ПОЧІМ СЬОГОДНІ УКРАЇНСЬКІ ПАПЕРИ У СЕРЕДУ МИ ДІЗНАЛИСЯ ОФІЦІЙНУ ВІДПОВІДЬ НА ЦЕ ЗАПИТАННЯ: ЧЕРВНЕВИЙ ВИПУСК ЄВРООБЛІГАЦІЙ 2003 РОКУ РОЗМІЩЕНО ПІД 7,65% РІЧНИХ - Архів - dt.ua

ПОЧІМ СЬОГОДНІ УКРАЇНСЬКІ ПАПЕРИ У СЕРЕДУ МИ ДІЗНАЛИСЯ ОФІЦІЙНУ ВІДПОВІДЬ НА ЦЕ ЗАПИТАННЯ: ЧЕРВНЕВИЙ ВИПУСК ЄВРООБЛІГАЦІЙ 2003 РОКУ РОЗМІЩЕНО ПІД 7,65% РІЧНИХ

6 червня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №21, 6 червня-13 червня

2003 року Україна за своїми зовнішніми боргами має сплатити 1,6 млрд. дол., а якщо приплюсувати сюди відсотки, то виходять усі 2 мільярди...

2003 року Україна за своїми зовнішніми боргами має сплатити 1,6 млрд. дол., а якщо приплюсувати сюди відсотки, то виходять усі 2 мільярди. Відповідно до бюджету-03, запозичення на внутрішньому ринку мають становити 1,78 млрд. гривень, на зовнішньому — 6,7 млрд. гривень, тобто 1,22 млрд. дол. Основну частину грошей іззовні — 800 млн. дол. — забезпечить випуск єврооблігацій.

До речі, чому облігації мають у своїй назві часточку «євро»? Євробонд — традиційна назва облігацій (боргових цінних паперів), що випускаються й перебувають в обігу за межами країни і не підпадають під юрисдикцію жодної окремої держави. Бо колись американські банки, зокрема їхні європейські філії, аби уникнути всіляких обмежень і оподаткування у США, стали випускати для своїх клієнтів облігації в доларах, але розміщували їх у Європі. Виник термін «євродоларовий ринок», згодом — «євродоларові позики», що з часом трансформувалися в євровалютні ринки, оскільки, крім долара, почали використовуватися й інші валюти. Відповідно, євродоларові облігації стали іменуватися євробондами.

Чому випуск відбувся саме зараз, у червні? А тому, що ситуація склалася досить-таки сприятлива. Як усередині країни, так і в економічному просторі в цілому.

Що стосується справ українських, то, по-перше, країна демонструє високі темпи економічного зростання. За перший квартал український ВВП зріс на 7,4%, порівняно з показниками першого кварталу 2002-го. Темп приросту промислового виробництва сягнув ще більшої цифри — 13%.

По-друге, інвесторів також зазвичай цікавить наповнення бюджету. За офіційними даними, за перший квартал нинішнього року він виконаний на 101%. Отже, є передумова до того, що надалі справи підуть не гірше. У кожному разі, прогнозувати зниження економічних показників, тим більше різке, видимих підстав поки що немає. Хоча не можна не враховувати можливий вплив на українську економіку загальної несприятливої ситуації в глобальній економіці, зокрема рецесії у США та Німеччині, а також чинників внутрішнього порядку, таких як сезонні коливання сільськогосподарського виробництва.

По-третє, оскільки макроекономічна ситуація в Україні досить стабільна, не кризова, хоча й не блискуча, рейтингові агентства починають дивитися на нас прихильніше: Standart & Poor’s і Fitch присвоїли їй рейтинг «В», а Мoody’s — «В2». І хоча це ще не так званий інвестиційний рівень (investment grade), але й не зовсім «junk» (що на фінансовому жаргоні означає цінні папери, до яких не може бути жодної довіри).

По-четверте, є ще одна причина, яка істотно збадьорила інтерес до України. 2000 року в процесі реструктуризації короткострокових зовнішніх зобов’язань уряд випустив семирічні амортизаційні євробонди в євро під 10% річних і в доларах під 11%. У березні 2003-го було виплачено черговий квартальний купон і погашено за цими облігаціями 133,6 млн. євро та 184,5 млн. дол. відповідно. Своєчасне погашення частини боргу сприяло тому, що попит на єврооблігації 2000 року значно зріс. Їхня дохідність на кінець травня становила приблизно 6,5% (євробонди у євро) і 7,55% (євробонди у доларах).

За бажання можна знайти й інші аргументи на користь якнайшвидшого випуску європаперів. Взаємини України з найбільшими фінансовими інститутами світу залишаються невизначеними. Міжнародний валютний фонд, вочевидь, ще найближчих два-три місяці з’ясовуватиме стосунки з Києвом. Кредит Світового банку очікується, в кращому разі, теж аж ніяк не раніше осені. Тому емісія євробондів стане головною підмогою українському уряду в ефективному управлінні зовнішнім боргом.

Агентство «Контекст» серед чинників називає також закон про боротьбу з відмиванням брудних грошей, що починає діяти в нашій країні з 1 червня ц.р. 10 червня у Києві чекають експертів із FATF. Якщо вони зроблять висновки, що українська влада недостатньо перешкоджає легалізації тіньових доходів, їхня думка може позначитися на загальній інвестиційній привабливості країни. Здається, встигли?

А тепер повернімося до ситуації на зовнішніх ринках. Нині вона також сприятлива для України. По-перше, досить низькі ставки ЛІБОР, до яких так чи інакше прив’язується ціна позики. По-друге, небажання інвесторів ризикувати вкладеннями в акції компаній і низькодохідні боргові цінні папери. Стан, який фінансисти називають ринком ведмедів.

У такій ситуації більш дохідне розміщення капіталу для інвесторів є надзвичайно актуальним. І в їхньому полі зору дедалі частіше опиняються «нові ринки», зокрема Україна, де триває зростання.

У квітні перший віце-прем’єр-міністр Микола Азаров говорив, що Україна сподівається залучити нові кошти на міжнародних ринках за ціною не вище ніж під 8,5% річних. Мабуть, трохи перестраховувався, оскільки результат вийшов кращим.

Визначення розміру відсоткової ставки з погашення євробондів — процес багатоступінчастий, як і сам випуск облігацій. По-перше, країна, котра має намір брати за кордоном позики шляхом випуску єврооблігацій, вибирає лід-менеджерів. Інакше кажучи, це радники, які за певну плату виконують усю підготовчу роботу: вивчають реальний попит на облігації, визначають діапазон можливих інвесторів, організовують рекламну кампанію. Лід-менеджерами з випуску українських євробондів 2003 року український уряд призначив три відомих інвестиційних банки: німецький Dresdner Bank AG London branch (лондонське відділення), американський JP Morgan Europe Limited (європейська філія) і швейцарський UBS Limited. Лід-менеджери також виконують роль букранерів, тобто ведуть облік випуску облігацій і фіксують їхній рух. Вони ж після оголошення випуску збирають попередні заявки від інвесторів.

До моменту випуску лід-менеджери не хочуть говорити про розмір відсоткової ставки. Кажуть — аби не злякати потенційного інвестора. А інвесторами в нашому випадку можуть бути ті інститути й клієнти, котрим їхня внутрішня інвестиційна політика дозволяє вкладати гроші у ризикові цінні папери. Наприклад, більшість пенсійних фондів не можуть собі цього дозволити, а інвестиційні банки і багато фондів — можуть. Крім того, можливе залучення і приватних інвесторів. Як це було 2000 року.

У травні з’явилися відомості про те, що уряд може також випустити цінні папери в доларах США, щоб розмістити їх на американському ринку. Поживемо — побачимо. Чекатимемо на вдале продовження?

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво