1+1=2 КРІСЛА?.. - Архів - dt.ua

1+1=2 КРІСЛА?..

17 травня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №18, 17 травня-24 травня

Звістка про призначення генерального продюсера, творця і співвласника першого українського коме...

Звістка про призначення генерального продюсера, творця і співвласника першого українського комерційного телеканалу «1+1» Олександра Роднянського генеральним директором російського телеканалу СТС виявилася для вітчизняного телесвіту бомбою уповільненої дії. Передусім почали нервувати ті, хто працює на каналі: що буде з «1+1», що буде з ними, тими, хто прийшов в основному з застиглого в комі кіно, аби, надихнувшись ідеями свого лідера, робити нове телебачення? Слідом заметушилися власники і керівники інших каналів, почали прикидати, хто з полохливих зірок і зірочок «1+1» здатний підняти рейтинг їхнього рідного ТБ. Непомітну активність стали виявляти ті, чия платоспроможність здатна забезпечити їм володіння метровим каналом. Схвилювався політикум: під чию увагу цього разу потрапить популярний канал? А у журналістів, які віддають данину професіоналізму команди «1+1», виникла сила-силенна запитань і припущень, основаних на розумінні загальної ситуації і повному невіданні планів самого «героя дня» — Роднянського.

З одного боку, канал, який бурхливо і творчо розвивався, став явно пробуксовувати з часу свого активного «самозанурення» в політичні ігри: майже перестали народжуватися нові, цікаві власні програми, нові обличчя виникли лише на сирій ще «Барикаді», на екрані знову з’явився милий, але знайомий до болю, через що знизився його рейтинг, «Буржуй»; зате в ТСН по закінченні передвиборної кампанії — уперше! — з’явився, схоже, замовний не політичний, а комерційно-косметологічний сюжет. Та все ж «1+1», як і раніше, любимий і залишається одним із лідерів на українському телеринку! Що буде з каналом без ідейного лідера, котрий вміє інтелігентно гасити найяскравіше палаючі ситуації як у колективі, так і за його межами?

Інший бік медалі — вихід, або, як це прийнято називати, «відтік мізків», в іншу країну, тим більше до Москви, котра десятиліттями як забирала, так і продовжує забирати кращих синів і дочок у своєї «молодшої сестри» України. І тут знову ж роздвоєння — приємно, «наших» цінують, але ж і нас позбавляють яскравих особистостей. Заперечення з приводу «зустрічного потоку» телемосквичів не витримують критики — як правило, вони привозять із собою шлейф колишньої слави і кліше старих, які уже вийшли там у тираж, програм. Ми продовжуємо міняти генералів на солдат. Хоча у відтоку цьому ми і самі винні: у Москві вміють цінувати таланти, і гроші там інші, і перспективи. Однак і ігри на виживання жорсткішими будуть.

На прес-конференції, яка відбулася 15 травня в Москві, Пітер Гарві — засновник компанії Story First Communications, член ради директорів SPC, заступник голови ради директорів СТС і Петро Авен — президент Альфа-банку, представляючи нового генерального директора СТС Олександра Роднянського, не скупилися на втішні слова з приводу предмета свого вибору. Не погрішивши проти правди, йшлося про високий творчий і діловий потенціал нового керівника СТС, про надії на зміну обличчя компанії, при збереженні високих економічних результатів, досягнутих минулим талановитим менеджером Романом Петренком і примноження їх новим, про розширення глядацької аудиторії, географії та якості мовлення СТС — безумовного лідера у фінансових показниках телеринку РФ. Акціонери не приховували радості з приводу отриманої ними довгожданої згоди Олександра Роднянського очолити успішний і перспективний канал, хоча і не відповідали на запитання про термін контракту, посилаючись на комерційну таємницю. Та все ж власники обережно відвели приблизно три роки на доведення СТС до запланованого рейтингового піка. З чуток знаю про приятельські стосунки між акціонерами і Роднянським, усе ж тривожно стислося серце в момент проголошення ніжно-піднесеної, але невизначеної в сенсі перспектив, промови про попереднього керівника каналу, котрий настільки багато зробив для просування цього телепродукту на тісний російський телеринок.

У щільному передстартовому графіку Олександр Роднянський викроїв час для зустрічі з журналістом «ДТ» і з властивою йому віртуозністю відповів на всі запитання, розуміючи, як і я, що це необхідно, аби уникнути кривотлумачень.

Телекомпанія СТС — перший мережний російський канал, побудований за принципом партнерства з регіональними телестанціями. Веде мовлення з 1 грудня 1996 року. На сьогодні телекомпанія СТС — перша і єдина прибуткова телекомпанія, що веде мовлення по всій Росії, маючи 173 партнери в 362 містах. За підсумками 2001 року, канал вийшов на прибуток відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. За сукупним зростанням ринку реклами практично на 60% — від 270 млн. доларів 2000 року до 420 мільйонів доларів 2001-го. Потенційна аудиторія — 86 мільйонів чоловік. Мовлення ведеться за годинними поясами. Охоплено 100% міст-мільйонерів. Технічне проникнення — 75%. Цільова аудиторія каналу — молоді люди віком від 18 до 45 років із високим рівнем прибутків і споживання. Мінімум аудиторії 50+. Основним тримачем пакета акцій — 75% мінус одна акція — є один із найбільших іноземних інвесторів на ринку телерадіомовлення в Росії — компанія Story First Communication. Іншим інвестором, котрий володіє 25% плюс одна акція, є консорціум «АльфаГруп».

— Олександре Юхимовичу, відомо, що ви товаришуєте з московськими колегами і вони підтримують вас у всьому. У мене теж у Москві безліч друзів. Але знаю по собі, якщо переїду туди, вибудується зовсім інша система взаємин, оскільки я стану конкурентом. Чи не боїтеся, що ваша дружба з НТВ, із Ернстом, Любимовим набуде дещо іншого відтінку?

— Усвідомлюю зміни взаємовідносин, у трансформації, що відбувається з друзями, коли наїжджаєш у Москву і коли працюєш в одній компанії. Є безліч обставин, через які ці стосунки змінюються. Усе буває. По-перше, сам по собі початок роботи на московському ринку, природно, принесе чинник переоцінки взаємин у багатьох сферах. Переконаний, справді дружні стосунки не зміняться. А дружелюбно-ділові — можуть. Ну що вдієш? Я до цього готовий. Не вперше.

Я досить дружелюбна людина і ніколи не переношу ділову конкуренцію на людські стосунки. Московський ринок конкурентно жорсткий, але там уміють підтримувати стосунки між собою. Це значно різниться від українських реалій. Люди з різних каналів товаришують і проводять відпустку разом, причому як старші менеджери, так і співробітники, ведучі. Бувають, звісно, складності, але масштаб індустрії, масштаб міста зворотним чином усе змінює. У нас же все очевидно — є два конкуренти, а поруч нікого. Відповідно ситуація змушує визначитися у взаєминах.

— Час бур, страйків і повстань у московських медіа, здається, закінчився. Сьогодні усе відбувається не гамірливо, подібно «оксамитовій революції», але досить серйозно. Що стало для вас вирішальним чинником у згоді очолити СТС?

— Єдиний назвати не можу. Вплинув цілий комплекс обставин, а головне — логіка розвитку СТС. Вона мені зрозуміла і близька, оскільки позаполітична, причому не тому, що хтось хоче чи не може використовувати цей канал у своїх політичних інтересах. Не в цьому річ. Мета — зробити цікаве телебачення і домогтися якихось економічних результатів у тому творчому обличчі, яким телевізійний канал повинен мати. Було кілька пропозицій від російських колег, у яких обговорювалася ситуація з урахуванням інтересів «1+1». Зацікавлена сторона виходила з того, що я не лише менеджер, а й співвласник, та ще й причетний до створення нашого каналу «1+1». У результаті — це крок до розвитку «1+1», досить несподівана, цікава відповідь на ситуацію, що склалася на ринку. Було наведено вагомі приклади вирішення подібних питань на Заході. І мені дуже сподобалися, по-людськи сподобалися люди, із якими розмовляв, вони були переконливі. За дуже скромних витрат вони домоглися значних результатів і мають перспективи росту. Важко зробити щось радикально відмінне від сьогоднішніх каналів. А ось із СТС можна рухатися вперед. Все це разом, плюс бажання підняти телебачення, знову відчути себе у своїй справі, і послужило спонукальною силою до ухвалення рішення.

Останній рік я відчував жахливий дискомфорт від того, що моє життя перетворилося на щось мною не заплановане і вже ніяк не приємне. Величезна кількість політичних розмов, спілкувань, глибоко нецікавих мені тем.

— Ви думаєте, що там будете поза політичними темами?

— Однозначно. Можу гарантувати. Це абсолютно творчий бізнес-проект. Він так і сформульований. На каналі немає політичних новин. І не буде. Такі стосунки там склалися. І мені не хотілося б їх змінювати. Не хочу повторення жодної ситуації, жодного дзвінка. Мені це нецікаво. Коли стартували з «1+1», я не хотів новин. Я прибічник глядацького телебачення без еківоків, без риторичних фраз про те, «які ми важливі чи корисні». СТС такий за своєю природою. Таким він і буде.

— СТС серйозно «розкручений» у плані бізнесу. Менеджмент там бездоганний. Чим творчо збираєтеся його наповнювати?

— Не хотів би сьогодні на цю тему багато говорити, але повірте — у мене море ідей. Нещодавно спробував їх викласти на папері, втиснути в сітку — не ввійшло усе.

— Буде власне виробництво фільмів, серіалів, як у НТВ?

— Якщо чесно, у НТВ немає великого виробництва. Є лише новини, «Свобода слова», документально-публіцистичний ефір і чотири серіали. Більше нічого. Я збираюся спиратися на виробництво. Гарна команда, здатна здійснювати весь технологічний процес від задуму, через виробництво, до ефіру. Говорячи простіше, мене запрошували насамперед як людину, котра має досвід у виробництві. Чи вийде цікаво — покаже час. Чи будуть цікаві люди це робити? Безперечно! Чи будуть це москвичі? І москвичі, і кияни.

Про серйозність намірів акціонерів і нового гендиректора говорить уже те, що один із найбільш успішних продюсерів-професіоналів Росії Ігор Толстунов, котрий до сьогодні очолював «НТВ-профіт», за спиною якого сила-силенна увінчаних на різноманітних кінофестивалях фільмів і серіалів, погодився очолити кіновиробництво на СТС. У його робочому портфелі вже є сценарії різноманітних жанрів: від мелодрам, детективів і мильних опер до захоплюючих трилерів. Судячи з цієї кандидатури, команда підбирається надзвичайно міцна.

— У СТС є проект із «Новим каналом». За сценарієм Тетяни Гнєдиш зніметься серіал «Завтра буде завтра». Чи буде керований вами канал співробітничати з українськими каналами?

— Я не проти. Наскільки знаю, «Новий канал» запропонував СТС цей проект і його вирішили підтримати. Я не читав сценарію, тому нічого до ладу сказати не можу, окрім того, що людина, котра відповідатиме за виробництво серіалів на СТС і, мабуть, певною мірою на «1+1» — оскільки все зливатиметься, — і прийматиме рішення. Ніхто не ламатиме те, що побудовано. Має бути корекція, очікуються певний розвиток, нові проекти, зміна обличчя, очевидно, що це потрібно, інакше мене не запрошували б. А ось у тому, як це розвиватиметься, ніяких упереджень немає.

— «1+1» завжди славився своєю командою. Кого берете із собою?

— Поки попросив допомогти найближчих мені людей в ознайомленні з діяльністю СТС. Оскільки ми розмовляємо однією мовою, а я не можу розмовляти один із усіма менеджерами, вони, у свою чергу, поспілкуються з великою кількістю людей і допоможуть мені скласти мозаїку, що як функціонує.

— Більшість людей на «плюсах» йшли до вас і вірячи у вас. Що буде з цією командою?

— З нею ж нічого не відбувається. Ніколи не знімав із себе зобов’язань стосовно команди, яка йшла до мене і вірила в мене, завжди їх реалізовував.

— Чи може сьогодні в Києві початися те, що давним-давно діє в Москві — перетікання, перекуповування творчих кадрів різними каналами?

— Я сподіваюся, ні. Інша річ, що у багатьох з’являється можливість робити якісну продукцію не лише для російського ринку, а й українського. Для творчих працівників це дуже цікаво. У всякому разі, мене творча конкуренція дуже цікавить.

— Ви припускаєте залишитися на «1+1» і будете там, на СТС. Наскільки вас вистачить по-людськи, творчо і фізично?

— Уміння делегувати — моє неслабке місце. Є маса речей — відповідальних, важливих, які я вирішую щодня. У цій ролі можу залишатися завжди. Для продюсера важливі смак і вміння сформулювати завдання, домогтися від авторів їхнього виконання. Це я можу робити. Геть не збираюся вирішувати все на світі, як роблю це сьогодні. Хочу вкластися в концепцію, яка дозволить належним чином реалізувати найважливіші завдання. Найважливіші для акціонерів, які довірили мені сьогодні СТС, і команди «1+1», які відповідають моїм уявленням про те, що мені хотілося б у житті. Постараюся все це реалізувати. Усвідомлюю, що все дуже непросто.

— На СТС ви наймана робоча сила?

— Так, природно.

— Без будь-яких перспектив?

— У мене немає перспектив стати власником каналу. Але я, безумовно, зацікавлений у тому, щоб він процвітав.

— Чи обговорювалося нове призначення зі співвласником «1+1» паном Лаудером?

— Із самого початку мої партнери про все були в курсі, я нічого не робив за їхньою спиною. Для співвласників «1+1» цілком очевидна проблема залежності українського ТБ від російського продукту, ми завжди обговорювали шляхи її вирішення. Важливо, щоб вона не поставила «1+1» у глухий кут перед невпинним зростанням цін, коли компанія виявиться одним гравцем на території, де будуть реалізовуватися права на показ телевізійних серіалів чи фільмів. Було зрозуміло, що російський ринок — останній ринок у світі, що розвивається. Тому ми обговорювали ці питання. Тут немає несподіванки.

— Чи існує, на ваш погляд, експансія російського ТБ в Україні?

— Я не називав би це словом «експансія». Існує природний розвиток російського телебачення, який через силу-силенну причин — історичних, кордонів, наявності серйозних творчих сил і обсягу ринку — не можна порівняти з будь-яким іншим із країн колишнього СРСР. Існує ще один чинник, який називається «російський світ», діаспора російськомовна. Цей «російський світ», безперервно, змінюватиме обличчя російського телебачення. Завдяки саме цьому чиннику російське телебачення стало дуже живою сферою діяльності, у якій є усе, що потрібно для розвитку індустрії: традиції, сучасний менеджмент — більш жорсткий, аніж це було прийнято в радянський час; авторитетні, визнані майстри і навіть школа — система підготовки кадрів. І найголовніше — спільне розуміння індустрії, далеке від тих убогих політичних сцен, якими так часто козиряють в Україні професіонали.

— Можна зробити проекцію майбутнього українського телебачення — воно в Росії? Там дійсно все дуже бурхливо розвивається, і дедалі більше російських програм з’являється в нас.

— Є канали, «упаковані» російськими програмами. У прайм-тайм лише у «1+1» програми власного виробництва. Цим ми і різнимося від усіх. Тому якщо ви хочете сказати «експансія», то вона природна. Декілька серйозних каналів утримаються. Приміром, «1+1» у ніші бренду українського телебачення, котрий ми втрачати не збираємося. Журналістські програми і новини даємо лише українською мовою, і фільми нею дублюватимемо. У когось є ніша ексклюзивних взаємин із тим чи іншим сильним російським гравцем. Це начебто не російське телебачення, а українське, але воно так вибудувало свою бізнес-діяльність. А десь хтось просто купив телеканал. Це сьогодні не проблема для впливових російських гравців. І в результаті таким ось чином і буде розвиватися українське телебачення.

З іншого боку, наскільки це телебачення українське, у сфері серйозної конкуренції існуюче, — не знаю. У Канаді дуже сильний громадський канал, але там можна дивитися й американські канали, із котрими дуже важко конкурувати. Бельгійці мають дуже сильне власне телебачення, у тому числі й комерційне, але вони дивляться і французькі канали. Усе залежить від аудиторії, чи потребує вона вітчизняного телебачення. Безперечно, Західна Україна потребує вітчизняного телебачення і насамперед вона є базою для його існування. А для частини російськомовної, значно більш адаптованої до російських контекстів, це не принципово.

— У будь-якому варіанті в СНД телебачення не може бути аполітичним.

— Для засновників «1+1» це бізнес-проект, вони не ставлять перед собою мету завоювати політичні позиції. Поставлене завдання — досягнення позитивних фінансових результатів. Це очевидно. Якщо будуть пропозиції від вітчизняних чи західних компаній, котрі наших партнерів влаштують, — це їхнє право. Але таке гіпотетично можливо лише за згодою всіх партнерів.

— Незабаром на вас очікує чергове судилище. Як ви гадаєте, чим це закінчиться? І чи може ваш від’їзд у Москву і нове призначення якимось чином вплинути на вердикт негативно?

— Я гадаю, що це посилить позиції каналу, додасть якогось міжнародного характеру. Якщо буде негативне рішення — на мою думку, його можна буде вважати замовним — спрямованим на досягнення певного результату в зміні власників компанії. Я ж не бачу підстав узагалі для судів як таких, тим більше для негативних рішень. Але час покаже.

— Чи не вийде, що поки ви будете займатися СТС, на «1+1» відбудеться зміна хазяїна? Пінчук, наприклад, давно задивляється на «1+1».

— Хто сказав, що мене тут не буде? Я тут буду. Я завжди багато їздив. Це було основою взаємин партнерських компаній. На мені весь обсяг взаємин із західними партнерами. Скористатися моєю відсутністю не можна, будь-які переділи власності мають бути зроблені з моєю участю і участю інших партнерів. У нас здорова і чиста компанія. Чи буде в цьому сенсі активним названий вами підприємець? Про це потрібно запитати передусім у нього. Гадаю, що не тільки він. Є ряд людей, котрі неодноразово робили всякого роду пропозиції. Принциповим є для нас і партнерів, що «1+1» — бізнес-проект.

За неперевіреною інформацією, найближчим часом до Києва прилетить співвласник «1+1» Борис Фуксман. Один із олігархів, котрі втратили вагу, але не втратили зв’язок із каналом, влаштовує власникам зустріч із діючим олігархом, який давно задивляється на цей популярний канал. Непрямим показником активної зацікавленості олігарха, котрий прагне монополії на українському телебаченні, може стати рішення суду. Оформлення можливої угоди, з огляду на наявність західного інвестора «1+1», може затягтися на кілька місяців, але оберігати канал навіть від двогодинного ефірного «усікновення» потрібно вже зараз.

— У бурхливий розвиток СТС, який передбачається, вкладає гроші «АльфаГруп»?

— Ні. Але вони дуже зацікавлені в тому, щоб це відбулося.

— Ви підкреслюєте, що канал не буде зв’язаний жодними політичними зобов’язаннями. «АльфаГруп» зв’язана прямо з американцями, і їхні спільні інтереси відповідають сьогодні інтересам і задачам, що ставить перед собою Кремль. І в цій ситуації, ви гадаєте, вам вдасться поставити себе поза політичними іграми?

— Компанія СТС, я переконаний, до історії російської політики стосунку не має. Про цю позицію неодноразово заявляли і акціонери, і керівництво «Альфи», і в мене немає приводів сумніватися. Канал СТС не є предметом політичного використання з боку «Альфи», вона, мабуть, досить сильна, щоб вирішувати свої задачі без СТС.

— Як колектив сприйняв ваше призначення? Ви пояснювали їм ваше рішення?

— Хвилювання було і є, тим більше, що відразу по приїзді з’явилися перші чутки на сайтах Інтернету, автори яких не спромоглися навіть дізнатися щось конкретно, а вже починають писати й обговорювати. Це викликало нервову реакцію в колективі. Я спробував сформулювати старшому менеджеру компанії всю історію досить доладно. І написав лист колективу, спокійний і ясний. Гадаю, це розставить всі акценти в питаннях, що могли б хвилювати команду «1+1».

— Від кого виходила ініціатива вашого запрошення на СТС?

— Від акціонерів — і від американців, і від «Альфи». Це рішення перших осіб.

— Я пам’ятаю нашу розмову дворічної давнини. Ви тоді казали, що нудьгуєте за творчістю, і вам хотілося б щось зняти. Чи можна за такої завантаженості чекати від вас творчих починань?

— Мені безумно цікава нинішня творча робота. Переконаний, що час прийде, і я спробую повернутися в кіно. Від кіно не можна втікати.

— А якщо помріяти? Це буде документальне кіно?

— Суміш жанрів. З елементами ігрового кіно і документального, за стилем — ближче до документального.

— У принципі, якщо є якась яскрава творча ідея, навколо неї простіше вибудувати бізнес-проект. Тут виходить навпаки — успішний бізнес-проект без творчого стрижня?

— Це те, над чим я думаю постійно. Є ідеї-напівфабрикати, їх дуже багато. Але вони поки що не обговорюються.

— Є інформація, що СТС із вашим приходом претендуватиме на «третю кнопку». Наскільки це реально?

— Нічого не можу сказати. Є дуже сильна конкуренція, й усі досить активні. Мене хвилює обличчя каналу... Подивимося... Будемо боротися.

— Ви розмовляли з Президентом України про своє нове призначення? Як він до цього поставився?

— Ми не зустрічалися останнім часом. А те, що мені переказують... Не знаю. І знати не хочу. Це все ж моє життя.

— «1+1» починав як канал позаполітичний і в процесі розвитку дедалі більше політизувався. Напевне, інакше було неможливо. Ви не проектуєте цю ситуацію на свою майбутню роботу?

— Ні. Окрім бажання акціонерів залишатися поза політикою, є і моє бажання...

За неперевіреними даними із джерел, близьких до граючих першу скрипку у телевізійних колах Москви, після 27 травня очікується потужна рокіровка в стані провідних керівників ТБ. Як це позначиться на «розподілі ролей» першої п’ятірки кнопок, покаже час. Зрозуміло лише одне — нашого «героя дня» чекає найжорсткіша конкуренція, у якій ми бажаємо йому перемогти, а каналу «1+1» — вистояти.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №22-23, 15 червня-21 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво