Олександр Турчинов: «Якщо кримінальні справи почнуть зникати, я допоможу їх знайти»

Екс-голова СБУ Олександр Турчинов збирався скликати прес-конференцію пізніше. Після того як силові структури відрапортують президенту про виконання його доручення щодо перевірки обнародуваних Олександром Зінченком фактів про корупційні дії найближчого оточення глави держави. Тоді Турчинов і планував виступити з власною оцінкою. Цілком очевидно, що екс-глава одного з найкомпетентніших відомств від початку не плекав ілюзій стосовно того, яких висновків дійдуть представники правоохоронних органів, покликані за рекордний термін розставити крапки над «і» у цій непростій справі. Не плекаємо таких ілюзій і ми - сторонні, хоча й небайдужі спостерігачі того, як рік за роком семимильними кроками по колу просувається слідство у резонансних справах.

Скільки місяців знадобилося, аби вже за яскраво вираженої політичної волі начебто закінчити якийсь там етап слідства у справі Гонгадзе, так і не діставшись до підбурювачів? Скільки тягнулася справа про вбивство Александрова, яку за своїм фактажем, юридичною суттю не можна навіть порівнювати з теперішніми корупційними скандалами? А тут президент дає відмашку в рекордні строки розібратися по суті звинувачень. Останній термін, на якому зупинився В.Ющенко, становить 10 днів. Утім, заради справедливості треба зазначити, що ніяких
надзавдань не ставлять.

У правоохоронців немає підстав вважати, що від них очікують реального розслідування. Насамперед тому, що президент, як відомо, поставив завдання цілком конкретно: «Упевнений, що цих фактів не буде». Залишається тільки приречено розділити з президентом цю впевненість. Підкріплену цілою низкою фактів і неперевіреною інформацією про те, що до діяльності правоохоронців, які вивчають заяву Зінченка, безпосередньо причетна зовсім незаангажована особа - перший заступник міністра внутрішніх справ, кум одного з обвинувачуваних Петра Порошенка - Олександр Бондаренко.

Та повернімося до «моменту істини» Олександра Турчинова. Заявивши про своє небажання говорити «про якісь валізи компромату», підготовлений до обнародування компрометуючий матеріал він педантично розподілив відповідно до загроз національній безпеці.

За словами Турчинова, поквапитися з прес-конференцією його змусив недвозначний «привіт», одержаний від першого помічника президента Олександра Третьякова. Незважаючи на заяви про його відсторонення до з’ясування відомих фактів, О.Третьяков, як виявилося, дуже й дуже «при справі», проводить наради. Так от, Турчинову передали, нібито підслідні СБУ в обмін на закриття порушених щодо них кримінальних справ засвідчать, що офіцери спецслужби за вказівкою Турчинова займалися здирством і шантажем. З усіма кримінально-процесуальними наслідками, що звідси випливають. Аналогічне послання одержала начебто і Ю.Тимошенко, якій нагадали про 40 днів, проведених у камері.

З повним текстом виступу О.Турчинова охочі можуть ознайомитися на сайті «Української правди». Ми ж зазначимо лише деякі моменти.

Серед першочергових проблем Турчинов назвав корупцію вищих посадових осіб. Як один із прикладів навів скандально відому в столиці новобудову, що розташована за адресою Грушевського, 9-а. За словами екс-глави СБУ, щойно сформувалася нова влада, власників будинку запросили до П.Порошенка і запропонували або віддати контрольний пакет, або одержати в якості компенсації незначну частину завданих збитків. «Вища посадова особа в державі займалася здирством і шантажем», - заявив Турчинов, запевнивши, що є відповідні показання і підтвердження цього факту, а також, що президенту все це було відомо ще до викривальної прес-конференції О.Зінченка.

Ще однією загрозою державній безпеці Турчинов справедливо називає знищення незалежної судової влади. У Верховному суді та Генеральній прокуратурі знаходяться заяви суддів, які підтверджують, що апарат РНБОУ чинив безпрецедентний тиск на прийняття судових рішень. Насамперед, ясна річ, пов’язаних із серйозними господарськими спорами. Звісно, небезперечними можна вважати тези про незалежність судової влади, так само як і безпрецедентність тиску. Проте, за словами Турчинова, керував спеціальним управлінням РНБОУ, що займалося судовими питаннями, Валерій Івченко, біографія якого багата на «таку кількість кримінальних справ, що не кожен рецидивіст може з ним посуперничати». Цей, безперечно, компетентний громадянин займався, зокрема, питаннями реформування судової системи. Як стверджує Турчинов, «саме ця людина чинила за дорученням Порошенка безпосередній тиск на прийняття судових рішень».

Далі йшлося про загрозу енергетичній безпеці України. За участі представників української влади було створено транснаціональну злочинну систему, яка паразитує на споживанні Україною природного газу. Рахунок ведеться на мільярди, стверджує Турчинов. Для постачань газу в Україну з Туркменістану штучно створили посередників, зокрема «РосУкрЕнерго». «Влада змінилася, а структура, система залишилися. Раніше схему патронували помічники президента Кучми, а нині її починають патронувати такі помічники, як Третьяков. Щойно СБУ вдалося до кримінального переслідування злочинців, на службу почали тиснути. У мене відбулася розмова з президентом Віктором Андрійовичем, який звинуватив мене в тому, що я переслідую його хлопців, що СБУ проти його команди», - повідомив Турчинов. Додавши, що СБУ готова пред’явити обвинувачення головним фігурантам цієї злочинної схеми.

НАК «Нафтогаз України» одержує кредити обсягом у сотні мільйонів, під які закладається стратегічне майно держави, зокрема газотранспортна мережа, стверджує екс-глава СБУ.

Що ж до «молдавського сліду» екс-секретаря РНБОУ, про який й раніше йшов поголос по світі, то, за словами Турчинова, правоохоронні органи цієї держави розслідували кримінальні справи за фактами шахрайства, ухиляння від сплати податків, здирства, пов’язані з групою осіб, до якої входив П.Порошенко. Закрити справу Порошенко зумів, проте СБУ та Генпрокуратура мають у своєму розпорядженні відповідні матеріали, а сам Турчинов має документи, що містять підписи П.Порошенка як власника офшорної компанії або довіреної особи. «Мені незрозуміло, чому Порошенку досі не пред’явлено звинувачення. Я розумію, що Генпрокуратура чекає, поки він поверне собі депутатський мандат, аби знову можна було відкласти цю справу», - резюмував Турчинов. «Я не порушував закон і не робив ксерокопій із кримінальних справ. Та якщо справи почнуть зникати, я дуже швидко допоможу їх знайти. Адже досвід оперативної роботи на посаді глави СБУ в мене є». Хоча «оперативний досвід на посаді голови», звісно, є жартом, не викликає сумнівів те, що минулі місяці Турчинов не прогаяв і підстрахувався доказовою базою.

Висвітлив Турчинов і такі традиційні теми, як експертиза плівок Мельниченка й отруєння президента. Як виявилося, СБУ завершила лабораторні дослідження, не виявивши ознак монтажу і чітко підтвердивши всіх учасників розмови в результаті перевірки їх «голосових образів». Проте інтерпретацію цих слів Турчинова як однозначне підтвердження автентичності плівок, мабуть, можна вважати передчасною. Адже Мельниченко, як завжди, темнить і «не все розповідає про те, як збиралися записи». Залишаються питання щодо пристрою, із допомогою якого здійснювався запис. Проте якщо офіційні висновки експертів співпадуть із тим, що каже Турчинов, очікується новий виток касетного скандалу. Який, звісно, вже не порівняти з тими відрами компромату, що їх вилили один на одного «унікальні хлопці» нашого президента.

Щодо справи Гонгадзе О.Турчинов лише підтвердив уже відому інформацію про те, що затримати за кордоном генерала Пукача завадив витік інформації, до якого причетний один із заступників генерального прокурора, котрий досі залишається на своїй посаді.

Незважаючи на бадьорі заяви Генпрокуратури, що слідство у справі про отруєння В.Ющенка іде вірним шляхом, незважаючи на те, що сам генпрокурор С.Піскун незабаром уже зможе написати дисертацію на тему поводження з діоксином, уважні спостерігачі за переможною ходою слідства вже давно запідозрили щось недобре. І ці передчуття підтвердилися. Як стверджує Турчинов, досі не встановлено... сам факт отруєння. Це - головна проблема, яка відтягує розслідування справи, і причина того, чому досі не пред’явлено обвинувачення. Доти, доки у президента не буде взято аналізи крові, шкіри, жирових тканин, «говорити про пред’явлення обвинувачень і висувати будь-яку версію неможливо». Слідство у справі про отруєння веде Генеральна прокуратура, СБУ здійснює лише оперативний супровід. У Турчинова було кілька розмов із Піскуном щодо того, чому досі не розпочато експертизу. Як стверджує Турчинов, генпрокурор відповів йому, що президент не бажає здавати аналізи... За тиждень до відставки в Турчинова була розмова з В.Ющенком, і президент пообіцяв здати аналізи найближчим часом. Наскільки відомо, експертизу досі не проведено.

Відволікаючись від захоплюючої розповіді колишнього головного чекіста країни, не можна не відзначити дуже важливий аспект розслідування справи про отруєння. Насамперед інтерес народу до здоров’я свого президента пустопорожнім ніяк не назвеш. У США, пам’ятається, під час виборів надбанням громадськості ставали найдокладніші аналізи крові претендентів на головну посаду. У даному випадку наш президент не має права вважати це розслідування особистою справою з цілої низки причин. Навіть якщо він «як християнин» вирішив пробачити, народ, який здригнувся, побачивши спотворене обличчя кандидата в президенти і по-людськи співчуває потерпілому, має право дізнатися про причину того, що сталося. Має право почути пояснення, чому не лише без суду, а й, як виявилося, без належного слідства фактично реабілітовано учасників вечері, яка, натякали нам, назавжди змінила перше обличчя держави. Тому що не винні? Тому що доказів недостатньо чи тому, що їхні ексклюзивні знання у галузі застосування отрут потрібні Батьківщині?

Таким чином, прес-конференція залишила чималу кількість запитань. Прояснити їх нам не вдалося, незважаючи на п’ятикратний «вихід на зв’язок» із приймальнею О.Турчинова. Втім, він пообіцяв, що буде продовження: «Цікавої інформації багато. За один раз цікаві речі не розкриватимемо. Потрібно, щоб була інтрига».

Водночас багато з того, що повідав екс-голова СБУ, було відомо й раніше. Залишається надія, що, на відміну від інших утаємничених, Турчинов зуміє довести свої обвинувачення вищих державних чиновників у скоєнні цілої низки тяжких злочинів. Довести цивілізованим шляхом, якщо це ще можливо в нашій країні, яка загрузла в болоті міжусобних війн компромату. Що обнародувані факти буде підтверджено повноцінними матеріалами й у нашій країні знайдуться слідчі та судді, здатні виконати свій професійний обов’язок. Утім, ця надія є досить примарною. Оскільки з низки зазначених вище причин у цьому випадку виконання професійних обов’язків неможливе без особистого героїзму. Український слідчий - процесуально незалежна особа лише теоретично. А українські судді в переважній більшості здатні боротися за свою незалежність тільки у зв’язку з «голосними господарськими справами». Оскільки президент не намагається зберегти бодай видимість об’єктивності, прагнення розібратися у фактах, а не з тими, хто їх обнародує, і виправити те, що піддається виправленню. Замість цього у критичній ситуації він виглядає небезстороннім і непослідовним. Явно відпускаючи гріхи «своїм», «не своїм» «інкримінуючи» все підряд.

СБУ пред’являються претензії щодо заворушень на кордонах. Хоча прикордонні війська належали до компетенції СБУ лише в ті далекі часи, коли молодий Ющенко охороняв рідні рубежі на радянсько-турецькому кордоні. Що ж до претензій стосовно боротьби з корупцією, то відповідний закон покладає цей нелегкий тягар на відповідні підрозділи МВС, податкової міліції, СБУ, органів прокуратури. Саме в такій послідовності. Чи потрібно розуміти претензії президента Службі безпеки так, що МВС чудово бореться з корупцією, а СБУ - сильно відстає? До речі, зазначимо в дужках, П.Порошенко, якому президент довірив реформування і правоохоронної, і судової системи у своєму програмному документі, пам’ятається, слушно зазначав: «Коло обов’язків СБУ не відповідає вимогам Рекомендацій ПАРЄ 1402 (1999). Йдеться, зокрема, про повноваження СБУ щодо досудового слідства, боротьби з корупцією й організованою злочинністю, контрабандою». СБУ також звинуватили в поганій роботі із земельних питань, що насправді не належить до її компетенції, а також у недопрацюванні в галузі боротьби з наркотиками (хоча за винятком наркотрафіку та ще кількох пунктів, це - справа міліції). «Час уже розібратися людині, яка відповідає згідно з Конституцією за державну безпеку, що саме належить до компетенції СБУ», - зазначив Турчинов.

Як повідомила «Українська правда», В.Ющенко був обурений інформацією Турчинова про те, що він досі не здав аналізи для експертизи у справі про власне отруєння. «Це сон рябої кобили, якщо літературно, - заявив президент, відповідаючи на запитання журналістів у Нью-Йорку, де він перебуває на засіданні Генасамблеї ООН. - Я не давав показань, бо мене ніхто про це не просив». Взагалі-то йшлося не про показання, а про аналізи, тож помилився президент. А загалом на заяви Турчинова він відреагував цілком передбачено: мовляв, у екс-глави СБУ «за збором компромату на друзів не залишалося часу на нормальну роботу». Така ось, літературно висловлюючись, адекватна реакція.