Нова влада і «третій сектор»: у бій аналітиків, як і раніше, не беруть - Архів - dt.ua

Нова влада і «третій сектор»: у бій аналітиків, як і раніше, не беруть

30 вересня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №38, 30 вересня-7 жовтня

Тому що, судячи зі складу нового уряду-2, в бій знову ідуть старики — як з уряду-1, так і з більш ранніх...

Тому що, судячи зі складу нового уряду-2, в бій знову ідуть старики — як з уряду-1, так і з більш ранніх. Потерпілих у боротьбі за повноваження виносять, призвані з запасу досвідчені бійці поправляють амуніцію і примружившись озирають звільнене поле майбутніх боїв.

А на ньому все, як було. Ті самі проблеми, ті самі завали, той самий серпанок туману над цілями і шляхами до них. І на крайці туману так само, збившись докупи, завмерли основні сили — громадяни чималої 47-мільйонної країни. Чекають.

Новий відлік пішов з моменту приходу нового головнокомандувача, глави і головного стратега країни. Прийшовши, глава обіцяв чітко, виразно й дохідливо пояснити, куди, хто і в якій послідовності повинен іти, де проривати, де стримувати переважаючі сили противника і де буде фальшивий плацдарм. А для особливо нетямущих — обіцяв робити це щомісяця і по телебаченню, щоб бачили, чули і знали всі...

Минув час, як писали колись у німих кінострічках. Ситуація загострилася, в хід пішла військова термінологія, свідченням чого є й ця підводка до дуже мирної теми — про співпрацю влади і «третього сектору», зокрема тих неурядових організацій, які в усіх цивілізованих країнах називаються «мозковими центрами» і які допомагають владі управляти зазначеними країнами, виробляючи ідеї.

Досить ефемерний продукт, але без нього не можна. Особливо нам. Без нього нашій країні не прорватися через завали проблем, що нагромаджувалися роками, як не виграти бій без військової карти, на якій — чіткі стріли і стрілочки, чисельність сил, бажано з точністю до відділення.

Але карти немає. Головнокомандувач мовчить. Штаби не встигають?

Ось саме той час, коли треба звернутися до цивільних по підмогу. До тих самих неурядових, але таких, які виробляють дуже потрібний інтелектуальний продукт. Чи зверталася до них нова влада, чи звернеться?

Певне уявлення про стан і перспективи співпраці влади з «мозковими центрами» дає дослідження, до якого вдалося «ДТ», правда, у ще цілковито мирний час — у середині літа, коли вищезгадані громадяни спокійно відпочивали, а новий
уряд-1 — працював. Але вже тоді були помітні перші ознаки кризи ідей, яка тихо насувалася на країну.

Так і не з’явився на блакитних екранах глава держави з картою, на якій накреслені великі стрілки — напрями стратегічних ударів та проривів. А чітка було стрілка, що вказувала на Європу (в усіх сенсах терміну), якось потьмяніла.. Так і не з’явилася обіцяна урядом програма дій. Не філософія, озвучена неодноразово і загалом, така, що припала громадянам до душі, а саме програма, план, маленькі стрілочки й чисельність, до відділення включно...

Так, усьому складу нової влади було чим займатися. Стара влада залишила більш ніж авгієві стайні, чистити — не перечистити. Було від чого боліти головам усього складу — як завжди, бракувало грошей та інших ресурсів, то бензину, то м’яса, то, навпаки, цукру. І так само, як завжди, весь склад кидався гасити пожежу, ставити нові латки на старі дірки або переставляти старі латки на нові дірки, значення не має. Головне — не було часу зупинитися, озирнутися...

Не було? Якщо бути зовсім чесними, то нова влада йшла до влади, як мінімум, повних два роки. За цей час можна було подумати і придумати, як дірки ліквідувати замість латати. Гаразд, хай усі сили витрачалися на політичну боротьбу. І витрачаються досі. Але тоді можна було і, мабуть, варто було звернутися до тих-таки яйцеголових, «мозкових центрів», що за старої влади зі зрозумілих причин затребувані не були, а інколи зневажливо іменувалися «грантоїдами». І оточити себе людьми не особисто відданими, а відданими професії. Будь-якій. Бо мудрість стратега, як стверджували стародавні греки, — не все знати, а усвідомлювати, чого не знаєш, і вміти знайти того, хто це знає. І поставити його робити справу, яку він уміє робити як професіонал.

І не було й немає нічого принизливого у зверненні наділеного владою стратега до професійності рядових громадян країни, не лише своєї, а й іншої. Скільки разів нам пропонували допомогу профі з інших країн — уже розвинених, як Велика Британія чи США, і тих, котрі зовсім недавно були такими самими, як ми, були в одному з нами таборі, Польща, наприклад...

Але ми про свою країну. Про вітчизняний інтелектуальний ресурс — напрацювання власного «третього сектору». Є вони, чи їх немає? Звертається до них нова влада чи ні? А якщо так, то до яких? І навіть таке запитання, яке вважається чомусь у наших владних колах непристойним: якщо звертається, то чи платить?

Звичайно, ми підозрювали, що за роки правління старої влади у країні мусив би накопичитися значний інтелектуальний запас. Адже поки політики воювали, власники накопичували власність, а громадяни виживали — інтелектуали працювали, працювали «в стіл», добре, що звичка збереглася.

Підтвердження того, зокрема, — лист Бориса Олійника (і не тільки його) до нас у редакцію: «Нагромаджений протягом останніх років досвід роботи, вагомий доробок неурядових організацій в духовній сфері може стати посутньою підтримкою в діяльності нової влади…»

Може. Якщо влада звернеться до нього. А як складаються справи зі зверненням, запитом влади — можна судити з думки самих неурядових організацій, як їх називають у нас — НУО.

Порадившись із експертами у провідних галузях і сферах життя суспільства та держави, ми відібрали 37 НУО, які продукують, з погляду зазначених експертів, якісний інтелектуальний продукт. І попросили керівників цих НУО заповнити анкету з 12 запитань, із допомогою якої намагалися визначити якість та ефективність співпраці влади з конкретними «мозковими центрами». На наше прохання не відгукнулися лише три організації. Результати опитування 34-х провідних НУО — до вашої уваги.

Аналітика і пропозиції
у «мозкових центрів» є…

Насамперед ми поцікавилися, чи мають опитувані НУО актуальні аналітичні напрацювання (законопроекти; проекти змін до чинного законодавства; аналітичні доповіді; глибинні дослідження наявних у державі та суспільстві проблем і конкретні пропозиції з їх вирішення; програми), які б вони вважали за необхідне запропонувати новій владі для реалізації?

З’ясувалося — 100% респондентів такі напрацювання мають, що підтверджує наявність у «третьому секторі» потужного інтелектуального запасу. Водночас, відповідаючи вже на перше питання Анатолій Ткачук (Інститут громадянського суспільства) поспішив додати, що «багато законопроектів лежать у Верховній Раді мертво» — мабуть, дуже вже набридло чекати, доки у влади дійдуть руки…

Ми попросили назвати щонайменше три напрацювання НУО, які, з точки зору анкетованих, повинні були б зацікавити владу. Відповіді кожного респондента, отже — перелік готових аналітичних розробок, проектів нормативних актів, програм, комплексних пропозицій — на сайті «ДТ» (www.zerkalo-nedeli.com). І якщо його уважно переглянути, можна переконатися — найгостріші питання сьогодення, від розмежування бізнесу і влади до боротьби з епідемією ВІЛ/СНІД, не лише перебувають у центрі уваги вітчизняних аналітиків, але й завзято і вперто ними розв’язуються.

…І влада про це достеменно знає

100% респондентів інформували про наявність у них аналітичних розробок і напрацювань президента, Верховну Раду, Кабінет міністрів, секретаріат президента, секретаря РНБО, місцеву владу. Ігор Бураковський (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій) додав, що «намагається робити це досить часто».

Ми попросили уточнити, до якої саме з державних установ зверталися НУО з пропозиціями використання їх напрацювань. З’ясувалося, що найбільше опитувані зверталися до відповідних їх сфері діяльності міністерств (73,5%) та до Верховної Ради (72,7%). У випадку останньої адреси Євген Бистрицький (Міжнародний фонд «Відродження») зазначив, що звертався не лише у профільні комітети, а й «безпосередньо — до голови ВР». У секретаріат президента зверталися 47,1% опитаних; до президента — 32,4%, прем’єр-міністра — 30,3%, до місцевої влади — 38,2%.

Понад чверть (26,5%) опитаних НУО зверталося до інших, не зазначених у переліку установ та осіб, серед яких були названі: Державний департамент з питань виконання покарань; Національна телекомпанія України; Центральна виборча комісія; центральні органи виконавчої влади (крім міністерств); віце-прем’єри та народні депутати. У двох випадках пропозиції були оприлюднені через ЗМІ.

Здавалося б, багато звернень мало б бути до РНБО, яка приймає ключові, доленосні для країни рішення, і отже — за визначенням повинна бути інтелектуальним центром, мозком державної машини. Проте, до секретаря РНБО Петра Порошенка зверталися найменше респондентів — 11,8%. Чи то вичікували, доки Петро Олексійович розбереться нарешті з повноваженнями, чи то не бачили в ньому особу, яка б могла займатися реальним, стратегічним та ефективним реформуванням...

А якщо залишити екс-секретаря у спокої, то з наведених вище даних можна зробити висновок, що попри невелику свою кількість, мозкові центри не обходять увагою жодного рівня чи гілки влади, жодного, схоже, департаменту або високого посадовця. Вони до влади пишуть, телефонують, звертаються у пресі, чекають чиновників під дверима їхніх кабінетів, хапають за фалди офіційних одностроїв — і пропонують, пропонують, пропонують. Але чи зустрічає ця щира і відкрита пропозиція взаємність, зустрічну зацікавленість у співпраці на благо, загальне або окремо взятої галузі, сфери, суспільної верстви врешті?

Іноді пропозиції сприймає...

Отже — чи сприймалися пропозиції НУО владою? 3% респондентів на це питання не відповіли, чи то від скромності, чи тому, що напрацювання секретні. Але в нашому дослідженні 3% — це, власне, одна НУО. Тому на загальну картину впливу її таємничість не має. Інші 97% (33 НУО) — змалювали згадану загальну картину. І вийшла вона в чомусь сумною, в чомусь — обнадійливою.

Передали свої напрацювання, але невідомо, чи буде влада їх використовувати, 17,7% опитаних. Ігор Бураковський, який відзначив усі варіанти відповіді — залежно від конкретного проекту, додав, що саме «цей варіант, як правило, домінує».

Ініціювали зустріч з метою передачі напрацювань, але влада цим не зацікавилася, — 26,5%. А Ігор Бураковський знову додав: «Влада не виявляє інтересу дуже часто». Власне бачення проблеми висловив також Євген Бистрицький: «за винятком зазначеного в анкеті — влада не виявила інтересу або не в змозі використати напрацювання у зв’язку з надзвичайно радянською, задубілою, не реформованою системою прийняття (та вироблення) рішень, низькою, інколи надзвичайно низькою, кваліфікацією виконавців середньої та нижньої ланки». Видно, довели людину...

Водночас, у двох третин (67,6%) опитаних документи взяли і зараз ці НУО бачать, що влада реалізує їхні напрацювання, — щоправда, 26,1% із них одразу і великими літерами дописали слово «частково», а Євген Бистрицький уточнив, що «це стосується лише трьох-чотирьох з десятків напрацьованих аналітичними НУО пропозицій».

Така ситуація вселяє надію — адже більшість, незважаючи на нюанси, засвідчили, що влада реалізує їхні напрацювання. А отже — співпраця між владою і третім сектором, схоже, складається.

Не обрали жодного варіанту заданої відповіді, натомість запропонували власний 14,7% опитаних. Володимир Яворський (Українська гельсінкська спілка з прав людини) написав, що представники влади «начебто і знають про напрацювання, але не всі використовують їх». Наталя Лигачова («Телекритика») констатувала: «Можемо сказати, що відгук ми відчуваємо. Нам досить часто телефонують з різних владних інституцій, реагуючи на наші публікації. Але цей відгук, частіше за все, має «виправдально-спростовуючий» характер. Конструктивне сприйняття наших пропозицій (на рівні усного схвалення) за останній час продемонстрували тільки Микола Томенко (щодо кроків задля забезпечення прозорості медіа), Ірина Геращенко (щодо телезвернень президента та зустрічей його з представниками медіа), а також керівництво НТКУ (щодо засад редакційної політики, якості проектів, які зараз відбираються експертною комісією для подальшої реалізації)».

Обнадійливу ремарку зробила Оксана Гарнець (Програма розвитку ООН «Безпечне середовище для молоді»): «Документи обговорюються спільно з представниками влади та визначаються шляхи врахування/впровадження отриманих результатів».

Отже, дуже хочеться сподіватися, що співпраця складається і складеться. Проте, однозначно оптимістичним настрою і висновкам заважають невеликі «але» — зазначені вище «частково», «одиниці з десятків напрацювань», «невідомо, чи будуть реалізовані»... А особливо — висловлене досвідченим Євгеном Бистрицьким гнітюче враження про контакти з середньою і нижньою ланками влади. Ланки ці таки не вищі, але, як свідчить практика, — саме вони надто часто справляють насправді найбільший вплив на практичне втілення благих намірів як третього сектору, так і вищої ланки влади. Не один міністр плакав гіркими сльозами, намагаючись справитися з апаратом, і врешті не справлявся. Не одна чудова ідея саме середніми і нижчими ланками була зведена нанівець...

Так само іноді — реалізує

Зрозуміло, що відповідаючи на питання про свої пропозиції реалізовані, або такі, що владою реалізуються зараз, НУО намагалися показати «товар лицем» і вказували найбільш амбітні з таких пропозицій. Враховуючи цю людську слабкість, притаманну навіть яйцеголовим, можна все ж узагальнити отриману інформацію і зробити певні припущення про те, які саме з пропозицій НУО реалізувала стара і реалізує нова влада.

Перелік реалізованих проектів свідчить, що увагою влади — і старої, і нової — користуються переважно проекти нормативно-правових актів та окремі, часткові пропозиції. Слів «концепція», «програма», «стратегія», «план дій» у списку реалізованих напрацювань НУО немає.

А от у тому переліку, який оприлюднено на сайті «ДТ» і в якому окреслюється доробок, що лежить «у столах» НУО, в запасниках інтелектуального продукту, державному його резерві, — ці слова є і чи не переважають. Яйцеголові тобто працюють над комплексним, стратегічним баченням проблем і перспектив країни і не менш комплексними і стратегічними шляхами руху від набридлих проблем до світлих перспектив. Проте, саме на ці напрацювання стара влада попиту не демонструвала, а нова, користуючись словами одного з наших респондентів, «лише заговорила про необхідність стратегічного планування». А поки що — користується, як і стара, окремими, частковими пропозиціями швидше прикладного, ніж стратегічного характеру.

І користується так само вибірково. Наприклад, усім ясно, що державі конче потрібен закон про Кабінет міністрів (як, власне, й про інші інституції центральної влади) — ось є його проект, розроблений Центром політико-правових реформ. І чомусь здається, що не прийнятий означений закон зовсім не тому, що Центр подав недосконалий проект, а з причин інших, тих, що гострої потреби чіткого встановлення меж повноважень і компетенцій органів, структур і врешті гілок влади не стосуються...

Нижче наводимо напрацювання кожної НУО, які влада вже реалізувала або реалізує (станом на середину липня) — цікаво, все ж, що саме з напрацювань «мозкових центрів» знаходить відгук влади.

Лише останній штрих, песимістичний. Понад третина (38,2%) респондентів відповіли, що нова влада не реалізувала жодного їх проекту, не дали відповіді (що теж вказує на відсутність втілених у життя проектів) або ж зазначили, що влада лише планує використати ту чи іншу їх розробку. Чому песимістичний? Бо йдеться про нову владу...

Центр Разумкова: «Враховані пропозиції до: енергетичної стратегії України (ми були співвиконавцями цієї роботи), законів «Про внесення змін до Конституції України», «Про вибори президента України», «Про основи національної безпеки України», «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави». За участі експертів Центру підготовлена Державна програма інформування громадськості з питань європейської інтеграції на 2004—2007 рр.» Пропозиції Центру внесені до ряду рекомендацій за результатами парламентських слухань (зокрема, з питань україно-російських взаємовідносин, співробітництва з НАТО, інтеграції України до ЄС). Враховані пропозиції змін до низки законів з питань інформаційної сфери та діяльності ЗМІ.

За нової влади — враховані пропозиції до проекту закону «Про зміни і доповнення до Закону України «Про вибори народних депутатів України»; враховані пропозиції стосовно функцій і структури апаратів РНБО та Міністерства оборони України. Спільно з Міністерством оборони розроблений проект Білої книги за 2005 р. Впроваджуються методологічні засади інформаційного забезпечення Державної служби охорони України, розроблені експертами Центру».

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. «Були враховані пропозиції при прийнятті рішень щодо лібералізації валютного ринку, запровадження інституту страхового омбудсмена (ініціатива Ліги страхових організацій України), свого часу використовувалися наші напрацювання для підготовки консенсус-прогнозу в Міністерстві економіки України» — за старої влади.

«Частково враховувалися зауваження щодо Плану дій по реалізації Програми дій уряду України» — за нової влади.

Центр політико-правових реформ: «Концепція адміністративної реформи, 1997—98 рр. (схвалена, але не виконана). Закон «Про місцеві державні адміністрації», 1997—99 рр. Закон «Про Кабінет міністрів України», 1997—2002 рр. (чинності не набув). Шість з 10 законів «Малої судової реформи», 2001 р.» — за старої влади.

«Кодекс адміністративного судочинства, 2001—2005 рр. (чинності ще не набув). Концепція організації адміністративних послуг, 2004 р. (схвалена Міністерством, тепер на розгляді Кабінету міністрів). Багато дрібніших законопроектів» — за нової влади.

Інститут громадянського суспільства: «Йде робота над територіальною реформою. В багатьох українських містах ухвалено місцеві нормативні акти: про громадські слухання, місцеві ініціативи, органи самоорганізації населення, регламент міської ради, положення про комісії ради».

Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України: «Деякі аспекти політики щодо
ГУУАМ (зокрема, його політико-безпекова складова), запровадження безвізового режиму для країн ЄС».

Академія української преси: «За старої влади були прийняті ряд законів, в розробці яких брала участь АУП».

Конгрес національних громад України: «З певними проблемами Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту виділило 150 путівок для реалізації першої зміни табору «Джерела толерантності», що складає приблизно 40% кошторису однієї зміни табору».

Всеукраїнська рада захисту прав та безпеки пацієнтів: «Виконуються «Методичні рекомендації щодо організації та проведення дезінфекційних заходів в установах пенітенціарної системи».

Комітет виборців України: «Прийнято поправки до Закону «Про вибори народних депутатів України».

Фонд «Євразія»: «Спрощена система оподаткування (опосередкований результат досліджень «100 днів»)».

Громадський рух «Віче України»: нова влада «тільки заговорила про необхідність деяких дій, у тому числі — про потребу у стратегічному плануванні».

Українська гельсінкська спілка з прав людини: «Жодного у повній мірі».

Фонд «Демократичні ініціативи»: «Жодного».

Лабораторія законодавчих ініціатив: «Владою використовуються, як правило, проекти законів або поправки до законопроектів. Серед реалізованих ініціатив — прийняття Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку із запровадженням державного фінансування політичних партій в Україні»; врахування положень розробленого експертами організації проекту закону (про внесення змін до Закону «Про вибори президента України» щодо обов’язкових телевізійних дебатів кандидатів у президенти України) в новій редакції цього Закону від 2004 р.» — за старої влади.

«Внесення до Закону «Про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» ряду пропозицій» — за нової влади .

Всеукраїнська мережа ЛЖВ: «Комітет Верховної Ради підтримав аргументи проти доопрацювання законопроекту, що був внесений народним депутатом Т.Бахтєєвою, про внесення змін до Закону «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення» №6175».

Молодіжний центр «Соці-
ум ХХІ»:
«Поправки до законопроекту «Про соціальну роботу» перебувають на розгляді у Верховній Раді України. В результаті проведеної кампанії з лобіювання впровадження програм замісної терапії (круглий стіл, відкритий лист-звернення до перших осіб держави, прес-конференція) МОЗ видало наказ №161 від 13.04.2005 р. «Про розвиток та удосконалення замісної підтримуючої терапії для профілактики ВІЛ/СНІДу серед споживачів наркотиків».

Форум видавців: «Подана заявка від Уряду на участь у Франкфуртському міжнародному книжковому ярмарку в якості Почесного гостя у 2008 р.».

Українська асоціація видавців періодичної преси: «Частково пропозиції були враховані при формуванні бюджету» — за старої влади.

Асоціація керівників шкіл міста Києва: «Напрацювання щодо реформування освіти, зокрема, впровадження зовнішнього оцінювання навчальних досягнень учнів, компетентного підходу до формування змісту освіти починають реалізовуватися».

Незалежна медіа-профспілка України (НМПУ): «Частково використовуються пропозиції профспілки щодо суспільного мовлення».

ГО «Телекритика»: «У дослідженні «Телебачення спецоперацій» (2003 р.) пропонували план дій щодо забезпечення контролю суспільства над редакційною політикою телеканалів, запровадження у ЗМІ відкритої редакційної політики, професійних стандартів. Частково ці ідеї були у пропозиціях робочої групи з підготовки проекту нової редакції закону України «Про телебачення та радіомовлення» (групою під керівництвом радника заступника тодішнього віце-спікера Верховної Ради О.Зінченка — Юрія Кобзаря). Але це було наприкінці 2004 р., і після перемоги помаранчевої революції більше ані ця група, ані профільний комітет ВР до цих питань не повертаються. В рамках роботи у коаліції громадських організацій «Суспільне мовлення» ГО «Телекритика» — разом з партнерами з МГО «Інтерньюз-Україна» — займалися розробкою засад редакційної політики суспільних мовників, які стали основою для прийняття на НТКУ засад та підписаного Миколою Томенком та керівництвом НТКУ меморандуму про невтручання влади у діяльність цієї компанії.

Ми вважаємо, що такий потенціал, як сайт та журнал «ТК», могли б активніше цікавити владу з точки зору конструктивного дискурсу на їхніх сторінках навколо тих проблем, які цікавлять державні структури у сфері медіа. Перші кроки до цього влада вже демонструє. Наприклад, запропонувавши (на безкоштовних умовах) провести на сторінках «ТК» опитування щодо потенціалу державних інформаційних агентств (у рамках діяльності Міжвідомчої комісії з питань інформаційної сфери при Кабінеті міністрів)».

Центр незалежного тестування: «Є прагнення влади впровадити у 2006 р. зовнішнє тестування, яке базуватиметься на наших розробках».

Міжнародний Фонд «Відродження»: «Виданий указ президента, в якому Міністерству освіти запропоновано впровадити систему зовнішнього тестування у 2006 р. Проведено парламентські слухання з питань створення Суспільного мовлення; у першому читанні прийнятий Закон «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення» (нова редакція). Наші рекомендації були взяті до уваги при розробці заходів щодо виконання у 2005 р. Плану дій Україна—ЄС (Розпорядження Кабміну від 22 квітня 2005 р.)».

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД): «4—5 років тому в Міністерстві економіки почали робити квартальні прогнози за нашим стандартом, після року стажування їх працівників у МЦПД. У 2001 р. зробили проект технічної допомоги для уряду щодо консультацій з громадськістю. Розпочалася ера громадських рад (інша справа, що ми вважаємо, що це зовсім неправильна і навіть шкідлива форма)» — за старої влади.

Центр економічного розвитку: «Ряд проектів з приватизації в 1991—2004 рр.» — за старої влади.

Інформаційно-консультативний центр «Міжнародна освіта»: жодного.

Центр ринкових реформ: «Частково, окремі елементи реформування влади, управління макроекономікою, захисту прав власності, становлення механізмів взаємодії влади й інститутів громадянського суспільства».

Агенство гуманітарних технологій: «Мета вступу до ЄС знята з порядку денного».

Український фонд культури: «Створено Державний орган по переміщенню історичних і художніх цінностей при Міністерстві культури України. Частково вирішуються питання, щоправда, не завжди науково обгрунтовано, з перейменування вулиць, майданів, надання імен установам, учбовим і культурним закладам».

Інститут проблем законодавства ім.Я.Мудрого: «Аналітичні коментарі Інституту використовують у своїй діяльності депутатські групи та фракції, комітети Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, з питань промислової політики і підприємництва, у закордонних справах та з питань Європейської інтеграції, Міністерство фінансів України, Міністерство внутрішніх справ України».

ПРООН «Безпечне середовище для молоді»: «Реалізується доктрина освітньої політики та стратегія реформування освіти. Впроваджуються рекомендації щодо моніторингу якості освіти. На шляху до прийняття Доктрини молодіжної політики».

Інститут конкурентного суспільства: «Процедура пришвидшеного перегляду регуляторних актів, встановлена указом президента України «Про деякі заходи щодо забезпечення здійснення державної регуляторної політики».

... І навіть сама звертається
за допомогою. Зрідка

Чи зверталася влада ініціативно до НУО з пропозицією передати їй наявні напрацювання? Найбільше до наших респондентів зверталися представники Кабінету міністрів — такі звернення засвідчили 55,9% опитаних. Варто зазначити, що сама Юлія Тимошенко зверталася лише до трьох «мозкових центрів». На другому місці за активністю — секретаріат президента (його представники зверталися до понад третини (35,3%) анкетованих НУО; ще 11,8% опитаних повідомили, що до них зверталися «від президента»). Третя позиція — за Верховною Радою (32,4%). Представники місцевої влади зверталися лише до п’яти опитаних НУО.

Найменш активним виявився секретар РНБО — він звертався лише до одного з 34 чи не найкращих аналітичних центрів країни.

Понад чверть (26,5%) респондентів повідомили, що до них зверталися інші, не зазначені в переліку установи або посадовці, серед яких — віце-прем’єри (тут, та у відповідях на інші питання, найчастіше називають Миколу Томенка), Центральна виборча комісія, Конституційний суд України, наукові, навчальні, інформаційні установи та організації, Державний комітет нацміграції, Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва, облдержадміністрації.

Жодної уваги влада не виявила до кожної четвертої з опитаних аналітичних структур...

Пригадуються слова Ілька Кучеріва (Фонд «Демократичні ініціативи»), сказані ним на Всеукраїнській конференції «Українські мозкові центри та уряд: ініціатива — діалог — співпраця» влітку 2000 р.: «Конференцію організовано з ініціативи Прем’єр-міністра України Віктора Ющенка, який висловив ідею про співпрацю і діалог між українськими аналітичними центрами, що хочуть реально впливати на публічну політику, і урядовцями, що фактично займаються втіленням політики... Сьогоднішня конференція є великою мірою знаковою, позаяк вона зорганізована з ініціативи прем’єр-міністра, людини, яка займається реальною політикою, і яка хоче з нами співпрацювати».

Цього літа в нашій анкеті Ілько Кучерів написав, що нова влада не реалізувала жодного його проекту і «що влада не бачить у третьому секторі інтелектуального партнера». Коментарі — зайві.

...А платить за дослідження — ще рідше

Питання було простим як правда: чи зверталися до вас представники нової влади з пропозицією виконати за рахунок бюджету державне замовлення (проаналізувати проблему, запропонувати шляхи її вирішення, розробити програму, законопроект, інше), і якщо такі звернення були, то, від кого саме?

Відповідь, загалом, виявилася так само простою: щоб так, то ні.

З такими пропозиціями представники нової влади зверталися лише до шести з опитаних НУО. Чотири — отримали такі пропозиції від міністерств; по одній — від секретаріату президента, Верховної Ради, «інших центральних органів виконавчої влади» та місцевої влади. Ігор Бураковський додав, що з секретаріатом президента така співпраця «лише налагоджується», а щодо міністерств, то «виграли кілька тендерів на дослідження, оголошених Мінекономіки. Періодично представники різних міністерств та відомств звертаються в робочому режимі з різних питань, але як такого держзамовлення немає». Його резюме: «Система отримання органами влади результатів досліджень та управління ними з тим, щоб отримати дійсно економічно обґрунтовані рішення, сьогодні практично відсутня».

Абсолютну апатію чи то до напрацювань опитаних НУО, чи то до необхідності сплати за них коштів виявили президент та секретар РНБО, не звернувшись з відповідною пропозицією до жодної з НУО жодного разу. Більшість (79,4% респондентів) визнали, що з пропозиціями оплачуваних досліджень влада до них не зверталася взагалі. А Анатолій Ткачук ображено відзначив, що представники влади «не заплатили за виконану роботу». Олександр Пасхавер (Центр економічного розвитку) був лаконічним: «від нової влади — тільки безкоштовно». Ось так.

Тому яйцеголові змушені жити
«на вільних хлібах»

Пам’ятаєте, що означав цей вислів? Коли господар не міг (чи не хотів) годувати своїх працівників, він відпускав їх годуватися деінде...

Ми попросили наших респондентів розповісти про джерела підтримки діяльності їх НУО.

З’ясувалося, що переважна більшість (88,2%) «мозкових центрів» продовжують фінансуватися грантами західних фондів; 41,2% — існують за рахунок спонсорських внесків вітчизняного бізнесу, 6,1% респондентів додали благодійні внески, а Віра Канівська уточнила, що у випадку її організації це «не внески, а фінансування проектів».

Часто самі НУО не хочуть мати справу з бюджетними коштами, оскільки, очевидно, це не стільки гроші, скільки багато клопоту з КРУ чи іншими контролюючими структурами. Багатому замовникові-бізнесмену теж, як правило, простіше заплатити готівкою. Адже ми й досі маємо недосконале законодавство, що змушує НУО тримати свої фінансові справи в тіні, бо в іншому разі організація втрачає статус неприбуткової.

По майже 12% НУО живиться замовленнями з боку неурядових структур (партій, профспілок, наукових закладів тощо) та держзамовленнями, що фінансуються з бюджету. Майже 10% — мали додаткові варіанти відповіді: Оксана Гарнець
(ПРООН) вказала, що «джерелом фінансування є бюджет ПРООН та внески держав і організацій-донорів», а Ігор Бураковський до зазначеного додав: «окремі обмежені за кількістю та сумами проекти, які розподіляються на конкурсній основі... тендери, які оголошуються Єврокомісією, Програмою розвитку ООН, Світовим банком тощо, а також... кошти через проекти технічної допомоги Україні», та сумно уточнив, що «індивідуальні» консультації не оплачуються»...

І так усе буде й надалі

Таке не дуже втішне припущення напрошується з узагальнення відповідей наших респондентів на два останні запитання анкети.

Перше з цих останніх запитань: чи залучає влада експертів НУО для обговорення та аналізу актуальних проблем і пошуку шляхів їх вирішення?

Так, але скоріше для відомої «галочки», щоб створити враження громадського обговорення питання — саме такий варіант відповіді відзначили майже половина (47,1%) респондентів. Анатолій Ткачук зазначив, що «є різні варіанти, Р.Безсмертний та А.Матвієнко залучали дуже активно, інші міністерства, що нібито щось обговорювали з громадськістю, робили це не за потребою, а задля піару чи моди».

Експертів кожного дев’ятого НУО влада ні до яких обговорень і пошуків не залучає.

Водночас, майже половина (47,1%) анкетованих НУО відзначили, що їх експертів влада залучає активно та ефективно, — але кожен четвертий з оптимістів слово «ефективно» жирною рискою викреслив. А Ігор Бураковський до цього ще й додав: «Таке залучення поки що не є ефективним, тому що до цього часу представники влади не можуть чітко сформулювати «замовлення» та сформувати взаємоприйнятний механізм співробітництва».

Питання друге й останнє: чи достатньо влада використовує потенціал третього сектору?

Використовує, але недостатньо — вважає переважна більшість (73,5%) опитаних. А кожен п’ятий (20,6%) — визнав, що влада поки що не бачить у третьому секторі інтелектуального партнера. 3% опитаних не знайшлися, що й сказати.

І лише одна Віра Нанівська, добра й оптимістична людина, зазначила, що «нарешті інтелектуальний потенціал аналітичних неурядових організацій затребуваний». І додала: «але влада поки що не дуже розуміє, що і як саме мала б робити з НУО»...

Ось тут і виникає згадане вище припущення — особливо, якщо пригадати і фразу Ігоря Бураковського про неспроможність представників влади (окремих, звичайно) чітко сформулювати завдання для аналітиків. Адже для того, щоб чітко сформулювати завдання, потрібно чітко бачити проблему — по-перше, хотіти бачити, по-друге, вміти, саме в такій послідовності. І оскільки запідозрити людей влади в недалекоглядності важко — високо сидять, далеко бачать, то виникає враження, що наявність купи проблем і багатьох фронтів боротьби з ними когось цілком влаштовує... Якщо це так, то тоді — що НУО владі, і що влада НУО?

Замість висновку

Як бачимо, нова влада, за відсутності власних чітких планів розвитку країни, не особливо поспішала використовувати пропозиції «третього сектору». Можливо, це стало однією з причин втрати чи не найголовнішого в післяреволюційних умовах — часу. А з ним і того небаченого суспільного кредиту, про який не раз ішлося, — довіри і підтримки громадян.

Новій (поки що) владі варто навчитися не лише гасити пожежі, але й попереджати їх завчасно, грати на випередження — і робити це все дійсно на користь країни і її громадян. Якщо сьогодні, вже в оновленому складі уряду, не розпочати з формування стратегії, а продовжувати кидати всі сили, за словами екс-міністра праці і соціальної політики, а тепер віце-прем’єра Кириленка, «на всі напрями, як під Сталінградом», то втрати можуть стати непоправними. І добре, якщо лише для нині все ще нової влади...

Щоб машина стратегічного бачення проблем і стратегічних реформ запрацювала, владі насамперед варто розробити єдиний стандарт подання пропозицій від аналітиків НУО, відібрати кращі (обов’язково заплативши за них!) і втілювати їх у життя. Можливо — за допомогою і безпосередньою участю тих самих яйцеголових, які ці аналітичні напрацювання пропонують. Як це практикується в тих країнах, до кола яких ми так прагнемо ввійти...

А поки що ситуація залишається незмінною, стабільною, як було прийнято говорити за старої влади. Новий глава і головний стратег держави мовчить. Зате щодня на блакитному екрані в оселі звичайного громадянина України з’являється черговий чиновник, щоб розповісти, як багато його відомство (міністерство, уряд) для нього, громадянина, працює, і які вже є здобутки (і їх не бачить тільки сліпий), і які будуть буквально завтра вранці. Ці появи і ці оповідки дедалі більше нагадують серіал — якщо і пропустив з півсотні серій, то нічого не втратив...

Допоможу владі у розвитку країни.

Підпис: третій сектор

Що владній команді необхідні кардинальні зміни, було зрозуміло вже наприкінці минулого політичного сезону, коли настав час порівнювати обіцянки на Майдані та реальні досягнення. Попри демократизацію ЗМІ, відкритість владних дій, поодинокі реформи, в постреволюційній Україні не сталося головне - якщо не «економічне диво», то бодай економічний прорив. Але ж саме завдяки розробці та введенню в дію «нових колій», якими у 2000-му поїхав потяг української економіки, здобув свого часу визнання Ющенко-прем’єр. І саме неспроможністю створити такі «колії» у кожній сфері життя країни (економіки, права, соціальній, гуманітарній сферах тощо) розчарували Ющенко-президент і його команда після півроку повноцінного владарювання.

Декларативно - бажання діяти було. Підвели, очевидно, крім суперечок у самій команді, інтелектуальний потенціал і креативність.

У західних країнах розробками стратегічних планів розвитку, поряд із владою, займаються експерти мозкових центрів. Тому виникло запитання - чи звернулася нова влада на чолі з Віктором Ющенком (який ще на посаді прем’єра багато говорив про співпрацю з третім сектором) до бодай найуспішніших неурядових організацій (НУО) по такі розробки стратегічних планів, а чи продовжувала робити «те, не знаю, що»? У пошуку відповіді на це запитання влітку, наприкінці минулого політичного сезону, ми провели анкетування 34 керівників українських найуспішніших громадських організацій.

Щоб з’ясувати, чи робота наших мозкових центрів така ж плідна, як на Заході (і чи справді вона заслуговує на увагу з боку влади), в одному із запитань ми попросили керівників НУО назвати, щонайменше, три напрацювання їхніх організацій, які, як вони вважають, мали б зацікавити владу. Пропонуємо відповіді.

Український центр економічних і політичних досліджень ім.О.Разумкова: «Концепція державної енергетичної політики України до 2020 року. План дій у сфері зовнішньої політики України. Проект Закону України «Про державне стратегічне планування». Методологія аналізу сфери безпеки. Пропозиції доповнень до законів України «Про основи національної безпеки України» та «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави». Пропозиції стосовно напрямів і конкретних заходів реструктуризації оборонної промисловості України. Пропозиції до Плану дій України щодо членства в НАТО. Концепція (основи державної політики) інформаційної безпеки України. Пропозиції з законодавчої регламентації статусу, прав і гарантій діяльності парламентської опозиції. Заходи з удосконалення законодавчого процесу у Верховній Раді, забезпечення відкритості і прозорості в її діяльності. Пропозиції з удосконалення чинного законодавства з питань державної служби (стосовно етичних стандартів діяльності державних службовців, механізмів розмежування бізнесу і влади). Концепція державно-конфесійних відносин в Україні. План дій з подолання масової бідності, усунення поляризації суспільства, забезпечення соціальної солідарності суспільства».

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій: «Запровадження інституту незалежного регулятора тарифів на послуги залізничного транспорту. Аналіз економічних наслідків вступу України до СОТ. Аналіз еволюції Спільної аграрної політики ЄС в контексті наслідків для України. Аналіз доцільності заміни ПДВ іншими податками».

Центр політико-правових реформ: «Концепція адміністративної реформи (нова редакція). Проект закону про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади. Проект закону про місцеві державні адміністрації (нова редакція). Концепція розвитку правосуддя. Проект закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій». Проект закону про доступ до судових рішень. Чимало інших законопроектних напрацювань у сферах адміністративної та судової реформ».

Інститут громадянського суспільства: «Проекти законів: «Про територіальний устрій України», «Про непідприємницькі організації», «Про внесення змін до Земельного кодексу України» (вирішення проблеми правовстановлюючого документа на землю). Також цілий ряд розробок про залучення громадськості до вирішення проблем громади, про статус депутатів місцевих рад тощо».

Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України: ««Нова зовнішня політика для нової України» (спільно з Центром Разумкова). «ГУАМ - тест на здатність». «Цілі й засоби нової регіональної політики України»».

Академія української преси: «Законопроект «Про Суспільне телерадіомовлення в Україні». Інші наші продукти не потребують втручання влади, а, навпаки, мають гарантувати її невтручання (наприклад, моніторинг політичних новин, навчання журналістів та прес-секретарів, видання підручників та навчальних посібників для них, висвітлення діяльності Європейської Комісії тощо)».

Конгрес національних громад України: «Міжнаціональна проблематика: розроблено проект концепції етнонаціональної політики України, проект закону національно-культурної автономії, низку проектів з виховання міжетнічної та міжконфесійної толерантності (міжнаціональний дитячий табір, клуб толерантності, програма «Толерантність - уроки Голокосту»».

Всеукраїнська рада захисту прав та безпеки пацієнтів: «Досвід створення та діяльності юридичної клініки з питань медичного права (надання безкоштовної юридичної допомоги громадянам). Досвід проведення інформаційно-просвітніх компаній з профілактики епідемії туберкульозу. Досвід роботи з незалежними експертами, громадськими організаціями щодо залучення до реалізації цільових програм, наприклад: «Впровадження в практику діяльності закладів охорони здоров’я європейських стандартів лікування захворювань, що передаються статевим шляхом», «Методичні рекомендації щодо організації та проведення дезінфекційних заходів в установах пенітенціарної системи». Аналітичні експертні оцінки щодо деяких законопроектів із питань охорони здоров’я. Методичні рекомендації щодо запровадження договірних засад між лікувальним закладом (лікарем) та пацієнтом».

Комітет виборців України: «Поправки до законодавства про вибори, навчальні посібники членам виборчих комісій».

CASE-Ukraine (Центр соціально-економічних досліджень): «Модель макроекономічних та бюджетних показників і побудований на її основі прогноз. Аналіз ситуації з приватизацією та пропозиції щодо захисту прав, які власники отримали в ході приватизації. Аналітична записка «Соціально-економічні наслідки зміни форм власності та відносин власності у ході економічних реформ»».

Фонд «Євразія»: «Нова редакція концепції адміністративної реформи (грант Центру політико-правових досліджень). Аналітична доповідь консорціуму аналітичних центрів - «100 днів». Брошура А. Ткачука «Для чого мені потрібна адміністративна реформа» (в роботі)».

Громадський рух «Віче України»: «Стратегічний План Розвитку Країни на 20 років. Модель адміністративно-територіальної реформи. Модель реформи системи освіти. Модель реформи комунального господарства. Модель легалізації економіки».

Українська гельсінкська спілка з прав людини: «Проект нової редакції Закону «Про інформацію» (включно з доступом до інформації). Реформа кримінально-процесуального законодавства та практики правоохоронних органів з метою усунення катувань, жорстокого поводження та свавільних арештів. Проект закону про перехоплення телекомунікацій, що реформує та приводить у відповідність до європейських стандартів систему зняття інформації з каналів зв’язку (телефон, інтернет тощо)».

Фонд «Демократичні ініціативи»: «Комунікаційно-просвітницька кампанія щодо членства України в ЄС та НАТО. Використання аналізу громадської думки при формуванні державної політики. Умови існування громадських організацій».

Лабораторія законодавчих ініціатив: «Організація щоденно працює над підготовкою аналітичних матеріалів, присвячених аналізу державної політики в різних сферах. На основі цих матеріалів, як правило, готуються чіткі та обґрунтовані рекомендації, які повинні зацікавити органи державної влади. Тематикою останніх досліджень стали такі проблеми: вдосконалення інституційних механізмів європейської інтеграції України, інституту відповідальності за виборчі порушення, кредитування сільськогосподарського виробництва, використання механізму парламентських слухань та слухань у комітетах як інструменту контрольної функції парламенту, структурні аспекти реформування системи відшкодування ПДВ, законодавчі імплементації Плану дій Україна - ЄС, соціальних стандартів тощо. Серед інших ініціатив слід відзначити підготовку бази, яка стане основою для інтерактивного обговорення державної політики. Виконується також проект «Парламентський моніторинг», який забезпечує громадський контроль за законодавчим процесом».

Всеукраїнська мережа ЛЖВ: «Зміни до Закону України «Про рекламу», які стосуються соціальної реклами (це має заохочувати власників рекламоносіїв відводити більші площі для соціальної реклами). Зміни до Кримінального кодексу України, які стосуються статей 130 і 139. Необхідність впровадження в Україні замісної терапії».

Молодіжний центр «Соціум ХХІ»: «Дослідження чинного законодавства в соціальній сфері та розробка рекомендацій до законопроекту «Про соціальну роботу». Розробка інноваційної моделі надання соціальних послуг для вразливих груп населення, у співпраці з Міністерством праці та соціальної політики. Всеукраїнське дослідження «Медіа-іміджі ВІЛ/СНІД в Україні»».

Форум видавців: «Державна політика у сфері книговидання та розповсюдження. Програма пропаганди та підтримки дитячого читання. Просування української літератури за кордоном».

Українська асоціація видавців періодичної преси: «Закон про роздержавлення ЗМІ. Програма взаємодії ЗМІ та влади «Вісім кроків назустріч владі»».

Асоціація керівників шкіл міста Києва: ««Стратегія реформування освіти в Україні», «Рекомендації з освітньої політики», розроблені спільно з міжнародними донорськими організаціями. Базовий стандарт професійної діяльності директора загальноосвітнього навчального закладу та програма модернізації системи підвищення кваліфікації керівних кадрів школи. Навчальна програма інтегрованого курсу для 9-11 класів «Європейські студії» та пакет навчально-методичного забезпечення цього курсу - підручник для учнів, методичний посібник для вчителів, рекомендації з організації позакласної роботи та шкільних євроклубів».

Всеукраїнська профспілка «Незалежна медіа-профспілка України» (НМПУ): «Напрацювання щодо створення Суспільного мовлення в Україні. Дослідження типових порушень прав журналістів під час висвітлення виборів (період дослідження - 2004-2005 роки, разом - 14 місяців), яке можна використати для поліпшення законодавства в цій сфері. Пропозиції щодо укладання галузевої тарифної угоди для ЗМІ, що може покращити умови роботи журналістів (у першу чергу - це легалізація зарплат та соціальних виплат). Також ми готові розробити пропозиції щодо роздержавлення ЗМІ».

Громадська організація (ГО) «Телекритика»: «Специфіка діяльності нашої ГО - у виданні щоденно оновлюваного Інтернет-сайту, щомісячного профільного журналу. Тобто ми перш за все займаємося журналістикою, а не аналітичними дослідженнями. Водночас ми, безумовно, в редакційних публікаціях та публікаціях наших авторів пропонуємо конкретні шляхи для вирішення тих чи інших проблем у нашому інформаційному просторі. Наприклад, щодо забезпечення прозорості медіа-бізнесу, взаємостосунків влади з медіа, редакційної політики державних (суспільних мовників), покращення якості інформаційних продуктів, легалізації рекламного ринку та зарплатні журналістів тощо».

Центр незалежного тестування: «Розроблено технологію зовнішнього стандартизованого тестування навчальних досягнень, яку можна застосовувати на випускних/вступних іспитах для їх прозорості. Аналітичний звіт щодо явища приватного репетиторства при підготовці до вступу до вищих навчальних закладів в Україні та у порівнянні з іншими країнами. Методика самооцінювання якості роботи школи, яку можна застосовувати для залучення громадськості до процесів оцінки діяльності і розвитку школи».

Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ): «За сприяння та з ініціативи МФВ серед десятків інших важливих законопроектів (аналітичних матеріалів) створено, у тому числі, такі три:

1) Розробка стратегії та фінансового плану втілення системи зовнішнього тестування у навчальних закладах України.

2) Аналітична доповідь із рекомендаціями «Посилення співпраці між Україною та ЄС щодо утвердження верховенства права в Україні» (права та основні свободи людини, доступ до правосуддя, належне врядування, протидія корупції та юридична освіта).

3) Аналітичні розробки Коаліції громадських організацій «Суспільне мовлення», які частково втілені у проекті Закону України «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення» (нова редакція)».

Міжнародний центр перспективних досліджень: «Квартальні передбачення, політичний коментар, споживчі настрої, план для президента, посібник щодо проведення публічних консультацій, посібник щодо економічного регулювання природних монополій. Регуляторна реформа у житлово-комунальному господарстві України, два підходи до технічної допомоги. Шаблони документів про державну політику (зелена та біла книги). Супроводжувальна записка до законопроекту про телекомунікації».

Центр економічного розвитку: «Приватизація, управління державною власністю, державне регулювання бізнесу».

Інформаційно-консультативний центр «Міжнародна освіта»: «Дослідження розвитку студентського самоврядування в Україні».

Центр ринкових реформ: «Стратегічна програма трансформації та розвитку України. Конституційна перебудова системи президентської, урядової та парламентської влади. Реформування інститутів державної власності, фінансів і влади».

Фонд «Європа ХХI»: «Щорічна аналітична доповідь про стан і розвиток організацій громадянського суспільства у вибраних регіонах України «Корені трави. Розвиток громадянського суспільства». «Електоральний портрет України». «Кордони між державами і кордони між людьми: політика щодо подолання нових ліній поділу» (дослідження проблеми українсько-польського прикордоння). «Розвиток толерантності у поліетнічному суспільстві» (аналітична доповідь і пропозиції до змін у законодавстві). «Стан і перспективи оптимізації доступу до інформації» (дослідження, аналітична доповідь щодо проблем доступу соціально вразливих груп до інформації). Моніторинг стану громадянської активності у вибраних регіонах. Аналіз фінансування політичних партій і виборів».

Агентство гуманітарних технологій: ««Прискорення економічного росту України: пріоритетні завдання». «Україна-ЄС: на шляху до 4 свобод». «Стратегія вступу до СОТ»».

Український фонд культури: «Законопроект про внесення змін до Закону «Про благодійництво та благодійні організації», яким би передбачалося заохочення меценатства в галузі культури. Пропозиції про відродження з держаним статусом Української академії архітектури, яку було створено у 1945 році, а потім зліквідовано, що призвело до безконтрольності у забудові міст і сіл України. Пропозиція про створення Державного комітету з охорони пам’яток історії та культури».

Інститут проблем законодавства ім. Я.Мудрого: «Аналітичні коментарі до законопроектів, внесених на розгляд Верховної Ради України».

Програма розвитку ООН (ПРООН) «Безпечне середовище для молоді»: «Дослідження проблем молоді. Експертиза молодіжного законодавства. Аналіз моделей студентського самоврядування».

Інститут конкурентного суспільства: «Регуляторна реформа, спрощена система оподаткування, адміністративна реформа».

Отже, напрацювання у третьому секторі справді є. І, очевидно, вже новим наближеним до президента особам та майбутнім новим (чи старим) керівникам міністерств і відомств варто звертати на них більше уваги, використовувати ці напрацювання у своїй діяльності. Бо інакше реальною залишатиметься загроза, що й у новому політичному сезоні влада, на яку покладається стільки сподівань, працюватиме «так, не знаю, як». А ми разом із нею йтимемо «туди, не знаю, куди». І цілком, на жаль, можливо, що без участі в управлінні країною «третього сектору» прийдемо до «третього світу». Гра слів...

1 Тут і далі, сума відповідей, як правило, перевищує 100% – з огляду на те, що респонденти відзначали кілька варіантів відповіді. Це зрозуміло: кожна НУО має не одне напрацювання, контактує не з однією структурою влади, має різні результати цих контактів, фінансується не з одного джерела і т.д.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво