Економічний націоналізм
«Дзеркало тижня. Україна» №17Треба готуватися до нової ситуації в Європі та світі, де економічний націоналізм і навіть економічні війни стануть реальністю.
Треба готуватися до нової ситуації в Європі та світі, де економічний націоналізм і навіть економічні війни стануть реальністю.
Чи справді держпідприємства масово йтимуть з молотка з наступного року, залежить не тільки й не стільки від банків, скільки від влади.
Треба готуватися до нової ситуації в Європі та світі, де економічний націоналізм і навіть економічні війни стануть реальністю.
Попри значний потенціал, АПК не отримує адекватного фінансового живлення від банківського сектору.
Наше суспільство дуже боїться реформ, воно не хоче змін, але при цьому хоче жити краще.
Світова криза висвітлила не тільки проблеми фінансового ринку, а також помилкові думки щодо його саморегулювання та міжнародної організації.
Лідери й власники великих компаній, статки яких формувалися неправильно й нечесно, інтуїтивно відчувають, що настає час «віддавати».
На жаль, українська валюта нині найбільш недооцінена у світі, тому Україна не здатна проводити якісь економічні реформи, зокрема й у сфері валютного регулювання.
Які нові законодавчі норми стовідсотково на руку вкладникам?
Поки ж нашуміла ініціатива віце-прем’єра Сергія Тігіпка обкладати податком операції з офшорними зонами за ставкою 12—15% існує у вигляді восьми слайдів на його сторінці в Facebook.
Перед державою стоїть непросте завдання: організувати ринок найскладніших продуктів і послуг в умовах, коли споживачі цих послуг практично не розуміють, як оцінити їх якість.
Нинішнє перетворення Старого світу з експортера капіталу на імпортера не може не впливати (причому дуже суттєво) зокрема й на банківський сектор і платіжний баланс України.
У найближчі місяці Мінфін і Нацбанк планують розширити доступ фізосіб до облігацій внутрішньої державної позики, номінованих в іноземній валюті. Щоправда, ефективність проекту залежить від безлічі «якщо».
Візьмемо банк «БІГ Енергія», у процесі ліквідації котрого як у дзеркалі відбилося чимало сьогоднішніх вад і зловживань.
Как все-таки найти оптимальный баланс интересов заемщиков и кредиторов в украинских условиях?
Щорічна інвестиційно-банківська конференція Euromoney — найбільша така подія для регіону ЦСЄ. Жоден урядовець від України участі в дискусіях не взяв.
Сформувалося відразу кілька противаг, які компенсують уповільнення динаміки в галузях, більш чутливих до зовнішнього попиту.
Та категорія українців, які нині у роздумах, що далі робити з готівковими заощадженнями, стоїть перед непростим вибором.
Обчислюючи результати року, що минає, державний Укрексімбанк підсумовує і 20 років своєї діяльності.
Той факт, що головний фінансовий кошторис країни приймається без нормального аналізу та обговорення, не може вважатися прийнятним.
Однією з найбільш значущих новин на фінансовому ринку минулого тижня стала новина про намір Мінфіну розпочати випуск облігацій внутрішньої державної позики у валюті.
Якими можуть бути наслідки міжнародної боргової кризи для економіки та фінансового сектору України?
Підприємствам і підприємцям добре відомо, як неохоче у податкових реєструють нових платників ПДВ.
Пішла голота на вигадки — згадувати це прислів’я відносно українського уряду та його дій із залучення боргового фінансування знову довелося в другій половині поточного року.
Нині, як відомо, головну стурбованість викликає можливе розширення «дірки» у торговельному балансі, що може порушити непевну рівновагу в балансі платіжному.
Система недержавного пенсійного забезпечення може поповнитися надто ризикованим видом інвестфондів.