Бахчисарай фонтанує

У вівторок торговельні павільйони на ринку Бахчисарайського районного споживчого товариства почали демонтувати. Роботи зі знесення ринку мають закінчитися протягом місяця. Такий результат майже десятилітніх зусиль кримськотатарської громади зі звільнення території мусульманської святині — давнього кладовища Азіз. Про ціну краще не запитувати. Вона непомірно висока й однаково ганебна для влади, яка допустила кровопролиття, і суспільства, яке дозволило політикам і чиновникам довести протистояння до грані міжетнічного конфлікту.

Ладна посперечатися, мало хто в країні зрозумів, що власне відбулося в Бахчисараї. «А, знову там татари чогось вимагають, а росіяни не хочуть поступатися» — стеля громадського сприйняття суперечливих і малодостовірних повідомлень більшості низькопрофесійних українських і тенденційних російських ЗМІ. Спробуємо викласти ситуацію на дзеркальному прикладі, який ближчий почуттям більшості населення.

На території давнього християнського кладовища, де спочиває прах славнозвісних гетьманів (або представників царської родини), на руїнах середньовічного храму кілька десятиліть існує міський ринок. Для радянських часів ситуація типова. Але настали інші часи. І віряни почали вимагати перенести ринок в інше місце, а шановані святині, які держава зобов’язана охороняти як історичні пам’ятки національного значення, привести в належний вигляд і створити тут історичний центр. Господарі ринку, заручившись підтримкою городян іншого віросповідання, скажімо мусульман, усіма силами перешкоджають торжеству закону та справедливості. Органи місцевої влади, де мусульман також більшість, ухвалюють суперечливі рішення, які, втім, не виконуються. Судді — також нехрещений люд — усіляко затягують розгляд поданих християнами скарг. Змінюються керівники країни, але всі вони як один люди віруючі і мають зазвичай здійснювати святковий намаз перед телеоб’єктивами, при цьому настійливо звертаються до виборців із закликами до віротерпимості, толерантності, цивілізованого розв’язання конфліктів. Але в створеній ними системі ці норми поведінки не працюють. Цінності інші, вимірюються в основному в у.о. І християни вдаються до крайніх заходів — блокують ринок. Ведені політиками мусульмани намагаються зім’яти пікет. Як результат кількох рукопашних — десятки поранених, антихристиянська істерія в пресі, загалом черговий виток міжнаціональної ворожнечі.

Даруйте, якщо мимоволі зачепила чиїсь релігійні почуття, але так дурість і неймовірність аналогічної ситуації в європейській країні стає очевиднішою. Отже, що ж могла й повинна була зробити влада на всіх рівнях, аби мирні громадяни не лупцювали одне одного арматурою по голові з ім’ям Христа й Аллаха на вустах?

Не заглиблюючись у давню історію проблеми, зауважимо лише: порівняно безболісно вона могла б вирішитися ще два роки тому. Прокуратура АРК нагадує, що ще 2004 року Бахчисарайська міськрада своїм рішенням установила терміни переносу ринку, розташованого на вул. Будьонного. «Невиконання в передбачені терміни заходів з передислокації торговельних місць тоді, у жовтні 2004 року, спровокувало ескалацію напруженості та призвело до громадянського протистояння сьогодні». Можна, звісно, все списати на революцію, але ж місцевої ради, котра ухвалювала рішення, ніхто не розганяв. І те, що земельна ділянка, зайнята підприємцями, використовується незаконно, стало відомо також не сьогодні. За повідомленням прокуратури Криму, провадження за позовом прокурора, котрий вимагає звільнити самовільно зайняту бахчисарайським районним споживчим товариством земельну ділянку, триває вже півтора року! І це при тому, що частину території, яку займає ринок, включено до офіційного списку пам’яток місцевого і національного значення. Якою ціною за такого набору порушень законів власникові трьох бахчисарайських ринків В.Медведєву вдавалося не лише зберегти бізнес на території стародавнього кладовища, а й розпочати там спорудження стаціонарних павільйонів, залишається лише здогадуватися. Хай там як, але незаконне будівництво зупинили не прокуратура, не суд, не місцева влада, а акція протесту репатріантів, які встановили постійний пікет сьомого липня. Уже наступного ранку сталася перша бійка. Торговцям, котрі намагалися прорватися крізь пікет до своїх яток, активно допомагали молодчики характерної зовнішності.

Намагаючись погасити конфлікт, міськрада ухвалює рішення виділити іншу рівнозначну ділянку землі під новий торговельний комплекс у центрі міста. Далі цитуємо звернення голів Бахчисарайської райдержадміністрації І.Умерова, районної ради О.Таряника і мера міста Д.Кретова до керівництва країни, автономії та правоохоронних органів. «Однак керівництво районного споживчого товариства і дирекція ринку відмовляються звільнити територію, яку вони незаконно займають, і перенести ринок. Мало того, всупереч домовленостям адміністрація СТ «Весна» продовжує здавати в оренду торговельні місця, що звільняються, на стихійному ринку після відходу підприємців і переводить підприємців з інших своїх ринків на ринок на вул. Будьонного. Директор ринку Медведєв намагається утримувати підприємців відмовою від сплати ринкового збору та перешкоджає працівникам податкової інспекції провести перевірку виконання податкового законодавства на території ринку... 4 серпня 2006 року директор ринку ініціював збори пайовиків СТ «Весна», СТ «Ринок» і Бахчисарайського районного споживчого товариства, на якому закликав підприємців 9 серпня 2006 року «...розблокувати ринок самостійно, всіма способами від пікету кримських татар».

Невідомо, чому ніхто «нагорі» всерйоз не сприйняв цю інформацію. Або навпаки, занадто переоцінив переговори всіх зацікавлених сторін з участю прем’єра В.Януковича, котрий побував минулої п’ятниці в Криму. Підсумковий протокол містив пункт про перенесення ринку з території кладовища Азіз, а сам прем’єр, за інформацією меджлісу, «дав слово, що ринок буде закрито протягом місяця». Дуже дивною у зв’язку з цим видається поведінка кримських соратників лідера Партії регіонів із Російської общини Криму (зокрема, члена президії ВР автономії О.Радивілова), які вже наступного дня провели в Бахчисараї мітинг, на якому прийняли рішення негайно усунути пікетників із ринку. Свій мітинг проводили і кримські татари. Лідери меджлісу ознайомили співвітчизників із результатами переговорів з участю В.Януковича. Результат масштабної бійки понад півтисячі людей із застосуванням каміння, арматури, кийків і шматків бетону — більш як десятеро чоловік звернулися по допомогу до медиків, чотирьох із різноманітними травмами було госпіталізовано. За неофіційною інформацією, з обох боків постраждалих у кілька разів більше. Наслідки могли б бути набагато сумніші. Розборонити дві стінки запеклих забіяк вдалося з допомогою спецпідрозділів міліції, автоматних черг у повітря та сльозоточивого газу.

Між двома сутичками минув місяць з лишком. Термін більш ніж достатній для того, аби влада всіх рівнів зробила все необхідне, щоб уникнути кровопролиття. Адже після нього вже наступного дня питання було знято: протокол про закриття ринку до 11 вересня підписали всі зацікавлені сторони, включаючи керівників парламенту й уряду автономії, котрі раніше не погоджувалися ставити свої підписи. Репатріанти зняли облогу ринку й уже у вівторок розпочався демонтаж ринкових рядів. Для торговців, котрі позбавилися робочих місць (власне, загроза втратити шматок хліба і штовхала багатьох із них на рукопашну), за словами заступника голови Бахчисарайської райради З.Хайбуллаєва, протягом місяця на земельній ділянці, виділеній під будівництво нового ринку, будуть встановлені тимчасові металеві конструкції для торгівлі. Що заважало політикам і чиновникам зробити все це до чи бодай після першої крові, не нацьковуючи людей і не доводячи їх до стану шаленої ненависті? Бізнесові й політичні інтереси? Ну, тоді, як казала героїня фільму «Раба кохання», — панове, ви звірі! Чи для того, аби представники влади й політики відчули свою відповідальність за слово та справу, у місто треба ввести бронетехніку, а переговори проводити за присутності глави СБУ?

«Сьогодні в Бахчисараї спокійно. Але заспокоюватися зарано, — говорить глава райдержадміністрації Ільмі Умєров. — Нині дуже важливо, щоб усі сторони точно виконували пункти протоколу, щоб щодня велися роботи з демонтажу ринку. І щоб слідство стосовно масових заворушень у місті було об’єктивним і велося оперативно». Сумнів в останньому уже висловлює друга сторона конфлікту. Наразі, щоправда, робить це через симпатизуючі їм ЗМІ. Так, агентство «Новий регіон» повідомляє, що «влада шукає можливості для закриття слов’янських організацій, представники яких були присутні на центральному ринку Бахчисарая під час суботніх сутичок між татарами й бахчисарайцями інших етносів». Ідеться про перевірки законності діяльності формування «Козача охорона». «Водночас кримський главк Мін’юсту розпочав перевірку відповідності діяльності Російської громади Криму її статутним документам. Як вважають у громаді, перевіряльникам дано настанову знайти зачіпки для скасування реєстрації цієї організації», — повідомляє агентство. Утім, без спекуляцій на тему політичних переслідувань у Криму не обходилася жодна з резонансних подій. Але, здається, уже нікуди владі зволікати з тотальним «окозачуванням» Криму. До речі, минулого місяця реєстрацію дістали ще дві козачі організації. Легалізуються вони як громадські організації, а здебільшого виконують роль охоронно-бойових структур, чиїми послугами охоче користуються і політики, і бізнесмени, чимало з котрих сьогодні і представляють владу в автономії.

Стосовно ж побоювань із приводу перевірки відповідності статуту діяльності Російської громади, то тут проглядається гра на випередження. Лідери меджлісу вимагають від влади притягти до відповідальності депутата від блоку «За Януковича» й лідера РГК Олега Радивілова, який, за їхніми словами, не просто брав участь у подіях, а керував людьми, що нападали на учасників пікету. Сам Радивілов пояснює свою присутність під час заворушень бажанням висловити солідарність з учасниками мітингу. Слідство, сподіватимемося, покаже і роль політиків у цій історії.

Сьогодні ж очевидно: кримська влада виявилася не в змозі адекватно та за законом реагувати на наслідки створених нею ж проблем. Навіть під загрозою «підстави» партійного вождя В.Януковича, адже криваве побоїще сталося точнісінько після його візиту до автономії. Не всі ЗМІ навіть устигли розповісти, як Віктор Федорович мудро розрулив ситуацію по Бахчисараю, а тут знову — біда. Можливо, тому й оцінка самим прем’єром останніх подій у колишній ханській столиці виявилась якоюсь розгубленою: провину поклав на «інертність влади та деякі помилки кримських татар». Глибокий аналіз. А рішення зробити Мустафу Джемілєва своїм радником, треба думати, і взагалі закриє всі проблеми.