Коли до справи беруться політики...

Поділитися
21 вересня проект закону про Державний бюджет України на 2007 рік було офіційно представлено в парламенті і прийнято 249 депутатськими голосами до розгляду...

21 вересня проект закону про Державний бюджет України на 2007 рік було офіційно представлено в парламенті і прийнято 249 депутатськими голосами до розгляду. Загалом процедура подання відбулася за звичною схемою. За винятком того, що перший віце-прем’єр Микола Азаров уперше читав свою бюджетну доповідь українською і нею ж намагався відповідати на запитання. Але запалу вистачило ненадовго: вже ближче до обіду, у заключному слові, Микола Янович знову перейшов на російську.

Так, виступив новий голова бюджетного комітету ВР Володимир Макеєнко. Так, депутати голосно покарали уряд, переважно за недостатнє фінансування галузей і скорочення низки соціальних програм. Але були й такі, хто Кабмін голосно хвалив за послідовність у здійсненні інноваційно-інвестиційної політики і подолання «важкої економічної спадщини». Однак ми не радили б саме зараз вишукувати, хто і що саме сказав і хто кого покритикував. На жаль, нинішній бюджетний процес ще переконливіше, ніж у минулі роки, показує, що висловлювання політиків, через їхню надмірну гостроту, не можна в жодному разі сприймати як істину в останній інстанції.

Але деякі претензії Мінфін більш ніж заслужив, і тут нічого не вдієш. Хоча, може, правильніше було б адресувати їх самому законодавцю?

Як, питається, зрозуміти, чого домагався уряд у пункті 16 ст. 76, що призупиняє, зокрема, дію частин 5 статей 12, 13, 14 і 15 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їхнього соціального захисту»? Якщо вірити бюджетному законопроекту, то це призупинення стосується встановленого законом розміру виплат щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги. (Ні-ні, самі виплати не скасовують, більше того, підвищують. Просто специфіка в Україні така: попри щорічне підвищення, їхній розмір усе ж таки недотягує до тих норм, які прописані в базовому законі.) Але якщо відкриємо текст чинної редакції Закону «Про статус ветеранів війни...» на сайті Верховної Ради, то з’ясується, що п’яті частини згаданих вище чотирьох статей узагалі не позначені (це просто нові абзаци), а під позначкою 5) йдеться про знижки — на 100% (для інвалідів війни), 75% (учасників бойових дій) і 50% (учасників війни) з «плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими) і зрідженим балонним газом для побутових потреб у межах середніх норм споживання».

Мимоволі зрадієш — як добре, що більшість наших ветеранів не мають у квартирах Інтернету! А то додалося б роботи «швидкій допомозі» — через чиюсь недбалість при складанні законів.

А от стаття 40 бюджету, котра безпосередньо пов’язує надання пільг, компенсацій, гарантій (державних соціальних гарантій), соціальної допомоги, допомоги сім’ям із дітьми й інших соціальних виплат із доходом, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, — це не вигадка і не помилка, на наш превеликий жаль. Це позиція нинішнього уряду, який настільки увірував у власну непогрішність, що присвоїв собі право переписувати соціальні закони. Цитуємо абзац 3 ст. 40: «Порядок надання пільг, компенсацій, гарантій (державних (соціальних) гарантій), соціальної допомоги, допомоги сім’ям із дітьми та інших соціальних виплат та визначення їх розміру (підкреслення моє. — Н.Я.) встановлюється Кабінетом міністрів України».

Важко сказати, чи довго протримається ця стаття, а також низка інших неприємних у соціальному сенсі нововведень. Будемо сподіватися, недовго, бо задній хід у питанні про допомогу при народженні дитини міністр фінансів дав уже під час представлення бюджету. Микола Янович (по-простому так!) пообіцяв депутатам, що допомогу не виплачуватимуть лише сім’ям, чий місячний дохід перевищує мільйон гривень.

Не можна не помітити, що особливою міцністю позиції антикризової коаліції поки не вирізняються. І 23 голоси понад мінімально необхідні при першому бюджетному голосуванні — це не та перевага, яка може забезпечити безхмарний для Азарова перебіг бюджетного процесу.

Та й повсякденне життя підкидає що не день, то більші сюрпризи. Ще в четвер найбільшим питанням для балансу бюджету здавалися ціни на газ 2007 року. У п’ятницю, після подолання 340(!) голосами чергового президентського вето на закон про мораторій на підвищення комунальних тарифів, наші парламентарії, можливо, прославили себе в віках, а можливо, забезпечили всій країні бадьоро-холодну зиму. Це ж треба додуматися — повернути тарифи на рівень 1 січня 2006 року аж «до встановлення розміру мінімальної заробітної плати і пенсій на рівні прожиткового мінімуму і до погашення заборгованостей з виплати заробітної плати, стипендій і грошового забезпечення». За українськими мірками це — майже назавжди (або до рішення Конституційного суду).

Єдине на сьогодні досягнення — це встановлення мінімальної пенсії на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних. Однак і цей захід призвів до величезного дефіциту Пенсійного фонду, котрий не вдається подолати от уже майже два роки. Мінімальна зарплата на рівні прожиткового мінімуму? Якщо виходити з мінімуму для працездатних, то вже з 1 січня 2007-го вона має становити 525 грн., а з 1 жовтня — 548. Уряд же обіцяє 400 грн. із 1 грудня ц.р. і 450 грн. — з 1 грудня 2007-го. Різниця між 525 і 400 у масштабах країни, за найгрубішими розрахунками, — понад 15 млрд. гривень.

Хороша у нас країна, добра...

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі