Нове обличчя «молодіжного бренду» - Архів - dt.ua

Нове обличчя «молодіжного бренду»

4 лютого, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №4, 4 лютого-11 лютого

Серед цілого сонму претендентів на міністерські крісла прізвище «Павленко» не викликало щонайменших контраверсійних думок як серед фахівців, так і серед молодіжного електорату...

Серед цілого сонму претендентів на міністерські крісла прізвище «Павленко» не викликало щонайменших контраверсійних думок як серед фахівців, так і серед молодіжного електорату. Міністерство у справах сім’ї, дітей та молоді нарешті очолив таки насправді молодий політик. Ще б пак, Юрій Павленко — серед наймолодших (точніше — другий за віком) народних депутатів України. Йому скоро виповниться 30 років.

Між тим уродженець Києва багато чого встиг зробити. Юрій Олексійович не новачок у політиці. В президентській кампанії Леоніда Кучми 1999 року він відповідав за молодіжну складову програми претендента. Щоправда, мабуть, не тільки цей досвід дав можливість стати головою унікальної міцної сім’ї — у Юрія двоє дітей. Запитайте, у чому ж унікальність? А в тому, що хрещеними батьками старшого сина стали Леонід Кучма та… Катерина Чумаченко. Такий собі різновекторний ексклюзив. Визначальною рисою молодого міністра є той факт, що він підтримує рівні відносини з політиками з різних таборів; Юрій Павленко примудрився стати постійним учасником програми Піховшека «Епіцентр» від «НУ».

З переходом Віктора Ющенка в опозицію до діючої влади Юрій Павленко став одним із фундаторів блоку «Наша Україна» як голова Молодіжної партії України. Він — член політради «Нашої України». Саме в останні два роки Ю.Павленко по-справжньому діючий публічний політик. Незважаючи № 40 у виборчому списку «НУ», він багато разів «засвітився» в центрі подій: під час сумнозвісних подій у Житомирі (перешкоджання місцевою владою бажанню людей вільно проїхати на Співоче поле в Києві, де Віктор Ющенко був оголошений претендентом на президентську посаду), в Мукачевому і Ужгороді (місцеві вибори як полігон, на якому влада «готувалася» до виборів), в Сумах (інцидент зі студентами, брутально побитими місцевою міліцією) й, нарешті, як куратор Донецького регіону під час виборів президента України. Мабуть тому вже під час помаранчевої революції Юрій Павленко по праву став до шереги найближчих соратників Віктора Ющенка.

Як вважає Людмила Шангіна, директор соціальних програм Центру ім. О.Разумкова: «Міністерство у справах сім’ї, дітей та молоді — одна з найважчих ділянок діяльності нового уряду — враховуючи ситуацію, в якій опинився сам інститут сім’ї в Україні, незатребуваність молоді та криза гуманітарної складової державної політики в цілому. Юрій Павленко відзначається знанням предмета майбутньої діяльності. Відомо, що, будучи секретарем профільного комітету Верховної Ради, він ініціював парламентські слухання про стан молоді в Україні, був автором декількох законопроектів, що торкалися соціального захисту дітей-сиріт, працевлаштування молоді, освіти, забезпечення молоді житлом…

Успіх діяльності міністерства буде залежати, по-перше, від серйозності намірів нового уряду, дійсно подолати вищезгадану кризу; по-друге, від можливостей і міністерства, і уряду в цілому бути командою й працювати на загальний результат. Що стосується конкретних завдань міністерства, то першочерговими можна було б назвати два: перегляд десятків існуючих програм, що торкаються проблем сім’ї та молоді (а це фактично увесь гуманітарний спектр) і формування на їх основі реалістичної, комплексної і забезпеченої ресурсами програми подолання бідності й безробіття серед молоді (як складова відповідної загальної програми); забезпечення можливості отримання якісної освіти на всіх рівнях від дошкільної до вищої; все інше — похідне».

Нам важливо знати, чи знайде Юрій Павленко спільну мову з представниками наймогутнішого сектора в уряді — економіко-фінансового і хто буде допомагати йому лобіювати «молодіжний бренд». Перед Юрієм Павленком постає завдання максимально активізувати роботу свого відомства й ефективно розподіляти, як правило, незначні бюджетні кошти, які традиційно виділяються міністерству. Одне з головних завдань — поставити край системній корупції та сумнозвісним «відкатам».

Хотілося б, щоб молодий політик приклав зусилля задля припинення корупційної практики державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. Щоб кредитами користувалася нарешті та молодь, яка дійсно цього потребує. В області молодіжного кредитування необхідні нові схеми й, можливо, їх напрацювання могло б стати спільним проектом з Міністерством освіти та науки, яке опікується кредитуванням освіти. Потрібно створити справжні дієві механізми для здешевлення вартості кредитування.

Крім того, перед новим міністром постає задача реформування розпорошеної по багатьом напрямам мережі соціальних служб для молоді, а також всіляких закладів для дітей, що позбавлені батьківської опіки. Необхідно шукати якісь нові форми, які б дозволили максимальним чином «евакуювати» дітей з підвалів, і дати їм можливість нормально розвиватися, а не ставати залежними від криміналітету.

Якщо звернутися до теми студентської молоді, то в програмі уряду «Назустріч людям» була озвучена дуже важлива «єдина система тестування під час вступу до вузів», яка повинна перекрити канали нездоланної до цих пір корупції в системі вищих навчальних закладів. Похвалитися на цій «ниві» можуть хіба що декілька престижних вузів. Відзначимо важливість такого питання, як створення загальнонаціональної системи пошуку, відбору й державної підтримки обдарованої молоді. В планах уряду «створення умов для повноцінної життєдіяльності інвалідів, безкоштовне забезпечення ліками дітей-інвалідів, спецхарчуванням, створенням умов для їхнього повноцінного життя в суспільстві».

Одне з головних завдань міністерства — розробка цілого комплексу заходів, що направлені на здолання тенденції катастрофічного зменшення чисельності населення України. Сім’я для будь-якого суспільства, безсумнівно — ключова цінність. Кабінет міністрів має намір збільшити в десять разів грошову допомогу при народженні дитини (до 8500 грн.). Для цього потрібна консолідація не тільки міністерства, а й всього уряду, і воля Президента України. Міністерство в даному разі буде виступати лише як орган, що опікується політикою в цьому напрямку. Але не треба применшувати й роль міністра як знову ж таки лобіста інтересів найбільш активного сегменті суспільства.

Стосовно державної молодіжної політики, вона повинна базуватися на принципах не тільки «держава—молоді», але й підвищення складової цієї політики «молодь—державі» через посилення діяльності численних суспільних організацій і максимальне залучення їх до участі в державних програмах; наприклад, у реанімуванні системи широкого молодіжного волонтерського руху, в першу чергу тут необхідні воля, бажання і політична підтримка всього того величезного масиву ініціатив, які вже пророблені й «видані на-гора» дитячими, молодіжними та жіночими організаціями.

Враховуючи вік і минулий досвід роботи у Молодіжній партії України, очевидно, нового міністра будуть чималою мірою турбувати проблеми молоді та молодіжних суспільних організацій. Україна на сьогоднішній день — єдина країна, котра не є членом Європейського молодіжного форуму. Між тим є чималі напрацювання стосовно контактів з Європейським Союзом, а також з ООН та багатьма іншими міжнародними структурами, що дозволяє суттєво підвищити рівень представництва та якісно представити позицію України в цьому питанні.

Стосовно питань молоді, то робота повинна бути націлена саме на молоду генерацію людей, які не обтяжені негативним досвідом минулого. На сьогоднішній день у Верховній Раді знаходяться декілька проектів, які необхідно переглянути, можливо, доопрацювати, щоб вони не були суто популістськими. Бо ж вони приймалися під час передвиборної кампанії. Це повинні бути реальні законопроекти, які б давали можливість молоді отримати перше робоче місце і відчути себе потрібними державі. Необхідна також підтримка малого й середнього бізнесу для молоді. Політика, яка торкається сім’ї, дітей та молоді, охоплює фактично всі сфери життя.

Без сумніву, що хватка у молодого політика є. Організаторські здібності (на тому рівні, на якому вони були йому потрібні до цих пір) присутні, але безумовного досвіду в роботі на новій посаді у Юрія Павленка поки що немає. Постає питання: коли набиратися досвіду, як не в 30 років?

За великим рахунком, призначення Юрія Павленка на посаду міністра у справах сім’ї, дітей та молоді можна розцінювати як експеримент. Юрій Олексійович належить до числа тих «нових» облич, котрі були реальними, впливовими учасниками помаранчевої революції.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №6, 16 лютого-22 лютого Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво