Купання сплячого слона

Нарешті кримчани можуть не хвилюватися напередодні зими. Вона більше не настане раптово. Партія про це подбає. Благо вона нині знову одна. Вірніше, усі тепер мають виконувати програму однієї партії. Так заявляє поки що тільки кримський спікер А.Гриценко, та, підозрюю, він не єдиний високопоставлений член ПРУ, який щиро вважає, що це цілком природно. «Анатолій Гриценко нагадав, що Партія регіонів, лідером якої є Віктор Янукович, взяла дуже серйозні зобов’язання перед українським народом, тому влада всіх рівнів відповідатиме за виконання кожного пункту програми Партії регіонів. «З огляду на те, що в цій програмі нічого антисоціального немає, у її реалізації мають бути зацікавлені всі політичні сили півострова», — підкреслив він» — повідомляє прес-секретар голови ВР Криму.

Щодо зими все теж дуже серйозно. Тут нещодавно Анатолій Павлович здивував усіх новиною, що йому вдалося домовитися під час візиту в Москву про постачання в Крим додаткового мільярда кубометрів газу. Причому за фіксованою ціною на п’ять років. Щоправда, судячи з журналістських досліджень сенсаційної теми, для «Газпрому» така домовленість — теж новина. Старші партійні товариші спікера, схоже, також не в курсі, що в Криму все гаразд. Тому що до зими півострів збираються готувати всім урядовим світом. У п’ятницю в Раді міністрів автономії готовністю об’єктів житлово-комунального господарства до роботи в осінньо-зимовий період затурбувався віце-прем’єр України Володимир Рибак. На сьогодні в Ялті заплановано нараду за участю міністра палива та енергетики України Юрія Бойка стосовно стану й перспектив розвитку енергозабезпечення автономії. Підвищений інтерес столичних топ-чиновників до готовності найтеплішого регіону країни до прийдешньої зими, слід сказати, забавно збігається з короткостроковою відпусткою прем’єра В.Януковича, яку він проводить на Південному березі. Та члени уряду тут, звісно ж, не при ньому, а при справі.

Є, щоправда, ще одна обставина: на першу половину вересня заплановане засідання РНБОУ з ситуації в Криму. Про це в понеділок повідомив президент Віктор Ющенко, який приймав на фороській «Зорі» лідерів меджлісу кримськотатарського народу. На зустріч із народними депутатами Мустафою Джемілевим, Рефатом Чубаровим і кримським парламентарем Ремзі Ільясовим, яка проходила після резонансних і сумних подій у Бахчисараї, президент нікого з керівників автономії не запросив. Можна, звичайно, пояснити камерність півторагодинної розмови (були присутні також лише постпред глави держави в АРК і голова Держкомнац) і тим, що розглядалися питання немісцевого рівня, як, наприклад, доля законопроектів про реабілітацію осіб, депортованих за національною ознакою, і статус кримськотатарського народу. Та, цілком можливо, що від результатів зустрічі й не очікувалося якихось конкретностей. Тому що загальні розмірковування Віктора Ющенка свідчать — керівництво країни знову на самому початку шляху за вирішення багатообіцяючої в усіх відношеннях кримськотатарської проблеми. Шукали відповіді на запитання, які вже мали бути у влади: «як побачити Крим стабільним, спокійним, як побачити політичні відносини різноманітних громадських інститутів і влади врегульованими й стабільними», «як побачити кримськотатарський чинник у ролі чинника стабілізації життя в Криму» тощо.

Окрім засідання РНБО щодо ситуації в Криму, Віктор Ющенко хотів би ще провести круглий стіл із проблем кримськотатарського народу, зокрема висвітлення питань інформаційної політики, власності, освіти. У засіданні круглого столу, як вбачає президент, мають брати участь представники всіх національностей автономії. Не знаю, чого очікує президент від широкої дискусії, позиції учасників якої відомі вже понад десятиріччя, але говорильня, навіть організована на вищому рівні й за участю найавторитетніших експертів, людям, які стоять сьогодні на самозахватах землі, у пікетах і вимушені навчати дітей не рідною мовою, вона точно не потрібна. Вони чекають від влади не слів, а справи. І стереотипи інших мешканців Криму та країни стосовно репатріантів зміняться не від кількості правильних слів по телевізору (хоча й це важливо), а передусім після того, як акції протесту, що лякають і обурюють багатьох, відійдуть в історію через непотрібність. А якщо й будуть, то вже перестануть нагадувати національно-визвольну боротьбу. І політики всіх мастей припинять грати татарською картою тоді, коли сама проблема й нинішні методи її вирішення — як із боку влади, так і з боку меджлісу та інших груп впливу в кримськотатарському середовищі — набудуть правового характеру.

А це, виявляється, найскладніше в нашій країні. Що, гадаєте, було у зародку бахчисарайських подій, які призвели до жорстокої бійки «стінка на стінку» людей різних національностей і віросповідань? Нетерпимість, ненависть і міжнаціональна ворожнеча? Тільки як наслідок. А першопричина — безсоромна корупція, яка дозволяє ринковим королям роками правити свій закон. З другого боку — якщо одним можна, то чому іншим не можна цей самий закон переступити? В ім’я справедливості — як вони її розуміють.

Ось у четвер, у День Незалежності, перед кримським парламентом укотре з’явилося наметове містечко репатріантів. Чергову акцію розпочала так звана партенітська група кримських татар, яка вже кілька років домагається виділення землі у Великій Алушті. Їм особливо має сподобатися рішення господарського суду м. Києва за позовом ЗАТ «Санаторій Карасан», яким парк «Карасанський» — пам’ятник садово-паркового мистецтва в Утьосі — виключений зі списку об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення!

«Ми прекрасно розуміємо, — звертаються до прокурора автономії та постпреда президента кримські «зелені», — що якщо виник такий судовий прецедент, заснований на казуїстиці недосконалого законодавства України, то найближчим часом від наших парків у Криму нічого не залишиться. Як це сталося вже з Нікітським ботанічним садом, де прибережну його частину вже забудовано елітними котеджами й обнесено парканом.

Вісімнадцать гектарів прибережної паркової зони, закладеної в 1812—1814 рр. (заповіданої в 1960 р.), на якій зростає близько 250 видів деревоподібних порід (від кедрів і платанів до екзотичних пальм), частину яких занесено до «Червоної книги України», віком до 200 років, не повинні розчерком пера київського судді опинитися у власності спритних ділків».

Хто претендує на позбавлений загальнодержавного статусу пам’ятник-парк, наразі невідомо. А от завдяки наполегливості постійного представника президента Геннадія Москаля оприлюднені прізвища засновників фірм «Київгідроінвест» і «Агат-А», яким за минулого прем’єрства В.Януковича були видані ліцензії на користування надрами для розробки родовищ піску біля узбережжя ПБК. Екологи побоюються, що видобування піску спричинить розмив пляжів на Південному березі, активізує зсувні процеси й під загрозою руйнації опиняться і «Ласточкіне гніздо», і багато заповідних місць. Отже, першу фірму заснував нинішній глава постійної комісії з приватизації ВР Криму та заступник голови лідера кримської організації Партії регіонів Петро Запорожець. Тож є на кого рівнятися!

Ще одне національне надбання — Інститут винограду та вина «Магарач» — волає до президента з проханням вирішити питання про незаконне використання земель державного інституту. Глава держави одразу дає доручення керівникам СБУ, МВС і прокурору АРК у 30-денний термін розібратися й доповісти. Про що йдеться — офіційно не повідомляється. Спробуємо здогадатися. Можливо, про той майже гектар інститутської землі сільгосппризначення на узбережжі, яку кримський уряд передав «Міжрегіональному промисловому союзу» (м.Донецьк) у довгострокову оренду «для розміщення протизсувних і протиерозійних споруд для обслуговування пансіонату сімейного типу». Депутати-бютівці стверджують, що на території «пансіонату» розміщується дача Віктора Януковича. Про високе призначення ділянки — бути прирізаною до пляжу для обраних — може свідчити й те, що РМ Криму безстрашно відмовилася задовольняти протест прокуратури на незаконне рішення. Отже, не знаю, чи вкладуться силовики в 30 днів, розбираючись у ситуації...

Щоправда, є й обнадійливі новини. Президент доручив своєму секретаріату в десятиденний термін вивчити можливість скасування свого торішнього указу про будівництво морського транспортно-промислового комплексу «Донузлав». «ДТ», яке докладно й принципово вело цю тему ще від часів президента Кучми, особливо втішене почути від президента Ющенка, що він «не заангажований у цьому питанні, щоб казати, що немає можливості ці рішення повернути в тому напрямку, який був би вигідний громадськості Криму. Як потрібно буде для території — таке й буде рішення». Нагадаємо, що для будівництва комплексу планувалося відвести шість із половиною тисяч гектарів прибережних територій. Усупереч бажанню місцевих громад і попри численні протести екологічної та наукової громадськості, які побоюються за долю євпаторійських курортів. Лобістами будівництва століття для перевалки хімічної продукції та нафти виступали як сумнівного походження офшорки, які зв’язують із Д.Фірташем, так і уряди С.Куніцина та А.Матвієнка, а також Мінтранс України — від Г.Кірпи й понині. Віктор Андрійович теж доклав зусиль для просування проекту. Кому він лишень не пропонував у ньому взяти участь!

Та повернімося до проанонсованого президентом на першу половину вересня засідання РНБОУ щодо ситуації в Криму. Лідери меджлісу сподіваються, що результатом засідання, як каже Рефат Чубаров, стане створення механізму законодавчого забезпечення наділення репатріантів землею. А саме: створення державного резерву земель для репатріантів і розвитку територій їхнього компактного проживання.

Проте сумнівно, що за настільки короткий час можуть бути підготовлені необхідні напрацювання, не кажучи вже про їх уведення в дію указом президента. Рефат Чубаров із цього приводу дипломатично зауважує: «Оскільки про таке засідання РНБО нас повідомив сам президент, то не хотілося б, аби кримських татар спіткало ще одне розчарування».

Якби Рефат-ефенді був радикалом, то, напевно, сказав би інакше: якщо і це засідання пройде вхолосту, то що потім потрібно буде збирати для вирішення проблеми — невідомо. Боюся, що незабаром Крим перестане нагадувати Віктору Андрійовичу мирного сплячого слона, «який через незрозумілі правила законсервував ключові ресурси, вочевидь, для тіньового переділу, щоб додерибанити до кінця».

Найзнаменніше, що після зустрічі президента з лідерами меджлісу без перших осіб автономії кримськотатарська тема за великим рахунком немов покидає зону відповідальності кримської влади. Утім, і прем’єрові країни ніщо не завадить сказати: та ж цим займається президент особисто! З нього й потрібно питати.