Летять качки...

Про те, що це можливо й саме в Криму — перехресті не лише давніх торговельних, а й міграційних шляхів птахів, — говорили давно й переконливо, лихо вже ходило біля кордонів України, а тому звістка про наявність вірусу пташиного грипу в домашніх пернатих у п’яти селах Присивашшя ні для кого не стала несподіваною. Багато хто навіть дивується, як за нашого безладного ставлення до всього, що стосується людей і їхнього здоров’я, епізоотія не сталася раніше й масштабніше. Хоча й це питання наразі не з’ясовано. Жителі практично всіх постраждалих сіл запевняють: птиця на їхніх подвір’ях гине вже два місяці. Тобто від початку осінньої міграції диких птахів, котрі традиційно роблять зупинку на Сиваші й інших водоймах. Наприкінці літа — початку осені співробітники кримських заповідників через пресу били на сполох: кількість перелітних птахів, які гинули, набагато більша від звичайної. Ветеринарні служби заспокоювали: причин для занепокоєння немає. Але створений ЗМІ інформаційний пресинг (усе стосовно пташиного грипу — світова новина апріорі) зробив свою справу: пильні бабусі й собачники на певний час просто паралізували телефони міських служб, сповіщаючи з приводу кожної знайденої дохлої ворони.

Інша справа — селяни, у котрих масово й незрозуміло від чого гинула птиця, а всі, до кого вони зверталися по допомогу, їх просто відфутболювали. Численні інтерв’ю, які цими днями дають жителі кримської глибинки, продемонстрували велику винахідливість співробітників місцевих ветеринарних і санітарних служб. На виклики до сіл виїхати вони не могли — бензину немає, тому людям пропонували: везти птицю на аналізи до райцентру самим, а якщо немає можливості — закопати чи спалити. (Найоригінальніша порада — голову викинути, а тушку можна їсти!) Причиною падежу птиці називалися: протравлене зерно, авітаміноз і навіть — на загальне обурення господарів угодованих курок і гусаків — виснаження. Немає підстав не вірити екс-главі департаменту ветеринарної медицини Петру Вербицькому, котрий побував у Некрасовці Радянського району на початку жовтня, коли причиною моровиці домашньої птиці назвали отруєння. За його словами, із 49 тисяч проб, узятих вибірково в Криму протягом двох місяців, лише три відсотки дали позитивний результат на вірус H2, але він не є високопатогенним, тобто тим, який і заведено називати пташиним грипом. Проте факт наявний: носіями вірусу Н5 на початку грудня (а проби було взято 25 листопада) визнано пернатих саме з тих сіл, де раніше їхні родичі масово гинули від «отруєнь» і «брак вітамінів». І збіг цей, напевно, не можна віднести до розряду випадкових.

Міністр аграрної політики України Олександр Баранівський із парламентської трибуни запевняв, що уряд зробив усе можливе для запобігання епізоотії. Після того, як високопатогенний вірус H5N1 визначили в Румунії, президент України видав відповідний указ, було проведено комплекс належних у таких випадках заходів — від роз’яснювальної роботи з населенням до посилення контролю та створення дезінфекційних бар’єрів на пунктах пропуску через кордон. Перелік заходів великий — проте ефект від його проведення, як бачимо, низький. Бо коли грім гримнув, у бюджеті оперативно знайшлися 17,5 млн. грн. на компенсацію населенню й локалізацію осередку зараження. А до того в зоні, визначеній як така, що потенційно наражається на небезпеку, не було бензину для виїзду ветеринарів за тривожним викликом. До того ж можна скільки завгодно проводити наради з вироблення заходів для недопущення й попередження, але коли на місцях немає найпростішого папірця — чіткої інструкції про те, що робити з птахами, котрі гинуть щодня, то копійка ціна такій чиновницькій роботі. Усі села, віднесені нині до карантинної зони, напхані сьогодні стихійними могильниками: хто спалив полеглих птахів, хто в городі прикопав, а хто й просто на околиці кинув, на радість бродячим собакам і диким пернатим. І йдеться не лише про докарантинні часи. І сьогодні в тих селах, де спостерігається масова загибель домашньої птиці, але ще не підтверджено зараження пташиним грипом, спецбригади збирають на подвір’ях лише мертвих птахів, а ще живих, але потенційно хворих, гуманно радять господареві «умертвляти безкровним способом і закопувати».

Поза сумнівом, дії влади — й у центрі, і на місцях — були б набагато ефективніші, якби замість злагодженої роботи нам укотре не продемонстрували міжусобну бійку в уряді на тлі «загрози світового масштабу». Конфлікт, існуючий між міністром Баранівським і тепер уже колишнім головним ветеринаром Вербицьким, як відомо, виник не сьогодні й не на грунті дискусії про необхідність щеплення всіх пернатих у небезпечних зонах. Сам Петро Вербицький в інтерв’ю «Главреду» сказав: справжню причину своєї відставки він не назве ніколи. Але уточнив: «…вона не пов’язана з фаховою діяльністю. Лише скажу, що я не став би виконувати певне доручення, яке не слід виконувати». Зайве також говорити, що пан Вербицький не вважає, що в сформованій ситуації є провина його департаменту.

Але президент дотримувався іншої думки. Відразу ж після спілкування з селянами в Некрасовці Віктор Ющенко звинуватив у появі в його країні пташиного грипу саме ветеринарну службу, яка не виявила належного професіоналізму, і заявив, що відправить главу департаменту у відставку. Таким чином, укотре президент випередив офіційне розслідування — і службове, і перевірку кримською прокуратурою заяв від селян про бездіяльність ветеринарних служб. Винних уже названо й покарано. У випадку з П.Вербицьким — у вигляді змушеної самовідставки.

У цілому ж реакцію керівництва країни на виявлення «пташиного грипу» в п’яти селах трьох районів кримської автономії рідко хто сьогодні не називає неадекватною. Уперше за роки існування незалежної України глава держави вирішив застосувати статтю Конституції про запровадження надзвичайного стану. Схоже, навіть побіжно не ознайомившись із нормами закону про правовий режим надзвичайного стану, аби зрозуміти, що з цього випливає в політико-правовому плані. А ті, хто готував указ, абсолютно не занепокоїлися тією обставиною, що своєю безграмотністю виставлять президента на посміховище в парламенті. Позаяк винесений на затвердження ВР указ про запровадження НС у Криму, усупереч вимогам згаданого закону, не містив: обгрунтування необхідності запровадження надзвичайки, меж території, на якій його запроваджують, вказування часу, з якого починає діяти НС і його термін (для частини території — максимум на 60 днів, для всієї країни — на 30). Крім того, закон передбачає: у разі запровадження НС, на народонаселення даної території чекає тимчасове обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина, а органам державної влади й місцевого самоврядування, навпаки, даються додаткові повноваження із здійснення надзвичайних заходів. Проте ані переліку цих заходів, ані переліку обмежень прав і свобод громадянина й людини, а також прав та інтересів юридичних осіб в указі немає. Удосталь потішившись над авторами цього витвору (глава МНС Віктор Балога зізнавався, що документ готувався в надрах його відомства), депутати узаконили президентський указ, але рекомендували главі держави негайно подати на затвердження до парламенту ще один, яким всі перелічені вище порушення закону усуваються. Мотивацію такого оригінального рішення якнайкраще виклав спікер Володимир Литвин: «У такий спосіб ми можемо й ситуацію врегулювати, і що стосується того, аби ми не виявилися крайніми, як-то кажуть (бо, не дай Боже, усе може бути. Із пташиного грипу він може перетворитися й на інший). І для того, аби врегулювати це в законному порядку, щоб не було колізій».

Адже запитання про те, яка була необхідність запроваджувати НС, якщо в усіх, «маркованих» цим вірусом країнах, навіть у тих, де загиблих птахів рахують мільйонами, обмежилися суворими карантинними заходами, залишився без відповіді. Й туманні пояснення на кшталт «тому, що це проблема світового масштабу» змушують шукати відповідь і на інше запитання: кому це вигідно? Чи треба казати, що до країни з запровадженим на невизначений час надзвичайним станом ставлення в світі, особливо діловому, цілком певне? Чи треба сумніватися, що коли НС усе-таки передбачатиме традиційні обмежувальні заходи для прав і свобод громадянина й людини, то ні про які вибори на території його запровадження не може бути й мови. Саме так голова виборчкому АРК Михайло Малишев прокоментував «ДТ» перспективи виборчої кампанії в Криму. «Навіть якщо тут немає злого умислу, у такий спосіб буде здобуто досвід обкатки проведення виборів в умовах дії надзвичайки на окремо взятій території», — вважає М.Малишев. Територія, до речі, може бути збільшена за рахунок суміжних областей. Заражені H5N1 качки (чи голуби, як упевнений П.Вербицький) літають не лише над Кримом. І попри запевняння влади, що ситуація під контролем, шкідлива птиця продовжує масово вмирати, просуваючи карантинну територію на північ.

При цьому необхідність запровадження надзвичайного стану, який засвідчує серйозність навислої загрози, якось не в’яжеться з безтурботною поведінкою президента Ющенка, котрий відвідав минулого понеділка тепер уже знамениту Некрасовку. Попри карантин, захисні костюми й бахіли можна було побачити лише на співробітниках МНС. А президент і всі особи, що його супроводжували, ходили подвір’ями, звідки щойно вивезли заражену страшним вірусом птицю, без жодних запобіжних заходів. Так, можливо, не такий уже страшний чорт, як його малюють ініціатори запровадження НС? Хоча, з іншого боку, де гарантія, що наші чиновники здатні виконувати всі необхідні заходи карантинного режиму без того, щоб їх не поставили по стійці «струнко». За всією строгістю надзвичайного стану.