Облога замкненого кола - Архів - dt.ua

Облога замкненого кола

19 травня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №19, 19 травня-26 травня

Наскільки я розумію, газова тема багатьох читачів добряче втомила. На своє виправдання хочу заува...

Наскільки я розумію, газова тема багатьох читачів добряче втомила. На своє виправдання хочу зауважити, що «ДТ» намагається послідовно інформувати свою читацьку аудиторію про найважливіші й найбільш принципові політичні та економічні серіали, які розігруються в Україні і за її межами. Проте ганебно затягнутий процес формування коаліції і газова епопея за перспективною значущістю для країни співвідносяться як стоматит до інфаркту. Газова криза (навіть у латентній формі) продовжує залишатися однією з найбільших стратегічних проблем для України. Тому тема підлягає перманентному висвітленню.

Цього тижня у розпорядженні «ДТ» опинився досить цікавий документ, а саме «Протокол переговорів робочих груп НАК «Нафтогаз України», ВАТ «Газпром» і компанії «Росукренерго АГ». Протокол про переговори 10—11 квітня підписаний з боку «Газпрому» заступником голови Рязановим, з боку «Росукренерго» – виконавчими директорами Пальчиковим та Чуйченком, а з боку НАК «Нафтогаз»... заступником голови Вороніним. Останнє дуже прикметне. З одного боку, Ігор Воронін має доручення від Івченка на підписання документів від імені НАК, чим він успішно скористався 4 січня у Москві. З іншого боку, пан Воронін – голова правління СП «Укргазенерго», яке перебуває в прямій конкурентній боротьбі з НАК за платоспроможного споживача газу на українському ринку. Очевидний конфлікт інтересів, який, схоже, мало кого у владі цікавить…

Станом на першу декаду квітня, цей протокол фіксує наявність 400-мільйонного боргу НАК «Нафтогаз» перед «Газпромом» і «Росукренерго». «НАК «Нафтогаз України» запропонувала оформити додаткову угоду до контракту №14/935-1/04 від 29.07.04 про закупівлю компанією у «Росукренерго АГ» у березні поточного року до 5,7 мільярда кубометрів газу за ціною 95 дол. за тисячу кубометрів». (Нагадаємо, що переговори проходять у квітні, але це деталі, які тільки підкреслюють, що НАК газового балансу не має.)

«Компанія «Росукренерго АГ» підтвердила можливість поставки природного газу в обсязі 5,7 млрд. куб. м газу за ціною 95 дол. за тисячу куб. м у березні п.р. на адресу НАК «Нафтогаз України» тільки після погашення наявної на сьогодні заборгованості за газ, поставлений у січні-лютому п.р. за контрактами №14/935-1/04 від 29.07.04 (січень 10 953 079,87 дол. США, лютий 354 215 180,41 дол. США) і №5-ТРК від 29.07.04 (48 176 389,41 дол. США)». На цей час, стверджують джерела в НАК, якщо виходити з того, що весь газ поставлявся в Україну за ціною 95 доларів, Київ нагромадив борг на суму понад 900 млн. дол. Частково це сталося з об’єктивних причин, оскільки перших два місяці українські підприємства, які раніше уклали договір з НАК про постачання газу, сплачували половинну суму від реальної вартості газу і не сплачували ПДВ. Чому? Тому що НАК «Нафтогаз» не встиг оперативно підготувати документи, які дозволяли б НКРЕ довести до відома промислових споживачів, що ціна на газ, що поставляється в Україну, вже не 50 дол., а 95, і, отже, для промислових споживачів вона зросла до рівня, встановленого Міністерством економіки, тобто до 110 доларів. Нульова ж ставка ПДВ на газ, який поставляється в Україну, може діяти лише в тому разі, якщо цей газ потрапляє на ринок країни відповідно до міжурядового протоколу. А оскільки міжурядовий протокол ні на початку року, ні тепер не підписаний, то ПДВ зі споживачів стягується. Описана ситуація пояснює, чому НАК не розплачувався з Москвою у січні й лютому. Але, судячи з масштабу боргу, картина не змінилася і після того, як усі зрозуміли свої права та фінансові обов’язки. Чому? На це запитання мені не змогли відповісти ні у Мінфіні, ні в Мінекономіки, бо самі шукають відповідь на нього. Однак шукають безуспішно, оскільки видряпати в НАК які-небудь чіткі документи, що демонстрували б рівень розрахунків як з Ашгабадом, так і з Москвою, просто нереально.

Цікаво, що цими днями НАК «Нафтогаз» намагається запустити свій проект розвитку видобутку в Арабських Еміратах, який передбачає інвестування на суму понад 400 млн. дол. І це при тому, що перед Росією борг зростає, фінплан НАК не затверджено і є рішення уряду, відповідно до якого, до затвердження фінплану такі проекти можуть реалізовуватися лише з дозволу Кабміну. Правда, уряду так і не пощастило побачити ТЕО еміратського проекту.

Однак повернімося до протоколу. У наступному абзаці НАК «Нафтогаз» для забезпечення балансу газу в Україні у квітні «подав пропозицію про купівлю газу у ВАТ «Газпром» або в компанії «Росукренерго АГ» в обсязі до 2,5 млрд. куб. м за ціною 95 дол. США за 1000 куб. м. із ресурсів газу, передбачених до постачання у квітні поточного року в Україну.

Враховуючи домовленості, зафіксовані угодою, підписаною сторонами 4 січня п.р., ВАТ «Газпром» повідомив про неможливість постачання для компанії природного газу за ціною 95 дол. США у зв’язку з реалізацією обсягів газу компанією «Росукренерго АГ» у квітні за ціною 230 дол. США за тисячу куб. м». Таким чином, ми бачимо, що Москва знову відмовила НАКу в прямих поставках газу за ціною 95 дол., що не новина, запропонувавши газ, якого бракує для балансу, купувати за 230 дол.

А тепер наступний абзац і, відповідно, найцікавіше місце у протоколі: «Компанія «Росукренерго АГ» проінформувала, що вона не має зобов’язань і можливості з постачання НАК «Нафтогаз України» обсягів природного газу в квітні п.р. і до кінця 2006 року».

Деякі експерти, котрі прочитали цей абзац, сказали, що його можна за бажання трактувати як спробу «РУЕ» відмовитися від контракту, нагадавши при цьому, що ще на початку року неодноразово звучали заяви про відсутність в України гарантій того, що в один чудовий момент «Росукренерго» не забере свої три столи і два стільці й не вийде з гри, залишивши Україну без легітимного газу.

Однак, швидше за все, в наведеному абзаці йдеться не про наміри «Росукренерго» відмовитися від виконання своїх зобов’язань із постачання газу в Україну (хоча зумисна нечіткість формулювань залишає простір не тільки для експертних варіацій, а й для чиновницьких трактувань). Для створеного «Росукренерго» і НАКом СП «Укргазенерго» в «Росукренерго» газ є, і він поки що йде по 95 доларів. Газу немає для НАКу, а це означає, що НАК «Нафтогаз», який, окрім усього іншого, утримує на собі всі зобов’язання щодо зовнішніх позик, може постачати газ населенню, а ближче до холодів — «Тепломережам», що, безумовно, неприбутково для компанії. А ось газу для «жирних» споживачів, тобто промислового сектора, в НАКу немає, і ні «Росукренерго», ні «Газпром» додаткових обсягів НАКу не дадуть. Принаймні за ціною 95 доларів. Дуже треба? Беріть по 230. Немає грошей? Тоді натягуйте шкурку лише газу, який видобувається в Україні, на весь побутовий сектор. Але й це ще не все. Намагаючись обмежити монопольні апетити «Росукренерго» на ринку поставок газу українським промисловцям, уряд наполіг на тому, щоб НКРЕ дозволило, відповідно до ліцензії, спільному підприємству «Укргазенерго» реалізовувати на внутрішньому ринку України лише 5 млрд. куб. м газу. А це означає, що в будь-який момент ціна на газ може вийти за межі 95. СП працює з 1 квітня, і коли вичерпається ліміт у 5 млрд. (а судовий процес, розпочатий паном Вороніним, про збільшення обсягів реалізації все ще не виграно), то цілком імовірно, що ціни буде встановлено на рівні
230 дол. Або поставки газу взагалі буде припинено. При цьому НАК «Нафтогаз» не могтиме, оскільки не матиме необхідних обсягів газу, забезпечити потреби промислового сектора. Або ж газ доведеться закуповувати по 230.

У цьому протоколі переговорів у міністерствах і відомствах, котрі безпосередньо причетні до економічних процесів, що відбуваються у країні, угледіли такі принципові моменти:

перше — державна компанія «Газ України», яка сьогодні входить до складу НАК «Нафтогаз» і покликана забезпечувати газом промислові підприємства, не в змозі виконати раніше взяті на себе зобов’язання перед підприємствами, оскільки в неї немає необхідних для цього лімітів газу;

друге — позиція «Росукренерго» і «Газпрому» така: весь дешевий газ поставляти СП «Укргазенерго», а НАКу — лише по 230. Судячи з того, що в протоколі переговорів немає зауважень української сторони, пана Вороніна, який очолював конкурентне НАКу СП й недавно входив до координаційного комітету «Росукренерго, така ситуація цілком влаштовує. НАК, по суті, викидають із ринку «ліквідних продажів» газу;

третє — позицію «Росукренерго» і «Газпрому» експерти розцінюють як прелюдію до неминучого підвищення ціни. Москвичі не тільки заявляють про це, а й готують ґрунт на переговорах. На сьогодні ні в Міністерстві економіки, ні в Міністерстві фінансів ніхто не може дати чіткої відповіді на запитання, за якою ціною в Україну надходить газ. Адже
5 млрд. не покривають усіх річних потреб промислового сектора. Але цей ліміт СП здатне як розбити на малі квоти помісячно, так і з’їсти за кілька місяців, повідомивши, що решта обсягу — по 230. Однак багато хто думає, що до проведення саміту G-8 ціни на газ для України не будуть підвищувати. Інше питання, за якою ціною в цій плутанині Москва порахує вартість уже спожитого газу? Втім, збитки НАКу зростають, а доходи СП множаться. Тому можна з кардинальними заходами і почекати.

А в цей час десь за кордоном, а точніше в Європейському Союзі, сталася безпрецедентна процедура. У цілій низці компаній, що займаються поставкою й розподілом газу в країнах Європейського Союзу, було проведено обшуки й виїмки документів. Зокрема йдеться про такі компанії, як Gas de Frans, E.ON.Ruhr-Gas, RWE AG (Німеччина), Вінтерс-хол, OMW, ZMB (Австрія) тощо. Компанія ZMB, до речі, примітна, по-перше, тим, що займалася реалізацією експортованого Україною російського газу, про що, треба думати, міг би багато розповісти екс-глава НАК Юрій Бойко. А по-друге, тим, що зареєстрована вона за тією самою юридичною адресою, що й «Центрогаз», так званий «український холдинг», який утримує 50 відсотків акцій «Росукренерго».

Офіційна версія обшуків і виїмки документів, проведених у вівторок і середу в п’яти країнах Європи представниками слідчих груп Європейського Союзу, зводяться до того, що це необхідно для перевірки того, як компанії виконують Газову директиву, яка регулює розвиток європейського ринку газу, і наскільки дотримуються правил гри, цією директивою встановлених. Передусім ідеться про боротьбу з монополізмом, як у сфері поставок газу, так і у сфері його транспортування й доставки до споживачів. Приміром, державні або приватні компанії ряду країн не можуть зайти на ринок Німеччини чи Італії, оскільки їм у цьому перешкоджають місцеві компанії, що є порушенням європейської газової директиви.

У київському офісі компанії Gas de Frans «ДТ» підтвердили факт виїмки документів, проте підкреслили: нічого кримінального ці дії не припускають. А метою є відстеження правил роботи компанії за нормами європейської газової директиви. У «ДТ» немає жодних підстав вважати, що газові компанії що-небудь приховують, говорячи про цілі слідчих спеціальних груп, створених Єврокомісією.

Водночас, за даними «ДТ», у слідчих груп, які здійснювали таку масштабну виїмку документів одночасно й у цілому ряді країн, могли бути й інші цілі, опосередковано пов’язані з задекларованими. Українська ситуація з газом, і передусім виведення Росією на український ринок монопольного постачальника російського й азіатського газу — «Росукренерго»; підозра в причетності кримінальних елементів до роботи посередника; а також поведінка Росії в ті кілька дуже холодних зимових днів, коли перекривався газ, — змусили Європу замислитися про своє становище й оцінити ступінь власної залежності від російського газу. Зрозуміти, наскільки вона об’єктивна, а наскільки суб’єктивна, а також розібратися в питаннях ціноутворення газу, який поставляється, і, що вельми важливо, зрозуміти, чи присутній і якою мірою елемент корупції в укладених угодах.

Таємною пружиною обшуків, які сталися, окремі експерти називають доповідь британської компанії «Глобал Вітнес» про наявність корупції в схемах поставки туркменського газу до Європи. Чималий шматок у цій доповіді відведено Україні та, ясна річ, «Росукренерго». Треба думати, слідчі дії, проведені нині в Європі, зокрема, покликані встановити: чи відповідають реальні обсяги російських газопоставок країнам Євросоюзу обсягам, задекларованим «Газпромом», чи вони перевищують квоту, відведену Росії на ринку ЄС (до 30 відсотків). Крім того, слідчі комісії можуть перевірити, чи не завищується штучно ціна на газ для європейських споживачів шляхом введення в схему поставок безлічі посередників різного рівня. Чи пов’язані ці посередники з тіньовими схемами або з кримінальними особами.

Про гострі заяви лідерів американської правлячої еліти щодо енергетичної стратегії Росії «ДТ» уже писало. Події ж цього тижня засвідчили: уже й Європа не словом, а ділом намагається розібратися в тому, чи політика Москви загрожує енергетичній безпеці ЄС. Очевидно, й у Вашингтоні, і в Брюсселі сьогодні усвідомлюють роль України як ключової транзитної країни, через чию територію надходить до Європи російський газ. У Києва з’явився серйозний шанс зробити свою гру, цивілізовану, розумну та жорстку. Цей шанс може бути упущено, якщо перед зустріччю G-8, присвяченою питанням енергетичної безпеки, Україна не зробить виразну й чітку заяву. Це зрозуміло всім не корумпованим газовою схемою членам українського уряду, із якими довелося спілкуватися цього тижня. Проте для заяви державної позиції для вступу в серйозні переговори з Європою і США, які кулуарно висловили готовність серйозними інвестиціями та кредитами компенсувати Україні розрив сумнівних газових угод, укладених у січні цього року з «Росукренерго», необхідна політична воля. Але позиція президента відома; Раді в найближчі тижні буде не до того; нового уряду до саміту, швидше за все, не буде, а позиція діючого в.о. прем’єр-міністра Юрія Єханурова також зрозуміла: «Претензій до Олексія Івченка немає».

А наразі борг НАК «Нафтогаз» перед Москвою та Фірташем зростає, підготовка до переходу на 230 триває, міжурядпротокол як і раніше відсутній, газ поставляється за незрозумілими цінами, і занепокоєні цим одиниці. І ці одиниці усвідомлюють не лише масштаб потенційної прірви, а й те, що неугодна заява може стати причиною прірви кар’єрної. Причому, як для діючих чиновників, так і для тих політиків, котрі прагнуть стати такими... Коло замикається. І хоч як би Захід намагався розірвати газове кільце навколо України, внутрішня блокада вирішення цього питання здатна навіть найсприятливішу для Києва кон’юнктуру звести до нуля.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №31, 24 серпня-30 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво