А долара по 1,3 не бажаєте? - Архів - dt.ua

А долара по 1,3 не бажаєте?

22 квітня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №15, 22 квітня-6 травня

Усі ми звикли, що під час криз падає гривня. Тому коли обвалився долар, люди відреагували так само — кинулися його здавати...

Усі ми звикли, що під час криз падає гривня. Тому коли обвалився долар, люди відреагували так само — кинулися його здавати. Загалом, хоч що казав би уряд про користь ревальвації, населення знову злякалося. Оскільки нічого доброго від влади, як і раніше, не чекає.

Отже, НБУ відмовився від фактичної прив’язки гривні до долара. З початку 2000 року курс уперто тримався біля позначки 5,3 грн./дол. У 2005-му якийсь час відбувалося поступове зміцнення української валюти — із 5, 30 до 5,19 грн./дол. Перший обвал долара на міжбанку — до 5,03—5,1 — стався 8 квітня. Проте тоді Нацбанк у торгах участі не брав, і все списали на спекулянтів. А під час торговельної сесії 20 квітня залишки пропозиції валюти за ціною 5,05 грн./дол. викупив уже Нацбанк. І відразу підвищив до цієї позначки (тобто на 2,7%) свій офіційний курс.

Комерційний курс долара впав ще більше: ціна покупки цієї валюти в київських «обмінках» становила в четвер 4,8—4,97, продажу — 5,09—5,17 грн./дол. У банках утворилася чимала черга з бажаючих достроково закрити валютні депозити, дохідність яких у гривневому еквіваленті зменшується. Неважко підрахувати, що, коли за оцінками експертів заощадження населення становлять мінімум 10 млрд. дол. готівкою (і навіть у багатьох затурканих бабусь у схованці лежать кілька купюр), то за один день українці втратили 250—300 млн. дол.

Ряд експертів вважає, що рішення Нацбанку стало відповіддю на активне скуповування іноземними інвесторами держоблігацій України: цього тижня на аукціоні з придбання українських боргових зобов’язань було витрачено рекордну суму в 2,16 млрд. грн. (425 млн. дол.), причому 60% коштів надійшло від іноземців. За таких умов високий курс гривні призводив до стрімкого зростання ліквідності на грошовому ринку, що збільшило ризик подальшого прискорення інфляції.

Зарубіжні експерти рішення про зміцнення гривні вітають. Так, Ларс Крістенсен із Danske Bank каже про недооцінку гривні щодо російського рубля та інших валют країн СНД. На його думку, для утримання інфляції на рівні нижче 10% 2005 року українську валюту потрібно зміцнити ще на 15% (десь до 4,5). Щоправда, вітчизняні експерти вбачають у зарубіжній підтримці лобіювання імпорту в Україну й спроби знизити конкурентоспроможність наших товарів за кордоном.

У виграші від різкого зниження курсу долара будуть підприємства-імпортери та іноземні інвестори, які вкладають кошти в українські державні облігації, вважають у банку «Аваль». При цьому будь-які зміни в зворотному напрямку сприйматимуться інвесторами як негативні сигнали. За прогнозом «Аваля», курсові зміни вплинуть на структуру заощаджень населення: валютні депозити стануть менш привабливими, а гривневі не піднімуться через високі інфляційні очікування населення (за прогнозами аналітиків банку, вона може досягти в 2005-му 12—16%).

При цьому банкіри більше критикують саме поспішність ревальвації, ніж її факт. В Асоціації українських банків вважають дестабілізуючими для економіки «будь-які різкі зміни на будь-якому ринку», зокрема й фінансовому.

Голова правління АКБ «Укрсоцбанк» Борис Тимонькін вважає, що ревальвація, схожа на нинішню, без рішення ради НБУ (яка визначила середньорічний курс у 5,27—5,32 грн./дол.) ламає систему фінансової регуляції в країні. «Комплекс заходів для зв’язування грошової маси, що включає в тому числі й ревальвацію, безумовно, спроможний пригальмувати інфляцію. За підсумками року вона, найшвидше, не перевищить 8—10%. Та в економіці не буває чудес, отже, це станеться за рахунок зменшення чиїхось доходів. Чиїх? Промисловості — легкої, харчової, машинобудування, усіх підприємств, що працюють на експорт із невеличкою маржею. Так, витримають, хоча й відчутно втратять у доходах, високорентабельні металургійні підприємства, хімпром. За великим рахунком, постраждають усі великі бізнеси, які сплачують левову частку податків у держбюджет», — вважає Борис Тимонькін.

А що ж Нацбанк? Там заявляють, що зміцнення курсу гривні відповідає «реальним тенденціям на ринку», оскільки матиме «важливий макроекономічний ефект», що виражається в «ослабленні інфляційного тиску». І при визначенні курсової політики НБУ «враховує інтереси всіх суб’єктів економіки», але «особливо інтереси населення».

Про утримання інфляції як про головну причину нинішньої ревальвації гривні говорив на засіданні ВР у п’ятницю й голова Нацбанку Володимир Стельмах. «Зростання інфляції веде до втрати купівельної спроможності населення, тоді як зміцнення національної валюти має зворотний ефект», — зазначив він. А ще нагадав, що курс 5,1 грн./дол. передбачений у держбюджеті України (на кінець року), проте з початку 2005-го фактично не змінювався. «Ми відставали в цьому питанні й внесли корективи», — сказав Стельмах.

А тепер — увага! Оскільки, на думку НБУ, валютний курс має для України велике значення через відкритість української економіки, а в останні два-три роки виникли економічні передумови для його зміцнення, процес ревальвації триватиме. За словами Володимира Семеновича, припустимим є дуже значне зміцнення національної валюти — до 3,8 гривні за долар! А за наведеними головним банкіром експертними оцінками, реальний курс гривні щодо долара становить від 1,3 до 2,6!

Добре хоч керівництво НБУ розуміє, «що таке зниження курсу долара призведе до негативних наслідків»...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво