Аналізувати й стабілізувати. Саме такими є, судячи з виступу прем’єра Єханурова в Дніпропетровську, першочергові завдання нового українського уряду - Архів - dt.ua

Аналізувати й стабілізувати. Саме такими є, судячи з виступу прем’єра Єханурова в Дніпропетровську, першочергові завдання нового українського уряду

30 вересня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №38, 30 вересня-7 жовтня

Призначення Юрія Єханурова — ще навіть не прем’єром, а виконувачем обов’язків — чимало моїх знайомих з економічної тусовки зустріли з оптимізмом...

Призначення Юрія Єханурова — ще навіть не прем’єром, а виконувачем обов’язків — чимало моїх знайомих з економічної тусовки зустріли з оптимізмом. Ті, хто багато років знає Юрія Івановича й спостерігав за ним під час різних кар’єрних злетів і падінь, відразу могли спрогнозувати: все, реприватизації не буде, «полювання» за власністю окремо взятого олігарха скасовується, обіцянки дешевого м’яса чи дешевого цукру «через два тижні» припиняться...

Колишній голова Фонду держмайна України — наскільки в нього вистачить повноважень — зведе «експерименти» у сфері власності до мінімуму й постарається відродити процес приватизації. А от чи не стане вона, як за старих часів, замовною, однозначно відповісти наразі складно.

Колишній голова Держпідприємництва зверне погляд на проблеми дрібного та середнього бізнесу. Якщо в когось із міністрів і було бажання скасувати єдиний податок для підприємців, то нині ці плани відкладуть як неактуальні. Хоча кардинальним чином бізнес-клімат навряд чи зміниться. Коли дати волю підприємцеві, за рахунок чого житимуть, розкошуючи, дрібні чиновники? Коли відразу розрубати вузол проблем із відшкодуванням ПДВ, зміліють наддоходи великих чиновників.

Колишній куратор адмінреформи в адміністрації президента та недавній керівник Дніпропетровської облдержадміністрації багато говоритиме про проблеми регіонів і необхідність зростання їхнього впливу на стан справ у країні. Щоправда, найімовірніше, все залишиться, як колись. Чи майже як колись. Бо істотно більше грошей для місцевих бюджетів узяти все одно ніде.

При Єханурові — досвідченому апаратнику — швидко крутитимуться різноманітні «коліщата» кабмінівського механізму. Починаючи від прес-служби та різноманітних експертних рад і закінчуючи урядовими комітетами. Чимала частка «гри на публіку» виявиться в численних засіданнях, обговореннях, конференціях, «мозкових штурмах» тощо. Посмішки, приятельські рукостискання з політичними опонентами та уміння звести зле чи гостре запитання до жарту — ці атрибути фірмового єхануровського стилю, можливо, допоможуть новому прем’єру не втратити обличчя в непростих ситуаціях.

Таких ситуацій буде чимало. Новий старий Кабмін (де багато «старих» і «дуже старих» персонажів) різношерстий, суперечливий і наразі явно не готовий до командної роботи. 223 депутатських голоси, відданих під час першої спроби призначити прем’єра, — мабуть, навіть надто оптимістичний показник підтримки кабінету Єханурова в парламенті. Що, як і за часів «пізнього Кінаха», не дозволить тихо-мирно провести ні бюджетний, ні якийсь інший важливий для уряду закон. (Якщо, звичайно, не домовлятися з бізнес-групами, йдучи на серйозні поступки.)

Цим перелік ризиків, на жаль, не вичерпується. Не забуваймо, що Єхануров — відданий партієць, голова центрального виконавчого комітету Народного союзу «Наша Україна». Партія, яка йде на вибори під гаслами вірності ідеалам Ющенка, останнім часом лише втрачала очки в очах потенційних виборців. Небагато хто з них купиться на обіцяну прем’єром макроекономічну стабільність та збереження економічного зростання. Отже, слід активніше діяти, пропонуючи нові, ще вищі зарплати й пенсії, «заманювати» електорат супермасштабними соціальними проектами. Як вчинить Єхануров, якщо ці одномоментні виборчі цілі вступлять у суперечність зі стратегічно важливими для країни? Що вибере — реалізм чи популізм, якщо однопартійці або тим паче президент скажуть: «Треба, Юро, треба!»?

Під час свого візиту до Дніпропетровська, уперше вийшовши в новій посаді до преси, прем’єр сказав дуже багато правильних слів: про макроекономічну стабілізацію, про обмеження інфляції, по можливості, однозначною цифрою, про якомога повніше врахування зауважень депутатів до бюджетного закону... Так багато і так правильно, що в пам’яті мимоволі спливли кілька останніх кучмівських урядів. Їхні керівники теж дуже гарно розставляли акценти, хоча на практиці процвітали кумівство, роздача за безцінь держвласності, корупція.

Що буде цього разу? Відчувалося, що повного бачення проблем і шляхів їхнього вирішення в прем’єра наразі немає. І в його виступі перед пресою дуже часто звучало слово «проаналізуємо» (ситуацію в країні разом із провідними економістами, роботу голів обласних адміністрацій, ситуацію на Нікопольському південнотрубному заводі тощо).

Досить несподіваною була оцінка Ю.Єхануровим перспектив економічного розвитку до кінця року. Можливо, добряче поспілкувавшись із академіками (про що повідомлялося на прес-конференції в Дніпропетровську), прем’єр дізнався про щось нове, а може, то було продовження прихованої полеміки з екс-міністром економіки Сергієм Терьохіним, який заявив наприкінці минулого тижня про семивідсоткове (!) зростання у кожному з місяців упродовж жовтня—грудня, однак прогноз про 2% зростання ВВП за підсумками нинішнього року — поки що найпесимістичніший із усіх, що лунали в останні місяці в Україні й за кордоном стосовно України. І країна його почула з вуст самого прем’єра. По суті, йдеться про те, щоб економічне зростання у країні зберегти як таке.

Що для цього буде зроблено? Детального плану прем’єр не виклав. Треба думати, що за традицією останніх років Кабмін зосередиться на пожежних заходах на тій чи іншій «ділянці, що горить». Наразі таких мінімум дві. Перша — прийняття бюджету на наступний рік.

Робота скрупульозна й монотонна, з огляду на те, що, за прогнозами Юрія Івановича, депутати подадуть до документа, як і кожного передвиборного року, десь 5—6 тис. поправок. Отже, бюджетний законопроект піддадуть істотній переробці. Та ще й на основі, треба думати, уточнених макроекономічних показників.

Друге місце, де в нас не просто горить — палає, — сфера власності та взаємовідносин із великим бізнесом. Єхануров недвозначно заявив, що з усім «броунівським рухом реприватизації» назавжди покінчено. Те, що мало повернутися до держвласності, на його думку, уже повернуте, відтепер існуючі спірні питання вирішуватимуть лише через переговорний процес і мирові угоди.

Отакої, а як же судові інстанції та розпочаті там справи з питань власності? Невже Кабмін намірився взяти на себе ще й повноваження судової гілки влади — карати й милувати, підтверджувати законність приватизації?!

Юрій Єхануров наголосив, що конкурс із продажу пакета акцій «Криворіжсталі» відбудеться: якщо люди знайомляться з підприємством, «ми не можемо змінити правила гри». І взагалі, «Криворіжсталь» — це не звичайне підприємство, про нього говорив Віктор Ющенко на Майдані...

Питання щодо Нікопольського заводу феросплавів вивчатимуть, а потім вирішуватимуть шляхом досягнення угод...

Не виключено, що державні частки на Нікопольському південнотрубному заводі буде запропоновано для викупу нинішніми власниками...

Можна битися об заклад: для багатьох в Україні такі одкровення були неприємними — за що боролися?! Багатьом не сподобалися слова Єханурова про те, що уряд і бізнес збиратимуться та пред’являтимуть одне одному список вимог — що необхідно зробити. Можливо, Юрій Іванович тут лише трохи відкрив громадянам практику, яка існувала до помаранчевої революції?

Бо нічого нового в цьому підході немає. Така політика співробітництва з українськими бізнес-групами здійснювалась і в той час, коли урядом і передусім економічним блоком керував пан Азаров. Власникам підприємств навіть спускали «плани податкових надходжень», і їхнє виконання суворо контролювалося. Однак нині, м’яко кажучи, інші часи. І навіть коли громадяни примиряться з тим, що справедливість стосовно олігархів так ніколи і не восторжествує, ставка на виконання великим бізнесом плану з податку на прибуток країну не врятує.

Звичайно, ми не можемо оперувати точними цифрами, але без залпових уливань хоча б півтора десятка мільярдів гривень від продажу держмайна бюджет може просто не витягнути соціальних навантажень (навіть без урахування можливих нових, передвиборних). Інші, крім приватизації, джерела, наприклад, різке підвищення орендної плати за землю, наразі не задіяно. Удосконалення оподаткування банків і страхових компаній, про які говорив попередній уряд, — метод теж не беззаперечний, та й не настільки грошовий, як це видається на перший погляд.

Втім, і це джерело поки що в «чорнильниці».

А нестача грошей — вона вже на порозі. Можливо, навіть набагато ближча, ніж вибори...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №35, 21 вересня-27 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво