Крізь димову завісу

Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко сумнівається в причетності депутата з Партії регіонів до вбивства полковника міліції Романа Єрохіна. Ю.Луценко заявив про це, коментуючи оприлюднену минулого тижня інформацію про те, що замовниками вбивства, окрім депутата з БЮТ, міг бути і депутат із Партії регіонів. «В Інтернеті багато емоцій, версій, іноді бруду і відволікаючого диму… В Інтернеті з’являється багато інформації, але зараз ідуть оперативно-слідчі дії, котрі обов’язково виведуть на вбивцю». За словами Ю.Луценка, головною його метою як міністра є виявлення замовника цього злочину: «Всі інші версії — хто він (Єрохін) був, як він працював, із ким був знайомий — є другорядними» (УП).

Звісно, замовник (підбурювач) — це головне. Але ким був Єрохін, як він працював і з ким водив дружбу, це не просто недругорядні моменти. Це не пустопорожні версії, а запитання, без відповіді на котрі неможливо розкрити злочин і встановити, який був мотив у підбурювача. Тобто відповісти на головне запитання, котре хвилює аж ніяк не одного лише міністра внутрішніх справ.

Як розповів «ДТ» Ю.Луценко, інтерв’ю з яким було подано в минулому номері, з перших же днів зникнення полковника Єрохіна МВС, разом із прокуратурою та СБУ, взялося за розслідування цієї справи. У розпорядженні «ДТ» опинився план, начерки, виконані, без сумніву, компетентною рукою. За нашими припущеннями, прокурорською. Отож, цей план свідчить: питання про те, «хто був Єрохін, як він працював, з ким був знайомий» — не просто недругорядне для слідства, а цілком рівновелике першому — виявлення замовника злочину. І з цим не можна не погодитися.

План містить близько десятка пунктів. Ми наведемо деякі з них, підкресливши, що документ не містить згадки про жодну політичну силу чи конкретного політика.

Так, на момент написання записки планувалося витребувати матеріали службової перевірки управлінням внутрішньої безпеки МВС України 2005 року в УВС Донецькій області по Єрохіну та Чорному. (Чорний — заступник начальника Донецького УБОЗу, котрий працював разом з Єрохіним і також прибув до Києва. — Ред.)

Намічено також витребувати довідку УСБУ Донецької області про наявність оперативної інформації про корупційну діяльність Р.Єрохіна під час його перебування на посаді заступника начальника УБОЗ УВС Донецької області, що була надана в серпні 2006 року на запит міністра МВС України Ю.Луценка.

Інтерес для слідства становить також запит депутата Верховної Ради Ю.Кармазіна в МВС, СБУ, Генпрокуратуру в січні 2006 року про корупційну діяльність Єрохіна і Чорного й відповідні матеріали реагування на нього зазначених відомств.

Нам не відомо, про що йдеться в довідці СБУ. І ми усвідомлюємо, що навіть у разі, якщо вона містить неприємну інформацію про Єрохіна, це не може слугувати однозначним підтвердженням його причетності до не дуже порядних справ. (На жаль, не можна відкидати імовірності видачі такої інформації не з метою очищення міліцейських лав, а з метою «перекришувати» фінансові структури, які приносять чималий дохід, з огляду на історію правоохоронних органів і спецслужби нашої держави).

Що ж до депутатського запиту, то тут потрібне уточнення. Насправді депутатського запиту не було. Було депутатське звернення «Щодо зловживання службовим становищем працівників УБОЗ УМВС України в Донецькій області Єрохіна, Рєзнікова і Чорного». Дата реєстрації звернення в Генпрокуратурі — 24 листопада 2005 року. Зараз усі матеріали перебувають в архіві. Але існує ще документ, датований 13 грудня 2005 року, підписаний заступником генпрокурора В.Шокіним, — «Про розгляд звернення щодо зловживань...», щоправда, без повторення в назві трьох згаданих вище прізвищ.

Ми усвідомлюємо те, що працівник правоохоронних органів, який займається «розпечатуванням» «конвертів» — конвертаційних центрів, неминуче стає об’єктом найхитромудріших провокацій і комбінацій недругів. І що проти нього може бути задіяний увесь арсенал тиску, дискредитації, в якому компрометуючі довідки конкуруючого відомства і навіть депутатський запит — не найсильніший і аж ніяк не останній засіб. Крім того, розуміємо, що над кожним опером, який виконує свій службовий обов’язок у сьогоденних українських реаліях, завжди дамокловим мечем «висить» як мінімум стаття про перевищення повноважень. Все це так, однак, даючи особливі повноваження працівникові, що спеціалізується на боротьбі з незаконною конвертацією, та ще й надаючи йому для проживання спецоб’єкт МВС (та хоч би й просто власну дачу), в ньому потрібно бути упевненим як у самому собі. Підпорядковуючи полковника Єрохіна собі особисто, власною рукою підписуючи оперативно-розшукові справи, варто було б оцінити всю, в тому числі, а може передусім, оперативну інформацію, наявну стосовно нього. Але очевидно, якщо відповідь УСБУ надійшла в серпні, запит міністра за часом був пов’язаний зі зникненням підлеглого, а не з моментом, коли Ю.Луценко вирішував для себе питання, чи гідний полковник УБОЗ настільки високої довіри…

Слідство також цікавлять матеріали кримінальної справи головного управління СБУ України щодо результатів фальсифікації виборів президента України 2004 року (в частині причетності до фігурантів обвинувачення Єрохіна).

Чи обмежується ця причетність виключно роздачею преміальних політично грамотним шахтарям, які прибули до Києва підтримати свого кандидата? Чи мова про якусь іншу причетність?

Крім того, слідство цікавить інформація з банківських установ Донецька про наявність депозитних рахунків за вкладами Єрохіна, Чорного і всіх членів їхніх родин у період 2004—2006 років. Саме по собі питання ні про що не говорить, перевірка могла нічого не дати. Але, повторимося, вона мала проводитися до переведення Єрохіна до Києва, а не після того, як його не стало.

М’яко кажучи, викликає здивування, як людина, стосовно якої у слідства стільки непустопорожніх запитань, могла здобути таку довіру керівництва МВС?

Крім того, віддаючи належне інформованості упорядників наведеного плану, візьмемо на себе сміливість доповнити його кількома пунктами.

Чи відповідає дійсності інформація про те, що в кабінеті Єрохіна було знайдено матеріали, які свідчать про пильний інтерес, виявлений працівниками МВС, зокрема, до телефонних переговорів і маршрутів пересування двох політичних лідерів — Ю.Тимошенко і В.Януковича?

Чи відповідає дійсності інформація про те, що за останні кілька років Єрохін неодноразово виїжджав за приватними запрошеннями до США, отримуючи відповідні дозволи керівництва МВС?

Чи правда, що затримані в справі про вбивство Єрохіна відразу назвали замовника — народного депутата України, а потім відмовилися від своїх свідчень? Чи правда, що їхні початкові свідчення зафіксовано на плівці?

Чи відповідає дійсності інформація про те, що, переводячись до Києва в лютому 2006 року, Єрохін прихопив із собою оперативно-розшукову справу щодо Руслана Ц., відповідального за діяльність банку, фактичним власником якого є громадянин, багатьом відомий за прізвиськом Косий?

Які причини того, що народний депутат складає алібі підозрюваному в справі про вбивство Р.Єрохіна, даючи, очевидно, хибні свідчення, якщо «відмазуваний» утримується під вартою? Чому стосовно цього депутата не порушено кримінальної справи?

Однак хоч би скільки запитань ставило слідство, і хоч би як професійно й процесуально незалежно поводилися слідчі чи то МВС, чи то ГПУ, на жаль, великий ризик того, що встановлена істина може бути перед видачею на публіку відредагована до невпізнанності, як це бувало вже не раз. І те, депутат якої політичної сили буде названий у ролі підбурювача, у найостаннішу чергу залежатиме від реальних свідчень підозрюваних, проте насамперед – від політичної розстановки сил.

До речі, про плани глави правоохоронного відомства в цьому контексті. Їх, як казав класик, «громадье». Не тільки оперативних, про які йшлося вище, а й потенційно значно глобальніших, зокрема тих, що стосуються партійного будівництва. Роль фундаменту цього будівництва, за інформацією «ДТ», відводять неодноразово передаваній із рук у руки організації, назва котрої дзвінко-рикливою алітерацією зве Україну вперед. І, як стверджують злі язики, безпосередній стосунок до зміцнення цього фундаменту має дуже компетентний за обов’язком служби заступник міністра внутрішніх справ і сірий кардинал, який із приходом до міністерства Луценка мав усі шанси очолити ДАІ... Питання про те, хто займався створенням фінансового фундаменту партії, залишається відкритим.

…По крупинках виловлюючи правду в потоках офіційних промов, нам залишається спостерігати, у «золото» якої саме партії буде «конвертовано» смерть полковника міліції Романа Єрохіна. А правду про замовника вбивства та істинні мотиви ми, можливо, знайдемо багато років по тому — у мемуарах слідчих.

Генеральний прокурор України Олександр Медведько заявляє, що в матеріалах кримінальної справи щодо вбивства колишнього співробітника Донецького УБОЗу Романа Єрохіна немає інформації про причетність до скоєння цього злочину народних депутатів України.

«Ми знаємо про це з виступів ЗМІ. У матеріалах кримінальної справи немає жодної інформації з приводу того, що до скоєння цього злочину причетні якісь народні депутати», — сказав генпрокурор у п’ятницю на прес-конференції у Києві.

Водночас він підкреслив, що така інформація, можливо, є в оперативних матеріалах. Генпрокурор також повідомив, що вже доручив вивчити оперативно-розшукову справу.

О.Медведько також додав, що Генеральна прокуратура України взяла справу про вбивство Р.Єрохіна у своє провадження, оскільки забирає всі резонансні справи.