Дзеркало для національної ідеї - Архів - dt.ua

Дзеркало для національної ідеї

24 листопада, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №45, 24 листопада-1 грудня

«Україні не потрібне екстенсивне збільшення темпів економічного зростання за умови консервації сировинних факторів конкурентоспроможності, експлуатованих у нашій державі...

 «Україні не потрібне екстенсивне збільшення темпів економічного зростання за умови консервації сировинних факторів конкурентоспроможності, експлуатованих у нашій державі. Україні потрібен економічний прорив», — наголосив голова Ради конкурентоспроможності України Юрій Полунєєв, презентуючи новий медіа-продукт РКУ — «Монітор конкурентоспроможності». Рада конкурентоспроможності України вважає, що може запропонувати суспільству, втомленому від багатотомних незреалізованих стратегій, щось цілком відмінне й ефективне — технологію та інструментарій економічного прориву.

ТЕП

Про технологію економічного прориву (ТЕП) «Дзеркало тижня» вже писало у №41 за 2006 р. Вона складається із чотирьох матриць: «Ліквідація критичних відставань», «Економіка знань», «Стабільність», «Згуртованість». Ці матриці, на думку РКУ, повинні бути покладені в основу нової економічної політики держави, стати її головними векторами. Крім того, вони дадуть змогу трансформувати міжнародно визнані технології рейтингування країн за рівнем конкурентоспроможності, зокрема методологію швейцарського Інституту розвитку менеджменту (IMD-Lausanne), у вітчизняну політичну й економічну практику.

Звідки така увага до конкурентоспроможності — зрозуміло. Україна стабільно посідає низькі місця за цим показником у рейтингах Всесвітнього економічного форуму, причому тенденція спадна. У глобалізованому світі ми пасемо задніх. А РКУ вважає своєю місією якраз утвердження як національної ідеї майбутньої конкурентоспроможності України у глобальній економіці знань та покладення її в основу довгострокової стратегії розвитку.

На рівні ідеї — «прагматичної, сучасної, змагальної, аполітичної» — все зрозуміло. Однак сама технологія може видатися певною мірою теоретичною, тим більше що частина знаних економістів досить скептично ставляться до рейтингів конкурентоспроможності.

«Монітор...» у деталях

На нинішньому етапі щоквартальник «Монітор конкурентоспроможності» спрямований на виконання першого кроку ТЕП — визначення критичних відставань України за показниками конкурентоспроможності у різних сферах: макроекономічній, регуляторно-законодавчій, податковій, науково-технологічній тощо. Це робиться в журналі у досить оригінальний для нашого медіа-простору, але звичний для просунутих європейських країн спосіб — шляхом порівняння з країнами-орієнтирами, зіставлення з якими, за словами шеф-редактора видання Юрія Полунєєва, «викликає емоції, історичні аналогії та бажання змагатися». Серед них — визнані лідери конкурентоспроможності (наприклад Фінляндія), інші розвинені європейські держави (Німеччина, Франція, Італія), наші постсоціалістичні сусіди (Росія, Угорщина, Польща, Естонія) та країни, які примудрилися останнім часом зробити серйозний ривок в утвердженні власної конкурентоспроможності (Китай, Південна Корея).

Чи не ризикує в такому разі «Монітор конкурентоспроможності» перетворитися на один із численних статзбірників, якими мало хто, крім вузьких спеціалістів, цікавиться? Автори видання переконані, що ні.

«Ми не тільки ставимо діагноз українській економіці, окреслюючи її фундаментальні критичні відставання від розвинених країн, — ми пропонуємо стратегію лікування», — зазначив Юрій Полунєєв.

— «Монітор...» не обмежується статистичними викладками, — додала головний редактор і науковий керівник проекту, доктор економічних наук Ірина Крючкова. — Команда висококваліфікованих учених розглядала передусім причини тих чи інших відставань, висвітлювала глибинні передумови негативних процесів в економіці». Саме тому «Монітор...» видано у двох версіях — короткій та повній, у якій прискіпливий читач знайде багато цікавої і, на жаль, сумної інформації про те, в якій ямі ми сьогодні опинилися.

До речі, чи не найкритичнішою щодо відставання є якість вітчизняних державних інституцій, які мали б забезпечити як сприятливі регуляторно-законодавчі умови для розвитку бізнесу — локомотива конкурентоспроможності (звісно, у разі, якщо бізнес є соціально відповідальним), так і основу для створення економіки знань. За словами Ірини Крючкової, за такого низького рівня державних інституцій, як у нас, про економіку знань не може бути й мови. Ми спроможні лише споживати створені іншими країнами знання, але не виробляти їх.

Саме цій нагальній темі — економіці знань та перспективам її побудови в Україні — буде присвячено наступний номер видання. А якість влади видавці «Монітора…» обіцяють відстежувати щокварталу, використовуючи при цьому опитування бізнесменів, тобто тих, хто постійно випробовує якість регуляторно-законодавчого середовища на собі.

Vox populi

Як уже зазначалося, «Монітор конкурентоспроможності» містить сконцентровану інформацію про досвід Китаю, Фінляндії, Польщі, Італії, Угорщини та інших країн у розв’язанні порушених проблем. На презентації перший секретар Посольства Фінляндії в Україні Лаурі Пуллола розповів про те, як його країні впродовж останніх 20 років вдалося досягти перших позицій у рейтингах конкурентоспроможності, скерувавши всі свої зусилля й ресурси на впровадження інновацій, утвердження енергобезпеки, захист соціального капіталу. А документальний фільм про Ірландію, яка з найзлиденнішої європейської держави перетворилася на «комп’ютерний город», унаочнив тезу про корисність впровадження ідеї конкурентоспроможності на державному рівні.

Викликає сумнів тільки те, чи варто нам беззастережно копіювати зарубіжний досвід. Очевидно, що стратегію перетворень необхідно розробляти, виходячи з наших особливостей й чітко визначивши, які саме передумови необхідні для її реалізації. РКУ схиляється до думки, що основний ресурс прогресивних перетворень — людський капітал — у нас є. От тільки згуртованості навколо прагматичної ідеї — конкурентоспроможності країни — бракує.

Чи зможе Україна перетворитися, як зауважила Ірина Крючкова, «з каменюки, що лежить і демонструє низькі рейтинги, на красиву архітектурну споруду, що тішитиме око», залежить від готовності всіх сегментів суспільства — бізнесу, влади, громадянських інституцій, науки, освіти, культури — вести діалог, сягати консенсусу і, обравши напрям прориву, дотримуватися його.

Знаний економіст і політичний діяч Віктор Лисицький назвав видання «Монітора конкурентоспроможності» цивілізаційно важливою справою і пошкодував, що швидкозмінні українські державці не взяли ідеї конкурентоспроможності на озброєння раніше. «Але нинішня влада неодноразово проголошувала перехід до інноваційно-інвестиційної моделі розвитку, тож через певний час напрацювання РКУ зможуть стати у нагоді політикам і будуть для них практичним підручником», — спрогнозував пан Лисицький.

Андрій Колодюк, президент фонду «Інформаційне суспільство України», зазначив: «Робота РКУ, видання такого продукту свідчать, що соціальна енергетика народу не вмерла».

А один із найважливіших месиджів пролунав із вуст Ігоря Александрова, заступника генерального директора Новокраматорського машинобудівного заводу: «На нашому заводі ми реалізуємо інноваційну модель прискореного еволюційного розвитку і дедалі більше переконуємося: основною рушійною силою, що сприяє розвиткові підприємств і підвищенню конкурентоспроможності продукції, є знання. З огляду на це ми впроваджуємо концепцію знань, суголосну із висловлюваними РКУ ідеями».

Тож, як бачимо, фундамент закладено: є потреба у прориві, його ідеологія й технологія. Залишилося переконати весь бізнес, а не лише його найпрогресивнішу частину, бути ефективним і продукувати знання. Потрібно змусити державу не заважати бізнесу, згуртувати суспільство задля реалізації окресленої стратегії, бо, як зазначив Юрій Полунєєв, нині однаково важливими є як конкуренція, так і кооперація.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво