Геннадій Москаль: «Влади в Криму немає» - Архів - dt.ua

Геннадій Москаль: «Влади в Криму немає»

3 листопада, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №42, 3 листопада-10 листопада

— Геннадію Геннадійовичу, на ваш погляд, яким чином відіб’ються на стосунках центру і такого спец...

— Геннадію Геннадійовичу, на ваш погляд, яким чином відіб’ються на стосунках центру і такого специфічного й складного з точки зору керованості утворення, як Кримська Автономія, нинішні змагання із владного багатоборства між президентом і прем’єром. Влада в Криму нині фактично безроздільно належить Партії регіонів. Чи є у СП бачення того, яким чином Президент утримає свій контроль за Кримом?

— По-перше, реформи місцевого самоврядування за кримським варіантом у країні не буде.

По-друге, ні президентові, ні центру нічого не загрожує, поки в Криму та влада, яка є нині. Якщо чесно сказати, то влади тут немає. Це просто бутафорія і видимість влади. Хто таку модель виробив — це людина абсолютно недалекоглядна. Хто запропонував на посаду голови ВР автономії А.Гриценка, авторитет якого в Криму є, як у температурі, мінус нуль? Мав би це знати той, хто тут був «смотрящим». А коли ще підібрали таку кандидатуру прем’єра — то тут центру нічого турбуватись: ця влада абсолютно безпорадна.

— Слабка влада несе іншу загрозу. І те, що відбувається — загострення усіх хронічних проблем, від земельної до проблеми міжнаціональних стосунків, — нічим добрим не закінчиться.

— Так, загострюються ті проблеми, які має вирішувати місцева влада, а не центр. Перше — земельне питання. Щоб навести в Криму порядок у цій сфері, треба змінювати законодавство, закон про місцеве самоврядування...

— А може, виконувати ті закони, що є?

— ...або дотримуватись тих законів, що діють. Але ж ви бачите, що проблеми не вирішуються. Стійка тенденція до збільшення самозахоплень землі, до будівництва на ній житла. Мені у ВР кажуть: чому Москаль б’є тривогу, це ж муляжі, а не будинки. Але муляжі можуть бути із картону, а тут — іде будівництво на фундаменті, туди проводять світло, туди тягнуть воду. Абсолютно зрозуміло, що ці землі уже ніхто не покине, не для того люди вкладали туди гроші. А кримська влада робить заяви, милі своєму серцю, — проблеми вирішуються...

А час іде. Чим керується нинішня влада? Перше — небажання щось робити. Навіщо такими важкими проблемами себе обтяжувати? Нехай цим займаються наступники. А все дуже просто. Ситуація із самозахопленнями — як колись у Москві: всі, хто приїздив, бігли займати чергу до ЦУМу чи ГУМу — обов’язково щось та візьмуть. Так і тут. Разом із кримськими татарами, яким земля справді потрібна під житло, у акціях беруть участь і ті, кому вона насправді не потрібна. Якби влада склала списки усіх охочих з усіх акцій, а їх сьогодні 53, просіяла ті списки, щоб не було такого, що одна людина претендує на кілька ділянок, перевірила, чи справді ті, хто залишився, потребують землі й чи мають вони на неї право відповідно до чинного законодавства, — таких людей виявиться дуже небагато. І сесії місцевих рад мають розглянути їхні документи й надати землю.

— Це так, але ж ви упускаєте головну причину — суцільну корупцію, від самого низу й догори. Саме тому у земельній сфері нічого не робиться для прозорості — не закінчується робота з інвентаризації земель, жодна з комісій і засідань РНБОУ з кримських питань справу до логічного завершення не наблизила, — і дерибан землі продовжується.

— Із великої хмари у нашій країні чомусь завжди випадає або кілька крапель, або зовсім нічого. Жодна з серйозних кримінальних справ після роботи усіх тих комісій до суду не дійшла. Бо у кожного, під ким копнули, знайшлися заступники, і сьогодні немає тієї гласності, яка є в інших країнах з розвиненою демократією. Чому, скажімо, колишнього прем’єр-міністра Італії Берлусконі тягали по судах, і він ходив і мовчав, а у нас кого не зачепи — одразу кричать про політичні переслідування, політичні репресії. А вся земля була розподілена або за хабарі, або «по блату».

— Досить песимістичні прогнози щодо ефективності президентського указу після останнього засідання РНБОУ з кримських проблем. В.Ющенко нищівно критикував і кримську, й центральну владу за невиконання попереднього рішення Ради, а Кабмін устами Д.Табачника не погодився, бо вважає, що уряд робить для Криму чимало...

— Засідання РНБО не мало лише констатувати невиконання попереднього рішення. Раз воно не виконувалось — значить, винних треба покарати. На сьогодні представництво президента щодня провадить моніторинг виконання останнього рішення. Як Верховна Рада Криму, так і Рада міністрів, і органи місцевого самоврядування викинули це рішення РНБО до кошика. Вони не починали й не збираються починати його виконувати. Якщо один раз все минулося — то чого боятися? Збереться Рада нацбезпеки втретє — буде те ж саме.

— Це саботаж?

— Саботаж.

— Якого рівня?

— Місцевого.

— Ви хочете сказати, що партійні вожді кримського керівництва, тобто керівники Кабміну, тут ні до чого, це місцеві «регіонали» з власної ініціативи саботують рішення РНБОУ?

— Я б не сказав, що це зумисне так робиться. Є в кримінальному праві така річ — злочинна самонадіяність: а раптом все зійде з рук? Тому РНБО сьогодні має бути жорсткішою. Пройшов місяць — що зроблено? Нічого. Не треба більше заслуховувати — потрібні оргвисновки. Ну, не можна вже продовжувати перетворювати Крим на вогнище нестабільності! Адже таких масових акцій протесту із самозахопленням землі не було навіть у перші роки повернення кримських татар на батьківщину!

— Отже, можемо констатувати, що сьогодні РНБОУ є абсолютно недієвим владним важелем у руках президента, принаймні, коли йдеться про кримські земельні проблеми?

— Я одне вам можу сказати, що на місцевому рівні рішення Ради нацбезпеки виконуватись не буде. Тому що це нинішній владі автономії невигідно. Якщо вся земля буде проінвентаризована, якщо будуть встановлені всі межі, насамперед — об’єктів заповідного фонду, то все вирішуватиметься на рівні місцевих рад, а не парламенту й уряду Криму. Тоді такого інструменту, як розподіл землі, влада автономії не матиме. Що ж вони будуть тоді робити, — лише питання про НАТО й російську мову виносити на кожне засідання? Якщо зробити все, що передбачено указом, — то це означає унеможливити корупцію, й залишиться лише встановити жорсткий контроль за законністю рішень місцевих органів влади.

— Із вашої подачі, якщо не помиляюсь, в указі президента передбачено відкриття в Криму відділення Фонду держмайна України — на противагу існуючому Фонду майна автономії, який має подвійне підпорядкування. Серйозний крок центру, що сприймається кримськими можновладцями як відбирання повноважень автономії.

— Чому це відбирання повноважень автономії? Якщо сьогодні радгоспи—заводи, які займаються виноградарством і виноробством і є в державній власності, постійно відчужують землі на узбережжі під забудову через рішення ВР Криму, то є потреба у відкритті відділення Фонду держмайна. І кожен шматочок землі має відчужуватись із його дозволу. А сьогодні В.Семенюк такого дозволу не дасть, я вам гарантую. У кожній області є відділення ФДМУ, і є управління комунальної власності. Отож нехай і тут уся ця «шайка-лейка» займається комунальним майном, а все решта відійде до відання Фонду держмайна України. Зараз у секретаріаті готуються документи для відміни абсолютно незаконного указу президента Л.Кучми від 1995 року про органи приватизації у АРК.

По друге, треба вносити зміни до Конституції АРК і закривати цю ручну, кишенькову Рахункову палату Криму. Вона існує для зведення рахунків, і принциповість з’являється тоді, коли потрібно когось прибрати з посади. Якщо ви хочете мати дієвий контроль за використанням і надходженням бюджетних коштів, треба відкривати серйозне відділення Рахункової палати України.

— Представництво президента сьогодні, здається, і без цього не випускає з поля зору жодного з рішень ВР чи уряду Криму. Кількість ваших судових позовів на рішення місцевої і кримської влади б’є всі рекорди. Стосунки зі спікером Гриценком у вас уже на межі взаємної ідіосинкразії. Окрема тема — звинувачення депутатів у кримінальному минулому. Це установка секретаріату і президента, чи це «ексцес виконавця»?

— Ну, я не та людина, яка на кожен крок чекатиме вказівки пальцем із секретаріату. Коли я сюди прийшов і побачив, хто потрапив до ВР Криму, я спитав: хлопці, хто зробив таку дурницю? Про те, що це злочинці, не знають у Криму хіба що немовлята. 225 убивств не розслідувані. За тими жертвами є батьки і діти, і вони чекають від держави, що справедливість настане. Я в перші ж дні відмовився від охорони і вільно ходжу вулицями. Люди, в тому числі й колишні співробітники міліції, мене зупиняють і кажуть: «Як же так, того вбили, того викрали, того закатували, розстріляли — а нікого не покарано». Я мав на це реагувати як представник президента і як громадянин. І я сказав тоді в секретаріаті: «Ми не повинні дозволити перетворити Крим на Латинську Америку зразка 70-х років». Я звернувся до міністра внутрішніх справ з проханням створити спеціальну слідчу групу, і рішенням міністра МВС і генпрокурора її було створено.

— Відомо, що працює ця група під керівництвом начальника департаменту карного розшуку генерал-майора Василя Паскала абсолютно автономно, з базою навіть не в Криму, а в Одесі. Чим це зумовлено? Є тиск, є загроза безпеці членів групи, є недовіра до кримських правоохоронців?

— Щоб усього цього не було, група саме так і працює. І діяльність цієї групи буде успішною, якщо їй не заважатимуть.

— Зрозуміло, що навіть не потрібно розпускати цю групу, досить поміняти слідчих, як це було з боку ГПУ щодо слідчої групи у справі Мельника...

— Є й інші способи — приміром, максимально завантажити групу справами з інших регіонів...

— Депутат ВР Криму Олександр Мельник, якого підозрюють у вчиненні та організації замовних убивств і який попри підписку про невиїзд безперешкодно покинув наші терени, в інтерв’ю каже, що на арештованих в Одесі чинять тиск і застосовують незаконні методи добування свідчень.

— Пан Мельник думає, що коли на нього дають свідчення його колишні «кореші», то тут щось не так. Наскільки мені відомо, більше розповідають слідчим ті, що вже відбули покарання, мабуть, тоді їм друзі обіцяли, що будуть допомагати…

— Ви хочете сказати, що ці люди образилися за те, що їх «не гріли» на зоні?

— Гадаю, що, скоріш за все, так. А то вийшло так, що одні сиділи, а інші опинилися в парламенті. А в тих людей теж є почуття соціальної справедливості...

Наскільки я знаю зі слів керівника групи, немає такого дня, аби до них не приходили з повинною. Причому це буває і три, і п ять, і десять явок з повинною.

— Де сьогодні лідер «Сейлему» Воронок?

— Я не знаю, де він, які в нього наміри і який він має вплив. Але мені відомо, що в групи є наміри повернутися до документування його злочинної діяльності.

— Депутата Мельника правоохоронці називають одним з керівників «Сейлему» , а журналісти — «смотрящим» у Криму від «донецьких», а то й самого Р.Ахметова. Однак в інтерв’ю «УП» Рінат Леонідович навідріз відмовився від Мельника. Каже, що в нього взагалі тут немає інтересів, тож дивитися немає за чим, хіба що за дачею.

— Я вірю пану Ахметову. Справді, що може зв’язувати голодранця і найбагатшу людину в країні? Я, до речі, Мельника «смотрящим» від «донецьких» не називав. Я таким називав іншого депутата — народного. (Антона Пригодського. — Авт.). На мою думку, усе це хвалькуватість Мельника. Але коли немає кому керувати, то хтось же мав узяти владу. Мельник постійно супроводжував Гриценка у поїздках і зустрічах — і в Москві, і в Києві.

Слабка влада, яка «підперла» себе криміналітетом, — більше я тут нічого не бачу.

— Останній витік інформації від слідчої групи: Олександр Мельник підозрюється у причетності до вбивства у 2001 році подружжя Кротенків — власників популярного ресторану «Козацький шлях». Крім того, повідомляється, що безпосередній стосунок до злочину мав іще один депутат ВР Криму. Якщо це той самий впливовий депутат, про якого я думаю, то чи не станеться так, що з його арештом чи раптовим від’їздом спікер втратить ту «підпору», про яку ви говорили, і це може призвести до якихось змін у керівництві автономії?

— Створити іншу конфігурацію у парламенті, ніж та, що є сьогодні, неможливо. Але не виключено, судячи з заяв лідерів «Руського блоку» про вихід з коаліції, якісь зміни будуть. Але що буде напевне, так це те, що вже ніхто з криміналітету на депутатів тиснути не буде.

— Щодо парламенту — так, але я мала на увазі створення передумов для зміни прем’єра, який на сьогодні абсолютно залежний від спікера, обіруч із яким, як кажуть, свій вплив здійснювали і О.Мельник, і І.Лукашов...

— Наскільки я знаю, передумови вже створені, бо В.Плакидою не задоволені у КМ, там до нього претензій більше, ніж у президента.

— Отже, одне до одного, і?..

— Те, що буде зміна глави уряду, в мене немає жодного сумніву. Кандидатура Гриценка не виправдала себе, та й самому спікеру одночасно керувати і парламентом, і урядом не вдається.

— Чий інтерес може спрацювати при призначенні нового керівника кримського уряду? Ахметова, Фірташа?

— Та немає для цих людей у Криму бізнесового інтересу! Усього три структури, три бюджетні «кити», які стабільно працюють, — державні підприємства «Чорноморнафтогаз» і «Титан», а також Кримський содовий завод...

— Два останні, до речі, під контролем Фірташа!

— Та яка різниця, чиї це підприємства, головне, щоб ішли інвестиції і підприємства працювали стабільно.

— Звичайно, тільки в нас, як відомо, політика і бізнес невіддільні. Тож хто сьогодні впливає на політику у Криму і хто зацікавлений у тому, аби тут була постійна нестабільність?

— На події в Криму впливають зовсім інші чинники. Не всередині України, а ззовні. Бо сьогодні і президент, і уряд, і «донецькі», і «кримські» зацікавлені в тому, щоб тут була стабільність. Крим ніколи не буде Придністров’ям, не буде Абхазією, не буде Косовом. І немає загальнокримського лідера, який би взяв на себе роль Смирнова чи навіть Мєшкова. А ті, кому це пропонували, відмовилися. Ті ж, кому не пропонували, — і так бачать, що вони на це не здатні.

— Хто і кому пропонував таку роль?

— Такі спроби були, але цього не буде. Бо ті, кому робили такі пропозиції, мають голову на плечах. По-друге — кримські татари. Хай хто і що каже, але на сьогодні це основний стримуючий фактор у Криму для розгортання якихось антиукраїнських сценаріїв. Так, вони виставляють багато претензій до влади, і в більшості — справедливих. Проте саме вони і є тим чинником, який не дозволить Криму стати Придністров’ям чи Південною Осетією.

— Добре, немає лідера на роль нового Мєшкова, однак через когось же зовнішній вплив здійснюється. Загальновідомо, через які саме організації та партійні структури йде фінансування з Москви. Ось і в рішенні РНБО — низка доручень спецслужбам...

— Чекайте. Ми не в Грузії, і тут ще ніхто нікого за руку не спіймав.

— Так отож...

— Згадаймо пісню Висоцького: «Настоящих буйных мало, вот и нету вожаков». Не сприймайте кримських маргіналів серйозно, і не створюйте їм реклами. Всі ці проросійські фронти і «прориви» — це театральні спектаклі. Але з 27 регіонів, якщо комусь заманеться збурити ситуацію, це неможливо ніде, окрім Криму. Отже, рішення РНБО ухвалене для того, щоб ніхто тут не спав, не розслаблявся і працював як слід.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №35, 21 вересня-27 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво