Енергетична стратегія: хто і як створює майбутнє України
«Дзеркало тижня. Україна» №6Оновлена Енергетична стратегія України до 2030 року після свого затвердження має стати одним із ключових інструментів довгострокового планування розвитку країни.
Оновлена Енергетична стратегія України до 2030 року після свого затвердження має стати одним із ключових інструментів довгострокового планування розвитку країни.
Оновлена Енергетична стратегія України до 2030 року після свого затвердження має стати одним із ключових інструментів довгострокового планування розвитку країни.
Першим і дуже показовим тестом для нового глави Мінфіну може стати питання ренти на видобуток нафти.
329 млн. планується виділити на реконструкцію і будівництво нових енергомереж до відновлюваних джерел. І все б нічого, якби все це «новеньке» і «сяюче» виробляло хоч якусь електроенергію...
Основні дискусії з приводу наслідків можливих воєнних дій у Перській затоці для світової енергетики зводяться до двох позицій.
Зима 2011—2012 років виявилася не менш багатою на події в газовій сфері, ніж сумнозвісний січень 2009-го. Тільки цього разу ситуація розвивалася навколо Чорного моря і Туреччини.
Публічне акціонерне товариство «Укртранснафта» перетворилося на досить закрите, генеруючи проекти, які, м’яко кажучи, викликають серйозні запитання.
Як показав перший рік членства України в Енергетичному співтоваристві, з виконанням «домашнього завдання» поки що є проблеми.
На лютий «Нафтогаз України» попередньо заявив про імпорт 3,096 млрд. м3 російського трубопровідного газу і має намір відібрати також 800 млн. м3 невибраного за контрактом січневого газу.
Мирова угода, про яку поговоримо нижче, стосується практично добровільної відмови держави від законних претензій на повернення під держконтроль двох стратегічних гірничорудних комбінатів.
Для України закупівля газу на спотових хабах — це ще один варіант, ще один аспект досягнення енергетичної незалежності.
Січень — традиційно доволі безперспективний місяць для приватизації. Однак нинішнього року саме на його початку відбувався кардинальний переділ української енергетики.
Україна реально переходить до реальної політики енергетичної незалежності, енергетичної ефективності.
Новий блискучий трюк у виконанні дуету народних депутатів із Партії регіонів, які за лічені хвилини змогли забезпечити зниження рентних платежів на нафту.
Досі триває передача вугільних активів з-під опіки держави в руки представників великого бізнесу. Чи програла в результаті країна?
Традиційно про результати, хоча б проміжні, останнього раунду українсько-російських газових переговорів офіційно практично нічого конкретного сказано не було.
Поки українські чиновники тільки погрожують російському «Газпрому» арбітражем, п’ять європейських компаній уже домоглися зниження ціни на газ за довгостроковими контрактами.
Останнім часом ідея розробки джерел сланцевого газу часто обговорюється і в Україні.
Вердикт урядових експертів має підштовхнути власників підприємств і чиновників до пошуку більш цивілізованих інструментів розвитку цієї колись потужної індустрії.
Чи не простіше за власні або кредитні кошти встановити у квартирі персональні лічильники теплової енергії і в такий спосіб почати економити на опаленні вже сьогодні?
Уже багато років говориться про необхідність самозабезпечення країни ураном.
Наявність великого та ще не освоєного природно-енергетичного потенціалу відновлюваних джерел енергії в Україні є неабияким стимулом для розвитку «зеленої» енергетики.
Про те, як ними, надрами, від імені Українського народу розпоряджалися в 2011 році та як збираються це робити у 2012-му.
Не встигнувши відновитися після кризи, споживачі одержали 30-відсоткове зростання цін на нафтопродукти.
Минаючий 2011 рік став черговою серйозною віхою у долі світової ядерної енергетики.
Державна служба геології та надр України планує 25 березня наступного року оголосити про торги щодо Юзівської та Олеської нафтогазоносних площ.