Приємний у спілкуванні, стійкий у переконанні

Міністром промислової політики України в новому уряді призначено Володимира Шандру. З травня 2002 року й до моменту призначення він працював народним депутатом. Був обраний депутатом за списком виборчого блоку «Наша Україна»; у партійному списку значився під номером 39. До речі, він один у парламенті представляє Хмельниччину.

У Верховній Раді Володимир Шандра був заступником голови парламентського комітету з питань промислової політики та підприємництва. Отже, загалом його призначення главою Мінпромполітики України почасти зрозуміла.

Хоча для більшості це й виявилося цілком несподіваним. Ну не публічна людина Володимир Миколайович. Список його виступів у сесійному залі Верховної Ради поки що скромний: до моменту призначення він виступав двічі, і лише раз — із трибуни. Можливо, це характеризує його як людину стриману та скромну. Основні зусилля він витрачав на роботу в комітеті ВР. А люди, які працюють із ним, кажуть, що він людина справи. Між іншим, В.Шандра — єдиний депутат, фотографії якого не вдалося знайти на сайті Верховної Ради.

Володимир Миколайович Шандра народився 11 січня 1963 року в Зборові Тернопільської області. 1987 року закінчив Обнінський інженерний інститут у Москві, фахівець з атомних електростанцій та установок.

У 1987—1992 роках працював на Хмельницькій атомній станції спочатку оператором, потім старшим обхідником, інженером з управління реактором, провідним інженером з управління реактором.

З 1992 по 1995 рр. займався приватним підприємництвом. Небезуспішно.

1995 року очолив правління ВАТ «Славутський рубероїдний завод». Використовуючи систему лізингу та засоби інноваційного фонду, повністю обновив підприємство, яке сьогодні випускає високоякісну продукцію та є одним із бюджетоутворюючих підприємств Славути. Очолюване ним підприємство виробляє майже третину від обсягу виробництва товарної продукції в Славуті.

В.Шандра не належить до жодного олігархічного промислового угруповання, що в реаліях України означає безпартійний.

Та, з іншого боку, той факт, що очолюване паном Шандрою ВАТ «Славутський рубероїдний завод» улітку 2002 року (вже після його обрання народним депутатом) піддалося серйозному пресингу з боку УБОЗ МВС України в Хмельницькій області (з опечатуванням службових приміщень і рештою «солодощів») і прокуратури, свідчить про те, що ім’я депутата В.Шандри в умах представників, зокрема, правоохоронних органів Хмельниччини однозначно асоціюється з рубероїдним заводом, тобто з бізнесом. А як відомо, Президент Віктор Ющенко зажадав від тих, хто прийшов до влади, чітко розділити державні та бізнес-інтереси, і зі вступом на посади держчиновників повністю розпрощатися з бізнесом. Схоже, новопризначеному міністру промислової політики України це ще потрібно буде зробити. І якомога швидше.

Василь Гаврилюк, заступник голови правління ВАТ «Славутський рубероїдний завод», який добре знає Володимира Шандру й пропрацював багато років із ним на одному підприємстві, відзначає високі організаторські здібності новопризначеного міністра промислової політики України. А також каже: «Він може впоратися з усіма проблемами, має здатність швидко освоювати інші галузі, не боїться труднощів. Володимир Шандра не розгубиться в жодній ситуації та на будь-якому рівні. Приймаючи якесь рішення, він завжди уважно вислухає аргументи всіх сторін, проаналізує їх. Та коли вже рішення прийняв, то обов’язково його виконуватиме».

Що ж, для міністра ці якості просто необхідні. Особливо, якщо врахувати, що освоювати нюанси нових для нього виробництв спочатку буде потрібно у великому обсязі. Це й металургійне виробництво, і гірничо-металургійний комплекс із усіма його багаторічними проблемами й конфліктами інтересів, і ГЗК, і хімічне виробництво. І ще маса всякого добра, яке за останнє десятиріччя перекочувало з державних до приватних рук. Однак ці підприємства все одно знаходяться в Україні, і працюють на них наші співвітчизники. І коли хтось оголошує антидемпінгове розслідування і запроваджує обмежувальні заходи, держава в особі того самого Мінпромполітики має на це реагувати. Тим паче, що Україна поступально рухається у СОТ. А це означає, що проблем міжнародного рівня лише побільшає.

Дотепер (уже кілька років поспіль) при призначенні глави Мінпромполітики України не просто враховувалася думка глави корпорації «Інтерпайп» Віктора Пінчука (зятя екс-президента Л.Кучми) — в основному на цю посаду В.Пінчук і «призначав» якщо вже не зовсім «приручених» чиновників, то хоча б тих, хто враховував інтереси «патрона». Заради справедливості зазначимо, що меткомбінати й технологічно взаємозалежні підприємства гірничо-металургійного комплексу України, які курирує В.Пінчук енд компані, статистично сприяли зростанню валового внутрішнього й навіть національного продукту. Та, на жаль, не фінансово (про ПДВ навіть поки що не згадуватимемо). Проте держава була напряму причетна до захисту вітчизняного виробництва, навіть якщо воно приносило дохід в основному приватним власникам ГМК України.

Та нема лиха без добра: зіштовхнувшись із проблемою антидемпінгових розслідувань і санкцій щодо насамперед вітчизняних представників ГМК, українські чиновники, сподіваємось, всерйоз усвідомили проблеми міжнародного поділу ринків і необхідності отримання статусу держави з ринковою економікою (хоча останнє — далеко не найвагоміший аргумент на світовому ринку). Будемо сподіватися, що нагромаджений досвід посприяє вступу України у СОТ. Як і новопризначений глава Мінпромполітики Володимир Шандра.

Дотепер міністри промислової політики України були абсолютно непублічними. Як, утім, і саме міністерство. Нам би хотілося кардинально змінити таку ситуацію. Сподіваємося, що наше бажання розділяє і новий міністр. Тим паче, що багатьом, зокрема працівникам промислових підприємств, корисно знати, що відбувається в цьому сегменті економіки держави. Причому незалежно від того, кому конкретно належать промислові підприємства — державі чи приватним власникам та акціонерам.

Парламентські колеги Віктора Миколайовича стверджують, що він ніколи не робить необдуманих кроків і відзначають його інтелігентність. Та при цьому деякі люди, які добре знають нового міністра, відзначають його іноді зайву м’якість і сумніваються в тому, що Володимир Шандра спроможний системно вирішити завдання Міністерства промислової політики України.

Так чи інакше, але аванс довіри пан міністр отримав. Залишається сподіватися, що він виправдає сподівання.