Логіка дій та абстрактність цифр

Поділитися
«Як там бюджет?» Це запитання нині у всіх на вустах. Проте що там, усередині документа, наперед розрекламованого як соціально справедливий і навіть революційний, не знає достеменно ніхто поза Міністерством фінансів...

«Як там бюджет?» Це запитання нині у всіх на вустах. Проте що там, усередині документа, наперед розрекламованого як соціально справедливий і навіть революційний, не знає достеменно ніхто поза Міністерством фінансів. І цю «страшну таємницю» Мінфін береже не гірше за казкове яйце з голкою, що мала знищити Кощія.

З одного боку, це не дуже добре для уряду, який написав на своїх прапорах «Прозорість» і «Відкритість». А з іншого… Тривають останні доопрацювання. Остаточне затвердження Кабміном проекту закону «Про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів» заплановане на цю суботу, 19 березня. То навіщо ж на початку тижня розповідати суспільству про низку непопулярних для чималої частини бізнесу заходів, коли можна відкласти цей «сюрприз» на потім? Навіть до наступного понеділка, коли, швидше за все, документ надійде до Верховної Ради і йому присвоять реєстраційний номер…

Обговорення в сесійній залі нового варіанта бюджету на 2005 рік буде бурхливим, це можна прогнозувати наперед. А поки не розпалилися політичні пристрасті, поки країну не збурено численними звинуваченнями різного роду лобістів, ми в розмові з міністром фінансів Віктором ПИНЗЕНИКОМ намагалися об’єктивно розібратися в найпекучіших проблемах у бюджетній та податковій сферах, а також із логікою урядових рішень — як практично вже підготовлених, так і подальших.

— Для початку, аби збагнути реальний масштаб проблем, хотілося б уточнити обсяги прихованого дефіциту бюджету на нинішній рік. Останні цифри, що лунали з вуст урядовців, — спочатку 32, а за кілька днів — уже 36 млрд. грн. Чи це ще не остаточно?

— ... (хитає головою на знак згоди)

— А взагалі оригінально було під час публічного звіту Мінфіну про виконання бюджету 2004 року почути від міністра: «Вас цікавить аналіз ситуації чи цифра?..» Невже з цифрами так погано, що вони геть не відповідають реаліям?

— Не відповідають.

— І що ж далі? Як працюватиме Мінфін — покладаючись на ваш досвід, інтуїцію?

— І на інтуїцію також. Оскільки стикаємося із суцільними парадоксами. Я ще не перевірив даних, але не сумніваюся, що коли зіставити обсяги імпорту в натуральному вираженні в лютому 2005-го до лютого 2004-го, то буде спад. Але вже маю статистику в доларах: зростання на 20%.

Або пригадайте кількарічної давності статтю вашого автора Віктора Пинзеника про ПДВ, де він порівняв статистику німецьку із статистикою українською. Мова йшла про «дірку» в півтора мільярда між тим експортом, який показує Німеччина, та імпортом, що його показує Україна. Так, існують певні відмінності в методології розрахунків, але цим неможливо пояснити таку величезну розбіжність.

Тому не в статистиці проблема, а у відсутності влади, яка хотіла навести порядок. Тепер почали його наводити. У зв’язку з цим дуже важко прогнозувати бюджетні параметри.

Навіть розуміючи логіку рішень, навіть маючи базу даних про перші, досить оптимістичні результати, ми закладатимемо в проект бюджету песимістичні прогнози. Бо прорахувати всю сукупність майбутніх результатів дуже складно. Хто може взяти на себе відповідальність за те, якого обсягу легалізації досягнемо насправді? Ми розуміємо, що масштаби колосальні. Але це не означає, що в бюджет можна записувати будь-яку цифру зі стелі.

— І все-таки, яким буде дефіцит держбюджету?

— Ми зараз виходимо на 5,4 млрд., а в грудневому варіанті бюджету було 8,6 млрд. Але це не дуже принципове питання. Принципово те, що дефіцит повністю покривається за рахунок приватизації.

За перші два місяці отримано 130 млн. грн. надходжень від приватизації. Це проблема. Але я сподіваюся, що найближчим часом тему 20—30 підприємств, по яких потрібно зробити доплату, вдасться закрити. Тому сума в 5,4 млрд. грн. не видається обтяжливою. Але наголошую: нічого принципово не зміниться, навіть якщо дефіцит залишити на рівні 8,6 млрд. грн. Бо це два відсотки ВВП.

— Ви сказали, що дефіцит бюджету повністю пов’язаний із надходженнями від приватизації, однак я не зрозуміла, як так виходить. Адже тільки на внутрішньому ринку уряд із початку року запозичив понад два мільярди гривень. 5,4 плюс 2,2...

— Ви наводите цифру позики, але випускаєте з уваги, що відбувалося й погашення боргів. За перший квартал у нас загальний обсяг боргу зменшиться. Більше того, в березні ми не отримаємо 173 млн. дол. — це майже мільярд гривень — позики від Світового банку. Хоча в балансі бюджетних доходів ця сума є.

— Це не пов’язано з якимись політичними рішеннями?

— З боку Світового банку? Ні. Рішення обійтися без цієї суми на урядовому рівні ще не прийняте, але ми запропонували прем’єр-міністру зробити такий крок.

Було два варіанти — або взяти ці гроші від Світового банку в межах ПСП-2 (Програмної системної позики) і почати нову позику, третю, або ж одразу почати готувати нову програму й цю суму одержати в рамках першого її траншу. Більшість в уряді схиляється до другого варіанта, оскільки ми закриваємо бюджетні питання березня і без запозичень від Світового банку.

— Наскільки я розумію, нині ситуація з наповненням бюджету не критична? Завдяки чому?

— Перш за все ми виконали план по доходах двох місяців. Я бачу цифру перевиконання бюджету за березень. Та оскільки міністр фінансів має бути песимістом, він не буде її озвучувати. Але план березня ми перевиконаємо.

— Головною причиною нинішнього перегляду бюджету вважається підвищення мінімальної пенсії до прожиткового мінімуму, тобто 332 гривень, яку треба було виплачувати вже з січня, тож тепер ідеться про доплати…

— Причина не тільки в цьому. Якби я був бухгалтером, то тільки б із цього й виходив. Однак Міністерство фінансів не має права уподібнюватися бухгалтерії. Гаразд, закриваємо «дірку» цього року, але що буде з Пенсійним фондом наступного, 2006-го? Катастрофа...

— І не дивно, бо жодна країна не робила мінімальну пенсію вищою за мінімальну зарплату.

— Ви абсолютно правильно показали проблему. І стосується вона нібито лише балансу бюджету 2005 року, але 31 грудня життя в країні не закінчується. Тому ми мусили вирішувати проблему фінансового забезпечення Пенсійного фонду на тривалішу перспективу. У бюджет нинішнього року закладено речі, можливо, й не пов’язані безпосередньо з наповненням Пенсійного фонду — їх і без того треба було вирішувати. Але ми робимо більший прорив, аби підтягнути Пенсійний фонд.

До сьогодні мінімальна зарплата, особливо в бюджетній сфері, росла нижчими темпами, ніж середня. Ми ж передбачаємо її зростання на рік з 237 до 300 грн. — тобто на 26,5%. А в бюджетній сфері середня зарплата зросте на 57%.

Тобто ми розв’язуємо одразу кілька проблем — наповнення Пенсійного фонду і проблему лікаря, вчителя, пенсіонера.

І ще одну проблему могли забути, але не забули — впровадження тарифної сітки. Ми в принципі не в змозі відновити її повністю, бо ціна питання — 43 млрд. грн. Але якщо не зробити початкових кроків зараз, з цією справою не впораємося ніколи. Мінфін ініціював перший крок — розширення діапазону окладів, підняття престижу кваліфікованої праці. Мали диференціацію окладів у бюджетній сфері на рівні 3,1, виходимо на 3,35, а потрібно досягти 4,5. Тобто зарплату кваліфікованому вчителю, лікарю піднімаємо більше, ніж мінімальну.

— А тарифну сітку все-таки буде колись відновлено повністю, як ви вважаєте?

— Звичайно. Можливо, й цього року одним кроком не обмежимося. Дивлячись якою буде реакція на нинішні рішення і як складатиметься ситуація.

— Якщо ми вже взялися до аналізу видаткової частини, якою є загальна концепція змін?

— Різке збільшення частки витрат, пов’язаних із природою бюджету. Тобто розширення соціальних послуг, того, що турбує людей. Мова йде не тільки про зарплату, а й про збільшення грошового забезпечення і рядового, і начальницького складу. Коли вже ми започаткували програму «Контрабанда — стоп!», то мусимо дбати не тільки про адміністрування, зниження митних тарифів, а й про інший аспект. І вже подбали: в пропонованому варіанті бюджету закладено кошти на підвищення вдвічі зарплати митникам. Тим, хто стоїть на кордоні, де найбільший ризик контрабанди. І по чиновниках робимо крок, підвищуючи їм зарплату.

— Шляхом скорочення штатів та перерозподілу наявних ресурсів?

— Ні, не тільки. Скорочення — то лише додатковий ресурс.

— У Мінфіні відбуваються скорочення?

— Ще ні. Але ми запропонуємо кожному міністерству: скоротіть на 10% штат — і ви піднімете зарплату більше, ніж це закладено в бюджетних розрахунках. Єдине, що залишається, — проблема різних видів пенсійного забезпечення, але вона надзвичайно складна і ми не в змозі її навіть зачепити, не те що вирішити. В принципі, всіх громадян необхідно виводити на єдину пенсійну систему. Дуже погано, коли всім по-різному нараховують пенсію. Одним — 90% зарплати, іншим — тридцять чи сорок.

— Ви хочете скасувати всі двадцять із лишком спеціальних пенсійних законів?

— Не про скасування йдеться мова. А про те, щоб усіх плавно перевести в режим єдиного пенсійного забезпечення. Наприклад, чиновникові платити гідну зарплату, щоб навіть на загальних підставах пенсія у нього виходила вищою...

— Однак, коли діяти через зарплату, такий перехід забере років із двадцять…

— Ні, не двадцять. Менше. Ми не прораховували точно, оскільки не готові до цього рішення. Але саму філософію в уряді вже обговорювали.

— Вікторе Михайловичу, а тепер спробуймо так само детально проаналізувати дохідну частину бюджету. Звідки візьмуться доходи для покриття прихованого дефіциту? Цифри ви називати не хочете, і я вас розумію...

— Ні, справа не в тому, що не хочу. Є певний елемент умовності. Навіть коли я доповідав на засіданні уряду й говорив про збільшення видатків на зарплату на 5 млрд., які лягають нібито на збільшення дефіциту… Насправді ви ж розумієте, що тут не існує лінійної залежності. Від вищої зарплати будуть додаткові пенсійні відрахування, отже, зменшиться обсяг дотацій із бюджету Пенсійному фонду. Із зарплат буде сплачено 13% прибуткового податку, які надійдуть до бюджетів місцевих. Плюс ПДВ при купівлі товарів на споживчому ринку, який піде в державну казну, і так далі. Тому не дивуйтеся, коли будете чути різні цифри — дивлячись як рахувати.

Мені хотілось би, щоб Міністерство фінансів розуміли всі. Тому деякі речі я спрощую навмисне. Звідси й різні оцінки, які ви вже чули і ще будете чути.

А тепер щодо джерел додаткових доходів. Перше є класичним: додаткових 6,3 млрд. грн. одержано за рахунок уточнення макропоказників. При розгляді грудневого варіанта держбюджету мали прогнозний обсяг ВВП на рівні 409 млрд. грн., зараз виходимо на 430 млрд. І знову ж таки, не все точно можемо врахувати, бо готуємо документ по державному бюджету, а частину коштів отримали місцеві бюджети, Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування від тимчасової непрацездатності, який платить допомоги на дітей. Змінюється макроекономічна ситуація — зростають власні надходження фонду, і він уже потребує меншої дотації з бюджету.

Друга частина додаткових доходів — від державного сектора. Нарешті держава почала сприймати державні підприємства як власник. Й отримуватиме на власність дохід. 50 відсотків чистого прибутку держпідприємств ітимуть у державний бюджет, для цього достатньо постанови Кабінету міністрів.

— А раніше скільки йшло?

— На папері — 15%, насправді — нуль. З однієї причини: державний сектор не показував прибутку. Але тільки-но розпочавши аналіз фінансових планів підприємств, не вдаючись навіть до перевірок «на місцевості», ми побачили фінансові потоки, які йдуть із підприємств — кооперативу «Червона дуля», фірми «Зелений мак»... Коли залізли глибше, в затрати, волосся взагалі дибки стає — повний дерибан!

— Платять за ресурси втричі дорожче...

— Абсолютно правильно! Ми виходимо на величезний ресурс.

Зараз фінансові плани всіх державних монополій («Нафтогазу України», «Укртелекому», «Укрзалізниці» тощо) перевіряє особисто прем’єр-міністр.

Хочу сказати про ще одну важливу норму, яка вже прописана постановою Кабінету міністрів, але для запровадження потребує ще одного документа — йдеться про нові принципи оплати праці керівників. Директор державного підприємства отримуватиме зарплату у вигляді відсотка від чистого прибутку. Цим держава йому каже: дорогий наш представник, не шукай лівих схем — як купити дорожче, як завищити кредити. Ти маєш інструмент для легального отримання коштів. Що більші доходи забезпечиш державі, то більше заробиш у свою кишеню.

— Відсоток оплати праці буде, очевидно, диференційованим?

— Я не готовий сказати напевно. Очевидно, що так. Це буде прописано в контракті при призначенні керівника.

Це дуже принциповий крок для розвитку державного сектора. Погано, коли прем’єр-міністр змушена контролювати фінансові плани. Це не її функція і не функція міністра фінансів. Необхідні внутрішні стимули до того, щоб сам директор був зацікавлений приносити дохід державі. Він може красти і постійно ризикувати, а тут йому кажуть — не кради, зароби чесно собі і забезпеч надходження для казни.

І, нарешті, третє джерело додаткових доходів — тіньові обороти. Там, де не платили податків.

— У нас, по-моєму, простіше сказати, де платили, аніж де не платили. Хоча, мабуть, тринадцять відсотків прибуткового останнім часом все-таки сплачували.

— Ой не скажіть… Хоча з доходами громадян ми працюватимемо в дещо інший спосіб, я його навіть уже випробував.

У мене була розмова з керівниками кількох українських компаній із великим оборотами — чи їх щось турбувало, чи я про щось випадково хотів дізнатися. Але принагідно кільком із них поставив запитання: «Яка у вас на підприємстві середня зарплата?» — «Тисяча гривень.» — «А ви можете підняти її на 500 гривень? Прохання є від уряду». — «Можу». І підняли.

Ми будемо звертатися ще і ще раз. З простим проханням: підніміть людям заробітну плату. Зробіть крок назустріч уряду, платіть легально. Ми ж знаємо по деяких секторах, скільки платиться в конверті і скільки — через банк...

— Та чи можемо ми покладатися на прохання уряду? Ви ж тільки-но самі казали: мають працювати економічні стимули…

— Я вражений, що кого не попросив — усі зробили. Поки що просто бракує часу, але ми підготуємося до розмов з керівниками компаній, порівняємо експортні ціни і реальні ціни продажу. А тоді запропонуємо: працюйте не через офшор, переводьте в Україну прибутки і живіть спокійно. Впевнений, реакція абсолютної більшості буде позитивною. А там, де такої реакції не буде, шукатимемо інші інструменти. Бо це уникнення від оподаткування. Але я бачу, що готовність до співпраці з урядом є…

Однак це ті питання, що не потребують прийняття змін до закону. Законом ми маємо закрити лазівки, які давали змогу не платити податків. Спектр дуже широкий…

— Але чи можна це робити, вносячи зміни до закону про бюджет? Згідно з Бюджетним кодексом, податкові зміни мають ухвалюватися не пізніше 15 серпня року, що передує бюджетному. Знову уряд порушує законодавство...

— Що порушує? Скажіть, будь ласка, хіба це ми залишили пенсіонерів без пенсій?

— Можна для всього знайти пояснення, однак чи не краще урядові запропонувати внести зміни до того ж таки Бюджетного кодексу?

— Тоді ви неуважно вчора мене слухали (під час публічного звіту Мінфіну про виконання бюджету за 2004 рік. — Н.Я.). Законопроект називатиметься «Про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів».

— Вікторе Михайловичу, ідеться про те, що, згідно із законодавством, зміни, ухвалені в березні 2005-го, мають діяти лише з 1 січня 2006-го...

— Тоді хай із власної кишені платять пенсії та інші соціальні виплати! Жодна людина, в якої є хоч краплина совісті, не може спокійно дивитися на те, як компанія з оборотом 4 млрд. грн. не платить ні копійки податків! Що, вклонитися її керівникові і сказати — вибач, я буду тебе оподатковувати з 2006 року?

У мене є совість і мораль! Я ніколи не пройду повз таке! При чому тут закон? У нас 47 мільйонів громадян, чи мають вони спокійно дивитися на те, як компанія ввезла імпорту на 3,7 млрд. грн., а обсяг реалізації в неї — 150 млн. грн.? У мене є матеріали… А куди поділися три мільярди гривень?

Не буде уряд чекати 2006 року!

Те, що зроблено по легалізації імпорту, — все це адміністративні дії. А треба, щоб запрацювали економічні чинники. Бо поки не буде знижено митні тарифи, завжди куплять митників.

— Перший крок уже зроблено...

— Чому тільки перший? Є вже й другий пакет — урядовий законопроект по товарах 1—24 груп. Митні ставки вирівнюються і знижуються. Ми хочемо, щоб легально платили податки.

Я бачу логіку саме в такому, пакетному підході. Тому й запропонував прем’єрові відмовитися від великого закону про зміни до Митного тарифу (інакше його довго приймали б). Ми вибрали «гарячі точки» і знімаємо напругу по них.

— Які ще «дірки» закриють пропоновані урядом зміни до бюджетного та інших законів?

— Усі існуючі.

— Що буде з вільними економічними зонами — відповідні закони скасовуються?

— У зонах платили податки?

— Дуже мало.

— Тепер платитимуть.

— То все-таки існуватимуть у нас вільні економічні зони?

— Всі повинні платити податки.

— Як звучить відповідний пункт, яким вносяться зміни до законів про вільні економічні зони?

— Можна, я наведу вам кілька цифр? Отримано пільг на 8,4 млрд. гривень, сплачено податків — на 4,5 млрд. Вбивчі цифри!

— Це стосується всіх існуючих податкових пільг?

— Тільки частини, але вони надані законами. Про що це говорить? У фінансовій системі суспільства зробили дірку. За рахунок лікаря, вчителя, пенсіонера отримали 8,4 млрд., а повернули вдвічі менше.

Однак що є метою діяльності уряду — забезпечити бізнесові умови для крадіжок чи захистити інтереси суспільства?

Урядовий законопроект передбачає рівність умов оподаткування. Податки на додану вартість і на прибуток усі мають платити за діючими ставками.

— Ми можемо сказати, що саме це вирівнювання умов оподаткування та ліквідація пільг і є основним джерелом для наповнення дохідної частини бюджету?

— Важко говорити, чи основним. Бо ми вже згадували про вилучення частини прибутку державних підприємств і монополій. Це доходи на власність. Зміни вносяться і до плати за користування надрами — де більші, де менші. Зокрема, значно зміниться плата за такий ресурс, як артезіанська вода, адже це добро майбутніх поколінь.

Коли говорити про інші ресурси бюджету, то ми маємо намір створити відкриту й прозору процедуру тендерів. Прем’єр особисто веде цей законопроект, яким буде передбачено і створення належної інформаційної бази, і конкурсність засад, і публічне — з участю всіх учасників, а також журналістів, усіх охочих — підбиття підсумків. У більшості випадків умовою перемоги буде найкраща ціна.

Що означає це рішення? Ми скорочуємо обсяг фінансування, але в натуральному вираженні забезпечення певних підприємств і галузей залишиться на попередньому рівні.

Міністерства як головні розпорядники коштів провели перегляд усіх своїх програм. Принцип єдиний — жодної соціальної статті не чіпати. Але от можу сказати про Мінфін. 65 млн. грн. закладалося в попередньому бюджеті на будівництво нової фінансової академії — ми відразу припинили фінансування. Скоротили цю програму на сто відсотків, тому що навчальних закладів у нас не бракує. Відмовилися ще від трьох чи чотирьох програм: по створенню потужностей для обробки коштовного каміння, по боротьбі з корупцією (яка корупцію хіба що породжувала), ще від якоїсь програми тристоронніх зустрічей...

— Чи плануються зміни у міжбюджетних відносинах?

— Фінансовий ресурс місцевих органів збільшиться, це безумовно. Але якихось радикальних змін не передбачаємо, і от з якої причини. Масштаб змін настільки великий, що відбуватимуться перетоки грошей. Змінилося місце сплати ПДВ при імпорті (замість податкової його тепер збиратиме на кордоні митниця). Це вже одна серйозна зміна, будуть й інші. Поки не побачимо, як вони працюють, про внесення жодних корективів у філософію міжбюджетних стосунків не йдеться. Неможливо це робити всліпу.

— Чи залишається в бюджеті стаття про взаємозалік на 6 млрд. грн. з метою компенсації знецінених заощаджень?

— Так. Але я поки що не завізував підготовлений проект постанови, що вводить її в дію. Бо не зістиковуються всі платежі. Але в нас працюють колишні банкіри, і вони кажуть, що взаємозалік все-таки можна закрити. Якщо це так, то ми його запустимо. Причому взаємозалік грошовий…

— Що буде з єдиним податком та іншими спрощеними схемами оподаткування?

— Ми розбиралися, але на сьогодні (нагадаємо, розмова відбувалася у вівторок. — Н.Я.) я ще не знаю остаточної версії. Можливо, відновимо статус-кво (щодо розщеплення податку і спрямування частини його до Пенсійного фонду) і буквально через місяць внесемо новий законопроект. Бо проблема існує: найманий працівник у підприємця, що працює на єдиному податку, залишається без пенсії. А можливо, знайти рішення вдасться ще зараз, на етапі внесення змін до бюджету. Але в будь-якому разі — того, що існувало в грудневій редакції закону, не буде.

— Яка позиція щодо соціальних відрахувань, що на загальне переконання залишаються завеликими?

— Ми ще не підійшли до вирішення цієї проблеми. І при діючому законі про недержавні пенсійні фонди реформи не зробимо: там є дірка, яка дозволяє красти ресурси.

Ця реформа надзвичайно складна. Складніша за бюджет. Вона потребує дуже ретельної підготовки.

— Якщо бюджет буде прийнято у пропонованому вигляді, з квітня почнеться доплата за січень-березень до мінімальної пенсії на рівні 332 гривні плюс відсоток за кожен «надплановий» відпрацьований рік?

— Це питання розглядається.

— Тоді як ці доплати вплинуть на стан грошової системи? Ціни зреагують так само, як у вересні?

— По-перше, ми не плануємо робити «залпових» виплат. Мінімальна зарплата збільшуватиметься поетапно — у два, а можливо, й у три кроки. Тому ніяких «сюрпризів» для громадян, у тому числі у зв’язку з доплатами, не буде.

Щоб грамотно зробити соціальні виплати, існують певні інструменти. І перший із них пов’язаний з погодженим Нацбанком та урядом рішенням про корекцію монетарної політики. Проблема була в тому, що Нацбанк робить емісію під викуп долара, і ми знецінюємо долар через інфляцію. Хоча можна знецінювати долар без інфляції — той самий ефект, тільки не б’є людей по кишені. Я радий, що ми погодили з Національним банком заходи, спрямовані на стримування інфляції.

— Підсумовуючи нашу розмову, мабуть, правильно було б сказати, що бюджет на 2005 рік збільшується не за рахунок нових принципів перерозподілу ВВП, а за рахунок виведення його частини з тіні. І скільки років ми зможемо «виїжджати» коштом цієї тенденції?

— Без сумніву, такої, як тепер, динаміки у наступні роки не буде. Ситуація нині дуже нагадує часи прем’єрства Ющенка, коли ліквідували бартер, але невдовзі ресурс від цього безумовно правильного рішення вичерпався. Так і тепер — ресурс має будуватися на заохоченні економічної активності та інвестицій.

— Що станеться, коли під час проходження через Верховну Раду бюджетний закон наполовину вихолостять?

— Тоді він не діятиме, оскільки буде втрачено баланс. Зараз я цей баланс бачу…

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі