільки й чого споживається кожною родиною.

Але поки радіти не варто. Уряду ще доведеться знайти джерела в бюджеті для дотацій на загальну суму близько 360 млн. грн. Хоча за нормального економічного розвитку це зовсім не проблемна сума.

Складові оптової ціни на газ

Водночас є цікава й важлива деталь — НАК «Нафтогаз України» планує отримати 2006 року близько 3,5 млрд. грн. доходу від підвищення цін на газ для споживачів. І ця обставина породжує масу логічних запитань. Адже для забезпечення населення та компобуту, а також бюджетників використовується газ, який видобувається в Україні в основному підприємствами НАК. Отже, цілком можуть мати рацію й ті, хто стверджує, що за рахунок такого підвищення цін на газ вітчизняного видобутку «Нафтогаз» просто намагається розв’язати свої корпоративні проблеми. Адже спочатку «Нафтогаз» обґрунтовував необхідність підвищення ціни. А далі він лише торгується з НКРЕ і переважно виграє. І хоч комісія намагається трохи вгамувати апетит монополіста, можна не сумніватися, що в НАК постаралися з самого початку включити все, що тільки можна, у так звану формулу оптової ціни на газ українського видобутку. Отож напевно на кінцеву ціну газу вплинули і солідне автопідприємство НАК, і обслуговування автопарку, що виливається у 100 млн. грн. на рік. А ще непрозорі тендери, на яких устаткування закуповується за ціною, учетверо-восьмеро вищою за нормальну. І тому подібні нюанси....

А тепер повернімося до нової ціни – 414 грн. за 1000 кубометрів газу вітчизняного видобутку і подивімося, з чого складається така сума. За даними тієї ж таки НКРЕ, сам видобуток газу коштує 93 грн. Тож звідки взялися 414 грн. і тим паче обгрунтування граничного рівня ціни – 423 грн.? Це ж недалеко від ціни імпортного газу!

У НКРЕ нам нагадали структуру собівартості газу вітчизняного видобутку, яка містить три складові. Ті ж таки 93 грн. — витрати, пов’язані з видобутком корисних копалин. Потім обов’язковий платіж — рентна плата. Всього виходить уже 123 грн. Плюс витрати на капітальне будівництво — майже 130 грн. Ось коли все це склали, то, як переконують у «Нафтогазі» і НКРЕ, вийшло, що собівартість видобутку 1000 кубометрів газу в Україні становить 253 грн. Це без ПДВ. Тепер додайте 20% ПДВ – і вийде 303,6 грн. за 1000 кубометрів.

Але й це ще не все. У цій ціновій формулі враховується зарплата працівників НАК (а також стотисячні премії заступникам та їхнім секретаркам за позаурочну роботу з підготовки документів...) і загальне зростання зарплат у країні. Плюс ще один обов’язковий платіж — цільова надбавка, що становить 2% від 303,6 грн.

Наступна складова — тариф на транспортування газу газорозподільними мережами, який ще недавно становив близько 57 грн. за транспортування 1000 кубометрів газу. Тепер його підвищено до 84 грн. (це і зарплата працівників облгазів, і рентабельність цих підприємств із газозабезпечення, і подорожчання супутніх послуг, і програма встановлення лічильників газу, і технологічні втрати). Одне слово, ось так і нарахували в НАК, а потім і в НКРЕ та Мінпаливенерго не менше 423—425 грн. (див. табл. 1).

У нас немає можливості перевірити, наскільки виправдана така формула ціни на газ вітчизняного видобутку, а головне — складових її компонентів. Тому ми готові вислухати всіх, хто може внести ясність у цю тему.

Тарифи на електроенергію

Тепер кілька слів про економічно обгрунтовану ціну – 34,25 коп. (це без ПДВ) за 1 кВт•год. для населення. Ще недавно (і то лише з квітня 2006 року) у середньому всі платили близько 16 коп. Доти тариф на електроенергію для населення був фіксованим і не змінювався впродовж 1999—2005 років. І при цьому нібито вважалося, що, встановивши половинну вартість споживаних кіловатів, піклувалися про малозабезпечених. Мовляв, платять же не повну вартість. Отож ніби дотація. Однак у тому й річ, що в такий спосіб дотації одержували (через споживання значно більшої кількості електроенергії) люди, котрі у принципі можуть собі дозволити безболісно оплачувати повну вартість споживаної електроенергії. Наприклад, якийсь пенсіонер використовує на місяць близько 50 кВт•год., а якийсь бізнесмен (у якого будинок напханий електротехнікою під зав’язку) споживає 600 кВт•год. Тож хто із них насправді отримує приховану дотацію? Звісно, бізнесмен, який одержує такої дотації у 12 разів більше, ніж пенсіонер. Отож із приводу підвищення цін на електроенергію, напевно, не треба здіймати бучу. Принаймні тим, хто регулярно оплачує рахунки за неї і в цілому за комунально-побутові послуги.

Утім, нас попередили в НКРЕ, що підвищення з липня цін — це лише початок. Понад те, Національна комісія регулювання електроенергетики запропонувала Кабмінові затвердити графік поетапного підвищення тарифів на електроенергію для населення, в якому наступною датою підвищення тарифів буде 1 вересня — на 25% (див. табл. 2).

Таким чином, після підвищення тарифів із 1 травня на 25% НКРЕ пропонує поетапно підвищувати їх також на 25% і з 1 вересня 2006 року, і з 1 квітня та 1 вересня 2007, також із 1 травня 2008 року.

Нагадаємо, з 1 травня в Україні на 25% було підвищено тарифи на електроенергію для населення і населених пунктів. Таке рішення прийняла НКРЕ на своєму засіданні 30 березня нинішнього року.

Таким чином, ціна електроенергії для міського населення підвищена з 15,6 до 19,5 копійки за 1 кВт•год. (з ПДВ), а для населення в сільській місцевості — з 14,4 до 18 копійок за 1 кВт•год. (з ПДВ).

Для населення, що мешкає в будинках, обладнаних кухонними електроплитами й електричними опалювальними установками (в тому числі в сільській місцевості) тариф підвищено з 12 до 15 копійок за 1 кВт•год.

Раніше комісія мала намір до 2008 року раз на півроку підвищувати ціну на 25%, за умови ухвалення рішення про підвищення тарифів на газ та електроенергію для населення з 1 травня.

Населенню, звичайно, уряд спробує пом’якшити удар від різкого підвищення цін — за рахунок дотацій та пільг. Але біда в тому, що ці дотації мають немонетарний характер. Тобто нужденні люди не одержують конкретної суми для того, щоб із цих коштів заплатити за той самий газ чи електроенергію. І поки дотації будуть такими віртуальними, користі від них буде мало. Це вічно якісь заліки газо- та енергопостачальників перед бюджетом, а не конкретна допомога людям. До того ж перехресне субсидування населення за рахунок інших споживачів (насамперед промисловості) через механізм дотаційних сертифікатів лише ускладнює проблему. А перенесення практично у всіх регіонах основного тягаря плати на промисловість насправді переноситься на продукцію, що випускається в регіоні і в результаті просто дорожче обходиться населенню, яке нібито дотують через низькі тарифи.

І ще один істотний нюанс із приводу субсидій. Колись дуже давно в прийнятому законі про субсидування населення була встановлена така норма: субсидії нараховуються в тому випадку, якщо на оплату комунально-побутових послуг (без електроенергії, телефонного зв’язку) платник витрачає понад 20% свого доходу. І в цьому сенсі не настільки важливо, скільки коштуватиме газ, послуги з водопостачання та водовідведення, плата за квартиру, вивіз сміття (а все це входить у поняття житлово-комунальних послуг): якщо це все разом перевищує 20% доходу платника, йому держава зобов’язана відшкодувати різницю.

Зрозуміло, що нинішня система субсидування далека від досконалості. Можна, напевно, навіть сказати, що вона напівстворена, бо без її монетаризації у людей просто немає стимулу економити енергоносії, тепло, воду. Тож, коли вже думати про диференціацію тарифів, то паралельно потрібно займатися і диференціацією платежів, та монетаризацією системи субсидування.

Інформація для роздумів

Разом із розглядом можливості підвищення цін на газ з
1 липня Міністерство праці та соціальної політики України вже розпочало пошук компенсаційних коштів для населення, особливо соціально незахищеного.

А разом наочно (у цифрах) подало попередні (!) розрахунки можливих майбутніх платежів за комунально-побутові послуги населення у зв’язку з їх подорожчанням.

До комунально-побутових послуг віднесено: квартплату (тариф: 0,50—051 грн. за кв. м); центральне опалення (тариф за 1 кв. м — 0,80 грн); гаряче водопостачання (12 грн. на одну людину); водопостачання та водовідведення (4,51 грн. на людину); газопостачання (1,86 грн. на людину) — без лічильника газу, за наявності газової плити і гарячого водопостачання; електроенергія (0,156 грн. за 1 кВт•год.— при нормі 90 кВт•год. на місяць).

Отож, якщо до підвищення тарифів сім’я з двох осіб, проживаючи в однокімнатній квартирі площею 40 кв. м, сплачувала в середньому 103,18 грн. на місяць, то з 1 липня, можливо, за ті самі послуги доведеться сплачувати 185,33 грн.

Сім’я з трьох осіб, яка мешкає в двокімнатній квартирі площею 50 кв. м, до подорожчання сплачувала в середньому 134,74 грн.; після можливого подорожчання — 245,19 грн.

Сім’я з чотирьох осіб (трикімнатна квартира площею
70 кв. м) зараз сплачує 179,34 грн., а можливо сплачуватиме 329,15 грн.

Сім’я, яка складається із подружжя-пенсіонерів (двокімнатна квартира площею 50 кв. м) сплачує 116,28 грн., а можливо, сплачуватиме 209,56 грн.

Усі ці дані попередніх розрахунків ми наводимо зовсім не для того, щоб залякати читачів. Подорожчання неминуче і з цим доведеться змиритися. Ми пишемо про це, аби, по-перше, державні мужі добре подумали, чим і яким чином вони допомагатимуть вижити насамперед пенсіонерам та малозабезпеченим людям. А, по-друге, щоб ми були хоча б теоретично підготовлені до пролонгованого подорожчання комунально-побутових послуг. Попереджений — отже озброєний. Інформаційно.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво